Рішення № 34233480, 10.10.2013, Господарський суд м. Києва

f" height=70 width=52>

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯT>

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16541/13

10.10.13

За позовом Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславський текстиль»

про стягнення 69 318,50 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславський текстиль» про стягнення 69 318,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.08.2013 р. порушено провадження у справі №911/3095/13 та призначено до розгляду за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2013 р. справу №911/3095/13 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

27.08.2013 р. матеріали справи №911/3095/13 надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р. прийнято справу №911/3095/13 до свого провадження, присвоєно їй №910/16541/13 та розгляд справи призначено на 17.09.2013 р.

13.09.2013 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 19 318,50 грн. боргу.

Розглянувши подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв’язку з чим приймає її до розгляду.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п.1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У дане судове засідання представники сторін не з’явились, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що позивач та відповідач про час, дату та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою позивача та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу (в матеріалах справи).

Приймаючи до уваги, що представники сторін були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.10.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2010 р. між Комунальним підприємством «Богуславтепловодопостачання» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславський текстиль» укладено договір №66/ВК про надання послуг з водопостачання та водовідведення, умовами якого передбачено, позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у системи каналізації, а відповідач зобов’язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунального водопроводу і приймання стічних вод, а також дотримуватися норм та інших нормативних актів, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Відповідно до п. 2.3. договору тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів в період дії цього договору позивач доводить відповідачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. На момент укладення договору тарифи становлять: водопостачання - 7, 40 грн., ПДВ – 1, 48 грн., всього - 8, 88 грн. за 1 м3; водовідведення – 10, 55 грн., ПДВ – 2, 11 грн., всього 12, 66 грн. за 1 м3.

Згідно з п. 3.3. договору оплата відповідачем послуг здійснюється щомісячно у безготівковій формі у триденний термін з дня отримання розрахункового документу. За згодою позивача оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України.

У відповідності з п.п.5.2.3. та 5.2.4. договору позивач має право вимагати від відповідача безперешкодного доступу своїх представників (за наявності належним чином оформлення посвідчення або письмового розпорядження, тощо) до приладів обліку водоспоживання та каналізаційних колодязів, доступ до внутрішньобудинкових водопровідних, каналізаційних мереж та санітарно-технічних пристроїв та припиняти надання послуг до повного погашення відповідачем заборгованості та у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 6.1. договору визначено, що відповідач щомісячно, до 28 числа звітного місяця, подає звіти по актах про кількість забраної води та кількість і якість стічних вод.

У відповідності з п. 6.5. договору зняття показань з лічильників здійснюється представником відповідача, оформляється актом і надається позивачу до 28 числа звітного місяця. В разі, якщо відповідач не забезпечить своєчасного надання акта, позивач виставляє рахунок на оплату виходячи з затвердженого нормативного розрахунку водоспоживання та водовідведення пропорційно річній потребі.

Облікові дані відповідача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов’язковому звірянню з позивачем, відповідач щоквартально, не пізніше 10 числа наступного за звітним кварталом місяця проводить звіряння обсягів наданих послуг відповідному обліковому періоду, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння відповідач направляє свого представника до позивача з необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання позивачем підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання відповідачем цього пункту договору, облікові дані позивача щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених відповідачем розрахунків вважаються безумовно погодженими відповідачем. (п.6.6 договору)

Розділ 8 договору зазначає, що передача послуг по водопостачанню та водовідведенню від позивача відповідачу відбувається на межі балансової належності мереж відповідно до акта розподілу балансової належності, що є невід’ємною частиною даного договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2010 р.(п.16.1. договору).

Згідно п. 16.3. договору договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором.

Оскільки сторонами не надано суду доказів направлення письмового повідомлення відносно розірвання укладеного договору, суд приходить до висновку, що договір №66/ВК про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 01.03.2010 р. автоматично пролонговувався та на момент прийняття рішення по справі є чинним.P>

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, за період з 01.08.2012 р. по 01.06.2013 р. відповідачеві було надано послуг по водопостачанню та водовідведенню на загальну суму 104 499, 18 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунками-фактурами (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи, а саме банківськими виписками, також підтверджується, що відповідач за надані послуги розрахувався частково, на суму 85 000, 00 грн., враховуючи 180,68 грн., які були переплачені відповідачем по попередніх рахунках, в результаті чого, за останнім утворилася заборгованість у розмірі 19 318, 50 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов’язання щодо оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №66/ВК про надання послуг з водопостачання і водовідведення від 01.03.2010 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

3">Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачеві було надано послуг на загальну суму 104 499, 18 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунками-фактурами (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи, а саме платіжним дорученням №3 від 06.08.2013 р., також підтверджується, що після пред’явлення позову до суду відповідачем було перераховано Комунальному підприємству «Богуславтепловодопостачання в рахунок погашення боргу за надані послуги з водопостачання та водовідведення суму у розмірі 50 000, 00 грн., тобто не погашеною залишилась заборгованість у розмірі 19 318, 50 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №66/ВК про надання послуг з водопостачання і водовідведення від 01.03.2010 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 19 318, 50 грн. заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Богуславський текстиль» (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.100/2, ідентифікаційний код – 32375465) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства Богуславської районної ради «Богуславтепловодопостачання» (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Польова, буд. 46-А, ідентифікаційний код - 33604652 ) 19 318 (дев’ятнадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 50 коп. – боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 15.10.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.