Постанова № 34235138, 18.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 804/8979/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Вербного Д.С.

за участю:

представника позивача - Самойленко Т.В.

представника відповідача - Дубова Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажстройсервіс» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажстройсервіс» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001152210 про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 39 215 грн. та № 0001142210 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 19 375 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, за результатами якої складено акт перевірки № 1391/22.1-09/34314975 від 05.06.2013 року. Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 15 500 грн. та податку на прибуток за ІV квартал 2011 року в розмірі 39 215 грн.

У зв'язку з цим податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001142210 та № 0001152210, які позивач вважає протиправними та просить скасувати, оскільки перевірку проведено за постановою слідчого у кримінальній справі, що виключає винесення податкових повідомлень-рішень до вироку, у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними, а первинні документи свідчать про реальність господарських операцій.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні доводам, викладених у позовній заяві та поясненнях до неї.

Представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що правочини, вчинені між позивачем та ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор», не спрямовані на реальне настання наслідків і фактичного здійснення господарської операції між вказаними особами не відбулося.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що висновки податкового органу є обґрунтованими та правомірними, а тому податкові повідомлення-рішення від 20.06.2013 року № 0001142210 та № 0001152210 не підлягають скасуванню.

10.09.2013 року ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, у справі було замінено первинного відповідача - державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби її правонаступником - державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажстройсервіс» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 03.04.2006 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.

У період з 23.05.2013 року по 29.05.2013 року працівниками державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, на підставі постанови начальника УРОВС ГСУ ДПС України від 05.02.2013 року № 2825/7/09-17, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ліга», ТОВ «Матадор» за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року, за результатами якої 05.06.2013 року складено акт № 1391/22.1-09/34314975. Перевіркою встановлені наступні порушення:

п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року встановлено його заниження всього у сумі 15 500 грн., в тому числі за грудень 2011 року в сумі 15 500 грн., в зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту по взаємовідносинам ТОВ «Спецмонтажстройсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Ферріт-Д», ТОВ «Ліга»;

ст.134, п.137.10 ст.137, п.п.138.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, перевіркою повноти нарахування податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.01.2013 року встановлено його заниження в сумі 39 215 грн., у тому числі за ІV квартал 2011 року у сумі 39 215 грн.

На підставі вищевказаних порушень, податковим органом 20.06.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001142210 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19 375 грн., в тому числі за основним платежем 15 500 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 3 875 грн. та № 0001152210 про збільшення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 39 215 грн.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Зазначена правова позиція також узгоджується з положеннями Податкового кодексу України та Закону України Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Щодо правочинів ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» з ТОВ «Матадор» представниками позивача в позовній заяві та під час надання у судових засіданнях пояснень зазначено, що ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» уклало з ТОВ «Матадор» договір про надання послуг з перевезення вантажу № 03/10-11 від 03.10.2011 року, згідно умов якого ТОВ «Матадор» бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення, а ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» бере на себе зобов'язання сплатити плату за послуги з перевезення вантажу.

На підтвердження реальності здійснення цих господарських операцій з ТОВ «Матадор» позивачем було надано суду копії наступних документів:

договору від 03.10.2011 року № 03/10-11; рахунку на оплату № 3012/1 від 30.12.2011 року на загальну суму 48 000 грн., в т.ч. ПДВ - 8 000 грн.; податкової накладної № 512 від 30.12.2011 року на загальну суму 48 000 грн., в т.ч. ПДВ - 8 000 грн.; акту надання послуг № 1951 від 30.12.2011 року на загальну суму 48 000 грн., в т.ч. ПДВ - 8 000 грн.; платіжні доручення № 234 від 31.01.2012 року на суму 15 000 грн., № 239 від 02.02.2012 року на суму 10 000 грн., № 243 від 07.02.2012 року на суму 20 000 грн., № 245 від 07.02.2012 року на суму 3000 грн.; товарно-транспортні накладні у кількості 25 штук, згідно яких вантаж перевозився автомобілем Мерседес-Бенц 815, державний номер АЕ 20-74 СХ.

Крім того, позивач зазначив про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1440/13-а, яким визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Матадор».

Водночас суд зазначає, що з метою встановлення реальності здійснення вказаної операції відповідача було зобов'язано надати суду інформацію щодо власника автомобіля Мерседес-Бенц 815, державний номер АЕ 20-74 СХ. На виконання вимоги суду представником податкового органу було надано інформацію з центрального серверу баз даних УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області станом на 17.09.2013 року, згідно якої в базі даних відсутні інформація по автомобілю з державним номером АЕ 20-74 СХ.

Отже у суду відсутні підстави вважати, що операції з перевезення вантажів, які вчинялися ТОВ «Матадор», мають реальних характер та відбувалися у дійсності. Представником позивача не було спростовано інформацію щодо існування транспортного засобу Мерседес-Бенц 815, державний номер АЕ 20-74 СХ, та не було надано будь-яких інших доказів реальності здійснення правочину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» та ТОВ «Матадор» не було.

Суд не приймає як доказ реальності господарських операцій постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1440/13-а, яким визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Матадор», так як вказаним рішення надано оцінку дій податкового органу і жодним чином не здійснено аналіз діяльності ТОВ «Матадор» та не з'ясовано, чи є ця діяльність реальною чи ні.

Крім того, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.07.2013 року було відкрито касаційне провадження в вказаній справі та зупинено виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року до закінчення касаційного перегляду справи.

Щодо правочинів ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» з ТОВ «Ліга» представниками позивача в позовній заяві та під час надання у судових засіданнях пояснень зазначено, що ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» уклало з ТОВ «Ліга» договір поставки № 0310-Л4, за умовами якого ТОВ «Ліга» зобов'язується передати, а ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» прийняти й оплатити на договірних умовах підшипники, ремені приводні, кільця стопорні, ланцюги приводні, манжети й іншу продукцію виробничо-технічного призначення (товар) партіями, в асортименті, кількості й за цінами, зазначеними у погоджених рахунках..

На підтвердження реальності здійснення цих господарських операцій з ТОВ «Ліга» позивачем було надано суду копії наступних документів:

договору від 03.10.2011 року № 0310-Л4; рахунків на оплату № 2 від 01.12.2011 року та № 51 від 31.10.2011 року; видаткових накладних № 51 від 01.11.2011 року та № 233 від 01.12.2011 року; податкових накладних № 31 від 01.11.2011 року та № 174 від 01.12.2011 року; платіжних доручень № 208 від 11.01.2012 року, № 209 від 16.01.2012 року, № 214 від 19.01.2012 року,№ 219 від 23.01.2012 року, № 242 від 07.02.2012 року; виписки з банківських рахунків.

Крім того, позивач зазначив про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1269/13-а, яким визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Ліга».

Водночас суд зазначає, що відповідно до умов договору від 03.10.2011 року № 0310-Л4 товар поставляється на умовах FCA - м. Луцьк, відповідно о Інкотермс-2010. При необхідності за узгодженням сторін можуть бути застосовані інші умови поставки (п. 4.1. Договору).

Відповідно до Правил Інкотермс-2010 термін FCA означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в даному місці. Якщо постачання здійснюється в приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе.

Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що за вказаними умовами поставки продукція повинна передаватися перевізнику, а не будь-якій іншій особі і саме покупець визначає перевізника, тобто укладає з ним відповідні договори перевезення.

Представником позивача не було надано суду пояснень, яким чином товар було отримано в м. Луцьку та з яким перевізником у позивача було укладено договір на перевезення або яким транспортом вказаний товар було перевезено.

Тобто фактично у суду відсутні відомості про переміщення товару, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» та ТОВ «Ліга» не було.

Також, представниками позивача в позовній заяві та під час надання у судових засіданнях пояснень зазначено, що ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» уклало з ТОВ «Ліга» договір від 04.10.2011 року про надання послуг № 04/10-11, за умовами якого ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» доручає, а ТОВ «Ліга» зобов'язується надати послуги (виконати роботи), а ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.

На підтвердження реальності здійснення цієї господарської операції з ТОВ «Ліга» позивачем було надано суду копії наступних документів: договору від 04.10.2011 року № 04/10-11; додатку № 1 до вказаного договору; акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) № 232 від 01.12.2011 р. на суму 5 000 грн., в т.ч. ПДВ - 833,33 грн.; податкової накладної № 173 від 01.12.2011 року на суму 5 000 грн.; платіжного доручення № 244 від 07.02.2012 року на суму 5 000 грн.

Водночас, суд зазначає, що згідно умов вказаного договору ТОВ «Ліга» зобов'язувалася надати послуги в установці стелажної системи, проте з наданих суду копій первинних документів не вбачається змісту та обсягу господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Представниками позивача не було надано суду відповідних пояснень та обґрунтувань реальності господарської операції.

За таких умов, суд дійшов висновку, що фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» та ТОВ «Ліга» не було.

Крім того, суд не приймає як доказ реальності господарських операцій постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1269/13-а, яким визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Ліга», так як вказаним рішення надано оцінку дій податкового органу і жодним чином не здійснено аналіз діяльності ТОВ «Ліга» та не з'ясовано, чи є ця діяльність реальною чи ні.

Щодо правочинів ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» з ТОВ «Ферріт-Д» представниками позивача в позовній заяві та під час надання у судових засіданнях пояснень зазначено, що ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» уклало з ТОВ «Ферріт-Д» договір про надання інформаційних та юридичних послуг (робіт) № 10/10-11 від 10.10.2011 року, за умовами якого ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» дає завдання ТОВ «Ферріт-Д» та зобов'язується оплатити інформаційні та юридичні послуги, а ТОВ «Ферріт-Д» зобов'язується відповідно до завдання ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» надавати йому зазначені послуги..

На підтвердження реальності здійснення цих господарських операцій з ТОВ «Ферріт-Д» позивачем було надано суду копії наступних документів:

договору від 10.10.2011 року № 10/10-11; рахунку на оплату № 2912-14 від 29.12.2011 року; акут приймання - передачі № 57 від 30.12.2011 року; податкової накладної № 30 від 30.12.2011 року; платіжного доручення № 233 від 31.01.2012 року.

Крім того, позивач зазначив про рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1263/13-а, яким визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Ферріт-Д».

Водночас, суд зазначає, що з наданих суду копій первинних документів не вбачається змісту та обсягу господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Представниками позивача не було надано суду відповідних пояснень та обґрунтувань реальності господарської операції. За вимогу суду повідомити прізвища, ім'я та по-батькові юристів, які надавали відповідні послуги позивачу, представник позивача зазначив, що вонине відомі.

За таких умов, суд дійшов висновку, що фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» та ТОВ «Ферріт-Д» не було.

Крім того, суд не приймає як доказ реальності господарських операцій постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/1263/13-а, яким визнано протиправними дії податкового органу щодо проведення перевірки ТОВ «Ферріт-Д», так як вказаним рішення надано оцінку дій податкового органу і жодним чином не здійснено аналіз діяльності ТОВ «Ферріт-Д» та не з'ясовано, чи є ця діяльність реальною чи ні.

Враховуючи зазначені обставини, суд обґрунтовано доходить висновку, що надані до суду первинні документи не можна враховувати, як документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вказані обставини також застосовуються і до формування позивачем по вказаним правовідносинах податкового кредиту.

Отже, за результатами дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Спецмонтажстройсервіс» в частині відтворення в податковому обліку наслідків таких операцій та правомірності нарахування податкового кредиту суд вважає, що вони здійснення без мети настання реальних наслідків та не підтверджені належним чином.

Також, з огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про недоведеність викладених позивачем обставин в обґрунтування позовних вимог.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволені позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажстройсервіс» до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 23.09.2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 23.09.2013 року СуддяВ.В. Горбалінський В.В. Горбалінський