Рішення № 34219331, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16152/13 16.10.13За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

про стягнення 61 615,17 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Від позивача Степенко О.Д. (дов. № 056/24-1970 від 21.03.13)

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 16.10.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.08.2013 Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою №056/24-4410 від 30.07.2013 про стягнення з Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (відповідач) заборгованості в розмірі 66 645,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором №05/4-1к від 25.11.2008 про надання послуг з централізованого опалення належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/16152/13, розгляд справи призначено на 05.09.2013.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013, представник позивача з'явився, через канцелярію Господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 05.09.2013, представник відповідача з'явився та надав пояснення по справі.

В судовому засіданні 05.09.2013 оголошено перерву на 23.09.2013.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013, представник позивача з'явився та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 23.09.2013, представник відповідача, не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2013 розгляд справи відкладено на 07.10.2013.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, представник позивача з'явився та надав додаткові документи по справі.

В судове засідання призначене на 07.10.2013, представник відповідача з'явився та заявив клопотання про застосування строків позовної давності.

Крім того, представник відповідача заявив клопотання про витребування доказів.

Вказані заяви розглянуті судом та не підлягають задоволенню, з огляду на те, що вони належним чином не обґрунтовані.

В судовому засіданні 07.10.2013 оголошено перерву на 16.10.2013.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013, представник позивача з'явився та подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, клопотання обґрунтовано тим, що відповідач здійснив частково оплату боргу, а отже позовні вимоги підлягають зменшенню на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Суд приймає вказану заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013, представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату і час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2008 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Споживач) (разом - сторони), було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення №05/4-1к (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець забезпечує надання теплоносія на межу балансової належності для отримання комунальних послуг Споживачем у вигляді централізованого опалення до житлового будинку на вул. Соціалістичній, 21/10.

Сторонами погоджено термін дії Договору з 01.04.2008 по 01.04.2009 (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору після закінчення строку його чинності потягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

За твердженням позивача, не спростованим жодним чином з боку відповідача, за відсутності заяв сторін про припинення договору в порядку п. 6.5 даний договір був продовжений.

В пункті 2.2.1. Договору встановлено, що плата здійснюється Споживачем через КП ГІОЦ КМДА не пізніше 20 числа кожного місяця наступного за місяцем у якому надавались послуги, у безготівковій формі на рахунок Виконавця за постачання комунальних послуг згідно з рахунками-фактури Виконавця.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, за розрахунками позивача та неоспорена відповідачем, складає 42 514,89 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 за № 217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (належним чином засвідчена копія рішення міститься в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалося вище, 25.11.2008 року між сторонами укладено договір №05/4-к про надання послуг з централізованого опалення.

Пунктом 1.1. Договору Виконавець забезпечує надання теплоносія на межу балансової належності для отримання комунальних послуг Споживачем у вигляді централізованого опалення до житлового будинку на вул. Соціалістичній, 21/10.

Зобов'язання Виконавця кореспондують до обов'язків Споживача своєчасно і у повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених Договором, на розрахунковий рахунок виконавця згідно з рахунками-фактури виконавця (п. 2.1.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Виконавець надавав Споживачу послуги за Договором на суму 42 514,89 грн., однак, Споживач отримані комунальні послуги не оплатив, про що свідчить розрахунок заборгованості по комунальних послугах за період з 01.01.2009 по 22.07.2013 (належним чином засвідчена копія розрахунку міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором про надання послуг з централізованого опалення №05/4-к від 25.11.2008 в сумі 42 514,89 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 42 514,89 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 372,48 грн. трьох відсотків річних та 18 727,38 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Чоколівське" Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, буд. 4-а; ідентифікаційний код: 35756971) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34; ідентифікаційний код 31454734) 42 514 (сорок дві тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 89 коп. - основного боргу, 18 727 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 38 коп. - інфляційних втрат, 372 (триста сімдесят дві) грн. 48 коп. - 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.10.2013

Суддя М.О. Лиськов