Постанова № 34233720, 16.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.10.2013 р. справа №905/2536/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М.суддівЛомовцевої Н.В. , Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача:Кущинський А.С. - за довіреністю, від відповідача:Кравцов О.Є - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПриватного підприємства "Граніт", м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від06.06.2013 року по справі№905/2536/13 (М.Ю. Мальцев) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Марбет", с.Рогозів Київської областідоПриватного підприємства "Граніт", м.Донецькпростягнення 25338,42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області (суддя Мальцев М.Ю.) рішенням від 06.06.2013р. задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбет", с.Рогозів Бориспільського району Київської області (далі - ТОВ "Марбет") та стягнув з Приватного підприємства "Граніт", м. Донецьк (далі - ПП "Граніт") 30677,65грн., з яких 23312,75 грн. - інфляційні витрати, 7364,90 грн. - 3% річних, та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП "Граніт" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2013р. у справі № 905/2536/13 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що спірний договір припинив свою дію 31.12.2009 року відповідно до п.10.1 Договору, а отже поставка за даним Договором взагалі не відбувалась.

Крім того, заявник вважає, що в видаткових накладних, за якими здійснювалась поставка товару, та довіреностях, які були надані як доказ отримання товару, відсутнє будь-яке посилання на спірний договір. Тобто поставка товару проводилась поза межами Договору, згідно видаткових накладних.

Також, апелянт зазначає, що позивач не виконав жодних заходів досудового врегулювання господарського спору, оскільки не направив на адресу відповідача претензії.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.2013р. підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідачем заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи угоди сторін про порядок виконання рішення та акту звірки розрахунків, складених після судового рішення. Колегія апеляційного суду клопотання не задовольнила, оскільки надані документи стосуються лише виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2013р.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марбет», с.Рогозів Бориспільського району Київської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства «Граніт», м.Донецьк про стягнення 25338,42 грн.

16.05.2013р. позивач надав заяву про зміну предмету позову, якою зазначив, що позивачем помилково був сплачений судовий збір у розмірі більшому ніж передбачено нормами діючого законодавства, у зв'язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 17973,52 грн. - суми інфляції, 7364,90 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

06.06.2013р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, якою збільшив суму заявлених позовних вимог до 30677,65 грн

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2007р. між ТОВ "Марбет" та ПП "Граніт"був укладений договір постачання товару №03/01/07 від 03.01.2007р. (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ "Марбет") зобов'язується систематично постачати і передавати у власність Покупця (ПП "Граніт") певний товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору (п.1.1 Договору).

Предметом постачання є наступний товар: теплоізоляційні матеріали, декоративні вироби із пінополістиролу (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки поставлені партії товару здійснюються в безготівковому порядку з відстрочкою 30 днів від дати поставки.

У зв"язку з тим, що відповідачем товар отриманий, що підтверджується наданими видатковими накладними, оплата повинна здійснюватись у термін, передбачений сторонами у Договорі, оскільки відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, викладених в ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, боржник повинен оплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору. Відповідачем товар оплачений з порушенням встановлених п. 4.1 Договору строків.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач несвоєчасно виконав умови договору №03/01/07 від 03.01.2007р. щодо оплати за поставлений товар, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків від інфляції та 3% річних.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за період з серпня 2010 року по липень 2011 року сума інфляційних витрат склала 23312,75 та 3% річних - 7364,90 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, апеляційний суд також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у стягненні з відповідача інфляційних витрат у сумі 23312,75 грн. та 3% річних в сумі 7364,90 грн.

У п.п. 10.1, 10.2 договору постачання товару від 03.01.2007р. визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2009 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за 20 днів до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на строк 1 рік

З огляду на вказане посилання апелянта на те, що спірний договір припинив свою дію 31.12.2009р. є безпідставним, оскільки Договір був пролонгований ще на рік відповідно до п. 10.2 Договору, а товар було поставлено відповідно до видаткових накладних у 2010 році.

Оскільки відповідно до частини 7 статті 180 ГК України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору, судом обгрунтовано задоволені позовні вимоги.

Посилання скаржника на те, що позивач не виконав жодних заходів досудового врегулювання господарського спору не може бути прийняте апеляційним судом до уваги, оскільки не впливає на право позивача звернутись до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ПП "Граніт" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2013р. по справі № 905/2536/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Граніт", м.Донецьк залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 06.06.2013р. по справі № 905/2536/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

1 у справу

1 господарському суду

1 ДАГС