Рішення № 34219154, 15.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15530/13 15.10.13

За позовом Фізичної особи - підприємця Герасимчук Андрія Станіславовича

До Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

Про стягнення 1 114 770,19 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Драчук І.В. - по дов. № 2991 від 03.10.2013

Від відповідача Гуцул А.А. - по дов. № 10/00-261 від 25.06.2013

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи - підприємця Герасимчук Андрія Станіславовича про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» 1 114 770,19 грн. з яких: 1 074 580,50 грн. боргу по орендній платі за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, 9 770,05 грн. пені, 30 419,64 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.04.2010 між сторонами був укладений договір суборенди нежитлового приміщення № 2400/10, за умовами якого позивач передав відповідачу в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 233 кв. м., що знаходиться за адресою : м. Львів, вул. Золота, 25. постановою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 змінено рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/16/12 та розірвано договір суборенди № 2400/10 від 26.04.2010; зобов'язано Фізичну особу - підприємця Герасимчук Андрія Станіславовича прийняти нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25, шляхом підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди. За умовами п. 2.1., п. 7.2. договору суборендар після закінчення терміну оренди зобов'язаний протягом трьох днів повернути об'єкт оренди суборендодавцю за актом приймання-передачі. Проте, після винесення постанови Вищого господарського суду України відповідач передав приміщення позивачу за актом приймання-передачі лише 23.04.2013. Позивач вважає, що відповідач має сплатити орендну плату за час користування приміщенням до моменту складання акту приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2013 порушено провадження у справі № 910/15530/13 та призначено її до розгляду на 03.09.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 справу № 910/15530/13 передано для розгляду судді Трофименко Т.Ю., у зв'язку із перебуванням судді Сівакової В.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2013 (суддя Трофименко Т.Ю.) розгляд справи № 910/15530/13 призначено на 24.09.2013.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 справу № 910/15530/13 передано для розгляду судді Сіваковій В.В., у зв'язку з виходом судді з відпустки.

Відповідач у поданому 24.09.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує повністю з наступних підстав. Відповідності до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Відповідач вважає, що між сторонами припинено договірні відносини з 26.04.2012 - з дня набрання законної сили постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 5015/16/12. Крім цього, вказує на те, що відповідач фактично звільнив приміщення 30.09.2011, що на думку відповідача підтверджується листом № 30-01901 від 11.04.2011 ПАТ «Львівобленерго» про припинення електропостачання до орендованого приміщення, актом виконаних робіт № 1183 від 14.06.2011 про демонтаж комплексу фасадних вивісок банку, актом від 16.09.2011 про вивезення сейфів касового вузла та демонтування банкомату, а тому відсутній елемент користування необхідний для виникнення у орендаря обов'язку здійснювати оплату. Відповідач зазначає, що ним було здійснено всі залежні від нього дії спрямовані на повернення приміщення з оренди шляхом надіслання позивачу листів щодо готовності передати приміщення, проте позивач ухилявся від прийняття приміщення. Також відповідач зазначає, що умовами договору не передбачено обов'язку відповідача сплачувати орендну плату до моменту підписання акту приймання-передачі. Вважає, що позивачем невірно розрахований розмір пені та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/15530/13 від 24.09.2013, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.08.2013, розгляд справи був відкладений на 03.10.2013.

В судовому засіданні 03.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 10.10.2013.

Позивачем 10.10.2013 до відділу діловодства суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1 114 770,19 грн. заборгованості та 1 004 096,30 грн. неустойки в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення приміщення.

В судовому засіданні 10.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 15.10.2013.

Суд подану позивачем 10.10.2013 заяву про збільшення розміру позовних вимог залишає без розгляду, оскільки

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Позивачем доказів сплати судового збору за розгляд заявленої збільшеної вимоги не подано.

Позивач в судовому засіданні 15.10.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 15.10.2013 проти позову заперечував повністю.

В судовому засіданні 15.10.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010 між Фізичною особою - підприємцем Герасимчук Андрієм Станіславовичем (суборендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Банк «Форум» (суборендар) було укладено договір суборенди нежитлового приміщення № 2400/10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору суборендодавець передає, а суборендар бере у строкове платне користування нежитлові приміщення, описані в п. 2.1. договору (далі - об'єкт оренди) для здійснення своєї статутної діяльності.

Згідно п. 1.2. договору об'єкт оренди складається з нежитлових приміщень 1-го поверху загальною площею 233 кв. м. в трьохповерховому цегляному будинку, який знаходиться за адресою : м. Львів, вул. Золота, 25.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пункт 3 статті 774 Цивільного кодексу України визначає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Згідно з п. 5.2.1. договору суборендодавець зобов'язаний своєчасно передати суборендарю об'єкт оренди відповідно до розділу 2 договору, а суборендар в свою чергу згідно п. 6.2.1. договору зобов'язаний прийняти об'єкт оренди відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що суборендодавець передає об'єкт оренди суборендарю в наявному технічному стані за актом приймання-передачі об'єкту оренди, що складається та підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно акту приймання-передачі від 26.04.2010 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25, загальною площею 233 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3.1. договору строк дії останнього було встановлено з 26.04.2010 по 20.04.2013.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.03.2012 у справі № 5015/16/12, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2012, договір суборенди нежитлового приміщення № 2400/10 від 26.04.2010 розірвано з 30.09.2011 та зобов'язано Фізичну особу - підприємця Герасимчук Андрія Станіславовича прийняти нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25, шляхом підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди.

Постановою Вищого господарського суду України № 5015/16/12 від 25.07.2012 рішення Господарського суду Львівської області від 20.03.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 у справі № 5015/16/12 змінено, виключивши дату (30.09.2011), з якої договір вважається розірваним.

Відповідно до п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України постанова касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

З огляду на викладене, договір є розірваним з 25.07.2012.

Твердження відповідача про те, що відповідач фактично звільнив приміщення ще 30.09.2011 та в підтвердження чого посилається на лист № 30-01901 від 11.04.2011 ПАТ «Львівобленерго» про припинення електропостачання до орендованого приміщення, акт виконаних робіт № 1183 від 14.06.2011 про демонтаж комплексу фасадних вивісок банку, акт № 1 від 16.09.2011 про вивезення сейфів касового вузла та демонтування банкомату не приймаються судом до уваги з огляду на наступне

В листі Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» № 30-01901 від 11.05.2011 міститься повідомлення про те, що останнім 01.06.2011 буде припинено електропостачання до об'єкту за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25.

Проте, доказів в підтвердження того, що електропостачання все ж таки було припинено з 01.06.2011 не подано.

Згідно акту виконаних робіт № 1183 від 14.06.2011 на замовлення відповідача Приватним підприємством «Зовнішня реклама» було здійснено демонтаж комплексу фасадних вивісок «Банк Форум» по вул. Золотій.

Акт здачі-прийняття робіт № 1 від 16.09.2011 з демонтажу банкомату та двох сейфів касового вузла за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25 не приймається судом до уваги, оскільки з боку відповідача не підписаний та не скріплений печаткою відповідача.

Суд приходить до висновку, що вказані документи не є належними доказами в підтвердження того, що відповідач з 30.09.2011 фактично не користувався приміщеннями.

Відповідно до п. 7.1. договору після закінчення терміну оренди за даним договором суборендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути об'єкт оренди суборендодавцю за актом передачі та приймання об'єкту оренди, якщо термін оренди за угодою сторін не буде продовжено.

Об'єкт оренди повинен бути переданий суборендодавцю у справному стані з урахуванням нормального зносу (п. 7.2. договору).

Отже, за умовами договору після закінчення його дії обов'язок по поверненню об'єкта оренди покладено на суборендодавця.

З урахуванням викладеного, відповідач мав повернути позивачу об'єкт оренди до 29.07.2012.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановленого договором чи обумовлено характером його зміни.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, нарахування орендної плати припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення з оренди.

Матеріали справи свідчать, що відповідач тривалий час після прийняття Вищим господарським судом України постанови від 25.07.2012 про розірвання договору не вчиняв дії щодо повернення приміщення позивачу.

Так, перше звернення відповідача до позивача з приводу повернення приміщення відбулося згідно листа № 1616/2.10.1 від 25.03.2013, в якому відповідач просив позивача повідомити про дату та час явки позивача до приміщень з метою підписання акту приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди.

Відповідач листом № 1/5 від 05.04.2013 надав відповідь відповідачу про те, що розрахунки по орендній платі не проведені, а тому спонукання позивача до приймання з оренди приміщення та підписання акту приймання-передачі є передчасним. У зв'язку з цим позивач просив погасити заборгованість та повідомити про дату повернення нежитлового приміщення з оренди.

Листом № 1/25 від 12.04.2013 позивач повідомляв відповідача про прибуття в орендовані приміщення для проведення процедури прийняття їх з оренди 15.04.2013 о 10:00 год., який відповідач отримав 15.04.2013 лише о 16:30 год., що підтверджується довідкою начальника ОПЗ Київ від 16.04.2013.

Відповідач листом № 2070/2.10.1 від 17.04.2013 просив позивача прибути до нежитлового приміщення 23.04.2013 о 14:00 год. для підписання акту приймання-передачі, який отримано позивачем 24.04.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі наказу Господарського суду Львівської області по справі № 5015/16/12 Шевченківським відділом державної служби Львівського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження та в ході виконання якого державним виконавцем 23.04.2013 складено акт в якому встановлено, що акт приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25 не підписаний боржником, у зв'язку з відсутністю боржника у м. Львові та зобов'язано боржника (позивача) підписати акт приймання-передачі 24.04.2013 о 10:00 год. Даний акт державного виконавця підписаний представниками позивача і відповідача за участю понятих.

24.04.2013 державним виконавцем складено акт згідно якого встановлено, що акт приймання-передачі нежитлового приміщення з оренди (приміщення 1-го поверху загальною площею 233 кв. м. в трьохповерховому будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Золота, 25 підписано 24.04.2013 станом на 23.04.2013. Даний акт державного виконавця підписаний представниками позивача і відповідача за участю понятих.

Інших належних та допустимих доказів в підтвердження того, що орендар у період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року не користувався приміщеннями не подано.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п. 4.1. договору суборендар сплачує на користь суборендодавця в перші 10 місяців, а саме в період з 26.04.2010 по 28.02.2011 включно, щомісячну орендну плату в розмірі 56 784,43 грн., без ПДВ, виходячи із ставки орендної плати 243,71 грн. за один кв. м. загальної площі орендованих приміщень, що є еквівалентом 30,75 доларів США за офіційним курсом НБУ на 26.04.2010.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що суборендар здійснює платежі по орендній платі щомісяця, не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним місяцем оренди в гривнях шляхом перерахування орендної плати на поточний рахунок суборендодавця на підставі його рахунку-фактури, що надається останнім не пізніше 25 числа в звітному місяці.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за користування приміщенням, в результаті чого виникла заборгованість за період з жовтня 2011 року по квітень 2013 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 1 074 580,50 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач нежитловим приміщенням фактично користувався у визначений позивачем період (жовтень 2011 року по 24.04.2013), а тому зобов'язаний згідно ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування плату.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по орендній платі у розмірі 1 074 580,50 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у визначені строки плату за оренду приміщення повністю не вніс, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Пунктом 8.3.1. договору передбачено, що за порушення строків сплати орендної плати та/або плати за опалення та/або за інші послуги сплачує на користь суборендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору № 2400/10 від 26.04.2010 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 4.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі щомісяця до 10 числа наступного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг зберігання окремо.

З поданого позивачем розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована на суми боргу по орендній платі за січень, лютий, березень та квітень 2013 року та не перевищує шестимісячний період нарахування.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати відповідач не виконав, він повинен сплатити до бюджету, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 8.3. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 9 770,05 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 9 770,05 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 30 419,64 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 30 419,64 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Зважаючи на вищевказане, вимоги Фізичної особи - підприємця Герасимчук Андрія Станіславовича є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (м. Київ, бул. Верховної Ради, 7, код ЄДРПОУ 21574573) на користь Фізичної особи - підприємця Герасимчук Андрія Станіславовича (м. Київ, вул. Яцкова,18-А, кв. 52, ідент. номер 2711801792) 11 074 580 (один мільйон сімдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 50 коп. боргу по орендній платі, 9 770 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 05 коп. пені, 30 419 (тридцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 64 коп. - 3% річних, 22 295 (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто п'ять) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 21.10.2013.

СуддяВ.В.Сівакова