Постанова № 34223911, 02.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 806/1169/13-a

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2013 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

з участю секретаря судового засідання Лисайчука А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство", треті особи - Державне агентство лісових ресурсів України, Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства,

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Міндоходів у Житомирській області

про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 року №0006902200, №0006922200 та від 19.02.2013 року №0000342200, визнання таким що не відповідає чинному законодавству Рішення від 12.02.2013 року №2228/Н-С/10-205,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом (а.с.4-11, 141-148), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.12.2012 року №0006902200, №0006922200 та від 19.02.2013 року №0000342200 та визнати таким, що не відповідає чинному законодавству рішення Державної податкової служби у Житомирській області від 12.02.2013 року за вихідним № 2228/Н-С/10-205.

В обґрунтування позову зазначає, що підприємством витрати пов'язані з лісовідновленням, яке передбачає довготривалий технологічний цикл виробництва, були правомірно, у відповідності до ч.2 п.138.2 ст.138 ПК України, віднесені до витрат того періоду, в якому вони були понесені.

У зв'язку із реорганізацією Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової служби у Житомирській області, вони замінені правонаступниками, відповідно, Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області і Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю.

Державне агентство лісових ресурсів України надіслало клопотання з проханням розглядати справу без участі їх представника.

Представники Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства позов підтримали.

Представники Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнали з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с.179-180). При цьому пояснили, що позивачу правомірно були збільшені грошові зобов'язання, оскільки він не повинен був відносити до валових витрат витрати по вирощуванню посадкового матеріалу для посадки лісу, посадці лісу та проведенню догляду за лісовими культурами, тобто по лісовідновленню, в перевіряємий період; ці витрати повинні бути віднесені до валових тільки в той період, коли будуть отримані доходи від реалізації вирощеного лісу.

Представник Головного управління Міндоходів у Житомирській області проти позову заперечував, зазначивши, що Рішення від 12.02.2013 року №2228/Н-С/10-205 не є для позивача актом індивідуальної дії, а є обов'язковим лише для Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції.

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з висновків акту № 1302/22-00/00991947 від 15.11.2012 року "Про результати планової виїзної перевірки державного підприємства "Новоград-Волинське досвідно-лісомисливське господарство", код за ЄДРПОУ 00991947 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 30.06.2012", перевіркою встановлено порушення пп.136.1.1 п.136.1 ст. 136 та п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 320223 грн. та занижено частину прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету в сумі 208840 грн.

На підставі вказаного акту Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією 03.12.2012 року були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошове зобов'язання за основним платежем:

- №0006922200 (а.с.13) - частина прибутку державних підприємств, установ і організацій на 208840 грн.

- №0006902200 (а.с.14) - податок на прибуток на 320223 грн.

На зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем була подана скарга (а.с.19-24) до Державної податкової служби у Житомирській області, за результатами розгляду якої останньою було прийнято рішення від 12.02.2013 року № 2228/Н-С/10-205 (а.с.16-18), яким скарга залишена без задоволення та збільшено штрафну (фінансову) санкцію по грошовому зобов'язанню з частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету на 24332 грн., внаслідок чого Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією 19.02.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542200 (а.с.15), якими позивачу збільшено суму грошове зобов'язання за платежем частина прибутку державних підприємств, установ і організацій на 24332 грн. за штрафними санкціями.

При цьому, як вбачається з акту перевірки та пояснень представників відповідача, позивач, віднісши до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, вартість лісокультурних робіт (вирощування посадкового матеріалу для посадки лісу, посадка лісу та проведенню догляду за лісовими культурами) за 2-4 квартали 2011 року в розмірі 1349225 грн., порушив п. 138.4 ст. 138 ПК України, завищивши на вказану суму валові витрати, внаслідок чого оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями йому були збільшено суму грошових зобов'язаннь.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, виходячи з наступного.

Згідно п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пункт 138.1.1 ст. 138 ПК України, передбачає, що витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до частини 2 пункту 138.2 ст. 138 ПК України, у разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

З пункту 138.4 ст. 138 ПК України вбачається, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як зазначено в пункті 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені; витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що витрати, понесені у зв'язку із лісовідновленням, яке передбачає довготривалий (більше одного року) технологічним циклом виробництва, не можливо пов'язати з доходом певного періоду, а тому вони повинні відноситись до витрат того звітного періоду, в якому вони понесені, що і було зроблено позивачем, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення належить скасувати.

Що стосується вимоги про скасування рішення Державної податкової служби у Житомирській області від 12.02.2013 року № 2228/Н-С/10-205 про результати розгляду первинної скарги, то суд вважає, що вона задоволенню не підлягає, у зв'язку із тим, що вказане рішення не можливо розцінювати як акт індивідуальної дії, оскільки воно в даному випадку не створює для позивача обов'язку сплатити нараховане контролюючим органом грошове зобов'язання (такий обов'язок обумовлений прийняттям податкового повідомлення-рішення), як і будь якого іншого обов'язку, а відповідно до приписів п.56.18 ст. 56 ПК України платник податків має оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, суд присуджує йому відповідно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 4625,72 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 03.12.2012 року №0006902200, №0006922200 та від 19.02.2013 року №0000342200.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити Державному підприємству "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство" понесені ним судові витрати у розмірі 4625,72 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 07 жовтня 2013 р.