Постанова № 34224045, 17.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3270/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Глобинського районного центру зайнятості Полтавської області до Відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2013 року Глобинський районний центр зайнятості Полтавської області (далі - Глобинський РЦЗ, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Полтавської області (далі - ВДВС Глобинського РУЮ, відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити всі передбачені законом заходи на виконання рішення суду щодо стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 4 908,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на факт невчинення відповідачем заходів, необхідних для своєчасного і повного виконання рішення суду. Так, на думку позивача, державним виконавцем не було вжито дій на перевірку майнового стану боржника протягом строку зупинення виконавчого провадження, не забезпечено належного контролю щодо розшуку майна боржника органами внутрішніх справ, не дотримано строки виконавчого провадження, чим порушено вимоги ст.ст. 11, 30, 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою суду від 30.09.2013 провадження у даній справі відкрито.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 17.10.2013 не забезпечив, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти адміністративного позову, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи свою позицію невідповідністю доводів позивача фактичним обставинам та відсутністю з його боку порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.05.2012 Полтавським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №2а-5569/10/1670 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Глобинського РЦЗ заборгованості у розмірі 4 908,08 грн. (а.с. 5).

Позивач у позові зазначає, що 03.07.2012 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій визначено строк для добровільного виконання. Проте, рішення суду у добровільному порядку не виконано. Постановою відповідача від 25.01.2013 зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа у зв'язку з оголошенням у розшук майна боржника (колісних тракторів).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійнення всіх належних виконавчих дій по виконанню рішення суду та недотримання строку виконавчого провадження такою, що порушує вимоги Закону України "Про виконавче провадження", позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) визначено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно положень статті 1 Закону №606-XIV виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 3 ст. 11 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей та здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

За правилами статті 30 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Як свідчать матеріали справи, в процесі здійснення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем ВДВС Глобинського РУЮ вчинено наступні виконавчі дії:

- 03.07.2012 відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа у справі № 2а-5569/10/1670 (а.с. 6);

- 03.07.2012 направлено до відповідних органів запити щодо наявності у боржника майна, отримано відповіді (а.с. 8);

- 06.11.2012 винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми боргу та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 48);

- 25.01.2013 постановою державного виконавця оголошено у розшук транспортні засоби та винесено постанову про зупинення виконавчого провадження (а.с. 49).

При примусовому виконанні виконавчого листа №2а-5569/10/1670, виданого 03.05.2012, державним виконавцем Горбенком Г.В. 25.01.2013 винесено постанову про розшук майна боржника, а саме - трактора колісного Т-25А1, ДНЗ НОМЕР_1, заводський НОМЕР_2, двигун НОМЕР_3, шасі НОМЕР_4, 1986 року випуску; трактора колісного Т-25, ДНЗ НОМЕР_5, заводський НОМЕР_6, двигун НОМЕР_7, шасі НОМЕР_8, 1978 року випуску, що належать боржнику ОСОБА_1

Надаючи оцінку вказаним діям державного виконавця, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо).

Відповідно до ст. 52 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ (ч. 1 ст. 40 Закону №606-XIV).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 38 Закону №606-XIV виконавче провадження може бути зупинено у разі оголошення розшуку боржника - фізичної особи, транспортних засобів боржника або розшуку дитини.

Отже, діючи у межах повноважень відповідно до положень ст.ст. 38, 40 Закону №606-XIV, державний виконавець своєю постановою оголосив у розшук згадані транспортні засоби та зупинив виконавче провадження до закінчення строку дії зазначених обставин (а.с. 49).

17.04.2013 за вих. № 672/05-05 Глобинським районним центром зайнятості до ВДВС Глобинського РУЮ подано заяву про примусове виконання за виконавчим листом Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2012 №2а-5569/10/1670 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Глобинського РЦЗ заборгованості у розмірі 4 908,08 грн. шляхом звернення стягнення на заробітну плату боржника, який згідно наказу Риболовецько-сільськогосподарського колективного господарства "Прибій" (код ЄДРПОУ 02798506) від 13.03.2013 №16 працює рибалкою прибережного лову з 15.03.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

За приписами п. 2.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення.

25.04.2013 державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження та постанову про звернення стягнення на доходи боржника (а.с. 50) та направлено до Риболовецько-сільськогосподарського колективного господарства "Прибій" для утримання боргу із заробітної плати боржника (а.с. 48).

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.

Посилання позивача на бездіяльність відповідача та нездійснення державним виконавцем всіх заходів необхідних для своєчасного і повного виконання виконавчого документа суд вважає необґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що державним виконавцем вчинялися передбачені законом активні дії, спрямовані на повне та фактичне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду, постанови про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа ним не виносились.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем не надано суду доказів, що свідчили б про порушення ВДВС Глобинського РУЮ норм чинного законодавства України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що державний виконавець ВДВС Глобинського РУЮ вжив усіх необхідних заходів для виконання судового рішення, діючи в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.Б. Супрун