Постанова № 34223887, 15.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 804/12686/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Сап'яні С.А.

за участю: представник позивача - Данчул К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005301502 від 26.07.2013р. про збільшення грошового зобов'язання на суму 362 602 (триста шістдесят дві тисячі шістсот дві гривні) 14 коп. яке включає в себе земельний податок з юридичних осіб в сумі 290 081,71 грн. та штрафні санкції в сумі 72 520,43 грн.;

- стягнути з державного бюджету судові витрати на користь Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що застосування до Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» суми податкового зобов'язання разом із застосуванням штрафної санкції визначеної у додатку до акту від 12.06.2013 року № 94/1544-30168729 є незаконним та необґрунтованим, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2002р. порушено провадження по справі № Б15/48/02 про банкрутство ДП «ПГМЗ» та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, а також ДПІ не визначено суму грошового зобов'язання в строк визначений законодавством України, тобто пропущені строки позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи та письмових заперечень на позов не надав. В судовому засіданні 10.10.2013р. представник відповідача проти позову заперечував та вказав, що ДПІ при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла відповідно до норм податкового законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні, просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до матеріалів акту перевірки №94/1544-30168729 від 12.06.2013року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» (код за ЄДРПОУ 30168729) з питання правильності нарахування та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.» - відповідальними особами за фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання були (є): Арбітражний керуючий - Мартинко Валентин Іванович, РНОКПП - НОМЕР_1. Державне підприємство «Придніпровський гідрометалургійний завод» (надалі за текстом -ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод», позивач або ДП «ПГМЗ») - зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради від 20.10.1998p. № Р0010121. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 3016879, основний вид діяльності - виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей. Місцезнаходження підприємства: 51917, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, буд.179. Як платник податків за місцем основної реєстрації знаходиться в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби. У Дніпропетровській МДПІ рахується на обліку як платник податків за неосновним місцем обліку (платник земельного податку) за місцезнаходженням земельної ділянки - територія Горьківської та Орджонікідзевської сільських рад Дніпропетровського району, за межами населених пунктів. Взято на податковий облік в Дніпропетровській МДПІ 25.06.1999р. № 2253.

Так, на підставі наказу керівника Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі за текстом - Дніпропетровська МДПІ) від 31 травня 2013 року № 453, фахівцем Дніпропетровської МДПІ, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.2 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ) в приміщенні Дніпропет ровської МДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка державного підпри ємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» з питання правильності нарахування та своєчасності сплати земельного пода тку за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року.

Повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 31.05.2013 року № 9534/10/154.4-17 та копія наказу Дніпропетровської МДПІ від 31.05.2013 року № 453 направлені засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з поштовим повід омленням про вручення за адресою арбітражного керуючого ДП «Придніпровський гідромета лургійний завод» (код за ЄДРПОУ 30168729) - 49061, м. Дніпропетровськ, абонентська скринь ка 3665.

Повідомлення про запрошення платника до Дніпропетровської МДПІ з питання підписання та отримання акту документальної позапланової невиїзної перевірки направлено засобами по штового зв'язку рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення за адресою арбітражного керуючого ДП «Придніпровський гідрометалургійний завод».

Арбітражний керуючий для підписання акту документальної позапланової невиїзної перевір ки до Дніпропетровської МДПІ не з'явився.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю» № 2535-ХІІ, а саме вказано, що ДП «ПГМЗ» не надано до Дніпропетровської МДПІ податкову декларацію по земельному податку за 2009 рік та не нараховано податок, внаслідок чого занижено суму земельного податку за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. на суму 290081,71 грн.

За результатами перевірки складено акту №94/1544-30168729 від 12.06.2013 року.

Не погоджуючись із висновками акту №94/1544-30168729 від 12.06.2013р. Арбітражний керуючий - керуючий санацією ДП «ПГМЗ» Кулаков В.В., керуючись правом, наданим п. 86.7 ст. 86 ПК України, 18.07.2013р. подав заперечення на вказаний вище акт.

Дніпропетровською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було розглянуто заперечення та надано письмову відповідь №277/10/04-17-15-02 від 25.07.2013р. в якій зазначено, що висновки та дані викладені в акті є правильними.

26.07.2013р. Дніпропетровська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі п. 54.3 ст. 54 та п. 123.1 ст. 123 ПК України винесла податкове повідомлення-рішення №0005301502 про збільшення суму грошового зобов'язання на суму 362 602 (триста шістдесят дві тисячі шістсот дві гривні) 14 коп., яке включає в себе земельний податок з юридичних осіб в сумі 290 081,71 грн. та штрафні санкції в сумі 72 520,43 грн. у зв 'язку з порушенням ДП «ПГМЗ» п. 286.2 ст. 286 ПК України.

Суд вважає, що висновки Дніпропетровської МДПІ, які викладені в акті перевірки не відповідають нормам чинного законодавства України а спірне податкове повідомлення-рішення суперечить нормам діючого законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Варто враховувати, що Податковим кодексом України розрізняються строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, і строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг.

Позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

Листом Вищого адміністративного суду України №203/11/13-11 від 10.02.2011р. роз'яснено деякі питання щодо однакового застосування судами окремих приписів Податкового кодексу України. Зокрема, в наведеному листі зазначено, що: «системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку» а також «пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків. Наслідком збігу цього строку є звільнення платника податків від відповідного грошового зобов'язання. При цьому спір стосовно відповідної декларації та/або податкового повідомлення, які мали бути підставою для визначення грошового зобов'язання, не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку».

Тобто, підсумовуючи, варто зазначити, що строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем її фактичного подання. Така правова позиція викладена у Листі ВАСУ №203/11/13-11 від 10.02.2011р.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 114.1. ст. 114 ПК України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Стаття 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ст. 18 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № 2535-ХІІ, що втратив чинність 01.01.2011р., але діяв на момент виникнення спірних правовідносин, зазначає, платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки.

Таким чином, ДПІ не визначено суму грошового зобов'язання в строк визначений законодавством України.

Крім того, суд вважає за необхідне взяти до уваги наступні обставини. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2002 року порушено провадження по справі № Б15/48/02 про банкрутство ДП «ПГМЗ»» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з Додатку до акту від 12.06.2013р. №94/1544-30168729 розрахунку штрафної санкції по земельному податку ДП «ПГМЗ» крім основного зобов'язання нарахована також штрафна санкція у розмірі 72520,43 грн.

Провадження по зазначеній справ про банкрутство ДП «ПГМЗ» здійснюється за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 18 січня 2013р.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» N 2343-XII від 14.05.1992 року - мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за

якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, застосування вимог закону 2181-14 в даному випадку є необгрунтованим. Зазначене кореспондується з приписами п. 1.3 Податкового кодексу України.

Необхідно також звернути увагу на Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009р. Пунктом. 44 зазначеної Постанови надано наступні роз'яснення: «не нараховуються штрафні санкції (штрафи) та пеня за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), про які йдеться у частині четвертій статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-ХІІ, передбачені статтями 16 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-Ш від 21.12.2000р. До інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих зобов'язань, на які поширюється дія мораторію, слід віднести адміністративний арешт активів, передбачений статтею 9 зазначеного Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вже зазначалось, провадження по справі № Б15/48/02 про банкрутство здійснюється за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» в редакції, чинній до 18 січня 2013р.

Тобто, зазначена правова позиція Верховного суду України, що відображена у Постанові Пленуму ВСУ від 18.12.2009 №15 є такою, що повинна обов'язково братись до уваги судом при вирішенні даної адміністративної справи.

Отже, застосування до Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» суми податкового зобов'язання разом із застосуванням штрафної санкції визначеної у додатку до акту від 12.06.2013 року № 94/1544-30168729 є незаконним та необгрунтованим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що висновок відповідача про порушення позивачем ст. 14 Закону № 2535-ХІІ, внаслідок чого занижено суму земельного податку за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. на суму 290081,71 грн. є протиправним, тому податкове повідомлення-рішення №0005301502 від 26.07.2013р. про збільшення грошового зобов'язання на суму 362 602 (триста шістдесят дві тисячі шістсот дві гривні) 14 коп. яке включає в себе земельний податок з юридичних осіб в сумі 290 081,71 грн. та штрафні санкції в сумі 72 520,43 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 2294 грн., що підтверджується за квитанцією № 45520.349 від 25.09.2013р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005301502 від 26.07.2013р. про збільшення Державному підприємству «Придніпровський гідрометалургійний завод» грошового зобов'язання на суму 362 602 (триста шістдесят дві тисячі шістсот дві гривні) 14 коп. яке включає в себе земельний податок з юридичних осіб в сумі 290 081,71 грн. та штрафні санкції в сумі 72 520,43 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2294 грн. сплачену арбітражним керуючим санацією Державного підприємства «Придніпровський гідрометалургійний завод» відповідно до квитанції № 45520.349 від 25.09.2013р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений 21.10.2013р.

Суддя Е.О. Юрков