Постанова № 34224294, 10.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р. Справа №805/11843/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Христофорова А.Б.

при секретарі Сапєгіній А.Г.,

представника позивача не з'явився,

представника відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки до Першого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1429453,82 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного Фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька, звернулось до суду з позовною заявою до Першого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 2070075,77 гривень.

В обґрунтування позову вказав, що відповідач повинен був відшкодувати позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. „а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», по працівниках підприємства, яким відповідно до вказаного Закону призначено пенсію.

Станом на момент подання позовної заяви, відповідачем, згідно виставлених розрахунків сума витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до п „а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січень-липень 2013 року не сплачена.

Зазначає, що відповідач не сплачуючи заборгованість порушує інтереси держави, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні надала суду заяву про зменшення заявлених позовних вимог, згідно до якої просила стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1429453,82 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнав, заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях № 10/1863 від 05.09.2013 року (а.с. 41-42).

За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач визначив, що відповідач є державною організацією, здійснює свою діяльність на некомерційній основі, є одержувачем бюджетних коштів. У зв'язку із зазначеними обставинами на нього поширюється дія Бюджетного кодексу України щодо цільового використання бюджетних коштів. Вказує на те, що відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за 2013 рік здійснюється ним у відповідності до плану використання бюджетних коштів на 2013 рік. Вважає, що станом на 01.09.2013 року у нього відсутня заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки зазначене підтверджується платіжними дорученнями.

Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач,- Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач,- Перший воєнізований гірничорятувальний загін (пр. Леніна, 219, м. Горлівка, Донецька область, 84637, ЄДРПОУ 00159456), є юридичною особою, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Як вбачається з розрахунку суми позову, станом на момент звернення до суду із даним позовом, відповідач за має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. „а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком 1).

Вказана заборгованість утворилась у зв'язку із несвоєчасною сплатою у повному обсязі витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій за період січень-липень 2013 року.

Згідно заяви про зменшення заявлених позовних вимог, заборгованість відповідача станом на момент розгляду справи за період лютий 2013 року сплачена частково, а за січень 2013 року сплачена повністю.

Таким чином залишок несплаченої заборгованості за період лютий-липень 2013 року становить 1429453,82 гривень.

Судом встановлено, що між сторонами станом на 01.09.2013 року підписано акт звірки розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п. „а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком 1) за період січень-липень 2013 року (далі,- акт звірки розрахунків).

Згідно вказаного акту відповідачем підтверджено наявну заборгованість на суму 1429453,82 гривень.

Разом з тим, представник відповідача надав до суду довідку № 10/1906 від 11.09.2013 року, про те, що ОСОБА_1 у Першому Воєнізованому гірничорятувальному загоні не працював.

В акті звірки розрахунків по особі ОСОБА_1 нараховано 7105,57 гривень за січень-липень 2013 року.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 зазначеного пункту, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці 5 цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1 покриваються за рахунок підприємств та організацій.

При цьому суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Проте специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» випливає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як встановлено судом, позивачем направлялись на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у частині пенсій, призначених відповідно до п. „а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком 1).

Згідно пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо своєчасної сплати заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, з наступних підстав.

Постановою Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010 року затверджений Порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів.

Цим Порядком установлюється механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сум внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафів та пені, що застосовуються до платників, на яких покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, регресних вимог, адміністративних штрафів.

Відповідно до пункту 5.4 цього Порядку визначено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про правомірність зарахування позивачем сплачених відповідачем поточних платежів в рахунок погашення заборгованості, тобто в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1.

Таким чином, суд з урахуванням довідки відповідача № 10/1906 від 11.09.2013 року, про те, що ОСОБА_1 у Першому Воєнізованому гірничорятувальному загоні не працював, приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період лютий-липень 2013 року на суму 1422348,25 гривень (1429453,82-7105,57) = 1422348,25 гривень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що частково задовольняє позов.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 1, 4, 7 Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, пунктами 2.1, 2.1.1, 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, статтями 17 - 20, 33, 51, 69 - 72, 86, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі м. Горлівки до Першого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на суму 1429453,82 гривень, - задовольнити частково.

Стягнути з Першого воєнізованого гірничорятувального загону (пр. Леніна, 219, м. Горлівка, Донецька область, 84637, ЄДРПОУ 00159456) на користь Управління Пенсійного Фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період лютий-липень 2013 року на суму 1422348,25 гривень (один мільйон чотириста двадцять дві тисячі триста сорок вісім) гривень 25 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10 жовтня 2013 року.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.