Рішення № 34230616, 02.10.2013, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 620/799/13-ц

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2013 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді- Яценко Є.І.,

при секретарі- Гагаріній С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Зачепилівка, цивільну справу №620/799/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину , -

В С Т А Н О В И В:

До Зачепилівського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину, в якому позивач зазначив, що 25 вересня 2012 р. з метою отримання коштів для ведення бізнесу він уклав договір № 40306560 із ТОВ «Укрграндінвест ЛТД», за умовами якого адміністратор, за згодою клієнта зобовязується вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії, спрямовані на придбання цільового фінансового ресурсу, зазначеного у додатку №1 до вказаного договору, на умовах діяльності Програми, що міститься в додатку №2. Відповідно до п. 1.3 договору адміністратор використовує суми чистих внесків для формування Фонду Реєстру Клієнтів та його розподілу, а також здійснення оплати Цільового фінансового ресурсу на користь клієнта, вартість якого складає 80 000 гривень. Відповідно до додатку №2 до договору умови участі клієнта у приділенні Цільових фінансових ресурсів базується на створенні реєстрів клієнтів, метою яких є придбання бажаних Цільових фінансових ресурсів у порядку та на умовах, передбачених договором та додатками до нього. Відповідно до умови програми «Укрфінінвест», викладеної в додатку №2 до договору, Фонд реєстру це сума чистих внесків сплачених клієнтами, що витрачаються на їх користь і знаходяться на спеціальному рахунку адміністратора в установі банку. В цьому ж додатку, цільовий фінансовий ресурс визначається як обєкти нерухомості, земельні ділянки, транспортні засоби тощо. Отже, цільовий фінансовий ресурс є товаром, а захід по приділенню фінансових ресурсів розподілом права на товар. На виконання договору позивач сплатив 7 013,34 грн., але так обіцяних представником відповідача коштів у сумі 80 000 грн. так і не одержав.

Із змісту заяви вбачається, що позивач, зрозумівши, що його ввели в оману і відповідач не збирається надавати йому кошти, звернувся до суду з вимогою визнати недійсним договір № 40306560 про приділення фінансових ресурсів від 25.09.2012 р. з додатками №№ 1,2,4 до договору; стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 7 013,34 грн., сплачені на виконання умов договору.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій він вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» повідомлений про розгляд справи за адресою вказаною позивачем в позовній заяві, в судове засідання не зявився. Від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, тому за згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву позивача про розгляд справи без його участі, дослідивши матеріали справи, а саме:

-копію паспорта та ідентифікаційного номеру позивача;

-копію договору № 40306560 від 25.09.2012 р. про приділення фінансових ресурсів з додатками № 1, 2,4 до цього договору;

-копії квитанцій: №6602.372.3 від 16.10.2012 р., №6602.372.1 від 16.10.2012 р., №6007.70.4 від 21.11.2012 р.; №6007.70.2 від 21.11.2012 р.; №6007.70.3 від 21.11.2012 р.; № 6602.154.1 від 05.10.2012 р., № 6602.013.1 від 25.09.2013 року, та копія двох квитанцій без номеру від 05.10.2012 р.,-

вважає, що спірні правовідносини повинні регулюватись наступними нормами права:

-ч.4 ст. 42 Конституції України: « Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт…»;

-ч.1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною;

-п.7 ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: « Забороняються як такі, що вводять в оману - творення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

-ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів»: «Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Суб'єкти господарювання, їх працівники несуть відповідальність за нечесну підприємницьку практику згідно із законодавством»;

-ч.ч. 1,2 ст.215 ЦК України: «Підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.»;

- ч.ч.1,2 ст. 216 ЦК України: «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суд, задовольняючи позов, вважає доведеними та такими, що мають значення для правильного вирішення спору наступні обставини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Позивач з метою отримання коштів на ведення бізнесу 25 вересня 2012 р. уклав договір № 40306560 із ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про надання послуг, спрямованих на придбання цільового фінансового ресурсу, орієнтована вартість якого складає 80 000,00 грн. на умовах програми «Укрфінінвест» (Додаток №2 до договору). Учасник Програми «Укрфінінвест» зобовязаний сплатити одноразовий комісійний внесок у день підписання договору та своєчасно не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати загальний або мінімальний платіж. Усього за виконання умов договору ОСОБА_1, згідно наданих квитанцій, сплатив 7 013,34 грн.. Виконання послуг за договором полягає в тому, що учасник програми сплачує, передбачені договором кошти, а ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» взяв на себе зобовязання організувати і проводити товарно-розподільчі заходи по приділенню фінансових ресурсів. Пунктом 4.11 розділу 4 Додатку №2 до Договору передбачено, що перевагу у участі заходу по приділенню фінансових ресурсів має той клієнт, який містить найбільшу кількість сплачених загальних платежів, і таке визнання права здійснює ТОВ «Укрграндінвест ЛТД». Договір не місить строків та (або) термінів отримання замовником товару, не передбачає будь-якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання замовником товару навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість п. 9.1 розділу 9 додатку №2 до договору передбачено, що у випадку відмови клієнта від договору ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» здійснює повернення лише 70% внесеного одноразового комісійного внеску протягом 60 банківських днів з дня отримання заяви.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість придбання цільового фінансового ресурсу, ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на можливість придбання цільового фінансового ресурсу одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності програми «Укрфінінвест», а спірний договір - це досягнута між сторонами угода про посередницьку діяльність, яка порушує права позивача, та діяльність ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» з реалізації програми «Укрфінінвест» є такою, що вводить споживача в оману, є недобросовісною і містить ознаки пірамідальної схеми, є підстави для визнання договору № 40306560 від 25.09.2012 р. укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» недійсним з моменту укладення (постанова Верховного Суду України від 23 травня 2012 р. по справі № 6-35цс12, від 4 квітня 2012р).

Враховуючи, передбачені ч.1,2 ст. 216 ЦК України наслідки недійсності правочину відповідач ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» зобовязаний повернути позивачу ОСОБА_1 оплату послуг та загальні платежі 7013,34 грн., сплачений та документально підтверджений останнім на виконання умов договору про надання послуг № 40306560 від 25.09.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 42 Конституції України, ч.1, п.7 ч.3,ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.ч.1,2 ст. 215, ч.ч.1,2 ст. 216 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 224,225, ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» про захист прав споживачів, визнання правочину недійсним, застосування наслідків недійсності правочину задовольнити.

Визнати договір № 40306560 від 25.09.2012 року з додатками №№1,2,4 до цього договору, який укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» (адреса: 01004, м. Київ, вул.. Кропивницького,18 - код ЄДРПОУ 32583071, р/р26002334573200, МФО 351005) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (адреса: с. Абазівка Зачепилівського району Харківської області, 64424) грошові кошти у сумі 7 013 ( сім тисяч тринадцять ) гривень 34 копійки, сплачені на виконання умов договору про надання послуг № 40306560 від 25.09.2012 р.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Харківської області через Зачепилівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий, суддя Зачепилівського районного суду

Харківської області ОСОБА_2