Ухвала суду № 34233389, 16.10.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

16 жовтня 2013 року справа № 919/1186/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1

(АДРЕСА_4)

про забезпечення позову у справі № 919/1186/13

за позовом ОСОБА_1

(АДРЕСА_4)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс"

(вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99014)

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства,

представники учасників судового процесу не викликались,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонус Плюс" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тонус Плюс":

- оформленого протоколом № 6 загальних зборів учасників товариства від 09 вересня 2013 року, відносно обрання головою загальних зборів товариства ОСОБА_9 та секретарем ОСОБА_8; звільнення з посади директора ОСОБА_3 за власним бажанням з 09.09.2013 та призначення його особою, яка має право вчиняти дії від імені ТОВ "Тонус Плюс" без довіреності, у тому числі підписувати договори з 10.09.2013; також призначення директором ТОВ "Тонус Плюс" - ОСОБА_10 з 10 вересня 2013 року; доручення директору ТОВ "Тонус Плюс" Груню В.Г. виконання необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією призначення керівника ТОВ "Тонус Плюс" та включення ОСОБА_3 до складу підписантів, з правом залучення третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій;

- оформленого протоколом № 7 загальних зборів учасників товариства від 27 вересня 2013 року, відносно обрання головою загальних зборів товариства ОСОБА_9 та секретарем ОСОБА_8; призначення директором ТОВ "Тонус Плюс" - ОСОБА_5 з 27 вересня 2013 року; доручення директору ТОВ "Тонус Плюс" ОСОБА_5 виконання необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією призначення керівника ТОВ "Тонус Плюс", з правом залучення третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій;

- оформленого протоколом загальних зборів учасників товариства у жовтні 2013 року, відносно призначення директором ТОВ "Тонус Плюс" - ОСОБА_11; доручення директору ТОВ "Тонус Плюс" ОСОБА_11 виконання необхідних дій, пов'язаних з державною реєстрацією призначення керівника ТОВ "Тонус Плюс", з правом залучення третіх осіб за довіреністю для виконання окремих дій.

Ухвалою суду від 16.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

14.10.2013 позивач також звернувся до суду з заявою від 14.10.2013 про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив суд зупинити виконання рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тонус Плюс" про призначення керівником ТОВ "Тонус Плюс" ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підписантів ОСОБА_3 та ОСОБА_11.

Також у цій же заяві позивач просив суд заборонити будь-яким особам здійснювати дії, пов'язані з виконанням рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, Україна, 99011, оформлених протоколами № 6 від 09.09.2013, № 7 від 27.09.2013 та протоколом від жовтня 2013 року про призначення керівником ТОВ "Тонус Плюс" ОСОБА_11 та заборонити державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі виконувати дії з внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців яких-небудь змін відносно ТОВ "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, Україна, 99011.

Вищевказану заяву позивач обґрунтовує тим, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач вказав на те, що відповідач у порушення вимог Закону України "Про господарські товариства" та Статуту ТОВ "Тонус Плюс", за даними позивача, неодноразово приймав рішення, оформлені протоколами загальних зборів учасників цього товариства, а саме: 09 вересня 2013 року, 27 вересня 2013 року та у жовтні 2013 року, на підставі яких кожен раз вирішував питання щодо призначення нового директора товариства.

На підставі вказаних рішень відповідач протягом вересня-жовтня 2013 року вже декілька разів вносив зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, які стосуються змін щодо відомостей, пов'язаних зі зміною керівника товариства та осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Вказані дії ТОВ "Тонус Плюс" здійснювало в той час, коли господарським судом міста Севастополя розглядається справа про банкрутство ТОВ "Тонус Плюс" № 919/927/13 та ухвалою суду від 25.09.2013 у цій справі було припинено повноваження директора ТОВ "Тонус Плюс" з тимчасовим покладенням обов'язків керівника товариства на арбітражного керуючого Дрогайцева Атіка Олеговича.

Таким чином, призначення нових директорів боржника є способом затягування розгляду справи про банкрутство і перешкодою діяльності арбітражного керуючого по виконанню вимог суду і закону та призведе до порушення прав та законних інтересів позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Тонус Плюс".

За таких обставин позивач і просить застосувати до відповідача вищевказані заходи до забезпечення позову.

Положеннями пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову " встановлено, що питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Абзацами першим та другим пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснювати за загальними правилами відповідно до статті 33 ГПК України.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи з приписів статей 1, 2 Господарського процесуального кодексу України головним завданням господарського судочинства є забезпечення ефективності захисту порушених чи оспорюваних прав і законних інтересів суб'єктів господарських відносин. Одним із засобів захисту та забезпечення поновлення порушених прав і законних інтересів є забезпечення позову, головною метою якого, зокрема, є гарантування можливості реалізації позовних вимог (можливість виконання рішення суду, а також сприяння збереженню певного існуючого стану відповідача до винесення судового рішення).

Згідно з частиною першою статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Абзацом третім пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 45 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Пунктом 46 вказаної постанови пленуму Верховного Суду України встановлено, що відповідно до змісту статті 67 ГПК України господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам.

Відповідно до чинного законодавства, забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної та фізичної особи.

Суд враховує, що вжиття відповідних заходів не перешкоджатиме здійсненню товариством господарської діяльності, в той же час перешкодить відчуженню, реалізації чи переоформленню майна, що може привести до позбавлення позивача можливості отримання майна або дивідендів після задоволення вимог кредиторів.

У задоволенні заяви позивача щодо зупинення виконання рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тонус Плюс" про призначення керівником ТОВ "Тонус Плюс" ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підписантів ОСОБА_3 та ОСОБА_11, а також в частині заборони будь-яким особам здійснювати дії, пов'язані з виконанням рішень загальних зборів учасників ТОВ "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, 26, кв. 1, м. Севастополь, Україна, 99011, оформлених протоколами № 6 від 09.09.2013, № 7 від 27.09.2013 та протоколом від жовтня 2013 року про призначення керівником ТОВ "Тонус Плюс" ОСОБА_11 суд відмовив з наступних підстав.

Забезпечення вказаного позову шляхом заборони виконувати рішення загальних зборів не перебуває у необхідному (обов'язковому) зв'язку з позовними вимогами, їх предметом.

Крім того, у пункті 46 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" встановлено, що господарські суди не вправі забороняти товариству чи його посадовим особам вчиняти будь-які дії.

Згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців, вказані рішення загальних зборів товариства вже виконані.

Беручи до уваги вищевикладене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо розумності і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позову, враховуючи, що заходи до забезпечення позову мають тимчасовий характер і можуть бути переглянуті судом за наявності відповідних підстав, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів сторін та з урахуванням їх поведінки, суд вважає заяву позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню частково - в частині заборони державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснювати державну реєстрацію зміни відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які стосуються змін відносно ТОВ "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011.

На підставі викладеного, керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 від 14.10.2013 про забезпечення позову у справі № 919/1186/13 частково.

2. Заборонити державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі здійснювати державну реєстрацію зміни відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про юридичну особу ТОВ "Тонус Плюс", ідентифікаційний код юридичної особи 30475947, вул. Очаковців, буд. 26, кв. 1, м. Севастополь, 99011.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Ухвалу направити на адреси учасників судового процесу та Відділу державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Ленінського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі рекомендованою кореспонденцією.

Суддя С.М. Альошина