Рішення № 34229261, 14.10.2013, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14000/13-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

14 жовтня 2013 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Ісаєвської О.В.,

при секретарі - Солона А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) та просить суд постановити рішення, яким стягнути на його користь з Відповідача 6 663 грн. 84 коп., посилаючись на те, що особа, яка має право на відшкодування шкоди ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернулася з заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - позивач), до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9210613, за яким був застрахований транспортний засіб «ВАЗ», д/н НОМЕР_1.

01.03.2010 року в м. Києві на вул. Старонаводницька, з вини громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем «Фольксваген» д/н НОМЕР_2, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено «ВАЗ», д/н НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_3

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Печерською районного суду м. Києва від 12.04.2010 р.

Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 5317, дата оцінки - 17.06.2010 року., проведеного оцінювачем ОСОБА_4, сума збитків становить 7 228,61 грн.

В зв'язку із настанням страхової події, передбаченої п. п. «а» 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач 20 липня 2010 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 6 023,84 грн. та 640,00 грн. за встановлення розміру збитків та збір документів по справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.8 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно зі ст. 74 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином і позов задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.03.2010 року в м. Києві на вул. Старонаводницька, з вини громадянина ОСОБА_1, який керував автомобілем «Фольксваген» д/н НОМЕР_2, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено «ВАЗ», д/н НОМЕР_1, що належить громадянину ОСОБА_3

Вина відповідача в даній дорожньо-транспортній пригоді доводиться постановою Печерською районного суду м. Києва від 12.04.2010 р. (а.с. 10), яка відповідно до ст.61 ЦПК України є обставиною, яка не підлягає доказуванню.

На дату скоєння вищезазначеної ДТП відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Керуючись ст. 1191 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до позивача перейшло право вимоги, яку особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, тобто до відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, п. п. 38.2.1, п. 38.2 ст. 38 Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Що стосується вимоги в частині стягнення правової допомоги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст.ст.56,84 ЦПК України ці витрати мають бути пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь в розгляді справи.

Виходячи із системного тлумачення положень ст.ст.56,79,84 ЦПК України витрати понесені позивачем до подання позовної заяви не є витратами на правову допомогу.

Таким чином, представником позивача не надано доказів, що понесені витрати саме на правову допомогу у справі за позовом до ОСОБА_1, оскільки позивач в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу надав платіжне доручення № 1871 від 25.04.2013 року, де в графі «призначення платежу» зазначено: «Передлата за надання правової допомоги (спр. 11417) згідно Дод. угоди № 22 від 16.04.13 року до Контр. №71 від 28.09.12 р. Без ПДВ», що не може бути прийнято судом, як документально підтверджені витрати на правову допомогу саме в справі, яка розглядається в суді.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи чинне законодавство та матеріали справи, суд вважає, що на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 6 023,84 грн. та 640,00 грн. за встановлення розміру збитків та збір документів по справі.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які підтверджені документально, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 , 223, 224-233 ЦПК України; ст. ст. 38, 41 Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; ст. ст. 1166, 1187, 1191 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) кошти у розмірі понесених витрат в розмірі 6 663 (шість тисяч шістсот шістдесят три) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600101284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) витрати з оплати судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Т.Г.Ільєва