Рішення № 34226350, 21.10.2013, Микитівський районний суд м. Горлівки

Справа № 252/5412/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Полтавець Н.З. при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівки цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнети з ОСОБА_2 на свою користь 5000 грн. в рахунок оплати боргу за зобов*язаннями, 114,70 грн. в рахунок компенсації судових витрат по сплаті судового збору та 250 грн. в рахунок судових витрат по сплаті послуг адвоката, посилаючись на те, що в травні 2012 року ОСОБА_2 запропонувала їй вкласти гроші в систему «МММ», при цьому надала гарантії власної відповідальності за ризик їх повернення. 14 травня 2012 року вона передала відповідачу належні їй 5000 грн. за умови їх повернення через місяць з нарахування 30% за використання. Про передачу вказаної суми та умов її повернення ОСОБА_2 видала розписку. Строк повернення грошей минув і до теперішнього часу ОСОБА_2 5000 грн. не віддала, умови їх використання не виконала, мотивуючи це тим, що грошей у неї не має.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, додавши, що 14 травня 2012 року ОСОБА_5 запропонувала їй вкласти гроші в структуру «МММ», для покращення її матеріального стану, на що вона дала свою згоду. У цей же день вона зустрілась з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, яким передала гроші в сумі 5000 грн. У зв*язку з тим, що у неї було погане самопочуття, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 запевнили її, що самостійно покладуть гроші до «Адьфа-Банку» з наступним переведенням грошей на рахунок структури «МММ». Окрім цього, їй пояснили, що гроші вкладаються строком на один місяць з наступним поверненням цих грошей та 30 % від суми вкладу. Наступного дня ОСОБА_5 запевнила її, що гроші покладені на банківський рахунок. Після того, як з телебачення вона дізналась, що структура «МММ» розпалась, вона звернулась до ОСОБА_5, яка пояснила, що її гроші були покладені на рахунок сина ОСОБА_2 - ОСОБА_4, рахунок якого відкритий у «Альфа-Банку», для подальшого переведення до структури «МММ». Вона вважала, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкриють її особистий рахунок в структурі «МММ» та передані нею гроші будуть покладені на її рахунок. До теперішнього часу гроші не повернуті.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з*явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлений відповідно до ч. 3 ст.76 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала, тому суд на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 травня 2012 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 5000 грн. для вкладу цих грошей в структуру «МММ», на умовах повернення грошей через місяць з 30 % від вкладу. З пояснень позивачки вбачається, що вона вважала, що ОСОБА_2 відкриє її особистий рахунок в структурі «МММ» та покладе передані нею 5000 грн. на її особистий рахунок. По спливу місяця ОСОБА_2 не повернула позивачці передані нею гроші та суму в розмірі 30 % від вкладу. Звернувшись до ОСОБА_2 за поясненнями щодо не повернення грошей, остання повідомила, що 14 травня 2012 року вона отримала від позивачки 5000 грн. для внесення в систему «МММ», строком на один місяць, для нарахування 30 % в місяць від суми вкладу та поповнила ними рахунок «десятника МММ» - ОСОБА_4, рахунок якого відкритий в «Альфа-Банку». Про зазначені факти 09.10.2012 року ОСОБА_2 написала позивачці розписку.

З наданого позивачкою розрахунку карткового рахунку ПАТ «Альфа-Банк», за період з 01.04.2012 року по 26.09.2012 року, відкритого на ім*я ОСОБА_4, який з пояснень позивачки їй надала відповідач, вбачається, що 15 травня 2012 року на рахунок ОСОБА_4 надійшли гроші в сумі 5000 грн., які позивачка вважає своїми грошима, які вона передала ОСОБА_2 для вкладу в структуру «МММ».

Відповідно до зазначеного розрахунку вбачається, що станом на 26.09.2012 року вхідний залишок становить 0,00 грн., всього надходжень - 42379,00 грн., всього витрат - 42375,44 грн., вихідний залишок становить 3,56 грн. Отже, станом на день надання ОСОБА_2 розписки, 09.10.2012 року, на особистому рахунку ОСОБА_4, відкритого в ПАТ «Альфа-Банк», залишок доступних для зняття грошей становить 3,56 грн. Отже передані ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 грн., станом на 09.10.2012 року вже були зняті з рахунку ОСОБА_4. Обставини, зазначені ОСОБА_2 в розписці від 09.10.2012 року станом на цей час вже не відповідали дійсності.

Отже, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 гроші в сумі 5000 грн., запевнивши останню в тому, що відкриє її особистий рахунок в структурі «МММ», покладе на нього гроші та через місяць поверне ці гроші разом з 30 % від вкладу. Проте в дійсності отримані від ОСОБА_1 гроші поклала на особистий рахунок ОСОБА_4, потім зняла ці гроші та продовжувала запевняти ОСОБА_1, що передані нею гроші знаходяться на особистому рахунку ОСОБА_4, чим ввела останню в оману. Тобто в діях ОСОБА_2 вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК країни.

Відповідно до ч.2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За таких обставин, суд вважає, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні цивільно-правові відносини, тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь витрат по сплаті судового збору та витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням суду - 21 жовтня 2013 року, відклавши на цей строк складання повного рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто Микитівським районним судом м. Горлівки за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Н.З.Полтавець