Постанова № 34219579, 17.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

17 жовтня 2013 року Справа № 902/765/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Мамченко Ю.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.09.13р. у справі №902/765/13 (гол.суддя Твардовський А.А., судді: Банасько О.О., Яремчик Ю.О.)

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" (смт.Крижопілський район, Вінницька область)

до відповідачів: 1) приватного акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (м.Вишневе, Київська область)

2) закритого акціонерного товариства "ТД" Соколівський цукор" (с. Соколівка, Крижопільський район, Вінницька область)

про визнання недійсним договору про перевід боргу,

за участю представників сторін:

За участю представників за зустрічним позовом:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - Семеняка Вадим Володимирович ( довіреність № 49 від 08.01.2013 р. )

відповідача 2 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Агріматко-Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" заборгованості в сумі 70587,32 грн. за договором про переведення боргу №11 від 09.06.2010 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 29 травня 2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/765/13 з призначенням її до розгляду.

10 вересня 2013 року ТзОВ "Подільські цукроварні" подало у справі зустрічну позовну заяву до ПАТ "Агріматко-Україна" та ЗАТ "ТД" Соколівський цукор" про визнання недійсним договору про перевід боргу за №11 від 09.06.2010 року.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.09.13р. у справі №902/765/13 у прийнятті зустрічної позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" відмовлено.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи предмет зустрічного позову, відповідачами у даному випадку виступають сторони оспорюваного договору, а саме, ПАТ "Агріматко - Україна" та ЗАТ "ТД" Соколівський цукор", що фактично суперечить положенням ст. 60 ГПК України в частині пред'явлення зустрічного позову саме до позивача, оскільки ЗАТ "ТД" Соколівський цукор" не є позивачем та не має жодного процесуального статусу у даній справі. Також суд вважає, що зустрічний позов не пов'язаний з первісним.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, позивач за зустрічним позовом звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі стверджує, що з поданого апелянтом зустрічного позову вбачається, що він взаємно пов'язаний із первісним позовом по справі №902/765/13, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність першого і зустрічного позову виражається у підставах цих позовів. Крім цього задоволення зустрічного позову виключатиме повністю задоволення первісного позову. Подаючи зустрічний позов апелянт мав на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову.

Апелянт вважає, що судом не встановлено і не доведено відсутність підстав прийняття зустрічного позову для сумісного розгляду з первісним позовом, а тому суд повинен був розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, тобто ПАТ «Агріматко-Україна», та прийняти рішення по суті справи.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. у справі №902/765/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

Представник приватного акціонерного товариства «Агріматко - Україна» подав у судове засідання письмовий відзив на зустрічний позов та клопотання про надання часу для ознайомлення з апеляційною скаргою. У відзиві обґрунтовує неправомірність вимог ТзОВ "Подільські цукроварні" про визнання недійсним договору про перевід боргу №11 від 09.06.2010р. та просить відкласти розгляд справи для ознайомлення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.09.2013р. та підготовки обґрунтованого відзиву, посилаючись на неотримання скарги.

Однак, як свідчать матеріали апеляційної скарги, згідно опису вкладення до цінного листа від 23.09.2013р., складеного Крижопільським міжрайонним відділенням зв'язку, на адресу ПАТ «Агріматіко - Україна» (вул.Чорновола, 45, м.Вишневе, Київська область, 08132) надіслано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 10.09.2013р., що є належним, у відповідності до ч.1 ст.95 ГПК України, доказом надсилання копії скарги ПАТ «Агріматко - Україна».

Крім цього, представник ПАТ «Агріматко - Україна» посилався на неотримання ним ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. про прийняття апеляційної скарги, однак відповідно до реєстру на відправку рекомендованої кореспонденції від 10.10.2013р. на адресу ПАТ «Агріматко - Україна» було надіслано зазначену ухвалу.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 17.10.2013р., представник відповідача 1 - заперечив проти зустрічної позовної заяви та апеляційної скарги, вважає їх безпідставними та необгрунтованими.

Позивач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, однак надіслав електронне повідомлення , в якому зазначив, що підтримує апеляційну скаргу у повному обсязі, і просить її задоволити, просить розгляд справи провести у відсутності представника апелянта.

Представник відповідача2 у судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача2 за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відмовляючи в прийнятті щодо поданого зустрічного позову, суд першої інстанції, посилаючись на норми ст.ст.21, 60 ГПК України, п.2.10 постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" виходив із наступного.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). Право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом, і пред'являється він до первісного позивача.

Враховуючи предмет зустрічного позову, відповідачами у даному випадку виступають сторони оспорюваного договору, а саме, ПАТ "Агріматко - Україна" та ЗАТ "ТД" Соколівський цукор", що фактично, на думку суду першої інстанції, суперечить положенням ст. 60 ГПК України в частині пред'явлення зустрічного позову саме до позивача, оскільки ЗАТ "ТД" Соколівський цукор" не є позивачем та не має жодного процесуального статусу у даній справі.

І хоча позивач за зустрічним позовом в його прохальній частині і звертає позовні вимоги лише до одного відповідача за зустрічним позовом, однак у вступній частині позову відповідачем2 зазначено ЗАТ "ТД" Соколівський цукор" та і зустрічний позов на виконання ст.56 ГПК також надіслано останньому.

Більше того виходячи із положень п. 2.10 постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у разі оскарження господарського договору однією із його сторін, решта його учасників мають бути відповідачами.

Крім цього, суд першої інстанції вважає, що зустрічний позов не пов'язаний з первісним.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що зустрічний позов, поданий з порушенням ст. 60 ГПК України, не може бути прийнятий для спільного розгляду з первісним позовом, а тому у його прийнятті необхідно відмовити.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком господарського суду Вінницької області зважаючи на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенню.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Тобто, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, юридичні особи, а у визначених випадках і фізичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює їх захист у випадку, якщо права і охоронювані законом інтереси цих осіб дійсно порушені, невизнані або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Статтею 60 ГПК України передбачене право відповідача до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Підстави для повернення позовної заяви без розгляду встановлені статтею 62 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.3.2 Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 ГПК України. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним. Господарський процесуальний кодекс України не передбачає права судді на таку відмову з тих мотивів, що позов поданий до підприємства або організації, які не є належними відповідачами з такого спору.

ПАТ "Агріматко-Україна" при поданні первісного позову посилається на договір про переведення боргу №11 від 09.06.2010 року як на матеріально-правову підставу для задоволення первісного позову, а ТзОВ "Подільські цукроварні" звертаючись з зустрічним позовом про визнання недійсним зазначеного договору має на меті довести відсутність підстав для задоволення позову ПАТ "Агріматко-Україна". Отже, із поданого апелянтом зустрічного позову вбачається, що він взаємно пов'язаний із первісним позовом у справі №902/765/13, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору.

Крім цього, з прохальної частини зустрічної позовної заяви вбачається, що ТзОВ "Подільські цукроварні" звертає позовні вимоги лише до одного відповідача - ПАТ «Агріматко-Україна». Скаржник, як позивач за зустрічним позовом не наполягає щодо розгляду справи за участю ЗАТ «ТД «Соколівський цукор» у справі.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не встановлено і не доведено, у відповідності до ст.ст.60, 62 ГПК України, відсутність підстав прийняття зустрічного позову для сумісного розгляду з первісним позовом.

Тому, суд першої інстанції повинен був розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, тобто ПАТ «Агріматко-Україна», та прийняти рішення по суті справи.

З огляду на викладене слід відмітити, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Вінницької області від 10.09.13р. у справі №902/765/13 - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Відповідно до ч.7 ст.106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до п.4.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Подільські цукроварні" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.09.13р. у справі №902/765/13 задоволити.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.09.13р. у справі №902/765/13 скасувати.

Матеріали справи №902/765/13 передати до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.