Постанова № 34233964, 17.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.10.2013 р. справа №5006/6/134/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЗубченко І.В. Марченко О.А., Радіонової О.О.за участю представників: від позивача:не з'явився; від відповідача :Анфьорова К.С. за довіреністю №75 від 06.08.2013р.;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід20.08.2013р. (повний текст підписано 27.08.2013р.)у справі№ 5006/6/134/2012 (суддя Макарова Ю.В.)за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецькдо відповідачаДочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк простягнення основного боргу у сумі 906855,32грн., 3% річних у сумі 28400грн., пені у сумі 61485,54грн.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 02.10 до 16.10.2013р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Алексс», м. Донецьк позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк про стягнення з основного боргу у сумі 906855,32грн., 3% річних у сумі 8087,17грн., пені у сумі 35921,87грн., витрат на послуги адвоката у сумі 66560,51грн.

04 лютого 2013 року позивач надав до матеріалів справи заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій виклав позовні вимоги щодо суми, яка підлягає до стягнення з відповідача , а саме, основний борг у сумі 906855,32грн., 3% річних у сумі 13390,90грн., пеня у сумі 61485,54грн. та витрати на послуги адвоката у сумі 34360,61грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.02.2013р. у справі №5006/6/134/2012, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, та яке залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2013р., позовні вимоги ТОВ «Компанія Алексс» задоволені в повному обсязі, стягнуто з ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь позивача основний борг у сумі 906855,32грн., 3% річних у сумі 13390,90грн., пеню у сумі 61485,54грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 19634,63грн., витрати на послуги адвоката у сумі 3000грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2013р. у справі №5006/6/134/2012 рішення господарського суду Донецької області від 04.02.2013р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. у справі №5006/6/134/2012 скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Постанова Вищого господарського суду України від 22.05.2013р. у справі №5006/6/134/2012 обґрунтована тим, що судами попередніх інстанції при вирішенні справи по суті залишений поза увагою факт відсутності в матеріалах справи довіреностей уповноважених осіб на отримання спірного товару, на що в своїх запереченнях посилався відповідач, крім того, дослідження доказів, наданих позивачем, в підтвердження доводів позовних вимог, здійснювалось судами без урахування приписів статті 36 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки, відповідні докази є неналежно засвідченими, а саме, підписані невідомою особою без зазначення її посади та повноважень, відсутня дата засвідчення копій.

20 серпня 2013 року позивач через канцелярію суду надав заяву, якою виклав остаточні позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь суму основного боргу в розмірі 906855,32грн., пеню в розмірі 61485,54грн., 3% річних в розмірі 28400,48грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.08.2013р. у справі №5006/6/134/2012 позовні вимоги задоволені частково, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог від 20.08.2013р., стягнуто з ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь ТОВ «Компанія Алексс» основний борг у сумі 906855,32грн., 3% річних у сумі 28400,48грн., пеню у сумі 59934,03грн. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 19903,80грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Також, скаржник в апеляційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що поставка ТМЦ відбувалась поза межами умов договору поставки від 16.10.2008р. №16/10-08, а саме за окремими правочинами у спрощений спосіб.

Крім того, апелянт зазначає, що оскільки в порушення умов п.5.3. договору поставки позивачем не передані відповідачу документи в підтвердження якості товару, не пред'явлені рахунки на оплату останнього, підстави для стягнення з відповідача заявлених до стягнення сум відсутні.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №5006/6/134/2012. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення про вручення 09.09.2013р. та 10.09.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Радіонова О.О.

Представник скаржника у судовому засіданні 16.10.2013р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання 16.10.2013р. не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав. У попередньому засіданні представник пояснив, що рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим. Проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника позивача. Також, позивач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (покупець) та ТОВ «Компанія Алексс» (постачальник) 16.10.2008р. уклали договір поставки №16/10-08.

За умовами п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених останнім, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки поставки і оплати яких визначена сторонами у заявках, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину.

Згідно п.1.2. договору заявки підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін у порядку, згідно п.п.4.1.- 4.7. договору.

Відповідно до п.2.1. договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в заявках до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктами 2.4., 2.5. договору визначено, що на підставі погоджених сторонами заявок, продавець формує для покупця рахунок на оплату для кожною конкретної поставки товару. В рахунку на оплату товару зазначається постачальником, зокрема, асортимент товару, кількість, загальна вартість та, у разі згоди сторін, витрати на транспортування.

Відповідно до п.п.3.1., 3.2. договору, розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюються в безготівковому порядку протягом 30-ти днів з дати фактичного отримання покупцем товару на підставі відповідної двосторонньо погодженої заявки, якщо інше не передбачено заявками даного договору. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі.

Згідно п.4.1. договору, постачання товару здійснюється на підставі замовлень (заявок) покупця, форма яких встановлена в додатку №1 до цього договору, погоджених з постачальником, викладених в письмовому вигляді та переданих факсом (з обов'язковим надсиланням оригіналів) або особисто.

Покупець направляє постачальнику факсимільним зв'язком підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою покупця заявку на поставку товару, в якій вказується вид, марка, асортимент, кількість, ціна, строки та умови поставки (EXW та CPT із зазначенням пункту приймання-передачі товару, тощо), строки та порядок розрахунків згідно проведених переговорів сторін.

Пунктом 4.2. договору сторони узгодили, що постачальник не пізніше наступного робочого дня направляє (повертає) факсимільним зв'язком покупцю підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника цю заявку про поставку товару, що підтверджує погодження сторонами умов поставки відповідної партії товару та його наявність і готовність для передачі покупцю.

Згідно п.4.3. договору заявки, підписані в порядку, передбаченому п.п.4.1.- 4.2. цього договору, мають повну юридичну силу до отримання оригіналів цих документів від постачальника. Покупець, отримавши від постачальника факсимільний варіант заявок, повинен протягом 2-х робочих днів направити поштою або кур'єром постачальнику два оригінальні примірники цієї заявки, підписаної уповноваженою особою та скріпленою печаткою покупця. Постачальник протягом 2-х робочих днів з моменту отримання оригіналів заявки, підписує її, завіряє своєю печаткою та повертає один примірник заявки покупцю (поштою або кур'єром).

Відповідно до п.4.4. договору партією товару вважається обсяг товару, погоджений сторонами в одній заявці на одну дату поставки та в один пункт призначення, якщо інше не вказано в самій заявці.

Пунктами 4.5., 4.6. договору узгоджено, що постачання товару здійснюється постачальником окремими партіями автомобільним чи іншим транспортом по реквізитам покупця, якщо інше не вказано в заявках на поставку кожної партії товару. За домовленістю сторін, поставка товару може здійснюватись транспортом покупця (конкретизується в заявках до договору).

Постачання товару, за допомогою, за домовленістю сторін, може здійснюватися на умовах EWX (передано на складі постачальника) або на умовах СРТ (перевезення сплачено до місця, вказаного Покупцем) або згідно інших міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року (конкретизується в заявках до договору).

Згідно п.5.3. договору прийом товару за кількістю здійснюється згідно Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу №П-6 від 15.06.1965 року.

Прийом товару за якістю здійснюється згідно інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу №П-7 від 25.04.1966 року.

Відповідно до п.5.4. договору право власності на товар та ризики виникають у покупця в момент передачі товару покупцю (вантажоодержувач), що фіксується накладною про приймання товару або актом приймання-передачі, у разі поставки залізничним транспортом - в момент передачі товару перевізнику.

Пунктом 8.1. сторонами узгодили строк дії договору, а саме, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2013р., а якщо жодна із сторін не підтвердила письмово припинення цього договору до дати такого припинення - він вважається продовженим та той же строк та на тих самих умовах.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов п.1.1. договору сторони у двосторонньому порядку підписали та скріпили печатками заявки на придбання товару №6 від 01.06.2011р., №7 від 01.08.2011р., №8 від 02.04.2012р., №01-24/353 від 25.04.2012р., №01-24/565 від 12.07.2012р.

За даними заявок, ТОВ «Компанія Алексс» у період з 08.06.2011р. по 18.07.2012р. повинне поставити покупцю товар: щебінь гранітний та відсів загальною вартістю 1271855,32грн.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний товар був направлений на адресу відповідача залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними.

Отримання товару покупцем підтверджується видатковими накладними №08/06-1 від 08.06.2011р., №09/06-4 від 09.06.2011р., №10/06-2 від 10.06.2011р., №10/06-1 від 10.06.2011р., №01/08-1 від 01.08.2011р., №20/08-1 від 20.08.2011р., №21/08-1 від 21.08.2011р., №23/04-01 від 23.04.2012р., №25/04-1 від 25.04.2012р., №26/04-2 від 26.04.2012р., № 06/05-2 від 06.05.2012р., №10/05-1 від 10.05.2012р., №11/05-3 від 11.05.2012р., №12/05-3 від 06.05.2012р., №10/05-1 від 10.05.2012р., №11/05-3 від 11.05.2012р. №12/05-3 від 12.05.2012р., №14/05-2 від 14.05.2012р., №18/07-6 від 18.07.2012р., які підписані та скріплені печатками сторін (т.1 арк.спр.24-39).

Як підтверджено матеріалами справи, та не заперечується відповідачем, останній частково розрахувався за товар поставлений за період з 08.06.2012р. по 18.07.2012р. в сумі 365000грн., докази оплати іншої частини товару в розмірі 906855,32грн. матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції не надані.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 712 Цивільного Кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 688 ЦК України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Згідно ч.1, 2 ст.666 Цивільного Кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що посилання заявника апеляційної скарги на порушення позивачем умов п.5.3., а саме не надання відповідачу документів в підтвердження якості товару, є безпідставними, оскільки апелянтом належними та допустимими доказами не доведений факт незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору поставки №16/10-08 від 16.10.2008р.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не надав належних та допустимих доказів в підтвердження отримання товару за спірним договором, а саме, довіреності уповноваженої на отримання товару особи, та те, що видаткові накладні не містять посади, прізвища та посилання на довіреність особи, відповідальної за здійснення господарської операції, договір за яким здійснюється господарська операція, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів укладання інших договорів між ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Компанія Алексс» відповідачем не надано.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, а тому, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 906855,32грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в порушення умов п.п.2.4., 2.5. договору позивачем не пред'явлені відповідачу рахунки на оплату, у зв'язку з чим строк оплати суми основного боргу не настав, колегія суддів не приймає до уваги, вважає їх безпідставними та недоведеними, оскільки в матеріалах справи наявні видаткові накладні та акт звіряння взаємних рахунків станом на 01.08.2012р., які підписані представниками без зауважень та скріплені печатками сторін (т.1 а.с.18, 24-39).

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Крім сум основного боргу в розмірі 906855,32грн., позивач просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних в сумі 28400,48грн., розрахованих за період з 01.09.2011р. по 31.07.2013р.

Заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 28400,48грн., розрахована позивачем за період з 01.09.2011р. по 31.07.2013р. з урахуванням здійснених відповідачем проплат та є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до умов п.6.3. договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань по оплаті.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення пені в розмірі 59934,03грн., та відмови в частині заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1551,51грн. за необґрунтованістю періоду нарахування.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що товар був поставлений поза межами договору поставки №16/10-08 від 16.10.2008р., колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки видаткові накладні, за якими відбувалась поставка товару, містять посилання на відповідний договір.

З огляду на вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013р. (повний текст підписано 27.08.2013р.) у справі №5006/6/134/2012 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги підлягають віднесенню на скаржника у сумі 9951,90грн., судовий збір у розмірі 18,01грн. підлягає поверненню скаржнику як надмірно сплачений.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013р. (повний текст підписано 27.08.2013р.) у справі №5006/6/134/2012 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.08.2013р. (повний текст підписано 27.08.2013р.) у справі №5006/6/134/2012 - залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України Дочірньому підприємству «Донецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (83001, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 6а, код ЄДРПОУ 32001618) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 18,01грн., про що винести відповідну ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС