Рішення № 34233956, 17.10.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2013 Справа № 920/1595/13

За позовом Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів», смт. Дунаївці, Хмельницька область

до відповідача Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів», м. Охтирка, Сумська область

про спонукання виконання мирової угоди

СУДДЯ ЗаЄць С.В.

Представники:

від позивача не з'явився

від відповідача Литвин О.В., довіреність

У судовому засіданні брав участь секретар с/з Карабан Є.П.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд спонукати Державне підприємство «Охтирський комбінат хлібопродуктів» виконати умови мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року у справі № 920/210/13-г, а саме: сплатити на користь державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» кошти в сумі 48000 грн. 00 коп., а також стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Відповідач обґрунтованого відзиву на позовну заяву не подав, хоча мав достатньо часу на його подання, представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення, вказала на те, що невиконання умов мирової угоди сталося внаслідок скрутного фінансового стану, що склався на підприємстві відповідача.

Представник позивача в засідання суду не з'явився, проте направив клопотання №754 від 02.10.2013 року, в якому позивач підтримує заявлений позов у повному обсязі, однак просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача в засіданні суду.

При таких обставинах, враховуючи достатність доказів у справі, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

02 квітня 2013 року позивачем та відповідачем у справі було укладено мирову угоду, згідно якої заборгованість відповідача перед позивачем на момент її укладення складала 50 000 грн. 00 коп., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу товарів № юр1/4 від 10.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року у справі № 920/210/13-г за позовом: Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» до відповідача: Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів», про стягнення 54 129 грн. 51 коп. було затверджено мирову угоду про сплату відповідачем позивачеві заборгованості частинами згідно узгодженого графіку на протязі 9 місяців по 5555 грн. 00 коп. щомісяця, провадження у справі було припинено на підставі п.7 ст.80 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання виконав лише частково, сплативши позивачу 2000 грн. 00 коп. що підтверджується платіжним дорученням № 685 від 14.05.2013 року, коли мав сплачувати по 5555 грн. 00 коп. щомісяця, починаючи з квітня 2013 року, що є порушенням зобов'язань за мировою угодою та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо повної сплати суми боргу, таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду даної справи залишається не сплаченою і становить 48000 грн. 00 коп.

Факт заборгованості відповідача в сумі 48 000 грн. 00 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, ухвалою суду від 11.04.2013 року по справі № 920/210/13-г.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (ст. 86 ГПК України та ст. 18 названого Закону) ознаки й відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Ухвала господарського суду Сумської області від 11.04.2013 року у справі № 920/210/13-г про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами, не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки не містить необхідних ознак, зокрема, дати набрання законної сили ухвалою, строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому не має статусу виконавчого документа.

Мирова угода за своєю правовою природою у відповідності із нормами Цивільного кодексу України є правочином, що згідно ст. 629 цьго Кодексу підлягає обов'язковому виконанню. Якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду.

Таким чином, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на захист цивільних прав шляхом звернення до державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено мирову угоди. Тому, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, не суперечить вимогам чинного законодавства.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем не виконано зобов'язань визначених умовами мирової угоди, вимога позивача виконати мирову угоду шляхом стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 48000 грн. 00 коп. є правомірною, обґрунтованою та документально підтвердженою, відповідачем не спростованою і підлягає задоволенню.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Охтирський комбінат хлібопродуктів» (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул. Червоноармійська, 11; код ЄДРПОУ 00956031) на користь Державного підприємства «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів» (32413, Хмельницька область, Дунаєвецький район, смт. Дунаївці, вул. Лермонтова, 1; код ЄДРПОУ 00952485) 48000 грн. 00 коп. боргу та 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.10.2013 року.

СУДДЯ С.В. ЗаЄць