Рішення № 34232874, 20.09.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6615/13-ц

Провадження № 2/127/2772/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

20.09.2013 року м. ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

ускладі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарях Алексюк В. О., Стаховій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 125 000 грн. 00 коп. ,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (03150 м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ідентифікаційний код 33299878) на користь ОСОБА_1 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за Договором банківського вкладу № 165549 від 21.01.2013 року кошти в сумі 138 429 (сто тридцять вісім тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп. (з яких основний борг 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., 16% річних - 13 429 (тринадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп.) та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчиненний з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 125 000 грн. 00 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" судовий збір на користь держави в розмірі 1 434 грн. 29 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

CУДДЯ

Повне рішення буде виготовлено 25.09.2013 р.

Справа № 127/6615/13-ц

Провадження № 2/127/2772/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р. В.

при секретарях Алексюк В. О., Стаховій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 125 000 грн. 00 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів, мотивуючи позов тим, що між ОСОБА_2 акціонерним товариством "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в особі головного економіста Вінницького відділення №3 ОСОБА_4 та ним було укладено Договір банківського вкладу у гривнях ("Вклад "Ощадний") за № 165549 від 21.01.2013 року, відповідно до якого він передав відповідачу кошти в сумі 30 000 грн. В той же день він передав відповідачу кошти в розмірі 30 000 грн., що підтверджується квитанцією №3232 від 21.01.2013 року. Згідно п.п. 1.4. Договору поповнення вкладу допускаються включно до дня, що передує "Даті повернення" - 26.01.2014 року. 22.01.2013 року він здійснив поповнення вкладу на 20 000 грн., що підтверджується квитанцією №2117 від 22.01.2013 р. та на 25 000 грн., що підтверджується квитанцією №3990 від 22.01.2013 року, 24.01.2013 року він здійснив поповнення вкладу на 25 000 грн., що підтверджується квитанцією №3860 від 24.01.2013 року. 29.01.2013 року він прийшов до банку з метою наступного поповнення рахунку, економіст банку ОСОБА_4 повідомила йому, що на рахунку знаходиться лише 1 000 грн. та запропонувала звернутись до начальника відділення ОСОБА_3, яка повідомила, що це суто технічні питання, що решта суми вкладу була перекинута на якийсь транзитний технічний рахунок для виконання інших показників відділення в кінці місяця, але турбуватись немає причин, оскільки при необхідності вона хоч зараз зможе їх перерахувати на його рахунок і що на розмірі нарахованих відсотків за вкладом це ніяким чином не позначається. Після чого він здійснив поповнення вкладу №165549 на 25 000 грн., що підтверджується квитанцією №1965 від 29.01.2013 року. Таким чином, станом на 29.01.2013 року сума вкладу становила 125 000 грн., про що свідчить Додатковий Договір від 29.01.2013 року до Договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року. Всі кошти він вносив до каси банку особисто, отримавши натомість вищевказані квитанції з підписом касира та печаткою прибутково-видаткової каси №1 відділення №3 ПАТ "КБ Фінансова ініціатива. 12.02.2013 року він прийшов до банку з метою зняти частину коштів з вкладу №165549 так як це передбачено п.п. 1.5 Договору. Економіст банку ОСОБА_4 повідомила йому, що на його рахунку лише 1 000 грн. і у них працює комісія з Головного банку, оскільки кошти "не повернулись" на рахунки також в інших вкладників банку. Вона порадила йому звернутись за поясненням до представників комісії, які перевірили наявність у нього квитанцій на внесення коштів та Договору банківського вкладу і повідомили йому, що з його рахунку кошти знято 28.01.2013 у розмірі 99 000 грн. та 01.02.2013 року у розмірі 25 000 грн. Заяви на зняття коштів з його рахунку були в документах дня, проте його підпису там не було, так як до того часу знімати кошти у нього не було потреби і до відділення банку в ці дні він не приходив. Представник комісії банку порадив йому звернутися до відповідача із заявою про дострокове припинення дії вкладу і він написав таку заяву за №28В/1488 від 12.02.2013 року. 18.02.2013 року, керуючись своїм правом передбаченим ст.1060 ЦК України та п. 1.5. договору банківського вкладу №165549, він звернувся до відповідача із заявою №28В/1424 від 18.02.2013 року про часткове повернення суми депозиту з проханням забезпечити можливість часткового зняття коштів з даного рахунку, та з проханням вважати попередню заяву від 12.02.2013 року недійсною, оскільки згідно з п.п.4.2 Договору в разі дострокового розірвання здійснюється перерахунок нарахованих відсотків за ставкою 0,5% річних, що його не влаштовувало та й рахунком він мав намір в подальшому користуватися, однак кошти йому видано не було, чим було порушено його права та вимоги законодавства. Діями відповідача йому було нанесено моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він зазнав душевних страждань, приниження, змушений буп позичати кошти на сімейні потреби. Позивач під час судового розгляду справи збільшив розмір позовних вимог та уточнив позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" на його користь кошти в сумі 125 000 грн. на повернення вкладу, кошти в сумі 13 537 грн. 30 коп. в якості відсотків на вклад, 70 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, стягнути судові витрати.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Фінансова ініціатива звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 125 000 грн., мотивуючи позов тим, що 21.01.2013 року між ПАТ КБ Фінансова ініціатива в особі начальника Вінницького відділення №3 ПАТ КБ Фінансова ініціатива ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір банківського вкладу (вклад ощадний) № 165549 від 21.01.2013 року. Те, що ОСОБА_1 вніс на свій особовий рахунок грошові кошти в розмірі 125 000 грн. не відповідає дійсності. 11 лютого 2013 року прокуратурою м. Вінниця під № 42013010010000111 в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву ПАТ КБ Фінансова ініціатива щодо зловживання своїм службовим становищем начальником Вінницького відділення № 3 ПАТ КБ Фінансова ініціатива ОСОБА_3 та старшим касиром вказаного відділення ОСОБА_5 Проведення досудового розслідування доручено Вінницькому МВ УМВС у Вінницькій області. 13.02.2013 року банк визнано потерпілим в рамках вищевказаного провадження. З 11.02.2013 року до банку почали поступати звернення від фізичних осіб, які оформлені у вигляді заяв про дострокове припинення дії вкладу. Із заяв фізичних осіб та спілкування з ними випливає те, що ОСОБА_3 пропонувала групі осіб за власною ініціативою, з корисливих мотивів, задля власного збагачення здійснення незаконних валютно-обмінних операцій: доларів на гривню та/або гривню на долари по пільговому курсу. Для чого ОСОБА_3 отримувала від даних фізичних осіб грошові кошти напряму в кабінеті банку та/або за межами банку та/або через касира в касі. Після здійснення обміну за межами банку повертала їх в іншій валюті в кабінеті або за межами банку. 19.02.2013 ВМВ УМВС України у Вінницькій області під №12013010390001071 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано заяву ПАТ КБ Фінансова ініціатива про те, що ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в особистих інтересах та інтересах третіх осіб, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із старшим касиром вказаного відділення ОСОБА_5 економістом відділення ОСОБА_4, а також фізичними особами, що звернулись із незаконними вимогами до банку, зокрема, ОСОБА_1 шляхом подачі вищевказаним фізичним особам підроблених договорів та касових документів з вимогами про повернення ніби то покладених ними грошових коштів на банківські рахунки в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, здійснили замах на заволодіння шляхом обману майном ПАТ КБ Фінансова ініціатива в особливо великих розмірах, оскільки заявлені фізичним особами вимоги спростовуються документами наявними у банку, а також інформацією щодо балансу по залишках на рахунках вказаних фізичних осіб станом на 12.02.2013 року. Розпочато досудове розслідування. 01.03.2013 року банк визнано потерпілим в рамках вищевказаного кримінального провадження. Заявлена сума вимог фізичних осіб до банку складає в гривневому еквіваленті 14 243 075 грн. 51 коп. З чого можна зробити висновок, що ОСОБА_3 із ОСОБА_5 ОСОБА_4, а також фізичними особами, що звернулись із незаконними вимогами до банку, зокрема, ОСОБА_1, вступили в злочинний зговір з метою ухилення від фінансового моніторингу, сплати податків, легалізації доходів здобутих незаконним шляхом, що являється порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина, а правочини укладені між зазначеними вище особами є такими, що порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Вважає, що зазначені позивачем за первісним позовом квитанції мають юридичну дефектність, як первинний документ та не можуть бути прийняті судом, як докази. Просить визнати договір банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошові кошти в розмірі 125 000 грн.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 суду пояснив, що між ним та ОСОБА_2 акціонерним товариством Комерційний банк Фінансова ініціатива в особі головного економіста Вінницького відділення №3 ОСОБА_4 було укладено Договір банківського вкладу у гривнях "Вклад Ощадний" за № 165549 від 21.01.2013 року, відповідно до якого він передав відповідачу кошти в сумі 30 000 грн., в цей же день він передав відповідачу кошти в розмірі 30 000 грн., що підтверджується квитанцією №3232 від 21.01.2013 року. 22.01.2013 року він здійснив поповнення вкладу на 20 000 грн., що підтверджується квитанцією №2117 від 22.01.2013 р. та на 25 000 грн., що підтверджується квитанцією №3990 від 22.01.2013 року, 24.01.2013 року здійснив поповнення вкладу на 25 000 грн., що підтверджується квитанцією №3860 від 24.01.2013 року. 29.01.2013 року він прийшов до банку з метою поповнення рахунку, економіст банку ОСОБА_4 повідомила йому, що на рахунку знаходиться лише 1 000 грн., після чого він звернувся до начальника відділення ОСОБА_3, яка повідомила, що це суто технічні питання, турбуватись немає причин. Оскільки він довіряв працівникам банку, то в цей же день здійснив поповнення вкладу №165549 на 25 000 грн., що підтверджується квитанцією №1965 від 29.01.2013 року. Таким чином, станом на 29.01.2013 року сума вкладу становила 125 000 грн., про що свідчить Додатковий Договір від 29.01.2013 року до Договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року. 12.02.2013 року він прийшов до банку з метою зняти частину коштів з вкладу №165549, однак економіст банку ОСОБА_4 повідомила йому, що на його рахунку лише 1 000 грн. і у них працює комісія з Головного банку, він звернувся за поясненнями до представників комісії, які повідомили йому, що з його рахунку кошти знято 28.01.2013 у розмірі 99 000 грн. та 01.02.2013 року у розмірі 25 000 грн. Після чого він звернувся із заявою про дострокове припинення дії вкладу від 12.02.2013 року. 18.02.2013 року він знову звернувся до відповідача із заявою №28В/1424 від 18.02.2013 року про часткове повернення суми депозиту з проханням забезпечити можливість часткового зняття коштів з даного рахунку та з проханням вважати попередню заяву від 12.02.2013 року недійсною, оскільки розривати договір не хотів і мав намір користуватися рахунком та отримувати відповідні відсотки. Однак, коштів з рахунку йому не видали. Всі кошти він вносив до каси банку особисто, що зафіксовано камерами відеоспостереження банку і дані записи є в матеріалах кримінальної справи. Після передачі коштів до каси банку він отримував від працівників банку вищевказані квитанції з підписом касира та печаткою прибутково-видаткової каси №1 відділення №3 ПАТ "КБ Фінансова ініціатива, підписи та печатки на квитанціях ставили працівники банку. До цього випадку він неодноразово користувався послугами банку та вносив кошти на рахунок і жодних проблем з банком не виникало, тому сумнівів щодо надійності банку в нього не було. На даний час порушене кримінальне провадження про зловживання своїм службовим становищем керівником відділення ОСОБА_3 та касиром ОСОБА_5 та незаконним заволодінням ними коштами банку, в матеріалах кримінальної справи містяться записи з камери відеоспостереження у приміщенні відділення банку, з яких видно, як він підходив до вікна каси в зазначені дні та передавав кошти, він визнаний потерпілим в кримінальному провадженні. Вважає, що банком не надано будь-яких доказів того, що дані суми не надходили до банку. Про довіреність №41 від 30.12.2013 року надану начальнику відділення банку ОСОБА_3, яка обмежує її повноваження щодо суми укладених угод - не більше 10 000 грн. він не знав та не зобовязаний був знати. Саме на банк та його посадових осіб покладається зобов'язання щодо зазначення реквізитів на банківських документах, клієнт банку звільнений від відповідальності за відсутність будь-якого з необхідних реквізитів та необхідних повноважень працівника банку. Вважає, що зустрічний позов не підлягає задоволенню, оскільки банк не обґрунтував наявність підстав для визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Зазначає, що банк не вказує на будь-які ознаки підроблення печатки та підписів посадових осіб на квитанціях, які б давали підставу вважати, що дані документи є фальшивими. Крім того, представник банку до клопотання про призначення експертизи надає відбитки печатки, в яких неозброєним оком помітно розбіжності із відбитками печатки на квитанціях та договорах. Вважає, що банк надає відбитки зовсім іншої печатки і, таким чином, хоче ввести суд в оману. Діями відповідача йому було нанесено моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він та члени його родини зазнали душевних страждань, він зазнав приниження, змушений був позичати кошти на сімейні потреби, не мав можливості розпоряджатися коштами, внесеними на депозитний рахунок, члени його родини засуджували його, крім того, кошти, які він вніс на депозитний рахунок є коштами, які отримували як соціальну допомогу на малолітніх дітей з метою забезпечення майбутнього дітей. Крім того, відповідач не лише не визнає його права на вклад, але й висуває проти нього необгрунтовані, образливі припущення щодо його змови з керівником відділення банку, тому вважає, що неправомірними діями відповідача йому завдано великої моральної шкоди. Під час судового розгляду справи збільшив розмір позовних вимог та уточнив позовні вимоги, просить стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" на його користь кошти в сумі 125 000 грн. на повернення вкладу, кошти в сумі 13 537 грн. 30 коп. в якості 16% річних за період з 21.01.2013 р. по 30.09.2013 р., 70 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, витрати на правову допомогу. Пояснив, що просить стягнути 16% річних за період з 21.01.2013 р. по 30.09.2013 р., оскільки враховує при цьому, ще й час на апеляційне оскарження рішення суду до 30.09.2013 р. В задоволені зустрічного позову просить відмовити, оскільки банком жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог не надано, банк таким чином намагається уникнути відповідальності, припущення, висловлені банком в зустрічній позовній заяві вважає для себе образливими та такими, що не відповідають дійсності.

Представники відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні первісний позов не визнали та заперечили проти його задоволення, оскільки вважають, що кошти позивачем до каси банку не вносилися, дані суми на рахунок не надійшли, надані позивачем квитанції не можуть бути належним доказом внесення коштів до банку, підписи та печатки на квитанціях та договорах підроблено. Позивач за договором банківського вкладу на рахунок вносив лише 1 000 грн. Вважають, що підстав для повернення коштів немає. На даний час порушено кримінальне провадження щодо начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_3 за зловживання службовим становищем, місце перебування даної особи невідоме. Зустрічний позов підтримали з наведених у позові підстав та просять його задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби ОСОБА_8 в судове засідання не зявився, надавши письмові пояснення стосовно позовних вимог зазначених у позовній заяві ПАТ КБ Фінансова ініціатива, в яких зокрема, зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У викладених у позовній заяві фактах не наведено, який саме публічний порядок було порушено відповідачами, також не наведено фактів незаконного заволодіння майном держави. Крім того, представником надано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в 2012 році працювала старшим касиром Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива. До її обовязків входило прийняття коштів від вкладників, видача та підписання відповідних банківських документів. Кошти від вкладників приймала через касу, при цьому вкладник надавав відповідну заяву, вона отримувала від вкладника кошти, перераховувала їх, проводила операцію через касу та видавала вкладникові відповідний документ квитанцію, яка формується електронною системою банку, на квитанціях ставила підпис та печатку. Позивача пам'ятає, оскільки він неодноразово протягом 2012 -2013 років вносив кошти на рахунок в банку. Дати, коли позивачем вносилися кошти та суми внесених коштів не пам'ятає, однак пам'ятає, що особисто приймала кошти в позивача. З 16.01.2013 р. по 13.02.2013 р. вона перебувала на лікарняному, однак виходила на роботу та приймала в клієнтів кошти, так-як були великі обсяги роботи. Оскільки виходила в цей час на роботу неофіційно, права підпису на документах не мала, тому банківські документи в цей період підписувала начальник відділення ОСОБА_3 Підписи на квитанціях, наданих позивачем, схожі на її підпис та на підпис начальника відділення ОСОБА_3

Заслухавши пояснення учасників процесу, свідка, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими та задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні з наданих сторонами доказів та пояснень учасників процесу встановлено наступне.

З договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року (Вклад Ощадний) вбачається, що між ПАТ КБ Фінансова ініціатива в особі головного економіста Вінницького відділення №3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" ОСОБА_4, яка дає на підставі Положення про відділення, Статуту банку та Довіреності №89 від 30.12.2012 року та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір, відповідно до якого банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 30 000 грн. строком на 370 днів до 26.01.2014 р. на умовах та в порядку, визначених цим договором. (п. 1.1 договору). Процентна ставка за вкладом складає 16% річних і залишається незмінною, крім випадку дострокового розірвання договору. (п. 1.2 договору). Незнижуваний залишок коштів на депозитному рахунку протягом строку вкладу встановлюється в сумі 1000 грн. (п. 1.3 договору). Часткове зняття суми вкладу допускається з наступного дня після "дати внесення" грошових коштів на депозитний рахунок до "дати повернення" без застосування штрафних санкцій за умови збереження мінімального "не знижувального залишку" 1 000 грн. На договорі міститься відтиск печатки №29, підписи сторін, зазначено номер та дату укладення договору.

З додаткового договору від 29.01.2013 р. до договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року (Вклад Ощадний) вбачається, що між ПАТ КБ Фінансова ініціатива в особі начальника Вінницького відділення №3 ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" ОСОБА_3, яка дає на підставі Положення про відділення, Статуту банку та Довіреності №41 від 30.12.2012 року та ОСОБА_1 (вкладник) укладено договір про внесення змін та доповнень до договору банківського вкладу, відповідно до якого вкладник поповнив вклад на суму 25 000 грн., сума вкладу по договору з дати підписання додаткового договору становить 125 000 грн., додатковий договір є невідємною частиною договору. На додатковому договорі міститься відтиск печатки №29, підписи сторін, зазначено номер та дату укладення договору.

Як вбачається з квитанції №3232 від 21.01.2013 року ОСОБА_1 вніс 30 000 грн. на рахунок №2620400310630 в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, призначення платежу - внесення коштів на депозит згідно договору 165549 від 21.01.2013 року.

Як вбачається з квитанції №2117 від 22.01.2013 року ОСОБА_1 вніс 20 000 грн. на рахунок №2620400310630 в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору 165549 від 21.01.2013 року.

Як вбачається з квитанції №3990 від 22.01.2013 року ОСОБА_1 вніс 25 000 грн. на рахунок №2620400310630 в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору 165549 від 21.01.2013 року.

Як вбачається з квитанції №3860 від 24.01.2013 року ОСОБА_1 вніс 25 000 грн. на рахунок №2620400310630 в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору № 165549 від 21.01.2013 року.

Як вбачається з квитанції №1965 від 29.01.2013 року ОСОБА_1 вніс 25 000 грн. на рахунок №2620400310630 в ПАТ КБ Фінансова ініціатива, призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору №165549 від 21.01.2013 року.

На даних квитанціях міститься підпис працівника банку та відбиток печатки "Прибутково-видаткова каса №1".

З виписки по угоді №165549 вбачається, що кошти на рахунок вносилися у відповідні дати та в сумах, що відповідає датам та сумам, зазначеним у вищевказаних квитанціях.

Як вбачається із заяви від 18.02.2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ Фінансова ініціатива з проханням достроково видати частину коштів вкладу у розмірі 124 000 грн. згідно з договором №165549 від 21.01.2013 року та вважати попередню заяву від 12.02.2013 року недійсною, оскільки надалі бажав користуватися рахунком.

Як вбачається з Положення про Вінницьке відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива, затвердженого рішенням ОСОБА_9 (протокол №09 від 29.06.2010 року), відділення є структурним підрозділом Головного банку, відкривається на балансі Головного банку, не є юридичною особою, здійснює свою діяльність від імені Головного банку та в межах своїх повноважень.

Відповідно до довідки ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива (без номера та дати) за Вінницьким відділенням №3 з моменту відкриття відділення до 19.07.2013 року була закріплена печатка №29 (для договорів) та печатка Прибутково-видаткова каса №1. 22.07.2013 року відбулась заміна печаток Вінницького відділення №3 для використання в роботі відділення було передано начальнику Вінницького відділення №3 ОСОБА_10 печатка №87 (для договорів) та Прибутково-видаткова каса №2. Печатки, що використовувалися на Вінницькому відділенні №3 по 19.07.2013 року були передані на зберігання до центрального офісу банку (вул. Щорса, 7/9 м. Київ).

З наказу ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива від 29.05.2013 року № 403-п вбачається, що ОСОБА_5 звільнено з посади старшого касира Вінницького відділення №3 за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.

Як вбачається з посадової інструкції старшого касира Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива, затвердженої головою правління ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива ОСОБА_11 від 17.05.2011 року, старший касир перераховує, обліковує, сортує, зберігає, пакує та видає готівку та інші цінності, відповідно до нормативних документів та інструкцій Національного банку України, технологічних карт, Положень та інструкцій ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива (пункт 2.1.). Здійснює валюто обмінні операції з готівковою валютою з оформленням касових документів, реєстрів проведених операцій та відповідних довідок та квитанцій (пункт 2.3). Видає готівку по БПК та поповнює карткові рахунки з оформленням належних документів (пункт 2.4).

З довідки ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива від 19.07.2013 року №04-15/39 вбачається, що ОСОБА_3 працювала на посаді начальника Вінницького відділення №3 в період з 01.02.2013 р. по 13.03.2013 р.

Як вбачається з посадової інструкції начальника Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива, затвердженої головою правління ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива ОСОБА_11 від 19.01.2011 року, начальник організовує роботу відділення по забезпеченню обслуговування клієнтів банку, зокрема з розрахунково-касового обслуговування згідно з чинним законодавством (пункт 2.3). Забезпечує виконання планових показників за всіма напрямками бізнесу, а саме з залучення грошових коштів на депозитні вклади (пункт 2.5). Залучає та високоякісно обслуговує клієнтів банку (пункт 2.6). Забезпечує законність, правильність та своєчасність відображення в бухгалтерському обліку проведених операцій у відповідності до діючого законодавства (пункт 2.9). Здійснює первинний (поточний) контроль за правильністю та достовірністю проведених операцій відділення, в процесі якого перевіряє правомірність виконання операцій, правильність бухгалтерських записів та повноту відображення операцій в бухгалтерському обліку (пункт 2.10). За довіреністю банку укладає депозитні та інші договори (пункт 2.11). Засвідчує свій підпис печаткою відділення на документах, які потребують такого засвідчення (пункт 2.12). Несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх посадових обовязків згідно цієї посадової інструкції, за своєчасне, повне та якісне виконання покладених на нього посадових обовязків (пункт 4.2).

Як вбачається з посадової інструкції головного економіста Вінницького відділення №3 ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива, затвердженої головою правління ОСОБА_2 акціонерного товариства Комерційний банк Фінансова ініціатива ОСОБА_11 від 25.01.2011 року, економіст проводить та обліковує операції відділення, що регламентуються відповідними нормативно-методичними документами банку та в межах дозволу на проведення операцій що наданий банком відділенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами існували зобов'язання за Договором банківського вкладу, врегульовані положеннями ст.ст. 1058 - 1061 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Така ж вимога закріплена у Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577.

В пункті 1.4 даного Положення передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Таке ж положення передбачено у п. 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (із змінами та доповненнями станом на час виникнення спірних правовідносин). Згідно п.1.1 Інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, а за договором банківського вкладу вкладні (депозитні рахунки).

Відповідно до п. п. 2.1, 4.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 р. №254, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 р. за №559/7880, операції банків виконують відповідні працівники банку, яким надане право відповідального виконавця, а саме доручено оформляти та підписувати документи за визначеними операціями або: контролювати правильність оформлення документів та відображення їх в обліку; технологічно виконувати визначені операційні процедури незалежно від того, у якому структурному підрозділі банку вони працюють. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Вони поділяються на прибуткові та видаткові. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з організації касової роботи в банках України.

Таким нормативно-правовим актом Національного банку є Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні, затверджена Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 р. № 174, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.06.2011 р. за № 790/19528.

Пунктами 2.3, 2.9 даної Інструкції встановлено, що банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами: за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів, фізичних осіб - підприємців та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта господарювання для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком (філією, відділенням) резиденту - суб'єкту господарювання; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та переказ без відкриття рахунку; за прибутковим касовим ордером - від працівників та клієнтів банку (філії, відділення) за внутрішньобанківськими операціями; за документами, установленими відповідною платіжною системою, - від фізичних осіб на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі. Банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп "вечірня" чи "післяопераційний час"), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Позивачем за первісним позовом та відповідачем зустрічним позовом ОСОБА_1 надано до суду договір банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року (Вклад Ощадний), додатковий договір від 29.01.2013 р. до договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року (Вклад Ощадний), квитанції №3232 від 21.01.2013 року на суму 30 000 грн., №2117 від 22.01.2013 року на суму 20 000 грн., №3990 від 22.01.2013 року на суму 25 000 грн., №3860 від 24.01.2013 року на суму 25 000 грн., №1965 від 29.01.2013 року на суму 25 000 грн. в яких зазначено призначення платежу - поповнення депозиту згідно договору №165549 від 21.01.2013 року. На договорах міститься відтиск печатки №29, підписи сторін, зазначено номер та дату укладення договору. Квитанції містять всі необхідні реквізити, зокрема, найменування банку, який здійснив касову операцію, номер квитанції, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника відділення банку, який прийняв готівку, відбиток печатки. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дані договори та квитанції є належним підтвердженням укладення договорів та внесення готівки у відповідній платіжній системі та відповідають вимогам законодавства.

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів на спростування того, що між сторонами укладалися договір банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року та додатковий договір №337687 від 29.01.2013 року до договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 року.

Суд відкидає твердження представників відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про те, що кошти на банківський рахунок не надходили, надані позивачем квитанції не можуть бути належним доказом внесення коштів до банку, ОСОБА_1 І М. зобовязаний був знати про обмеження щодо суми коштів, встановлені довіреністю №41, оскільки необлікування на рахунках грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу слід кваліфікувати як невиконання банком взятих на себе зобов'язань по виконанню умов договору банківського вкладу, яке сталося з вини працівників банку, це не спростовує факту передачі позивачем коштів відповідальним працівникам банку, враховуючи, що належне облікування отриманих коштів не могло залежати від волі вкладника.

Щодо доводів представників банку про сумнівність договорів та квитанцій, можливу підробку підпису та відтиску печатки і заявлення з цього приводу клопотання про проведення відповідної експертизи, суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що грунтуються на припущеннях, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Крім того, саме працівники банку є відповідальними за належне проведення банківських операцій, ОСОБА_1 не може нести відповідальність за неналежне виконання працівниками банку своїх службових обовязків. Відповідно до ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України та п. 2.1.1 договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 р. зобов'язання прийняти грошові кошти та зарахувати їх на депозитний рахунок, підтвердивши одержання вкладу видачею належним чином оформленої квитанції, є обов'язком банку.

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом жодних доказів на спростування того, що між сторонами існували договірні відносини на підставі договору банківського вкладу суду не ненадано.

Як встановлено в судовому засіданні, за фактом вчинення службовими особами Вінницького відділення банку шахрайських дій, наслідком яких стало заволодіння шляхом обману грошовими коштами банку та фізичних осіб, відділом розслідування злочинів в сфері господарської діяльності СВ ВМ УМВС у Вінницькій області порушено кримінальне провадження і проводяться слідчі дії. Однак, відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом доказів того, що банк звертався до правоохоронних органів із заявами щодо підробки та використання підроблених документів ОСОБА_1 в матеріалах справи немає.

Що стосується тверджень представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом про те, що відтиск печатки на договорах та квитанціях не відповідає відтиску печатки банку, яка була виготоволена для відділення банку, суд зазначає, що при вирішенні питання про призначення експертизи, судом неодноразово протокольними ухвалами витребовувалися докази щодо того, коли саме та які печатки було виготовлено для Вінницького відділення №3, однак належних та допустимих доказів представником банку надано не було. Що стосується довідки за підписом представника банку ОСОБА_6 (без дати та без номера) про те, що за Вінницьким відділенням №3 були закріплені печатки №29 (для договорів) та печатка Прибутково-видаткова каса №1 суд не приймає дану довідку як належний та допустимий доказ, оскільки довідка не містить необхідних реквізитів.

Крім того, суд не приймає як належний та допустимий доказ надану представником банку виписку по особовим рахункам з 21.01.2013 р. по 12.02.2013 р., оскільки дана виписка також не містить необхідних реквізитів.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

В судовому засіданні встановлено, що позивач за первісним позовом своїм правом скористався та звернувся із заявою про повернення вкладу, однак його право на повернення суми вкладу було порушене, оскільки відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом своїх зобов'язань по поверненню коштів не виконав, тому порушене право підлягає захисту.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" в частині стягнення коштів внесених на рахунок банку в розмірі 125 000 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Що стосується позовних вимог в частині стягнення з банку 16% річних в сумі 13 537 грн. 30 коп. за період 21.01.2013 р. по 30.09.2013 р., то в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, за період з 21.01.2013 р. по день вирішення справи судом, тобто, по 20.09.2013 р. в сумі 13 429 грн. 00 коп. При цьому, суд зазначає, що захисту підлягають лише порушені права, свободи або інтереси, а не можливість їх порушення в майбутньому будь-якими особами, у разі порушення прав, свобод чи інтересів позивача іншими особами після винесення рішення суду у нього виникне право звернення до суду з відповідним позовом.

Що стосується позовних вимог про стягнення з банку на користь позивача за первісним позовом 70 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Відповідно до п. п. 5.1, 7.4 Договору банківського вкладу №165549 від 21.01.2013 р. у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. У всьому, що не передбачено цим договором, сторони керуюються чинним законодавством.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що неправомірними діями відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом завдано моральної шкоди позивачу за первісним позовом, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв'язку з протиправними діями відповідача за первісним позовом, тому, керуючись вимогами справедливості та розумності, в рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача за первісним позовом слід стягнути на користь позивача за первісним позовом 5 000 грн. В іншій частині заявлених вимог слід відмовити, оскільки, позивачем за первісним позовом не надано доказів того, що діями відповідача за первісним позовом йому завдано моральної шкоди саме на суму 70 000 грн.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування судових витрат на правову допомогу в розмірі 3 200 грн., суд приходить до висновку, що вони є необгрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Що стосується зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК України).

Відповідачем за первісним позовом та позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів того, що правочин порушує публічний порядок, або що правочин був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, або що недодержані вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Також не було надано доказів наявності умислу у однієї чи обох сторін на вчинення такого правочину. Твердження про злочинну змову позивача за первісним позовом та начальника відділення банку при укладанні договору є лише припущеннями та не можуть бути взяті судом до уваги. Отже, як вбачається із матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог не надає. На підставі викладеного, підстав для задоволення зустрічного позову суд не вбачає, а отже підстав для відшкодування понесених судових витрат немає.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково, в задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 125 000 грн. 00 коп. слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивач судовий збір при зверненні до суду не сплачував відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", первісний позов задоволено частково, та приходить до висновку, що з відповідача за первісним позовом слід стягнути на користь держави судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційного банку "Фінансова ініціатива" про стягнення коштів та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" (03150 м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ідентифікаційний код 33299878) на користь ОСОБА_1 (проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за Договором банківського вкладу № 165549 від 21.01.2013 року кошти в сумі 138 429 (сто тридцять вісім тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп. (з яких основний борг 125 000 (сто двадцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., 16% річних - 13 429 (тринадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп.) та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби про визнання договору таким, що порушує публічний порядок, вчиненний з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в дохід держави грошових коштів в розмірі 125 000 грн. 00 коп. відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" судовий збір на користь держави в розмірі 1 434 грн. 29 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ