Постанова № 34224115, 10.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2013 року № 826/15471/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Лукойл-Україна" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000483930 від 09.09.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Мін доходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2013 №0000483930.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки виклеєні в акті фактичної перевірки від 23.08.2013 щодо порушення п. 2.6 Постанови "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 є безпідставними.

Відповідач Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях. які долучено до матеріалів справи та зазначив, що в ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.6 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, що слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним Головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків здійснено фактичну перевірку господарської одиниці АЗС з магазином №11-02, що розташована за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 6-А та належить суб'єкту господарювання підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна», за результатом якої складено акт від 27.08.2013 №0038/28/10/39/30603572 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 2.6 Постанови "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на загальну суму 1 120 405,05 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.09.2013 №0000483930, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 5 602 025,25 грн.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 265/95 контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" фіскальні функції -здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти"; реєстратор розрахункових операцій -пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно - касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; фіскальний звітний чек -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; фіскальний звіт -документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Відповідно до п. 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язання щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженим Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1.2 Положення, визначено, що каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.2.6 зазначеного Положення 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з п. 4.1 Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Відповідно до п. 4.2 Положення усі надходження в національній валюті відображати у касовій книзі.

У п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199 міститься термін "зміна"- період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години, і саме протягом цього часу має бути сформований Z-звіт.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, господарська одиниця АЗС з магазином №11-02, що розташована за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 6-А та належить суб'єкту господарювання підприємству з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» працю цілодобово.

Отже, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту. При цьому слід зазначити, що технічне поняття «зміна PPO» ніяк не пов'язане з режимом роботи підприємства, адже цілодобова робота підприємства може бути організована із застосуванням 2-або 3-змінної роботи персоналу протягом однієї «зміни РРО».

З огляду на викладене вбачається, що днем одержання готівкових коштів є календарний день, що вимагає від суб'єкта господарювання здійснити оприбуткування коштів до 24:00 поточного календарного дня.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що по РРО №2665007995: готівкові кошти, які надійшли 13.08.2013 на підставі «Z» - звіту № 1674 оприбутковані - 14.08.2013р.; сума готівки не своєчасно оприбуткованої -73 798,36грн.; готівкові кошти, які надійшли 14.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1675 оприбутковані - 15.08.2013р.; сума готівки не своєчасно оприбуткованої -84 737,47грн.; готівкові кошти, які надійшли 15.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1676 оприбутковані - 16.08.2013р.; сума готівки не своєчасно оприбуткованої -63 326,04грн.; готівкові кошти, які надійшли 16.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1677 оприбутковані - 17.08.2013р.; сума готівки не своєчасно оприбуткованої -95 067,99грн.; готівкові кошти, які надійшли 17.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1678 оприбутковані - 18.08.2013р.; сума готівки не своєчасно оприбуткованої -70 475,83грн.; готівкові кошти, які надійшли 18.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1679 оприбутковані - 19.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої -31 338,28грн.; готівкові кошти, які надійшли 18.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1679 оприбутковані - 19.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої -31 338,28грн.; готівкові кошти, які надійшли 19.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1680 оприбутковані - 20.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої -67 193,99грн.; готівкові кошти, які надійшли 20.08.2013р. на підставі «Z» - звіту № 1681 оприбутковані - 21.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої -71 947,75грн.

По РРО №2665007995: готівкові кошти, які надійшли 13.08.2013р. оприбутковані - 14.08.201.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 79 376,02грн.; готівкові кошти, які надійшли 14.08.2013р. оприбутковані - 15.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 81 577,84грн.; готівкові кошти, які надійшли 15.08.2013р. оприбутковані - 16.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 73 916,59грн.; готівкові кошти, які надійшли 16.08.2013р. оприбутковані - 17.08.201Зр.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 70 842,12грн.; готівкові кошти, які надійшли 17.08.2013р. оприбутковані - 18.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 43 208,57грн.; готівкові кошти, які надійшли 18.08.2013р. оприбутковані - 19.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 40 470,95грн.; готівкові кошти, які надійшли 19.08.2013р. оприбутковані - 20.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 74 530,06грн.; готівкові кошти, які надійшли 20.08.2013р. оприбутковані - 21.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 76 044,23грн.

По РРО №2810019198: готівкові кошти, які надійшли 14.08.2013р. оприбутковані -15.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 15 616,08грн.; готівкові кошти, які надійшли 15.08.2013р. оприбутковані -16.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 29 094,35грн.; готівкові кошти, які надійшли 17.08.2013р. оприбутковані -18.08.2013р.; сума готівки несвоєчасно оприбуткованої - 6 976,88грн.

З системного аналізу викладеного вбачається, що днем одержання готівкових коштів є календарний день, суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснити оприбуткування коштів до 24:00 поточного календарного дня.

Враховуючи, що фактично позивачем оприбуткування коштів проводилось наступного календарного дня, що підтверджується матеріалами справи, висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 2.6 Постанови "Положення про ведення касових операцій у національній валюті України" затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, а саме несвоєчасне оприбуткування у касах готівки на загальну суму 1 120 405,05 грн. є обґрунтованим.

У статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Отже, застосування фінансових санкцій у сумі 5 602 025,25 грн. за порушення вимог п. 2.6 Положення № 637 є обґрунтованим, а відтак суд не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2013 №0000483930.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підприємства з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 16.10.2013.