Рішення № 34232083, 15.10.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14330/13-ц

Пр. № 2/638/5139/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.

при секретарі - ВОРОНІНІ Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

11.09.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з дійсним позовом, в якому просить суд стягнути з магазину «ЦентрОбувь» ТОВ «Тредшуз» на його користь суму, належну до сплати звільненому працівникові за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку у розмірі 2 445 гривень 08 копійок та моральну шкоду у розмірі 500 гривень, покласти на відповідача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що Наказом № 1709-к від 29 листопада 2012 року він був призначений на посаду продавця-консультанта в магазині «ЦентрОбувь» TOB «Трейдшуз», що знаходиться за адресою м. Харків, просп. Людвига Свободи, б. 43.

Наказом № 1656-к від 08 липня 2013 року мене було звільнено з посади за згодою сторін, відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Після прийняття на роботу, в той же день, між ним та AT «Сбербанк Росії» був укладений договір № 26256015401784/980 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском Картки в рамках договору щодо банківського обслуговування. Всі розрахунки відповідач проводив з ним через вищевказаний Картковий рахунок .

08 липня 2013 року в день звільнення він перебував на роботі, але повний розрахунок з ним відповідач не провів.

Як вказує позивач зі спливом кількох днів після звільнення, він зателефонував до директора магазину задля отримання інформації щодо причин невиплати належних йому сум, але чіткої відповіді не отримав, тож продовжував кілька разів на день перевіряти свій картковий рахунок в банкоматах.

Лише 30 липня 2013 року, зі спливом вже 22 днів після його звільнення, відповідач розрахувався з ним в повному обсязі, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Крім того позивач вказує, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення йому визначених коштів у строки, передбачені законодавством, він зазнав моральної шкоди у вигляді певних незручностей з приводу забезпечення собі належного рівня харчування, влаштування свого побуту, ускладнення виконання мною своїх власних зобов'язань перед іншими суб'єктами цивільних правовідносин. Невчасна сплата підприємством належних йому коштів призвела до скрутного матеріального становища, як наслідок, він повинен був звертатися до друзів та знайомих з проханням позичити кошти для елементарного існування, що призвело до приниження його честі та гідності, що поставило в незручне становище та позбавило можливості до нормального, звичного для нього існування. Більш того, неправомірні дії Відповідача, нечесність у відносинах з ним, спричинили і внутрішні емоційні душевні страждання, моральне виснаження та стрес. Все це негативним чином вплинуло на його звичайний життєвий устрій та психічний стан у зв'язку з цим, він змушений був весь цей час вживати заспокійливі засоби. Завдану моральну шкоду він оцінює в 500 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив стягнути середній заробіток за затримку у розмірі 2003,50 грн., та просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Трейдшуз» - ОСОБА_2 у судове засідання у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що вони не погоджуються з розрахунком заборгованості, оскільки позивачем не враховано єдиний соціальний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 3,6 %, тобто сума відшкодування становить 2003,50 грн., крім того просили відмовити в відшкодуванні моральної шкоди, оскільки позивачем не наведено правових підстав та не надано відповідних доказів, просили розглядати справу за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 11,60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що наказом № 1709-к від 29 листопада 2012 року ОСОБА_1 був призначений на посаду продавця-консультанта в магазині «ЦентрОбувь» TOB «Трейдшуз», що підтверджується записом у трудовій книжці АО № 421456 (а.с. 7)

Після прийняття на роботу, в той же день, між ним та AT «Сбербанк Росії» був укладений договір № 26256015401784/980 про відкриття та обслуговування карткового рахунку з випуском Картки в рамках договору щодо банківського обслуговування. Всі розрахунки відповідач проводив з позивачем через вищевказаний Картковий рахунок (а.с.8)

Наказом № 1656-к від 08 липня 2013 року позивач був звільнений з посади за згодою сторін, відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України. що підтверджується записом у трудовій книжці АО № 421456 (а.с. 7)

Згідно ст. 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що відповідач в порушення зазначеної норми закону при звільненні з позивачем розрахунку не провів, а зробив це лише 30.07.2013 року, тобто з затримкою 22 дня, що підтверджується випискою карткового рахунку до угоди № 1421031 (а.с. 10)

Таким чином, суд приходить до висновку, що саме з вини відповідача було не виплачено належні ОСОБА_1 суму, у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату, наданою відповідачем середньоденна заробітна плата позивача складає 111,14 грн.

Таким чином 111,14 грн.* 22 (дні затримки фактичного розрахунку) 3,6 % (розмір єдиного соціального внеску) 15 % (розмір податку з доходів фізичних осіб) = 2003,50 грн.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи те, що відповідачем було порушено права позивачів на своєчасне отримання заробітної плати та отримання відповідного розрахунку під час звільнення, при цьому суд враховує, глибину душевних страждань позивача , ступінь порушення способу його життя, що виразився в зверненні до суду, з урахуванням принципу розумності та справедливості суд оцінює моральну шкоду у розмірі 500 грн..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 грн., а всього підлягає стягненню 2733 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215, 223, 294 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України; Закону України «Про оплату праці», постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 року № 4-рп/2012,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдшуз» (01133 АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37318684 п/р 26000013001439, МФО 320627 в АТ «Сбербанк Росії» м. Київ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2733 (дві тисячі сімсот тридцять три) гривні.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

СУДДЯ: