Постанова № 34234040, 16.10.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2013 року Справа № 904/4201/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.- доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Іщенко Ю.С. представник, довіреність №101 від 02.02.11;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №2224 від 07.10.13;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3,

м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2013 року

у справі № 904/4201/13

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ

про стягнення 12 845,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013р. міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач) 12 095,78 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 749,54 грн. - пені та судового збору.

В обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № 040346 про постачання теплової енергії від 01.12.2011 року в частині своєчасної та повної сплати спожитої теплової енергії у період з 01.03.2010 р. - 01.02.2012 року по квітень 2012 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.13р. у справі № 904/4201/13 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" суму 12 095,78 грн. - заборгованості, 749,54 грн. - пені, 1 720,50 грн.- судового збору.

Суд вважав, що відповідачем належним чином не виконано умови укладеного договору, а порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Фізична особа - підприємць ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем рахунків за теплову енергію, а отже, настання у позивача права вимоги не доведено. Також судом необґрунтовано стягнуто заборгованість з березня 2010 року по грудень 2011 року, оскільки договір було укладено 01.12.11р. До того ж, незважаючи на заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за період з 05.03.10р. по 29.05.10р., всупереч ст. 267 ЦК України, позовну давність застосовано не було, а позовні вимоги заявлено поза межами строку позовної давності.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.08.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду яке призначено у судовому засіданні на 28.08.13р.

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 28.08.13р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів, відповідно до ст. 69 ГПК України та відкладено розгляд справи до 09.10.13р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 09.10.13р. по 16.10.13р.

В судовому засіданні 16.10.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 року між позивачем (енергопостачальна організація) та відповідачем (споживачем) укладено договір № 040346 про постачання теплової енергії (далі-Договір). (а.с. 8-9)

У мовами укладеного договору сторони погодили, що енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 7.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт на відпуск - отримання теплової енергії.

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів. (п. 7.3. та п. 7.4. Договору)

Так, на виконання умов Договору, Позивач протягом опалювального періоду поставив на об'єкт Відповідача теплову енергію, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за спірний період (арк. спр. 17-19) та рахунком № 040346 від 29.02.2012 р. (за період 01.03.2010 - 01.02.2012 р.), рахунок № 040346 від 31.03.2012 р., рахунок № 040346 від 30.04.2012 р. (арк. спр. 14-16), які були направлені на адресу Відповідача, що підтверджується квитанцією від 16.08.2012 р. та журналом реєстрації відправки та знаходяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач порушував зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати поставленої теплової енергії, в зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 12 095,78 грн.

В силу вимог ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна умов не допускається.

За ст. 526 ЦК України, що кореспондується з ч. 1 ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи Договір сторони домовились про те, що у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%. Але не більше подвійної облікової ставки від суми простроченого платежу, за кожний день прострочки (п. 8.2.3.)

Оскільки відповідачем порушено строки оплати теплової енергії позивачем нараховано пеню за порушення грошового зобов'язання, яка становить 749,54 грн.

Правильними визнає колегія висновки суду, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки договір вступив в силу 01.12.2011 р. користування теплової енергії без укладення договору не допускається, від відповідача не надходило на адресу позивача жодних скарг чи заяв стосовно наданої послуги теплової енергії, крім того, як вбачається з матеріалів справи рахунок № 040346 від 29.02.2012 р. (за період 01.03.2010 - 01.02.2012 р.) та акт прийому- передачі за лютий 2012 р. був отриманий відповідачем 15.08.2012 р., однак відмовився укладати вищевказаний акт. (а.с 25-26)

Так твердження відповідача стосовно не надання позивачем належних доказів отримання відповідачем рахунків за теплову енергію є безпідставними. В матеріалах справи знаходиться реєстр отриманих платіжних документів який підтверджує вручення відповідачу рахунки за лютий 2012. квитанція від 20.08.12р. № 7048, які підтверджують вручення відповідачу рахунків за березень-квітень 2012.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.09р. № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» та інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.09р. від 01-08/208, касовий чек, розрахункова квитанція підтверджує надання послуг поштового зв'язку та вважається належним доказом надсилання відповідачеві документів.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.13р. у справі № 904/4201/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов