Ухвала суду № 34219656, 17.10.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18130/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Ціна позову позивачем зазначена відповідно до оцінки майна №566/08/12 від 23.08.2013 р. в розмірі 581669 грн. Натомість слід зазначити, що при зверненні до суду з вимогами майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до законодавства України.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року (далі - Закон), судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.1.1 ч.2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. В даному випадку позивачу слід сплати судовий збір в розмірі 3441 грн.

Реквізитами для сплати судового збору за подачу позовної заяви є отримувач коштів ГУДКСУ у м.Ужгород , МФО 812016 , код ЄДРПОУ 38015610 , банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002 , код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26529130 (суду, де розглядається справа).

Посилання відповідача на ч. 3 ст. 82 ЦПК України, як на підставу від звільнення такої від сплати від судового збору є безпідставне та необґрунтоване. Оскільки вищевказаною статтею вказано, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. ч. 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Натомість посилання позивача на те, що вона є пенсіонером за віком, не може бути враховане судом як важке матеріальне становище, і як наслідок неможливість особи сплатити судовий збір.

Так, Законом України «Про судовий збір», а саме ст. 5 зазначено випадки звільнення осіб від сплати судового збору, зокрема: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин; позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичною особи; позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів; позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам і.т.д. Натомість в вищевказаному переліку осіб, які звільняються від сплати судового збору відсутні відомості про звільнення від сплати судового збору осіб, які перебувають на пенсії за віком.

Таким чином, у випадку, що зазначає позивач суд на її прохання може відстрочити або розстрочити сплату судового збору до винесення рішення по справі відповідно до ст. 82 ЦПК України.

Крім того, не зазначені повні адреси сторін (відсутні індекси поштових відділень).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст. 121 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до 28 жовтня 2013 року, але не більше пяти днів з дня отримання ним ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_3