Рішення № 34222841, 14.10.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа №635/2837/13-ц

Провадження № 2/635/2428/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого Юдіна Є.О.,

за участю секретаря Власенко К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5 про витребування майна,

в с т а н о в и в:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції, третя особа: ОСОБА_5 про визнання договору недійсним.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 вересня 2013 року залучили у якості відповідача по справі ОСОБА_2, а відповідача ОСОБА_4 залучили у якості третьої особи.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилалась на те, що вона з 04.03.1989 року по 30.03.2009 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5. За час спільного проживання у шлюбі до 1998 року ними було збудовано будинок розташований за адресою пров. Миколаєва, 18-А, с. Логачівка, Харківський район, Харківська область.

Після припинення шлюбу, з метою розділу майна ОСОБА_1 почала шукати та оформляти документи на спільно нажите домоволодіння по пров. Миколаєва, 18-А, с. Логачівка, Харківський район, Харківська область, але документи про право власності на будинок відповідач в 1999 році оформив на себе, а в 2007 році без згоди позивача подарував його своїй матері ОСОБА_3.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25.07.2012 року визнано частково недійсним договір дарування та визнано за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину домоволодіння по пров. Миколаєва, 18-А, с. Логачівка, Харківського району, Харківської області.

Відповідач ОСОБА_3 20.07.2011 року уклала іпотечний договір з ОСОБА_4, предметом якого було спірне майно.

А ОСОБА_4 20.07.2012 року уклала договір купівлі-продажу будинку, який розташований за адресою: пров. Миколаєва, 18-А, с. Логачівка, Харківський район, Харківська область з ОСОБА_2.

Тобто, частина спірного майна вибула із володіння позивача без її волі.

Позивач з урахуванням остаточних уточнень від 18.09.2013 року, просила витребувати з володіння ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину домоволодіння за адресою: Харківська область Харківський район, с.Логачівка, пров.Миколаєва, 18-А шляхом здійснення державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: Харківська область Харківський район, с.Логачівка, пров.Миколаєва, 18-А. Судові витрати покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не зявилась, її представник ОСОБА_6 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримує.

Від Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції надійшли заперечення в яких просили розглядати справу за відсутності їх представника.

Інші відповідачі та треті особи в судове засідання не зявились, повідомлялись про день, час та місце розгляду справи.

На підставі ч.2 ст.197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_7 з 04.03.1989 року по 30.03.2009 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5.

За час спільного проживання у шлюбі до 1998 року ними було збудовано будинок розташований за адресою пров. Миколаєва, 18-А, с. Логачівка, Харківський район, Харківська область.

Зазначені вище факти встановлені рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25.07.2012 року і додаткового доказування не підлягають, відповідно до вимог ст.61 ЦПК України.

Документи про право власності на спірний будинок відповідач в 1999 році оформив на себе, а в 2007 році без згоди позивача подарував його своїй матері ОСОБА_3, що також встановлено зазначеним рішенням суду.

Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 25.07.2012 року визнано частково недійсним договір дарування та визнано за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину домоволодіння по пров. Миколаєва, 18-А, с. Логачівка, Харківського району, Харківської області (а.с.6-7).

Відповідач ОСОБА_3 20.07.2011 року уклала іпотечний договір з ОСОБА_4, предметом якого було спірне майно за адресою: Харківська область Харківський район, с.Логачівка, пров.Миколаєва, 18-А (а.с.9-12).

20.07.2012 року ОСОБА_4 уклала договір купівлі-продажу спірного будинку з ОСОБА_2.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При укладенні іпотечного договору, що міститься в матеріалах справи укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, так само як і при укладенні договору купівлі продажу житлового будинку укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 позивач не виступав стороною договору і наміру відчужувати домоволодіння не мав.

Закон не передбачає обов'язкового визнання недійсними наступних договорів про перехід права власності.

Незаконність вибуття майна з володіння власника без його волі підтверджується зазначеним рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.07.2012 року.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо зобовязання Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції здійснити державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину домоволодіння за адресою: Харківська область Харківський район, с.Логачівка, пров.Миколаєва, 18-А, у звязку з наступним.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 з метою проведення державної реєстрації прав заявник подає до органу державної реєстрації прав заяву та документи, необхідні для проведення такої реєстрації.

За проведення державної реєстрації прав справляється державне мито, а також заявник зобов'язаний сплатити кошти за надання витягу з Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав па нерухоме майно.

Слід зазначити, що відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач не звертався до реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію права власності на спірний житловий будинок, реєстраційною службою не порушувались права позивача відносно спірного майна.

У звязку з вищенаведеним, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Суд розподіляє судові витрати між сторонами, на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 197, 209, 212, 214-216, 218 ЦПК України, ст.388 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину домоволодіння за адресою: Харківська область Харківський район, с.Логачівка, пров.Миколаєва, 18-А.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: