Рішення № 34221313, 21.10.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2928/13-ц

2/206/726/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 1 лютого 2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний договір № 283/гр, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 10500 гривень з кінцевим строком погашення 31 січня 2011 року. Відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно повертати кредит, відповідно до графіку його погашення, однак свої обов'язки виконує неналежно, жодного разу не здійснивши платіж. Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом, в якому він просить суд стягнути з ОСОБА_2 загальну суму заборгованості 23855,55 гривень, а також судові витрати по справі (а.с.2-3).

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Відповідач та його представник в судових засіданнях заперечували проти позову, вказуючи на те, що ніякого кредитного договору відповідач не укладав, жодних правовідносин з банком не мав та гроші не отримував.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що наданий позивачем до матеріалів справи оригінал кредитного договору № 283/гр від 1 лютого 2008 року, порушення умов якого стало підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми заборгованості, останніми не підписувався, про що свідчить висновок експерта почеркознавчої експертизи № 1776-13 від 16.09.2013 року, виконаний Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз (а.с.114-133).

Цим вже висновком підтверджується і той факт, що відповідач ОСОБА_2 не підписував, як позивальник, анкету та заяву на отримання кредиту.

Ці обставини також узгоджуються з тим, що надана позивачем копія паспорту не є паспортом ОСОБА_2, який втратив його ще у 2007 році та замість втраченого отримав новий, про що свідчить копія довідка начальника СГІРФО Самарського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 25 липня 2008 року (а.с.27).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 626 ЦК України - договір є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 3,5,6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Угодами є вольові акти поведінки людей, при цьому вольовий характер угод виявляється у тому, що сторони, укладаючи угоду, мають намір досягнути певного правового результату. Внутрішнє бажання особи укласти ту чи іншу угоду й тим самим досягнути певного правового результату іменується волею. Однак наявність внутрішньої волі особи недостатньо для укладання угоди. Зовнішнє вираження внутрішнього бажання особи є волевиявлення.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 не мав наміру укладати з Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк» кредитний договір та фактично його не укладав і не підписував, що підтверджується висновком експерта почеркознавчої експертизи № 1776-13 від 16.09.2013 року, виконаний Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз (а.с.114-133).

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким що, вчинений у письмовій якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи приведені вище норми права та співвідношуючи їх з встановленими в судовому засіданні обставинами справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав та у спосіб заявлений позивачем.

За проведення почеркознавчої експертизи № 1776-13 від 16.09.2013 року, відповідач ОСОБА_2 сплатив 2119,00 гривень, про що свідчить копія квитанції (а.с.109)та акт здачі - приймання робіт (а.с.113).

У відповідності до ст. 79 ЦПК України, до судових витрат включаються витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

За змістом ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 81, 88, 169, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (код ЄДРПОУ 19017842) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачені ним витрати за проведення та висновок почеркознавчої експертизи № 1776-13 від 16.09.2013 року, виконаний Дніпропетровським науково - дослідним інститутом судових експертиз в сумі 2119,68 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук