Рішення № 34219327, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17112/13 16.10.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівельне управління-3"

про стягнення 251 946,22 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Гаджук П.П. (дов. № 1-174 від 22.02.13)

Олєйніков Є.В.(дов. № 1-139 від 25.01.13)

Від відповідача Смірнов О.С. (дов. від 04.10.2013)

Міхайліченко В.В. (дов. від 07.10.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

05.09.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівельне управління-3"про стягнення 251 946,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17112/13, розгляд справи призначено на 23.09.2013.

19.09.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

23.09.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Заява про збільшення позовних вимог надійшла до початку розгляду справи по суті, а отже на підставі ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України подальший розгляд справи відбуватиметься з урахування вказаної заяви.

Ухвалою суду від 23.09.2013 розгляд справи відкладено на 07.10.2013.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, з'явилися представники позивача, надали пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 07.10.2013, представник відповідача з'явився та надав письмові заперечення на позовну заяву.

В судовому засіданні 07.10.2013 оголошено перерву на 16.10.2013.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013, з'явилися представники позивача, надали пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 16.10.2013, представник відповідача з'явився та надав додаткові документи по справі.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2013 року між Позивачем (Генпідрядником) та Відповідачем (Субпідрядником) було укладено Договір підряду № 17/05-13 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Генпідрядник передає, а Субпідрядник приймає на себе виконання комплексу спеціальних будівельно-монтажних робіт з використанням бетону, арматури та арматурних каркасів постачання Генпідрядника по влаштуванню пальового поля на об'єкті: «Будівництво торгівельного центру між вулицею П.Куліша та вулицею Під Дубом у м. Львів, Україна» в подальшому - Об'єкт, згідно робочої документації, положень цього Договору та додатків до нього, ДБН України та вимог Замовника будівництва, які не суперечать чинному законодавству, а саме:

- влаштування буронабивних паль орієнтовним обсягом 500мЗ, кількістю 104 шт. паль;

- буроін'єкційних паль (кількість яких буде погоджена Сторонами після затвердження проектної документації по будівництву Об'єкту);

- виготовлення арматурних каркасів для ПБН-11-62 в кількості орієнтовно 29 шт.

Пунктом 4.1 Договору, сторони встановили, що протягом 10 (десяти) днів після дати підписання даного Договору, Генпідрядник перераховує на банківський рахунок Субпідрядника авансовий платіж у розмірі окремо погодженому Сторонами.

Субпідрядник має право використовувати кошти авансового платежу виключно для виконання робіт, передбачених цим Договором.

23 травня та 18 червня 2013, Генпідрядник перерахував на рахунок Субпідрядника авансові платежі у розмірі 400 000,00 грн. (копії платіжних доручень містяться в матеріалах справи).

19 червня 2013р. на адресу Генпідрядника надійшов лист Субпідрядника № 208 (копія міститься в матеріалах справи) про те, що останній ініціює розірвання Договору.

Крім того, даним листом, Субпідрядник повідомив Генпідрядника, що ним були понесені витрати з перебазування однієї бурової установки з м. Києва на Об'єкт та виконані роботи по виготовленню арматурних каркасів БНП 11-62 в кількості 29 штук. Також Субпідрядник запевнив, що авансовані кошти з урахуванням витрат будуть повернуті Генпідряднику.

Пунктом 1.6 Договору встановлено, що Субпідрядник отримав обсяг інформації стосовно виконання комплексу робіт, визначеного у п.1.1 цього Договору та врахував при складанні Договірної ціни всі витрати стосовно ризиків, що можуть виникнути в ході виконання робіт, за цим Договором.

Відповідно до п.3.1 Договору, тверді договірні ціни за одиницю виміру робіт передбачених до виконання цим Договором, становлять:

3.1.1 Тверда договірна ціна перебазування однієї бурової установки з міста Київ на Об'єкт та назад з Об'єкта в м. Київ становить 120 000,00 грн. у т.ч. ПДВ.

3.1.2 Тверда договірна ціна виготовлення одного арматурного каркасу для паль ПБН-11-62 з матеріалів Генпідрядника становить 996,55 грн. у т.ч. ПДВ.

Додаткові обсяги робіт, які виконані Субпідрядником без письмового погодження із Генпідрядником не оплачуються (п.3.4 Договору).

Пунктом 4.1 Договору, Сторони встановили, що за письмовою вимогою Генпідрядника, Субпідрядник протягом двох робочих днів зобов'язується надати Генпідряднику звіт про використання авансу, та підтверджуючі використання коштів первинні бухгалтерські документи.

16.08.2013р. Генпідрядник звернувся до Субпідрядника з вимогою щодо надання останнім звіту про використання авансу, та підтверджуючі використання коштів первинні бухгалтерські документи (копія вимоги, опису та квитанції містяться в матеріалах справи ).

Дана вимога була отримана Субпідрядником 13.09.2013р., про що свідчить підпис уповноваженої особи Субпідрядника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (копія міститься в матеріалах справи).

За твердженням позивача, станом на 23.09.2013, звіту про використання авансу, та підтверджуючих використання коштів первинних бухгалтерських документів на адресу Генпідрядника від Субпідрядника не надходило.

Листами від 02.07.2013р. № 10-323; від 12.08.2013р. № 272, претензією вимогою від 08.07.2013р. № 10-312 (копії містяться в матеріалах справи) Договір було розірвано.

У п.4.7 Договору зазначено, що у випадку порушення Субпідрядником термінів виконання робіт на Об'єкті та/або розірвання та/або припинення дії цього Договору - Субпідрядник зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів із дати отримання вимоги Генпідрядника перерахувати на розрахунковий рахунок Генпідрядника незасвоєні кошти отримані у відповідності із положеннями п. 4.1 цього Договору

Вимогу про повернення незасвоєних коштів у сумі 251 100,05 грн. Субпідрядник отримав 18 липня 2013р. про що свідчить відмітка в повідомленні про вручення (копія квитанції та повідомлення про вручення містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивач зазначає, що після відкриття провадження у справі, з'ясувалося, що і начебто понесені Субпідрядником витрати у розмірі 148 899,95 грн. нічим не підтверджені, що відповідно до оборотно-сальдових відомостей та карток рахунків іл'хгалтерського обліку по взаємовідносинах ТОВ «СОЛСТРОЙ» із ПАТ «МОСТОБУДІВНЕ УПРАВ ЛІННЯ-3», заборгованість ПАТ «МОСТОБУДІВНЕ УПРАВ ЛІННЯ-3 » перед ТОВ «СОЛСТРОЙ» становить 400 000,00 грн., останнім 16.09.2013 було направлено на адресу Субпідрядника претензію-вимогу № 10-339 про повернення Субпідрядником незасвоєних коштів у сумі 400 000,00 грн. отриманих в якості авансу (копії претензії-вимоги, квитанції та опису додаються).

Субпідрядник листом від 02.08.2013р. № 272 (копія міститься в матеріалах справи) відмовився повертати незасвоєні кошти.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Згідно ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

Відтак, Субпідрядник в силу п.4.7 Договору зобов'язаний був перерахувати на розрахунковий рахунок Генпідрядника незасвоєні кошти у сумі 400 000,00 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 4.2.1 Договору, Сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних Генпідрядником актів приймання-передачі виконаних робіт, які подає Субпідрядник не пізніше 24 числа звітного місяця, а Генпідрядник розглядає і підписує протягом 5 днів з дати отримання, або надає мотивовану відмову від прийняття робіт. Згідно підпункту 4.2.2 Договору Генпідрядник розраховується з Субпідрядником за виконані роботи з утриманням розміру авансового платежу отриманого згідно п. 4.1 в 15-денний термін після підписання Акту про прийняття виконаних робіт, шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок, за умови отримання коштів від Замовника будівництва. Пунктом 4.1 Договору Сторони передбачили, що протягом 10 (десяти) днів після дати підписання даного Договору, Генпідрядник перераховує на банківський рахунок Субпідрядника авансовий платіж у розмірі окремо погодженому Сторонами.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

На виконання умов Договору, Субпідрядником в травні 2013 року було виконано частину робіт передбачених Договором. Листом від 22 травня 2013 року № 147 Субпідрядник повідомив Генпідрядника про фактичне виконання частини робіт і понесення Субпідрядником відповідних фінансових витрат. Також, в зазначеному Листі Субпідрядник звернувся до Генпідрядника з вимогою оплатити частину виконаних робіт. На підтвердження зазначеного, у відповідності до вимог ст. 853 Цивільного кодексу України і умов Договору 22 травня 2013 року Субпідрядником надано Генпідряднику належним чином оформлений акт приймання-передачі виконаних робіт за травень 2013 р. за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на загальну суму 300 51, 40 грн.

Проте Генпідрядник в порушення вимог ст. 882 Цивільного кодексу України і підпункту 4.2.1 Договору зазначені Акти виконаних робіт зі своєї сторони не підписав, і не надав будь-якої мотивованої відмови від приймання виконаних робіт. Про відмову від підписання Генпідрядником зазначеного акта Субпідрядником вчинено відповідний запис на примірниках акта та довідці.

Разом з цим. на виконання умов Договору. Генпідрядником проведено часткову оплату за виконані Субпідрядником роботи, а саме: Платіжним дорученням №2032 від 23 травня 2013 року сплачено на користь Субпідрядника 300 000 грн., в т.ч. ПДВ (20%) - 50000,00 грн. з призначенням платежу: «Оплата за влаштування паль та вигот. Каркасів договір підряду № 17/05-1 Звід. 17.05.13 р. Сума 300 000.00 грн ПДВ (20%) 50 000.00 грн.»

Субпідрядник у червні 2013 року виконував частину передбачених Договором робіт. Листом від 14 червня 2013 року № 162 Субпідрядник повідомив Генпідрядника про фактичне виконання частини робіт і понесення Субпідрядником відповідних фінансових витрат. Також, в зазначеному Листі Субпідрядник звернувся до Генпідрядника з вимогою оплатити частину виконаних робіт. На підтвердження зазначеного. 14 червня 2013 року Субпідрядник на виконання вимог ст. 853 Цивільного кодексу України і умов Договору, надав Генпідряднику належним чином оформлені Акти приймання- передачі виконаних робіт за червень 2013 р. за формою КБ-2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3 на загальну суму 100 034.40 в т.ч. ПДВ - 16 672.40 гри.. Проте, Генпідрядник в порушення вимог ст. 882 Цивільного кодексу України і підпункту 4.2.1 Договору зазначені Акти виконаних робіт зі своєї сторони не підписав, проте і не надав будь-якої мотивованої відмови від приймання виконаних робіт. Про відмову від підписання Генпідрядником зазначеного акта Субпідрядником вчинено відповідний запис на примірниках акта та довідці. Разом з цим, на виконання умов Договору, Генпідрядником проведено часткову оплату за виконані Субпідрядником роботи, а саме: платіжним дорученням №2466 від 18 червня 2013 року сплачено на користь Субпідрядника 100 000 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.). в т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн. з призначенням платежу «Оплата за влаштування паль та вигот. Каркасів договір підряду №17/05-13 від 17.05.13. Сума 100 000,00 грн ПДВ (20%) 16 666,67 грн».

Таким чином, провівши оплату за фактично виконані роботи (23 травня 2013 року і 18 червня 2013 року), Генпідрядник вчинив конклюдентні дії (проведення оплати), тим самим прийняв належно виконані Субпідрядником роботи, проте ухилився від підписання зі своєї сторони актів приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт. Проведенням оплати і зазначенням у платіжних дорученнях конкретного призначення платежу. Генпідрядник також підтвердив свою обізнаність з видами фактично виконаних робіт в межах визначених Договором.

Щодо проведення Генпідрядником оплати за виконані роботи, судом встановлено наступне. Сторонами у Договорі передбачено безготівковий порядок розрахунків. Порядок проведення безготівкових розрахунків врегульовано Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правління Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22 (надалі - Інструкція). Пунктом 1.4 Глави 1 Інструкції передбачено, що безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Як видно з додатків до Позовної заяви, Генпідрядником проведено оплату за допомогою платіжних доручень. Для платіжного доручення встановлена чітка форма (Додаток №2 до Інструкції). Обов'язковим реквізитом, що зазначається платником в платіжному дорученні, є призначення платежу. Відповідно до приписів Інструкції, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так. щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Отже, безпідставним і таким, що не відповідає дійсності є твердження Позивача, що ним було перераховано на рахунок Субпідрядника авансові платежі у розмірі 400 000,00 грн.

Крім цього, пунктом 4.1 Договору Генпідрядник і Субпідрядник чітко передбачили, що розмір авансового платежу окремо погоджується Сторонами.

Проте, як встановлено судом, Сторонами не складалося жодного окремого документа, що визначав би проведення авансового платежу.

Таким чином. Позивач, вказуючи що оплата за фактично виконані роботи є авансовим платежем, безпідставно наполягає на поверненні грошових коштів, які ним на користь Відповідача не сплачувалися.

Крім цього, як видно з Акту приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2013 від 22.05.2013 і Акту приймання-передачі виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2013 від 14.06.2013, різниця між вартістю фактично виконаних Субпідрядником робіт і сплаченими Генпідрядником грошовими коштами складає 543,80 грн. Отже. Позивач не повністю розрахувався з Відповідачем за виконані роботи згідно Договору.

Крім того, Позивач не оплатив перебазування бурової установки з Львова до Києва, що за п. 3.1.1 Договору складає 60 000.0 грн. разом з ПДВ, позивач не оплатив затрати, понесені Позивачем за проживання його працівників, зайнятих на об'єкті будівництва у сумі 10 970,0 грн.

Зважаючи на неодноразове порушення Генпідрядником умов Договору (в т.ч. пункту 4.2.1 Договору). Відповідач вирішив ініціювати розірвання Договору (Лист від 19 червня 2013 року №208).

В Заяві про збільшення позовних вимог Позивач зазначає, що Субпідрядником не надано звіту про використання авансу та підтверджуючих використання коштів первинних бухгалтерських документів. Проте, зважаючи на те, що Субпідрядник грошових коштів в якості авансових платежів від Генпідрядника не отримував, а використовував при виконанні робіт власні грошові кошти і ресурси, то і жодних звітів надавати не зобов'язаний. Отже, така вимога відповідача є безпідставною.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже з наведених вище підстав суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" до Приватного акціонерного товариства "Мостобудівельне управління-3" - відмовити в повному обсязі.

2. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.10.2013

Суддя М.О. Лиськов