Постанова № 34224398, 27.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2013 року 810/4800/13-а

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61»

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т АН О В И В:

ТОВ «Контракт 61» звернулось до суду з позовом до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогою визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001562203/1038 та від 14.05.2013 р. №0001572203/1039.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що 23.04.2013 р. працівниками Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Контракт 61» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 23.04.2013 р. №1741/22-3/32456444/63 (далі - Акт перевірки).

Вказує, що на підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001562203/1038, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 356855,00 грн., в тому числі 237903,00 грн. за основним платежем та 118952,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001572203/1039, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибутки приватних підприємств в розмірі 9804,00 грн., в тому числі 6536,00 грн. за основним платежем та 3268,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вказує, що ТОВ «Контракт 61» не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив справу розглядати в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та в письмовому провадженні. Надіслав на адресу суду письмові заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позову. У обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що працівниками Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Контракт 61» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 6536,00 грн., в тому числі за І квартал 2012 р. на 6536,00 грн.;

- абз.1,2 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 237903,00 грн., в т.ч. за січень 2012 р. на суму 28787,00 грн., за лютий 2012 р. на суму 85279,00 грн., за березень 2012 р. на суму 53608,00 грн., за квітень 2012 р. на суму 44939,00 грн., за травень 2012 р. на суму 25290,00 грн.

На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Контракт 61» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період з 01.01.2012 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме: п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 6536,00 грн., в тому числі за І квартал 2012 р. на 6536,00 грн.;

абз.1,2 п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 237903,00 грн., в т.ч. за січень 2012 р. на суму 28787,00 грн., за лютий 2012 р. на суму 85279,00 грн., за березень 2012 р. на суму 53608,00 грн., за квітень 2012 р. на суму 44939,00 грн., за травень 2012 р. на суму 25290,00 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001562203/1038, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 356855,00 грн., в тому числі 237903,00 грн. за основним платежем та 118952,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001572203/1039, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибутки приватних підприємств в розмірі 9804,00 грн., в тому числі 6536,00 грн. за основним платежем та 3268,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідач вважає, - усі господарські операції між ТОВ «Контракт 61», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Суд вважає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.

Судом встановлено, що відповідно до виду діяльності за КВЕД-2010 ТОВ «Контракт 61»: 23.12 Формування й оброблення листового скла; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із звернення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

У зв'язку з цим, для здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «Контракт 61» було придбано у контрагентів товарно-матеріальні цінності для здійснення своєї господарської діяльності, що підтверджується видатковими накладними.

За наслідками здійснення поставок, контрагентами було виписано ТОВ «Контракт 61» видаткові накладні, що наявні в матеріалах справи, на підставі яких було сформовано валові витрати.

Крім того, контрагентами було проведено роботи, факт виконання яких підтверджується актами виконаних робіт, що наявні в матеріалах спави.

Таким чином, ТОВ «Контракт 61» до складу валових витрат було включено суми витрат, понесених при придбанні товарів згідно вказаних накладних для використання у власному виробництві.

Валові витрати підприємства по господарських операціях підтверджені документально, а саме видатковими накладними та були сформовані внаслідок отримання товару від вказаних контрагентів та факту перерахування коштів на рахунок постачальника.

Як встановлено судом, що ТОВ «Контракт 61» в безготівковій формі проведено розрахунки за придбаний товар.

Згідно листа Вищого адміністративного суду україни від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11 документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Факт спрямування правочинів на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, підтверджуються також тим, що придбаний товар був в подальшому використаний у власній господарській діяльності позивача.

Отже, наявний у платника податку податкових накладних, видаткових накладних, актів здачі - приймання-робіт, товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату та доказів оплати вартості отриманого товару (платіжні доручення), які складені на виконання угод, є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно кредиту і зобов'язань з ПДВ.

Суд вважає, що усі первинні документи, які належить складати у даному виді господарської операції та становлять зміст операцій відповідно до основного виду діяльності, за встановленого факту дійсного руху активів, дані обставини свідчать про реальність здійснення господарських операцій ТОВ «Контракт 61» з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» за період, що підлягав перевірці.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, що контрагенти позивача - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали право видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Отже, позивачем податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» сформовано правомірно, а отже податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001562203/1038 винесено протиправно та має бути скасовано.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Як було вищевказано, валові витрати позивача підтверджені належним чином оформленими документами бухгалтерського обліку по взаємовідносинам з ТОВ «Альтаір Альта Плюс».

Таким чином, валові витрати позивача сформовані правомірно, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.05.2013 р. №0001572203/1039 винесено протиправно, а тому має бути скасовано.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 14.05.2013 р. №0001562203/1038.

3. Визначити протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області від 14.05.2013 р. №0001572203/1039.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт 61» сплачений судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.