Рішення № 34219149, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 922/651/13 - г 14.10.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12873/13

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія",

м. Харків,

до приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", м. Київ,

про стягнення 23 220,46 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників сторін:

позивача - Пархоменка А.О. (довіреність від 01.04.2013 №463);

відповідача - не з'явився.

Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (далі - ТДВ "Міжнародна страхова компанія") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - ПАТ "АСК "Омега") 23 220,46 грн. шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на підставі договору страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) від 15.02.2011 №СНТ-К № 1109/11-10 (далі - Договір) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) публічному акціонерному товариству «Приват Банк» (далі - ПАТ «Приват Банк») виплатила страхове відшкодування автомобіля марки «Renault megane», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - «Renault»), а тому позивачем відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду; відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - «Mitsubishi» була застрахована ПАТ «АСК «Омега» (поліс №АА/0394756, ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.); у зв'язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача 23 220,46 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2013 порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2013 матеріали справи № 922/651/13-г передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.04.2012 у справі № 922/651/13-г, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 та рішення господарського суду міста Києва від 10.04.2012 скасовано; справу № 922/651/13-г передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Підставами для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів зі справи стало те, що:

- останніми не було надано належної оцінки питанню щодо вини конкретних осіб у скоєнні ДТП та заподіянні у зв'язку з цим шкоди; наведене повинно вирішуватися господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справи; при цьому, судовими інстанціями не враховано, що постанови місцевих загальних судів у справах про адміністративні правопорушення з питань щодо певних подій та ким вони вчинені оцінюються господарським судом за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- з метою з`ясування наведеного питання судами попередніх інстанцій безпідставно були відхилені клопотання позивача про витребування в порядку статті 38 ГПК України з Київського районного суду міста Харкова матеріалів адміністративної справи № 2018/3-6519/11.

За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 922/651/13-г передано судді Марченко О.В. для розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2013 прийнято справу № 922/651/13-г до свого провадження суддею Марченко О.В., розгляд справи призначено на 13.09.2013 та витребувано у Київського районного суду міста Харкова матеріали адміністративної справи № 2018/3-6519/11.

05.09.2013 через канцелярію суду надійшов лист від 02.09.2013 з додатком копії адміністративного матеріалу на 28 аркушах.

13.09.2013 у судовому засіданні від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких ПАТ «АСК «Омега» просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, з огляду на те, що в матеріалах справи №922/651/13-г відсутні постанова про притягнення до адміністративної відповідальності страхувальника ПАТ «АСК «Омега» (ОСОБА_2) та адміністративний протокол на зазначену особу, а отже вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП не підтверджена належними та допустимими доказами. Разом з тим, відповідач вважає, що постанова, яка міститься в адміністративній справі, на яку посилається позивач, не є належним та допустимим доказом, оскільки вина певної особи є персоніфікованою відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення; закриваючи провадження у справі № 2018/3-6519/11 відносно ОСОБА_3 суд загальної юрисдикції не має повноважень щодо визнання винним ОСОБА_2

У судовому засіданні 13.09.2013 оголошено перерву до 14.10.2013.

14.10.2013 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду:

- пояснення щодо висновків, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 12.08.2013, які ТДВ "Міжнародна страхова компанія" вважає законними та обґрунтованими;

- доповнення до позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з відповідача інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи, а саме витрати, які поніс позивач у зв'язку з явкою представника ТДВ "Міжнародна страхова компанія" Пархоменка А.О. до суду (господарський суд міста Києва, Київський апеляційний господарський суд міста Києва, Вищій господарський суд України); всього було витрачено коштів на придбання проїзних документів у сумі 1 188,54 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у суму 860,25 грн. та судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1 204,35 грн.;

- клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення від 06.04.2012 № 3150 на суму 23 220,46 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.10.2013 без участі представника відповідача (стаття 75 ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.02.2011 ТДВ "Міжнародна страхова компанія" (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір, предметом якого є майновий інтерес страхувальника (або вигодонабувача), що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Renault», на випадок настання подій, перелік яких наведено в Договорі.

01.11.2011 у м. Харкові на вул. Героїв Праці сталася ДТП за участю автомобіля «Renault» під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Mitsubishi» під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2012 у справі №2018/3-6518/11 провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

09.11.2011 ОСОБА_3 як страхувальник застрахованого транспортного засобу - автомобіля «Renault» звернувся до позивача із заявою № 2052 про виплату страхового відшкодування на рахунок ПАТ «Приват Банк».

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 26.03.2012 № 2933 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Renault», складає 27 266,99 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт від 06.04.2012 № 5216, згідно з яким призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23 220,46 грн.

Відповідно до рахунку від 06.04.2012 матеріальні збитки завдані власнику автомобіля марки «Renault», складають 23 726,06 грн., а розмір франшизи (0,5%) 505,60грн., тому розмір страхового відшкодування становить 23 220,46 грн. (23 726,06 грн. - 505,60 грн. = 23 220,46 грн.).

На підставі страхового акта від 06.04.2012 № 5216 позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив на рахунок ПАТ «Приват Банк» 23 220,46 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням від 06.04.2012 № 3150.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було витребувано у Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) письмову інформацію щодо умов полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/0394756.

02.04.2013 відділом діловодства суду отримано від МТСБУ відповідь на судовий запит, з якої вбачається, що за полісом № АА/0394756 було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 як власника транспортного засобу «Mitsubishi».

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В матеріалах справи №922/651/13г містяться копії адміністративного матеріалу № 2018/3-6518/11 в яких вбачається, що відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 31.01.2012 № 12194 встановлено: в даному ДТП водій автомобіля «Mitsubishi» ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 10.1 та 10.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), проте, дії ОСОБА_2 не відповідали вказаним вимогам ПДР України та перебували, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП.

Отже, можна зробити висновок, що вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджена матеріалами адміністративної справи № 2018/3-6518/11, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Mitsubishi», повинна відшкодовуватися власником вказаного автомобіля.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Mitsubishi» як страхувальника на момент ДТП була застрахована ПАТ «АСК «Омега» (поліс № АА/0394759, за яким ліміт по майну становить 50 000 грн., а франшиза - 1 000 грн.).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З урахуванням наведеного господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в межах ліміту, встановленого полісом № АА/0394756 та з вирахуванням суми франшизи, тобто у сумі 22 220,46 грн. (23 220,46 грн. - 1 000 грн. франшизи = 22 220,46 грн.).

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, як вказано в пункті 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З огляду на наведене з відповідача на користь ТДВ "Міжнародна страхова компанія" слід стягнути 860,25 грн. з апеляційної скарги і 1 204,35 грн. з касаційної скарги.

Якщо витрати, понесені стороною у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат, то вони відшкодовуються згідно зі статтею 49 ГПК України (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 18.03.2008 № 01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році").

Отже, суд, враховуючи, що: розгляд даної справи судом відбувався з 13.02.2013 по 14.10.2013, у кожному судовому засіданні був присутній представник позивача Пархоменко А.О., який надавав пояснення (на підтвердження подано копії оригінали та копії проїзних документів), - вважає за необхідне стягнути з відповідача також 1188, 54 грн. додаткових витрат, пов'язаних із забезпеченням явки представника позивача у судові засідання.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Омега» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А; ідентифікаційний код 21626809) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія» (61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99, літ. А-3; ідентифікаційний код 31236795): 22 220 (двадцять дві тисячі двісті двадцять) грн. 46 коп. страхового відшкодування в порядку регресу; 1 646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 35 коп. судового збору з позовної заяви; 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору з апеляційної скарги; 1 204 (одну тисячу двісті чотири) грн. 35 коп. судового збору з касаційної скарги та 1 188 (одну тисячу сто вісімдесят вісім) грн. 54 коп. витрат, пов'язаних із забезпеченням явки представника позивача в судові засідання.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013.

Суддя О. Марченко