Рішення № 34233026, 14.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.10.13р. Справа № 904/6617/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Української страхової компанії "Гарант - Авто", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Павлоград

про стягнення 18 568 грн. 49 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Чіп Я.М. - представник, довіреність № 51-1-4/5-Ю від 20.12.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія" Гарант-Авто" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Павлоград матеріального збитку в порядку зворотної вимоги в сумі 18 568 грн. 49 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до умов генерального договору страхування вантажів № 22-00/13029 від 23.07.2012 року ПАТ "УСК "Гарант-Авто" виплачено страхове відшкодування ПП "Захід" в сумі 18 568 грн. 49 коп. за пошкодження внаслідок ДПТ.

Ухвалою господарського суду від 28.08.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.09.2013 року.

У судове засідання 11.09.2013 року Відповідач не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений судом вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 45). Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Судом розпочато розгляду спору по суті.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2013 року відкладено розгляд справи на 14.10.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

20.09.2013 року до канцелярії господарського суду від представника відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення (а. с. 55).

У судове засідання 14.10.2013 року Відповідач не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений судом вчасно, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 54).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 14.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (далі - Позивач/Страховик) та Приватним підприємством «Захід» (страхувальник) укладено Генеральний договір страхування вантажів № 22-00/13029 (далі - Договір).

Страхові ризики визначені пунктом 11 Договору, зокрема «Пошкодження або загибель (втрата) вантажу при навантаженні, вивантаженні, укладці вантажу на транспортний засіб, під час перевезення вантажу, а також під час заправлення транспортного засобу паливом».

Відповідно до п. 5 Договору визначені види застраховано вантажу - скло у листах та дзеркало у листах.

Відповідно до п. 4 Договору, строк дії Договору з 23 липня 2012 року до 22 липня 2013 року.

За умовами п. 16.2 Договору страхувальник зобов'язаний надсилати страховику повідомлення щодо будь-якого відвантаження, яке має бути застраховане за цим Генеральним договором не пізніше дати відправлення вантажу. Це повідомлення надсилається страховику у формі Декларації. Декларація погоджується Страховиком у формі підписання уповноваженою особою та завірення печаткою Страховика.

20.04.2012 року, на виконання умов п. 16.2 генерального договору, між ПП «ЗАХІД» та Позивачем було підписано Декларацію відвантажень вантажів в рамках Генерального договору страхування вантажів № 22-00/13029, згідно якої було застраховано скло в кількості 312 листів вартість 78 775 грн. 18 коп. без ПДВ, на період перевезення з 12.09.2012 року по 15.09.2012 року. Перевізником визначений ПП ОСОБА_2, автомобіль «ДАФ» р/номер НОМЕР_1 причеп НОМЕР_3 (а.с. 17).

Вантаж (скло 3,21x2,25 4 мм; скло бронза: 2,500x1,605 4 мм, 3,21x2,25 4 мм, 3,21x2,25 10 мм) перевозився ФОП ОСОБА_2, автомобіль «ДАФ» р/номер НОМЕР_1 причеп НОМЕР_3, згідно товарно-транспортної накладної №3834 від 12.09.2012 року. Пункт відправки м. Миколаїв, пункт призначення м. Дніпропетровськ. Замовник ТОВ «Глассфорд», відправник вантажу ПП «ЗАХІД». Вартість вантажу з урахуванням ПДВ становить 94 530 грн. 22 коп. (а.с. 19).

Як свідчить з матеріалів справи, 13.09.2012 року Позивач отримав заяву ПП «ЗАХІД» про пошкодження вантажу скла, що сталося 13.09.2012 року (а.с. 18).

Факт пошкодження вантажу підтверджується Довідкою № 9072090 ВДАІ Софіївського РВ (а.с. 32-33), схемою місця ДТП (а.с. 31).

Вина ОСОБА_4 (водій) підтверджується Постановою Павлоградського міськрайонного суду по справі № 429/9834/12 від 19.10.2012 року, якою встановлено, що водій під час руху не контролював надійність кріплення вантажу внаслідок чого допустив його пошкодження, чим порушив п. 22.2 Правил дорожнього руху України та відповідно до якої ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченою ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с. 30).

Також, обставини пошкодження вантажу зафіксовано в письмових поясненнях водія Відповідача ОСОБА_4 від 17.09.2012 року (а.с. 23).

Обставин пригоди та кількість пошкодженого вантажу зафіксовано в Акті приймання продукції за кількістю від 17.09.2012 року. Згідно Акту кількість пошкодженого вантажу склала 765,61 метрів квадратних скла 4 мм 3210x2250 вартістю 21628,48 грн. без ПДВ (а.с. 24). Обставини пошкодження зафіксовано також в Комерційному акті від 17.09.2012 року, складеному представниками Перевізника, Отримувача вантажу та Відправника вантажу (а.с. 25).

Згідно умов генерального договору № 22-00/13029 Позивач відшкодовує ПП «ЗАХІД» вартість пошкодженого вантажу без урахування ПДВ, адже ПП «ЗАХІД» зазначає в Деклараціях вартість скла без ПДВ, тож страховий платіж визначається страховиком із ціни скла без урахування ПДВ.

Позивачем був складений страховий акт №1041308 від 14.12.2012 року (а.с. 10) яким визнав пошкодження скла, яке сталося 13.09.2012 року страховою подією, та визначив суму страхового відшкодування належного до сплати ПП «ЗАХІД» за умовами договору страхування в сумі 18 568 грн. 49 коп.

Відповідно до умов договору страхування №22-00/13029 Позивачем було виплачено страхове відшкодування власнику автомобілю ПП «Захід», в зв'язку з пошкодженням внаслідок ДТП, в сумі 18568 грн. 49 коп., сума якого становить вартість пошкодженого вантажу за вирахуванням ПДВ та суми фрашизи, що підтверджується платіжним дорученням № 4035 від 06.02.2013 року (а. с. 47).

Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування в сумі 18 568 грн. 49 коп.

Як свідчить з позовної заяви, Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору було направлено Відповідачу претензія про відшкодування шкоди № б/н від 21.03.2013 року (а. с. 38), яку Відповідач отримав 29.03.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 36).

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що позивач після виплати страхувальнику страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в сумі 18 568 грн. 49 коп.

Крім того, 20.09.2013 року до канцелярії господарського суду від представника відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення (а. с. 55). В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на те, що у зв'язку з відсутністю фінансових можливостей та через невеликі доходи та відсутність запасу коштів не має можливості щодо єдиноразового погашення боргу.

Згідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських удів України" № 9 від 17.10.2012 року, господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Розглянувши вищезазначену заяву про розстрочення виконання рішення суд вважає, що заявником не доведено наявних обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду, а також, відсутні належні обставини та обґрунтовані причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення слід відмовити.

Господарський суд, додатково повідомляє, що після набрання рішення законної сили, заявник не позбавлений права звернутись із відповідної заявою про розстрочення виконання рішення суду відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення - відмовити.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01042, місто Київ, провулок Ново-печерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 18 568 грн. 49 коп. - матеріального збитку в порядку зворотної вимоги, та стягнути 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин