Рішення № 34218582, 10.10.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3230/13-ц

Номер провадження 2/404/1624/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого Мохонько В.В.,

при секретарі Мосійчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Камелот-3000» про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Камелот-3000», зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, по якій просить усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою №20 в буд. № 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді шляхом надання вільного доступу до квартири №20 в буд. № 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді та стягнути з ПП «Камелот - 3000», на його користь 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3, який є його батьком, на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10.08.2009 року № 950 належить на праві приватної власності квартира № 20 в буд. № 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді, який відповідно до довіреності від 23.01.2012 року уповноважив позивача представляти інтереси та вести його справи у судах, органах ДВС, будь-яких інших органах, а також мати вільний доступ до квартири № 20 в буд. 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді для проведення ремонтних робіт .

Однак, працівниками приватного підприємства «Камелот-3000» йому чиняться перешкоди в користуванні квартирою, оскільки останні вважають, що у позивача відсутнє право користування квартирою в звязку накладенням арешту на житло та перебуванням в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда справи за позовом Кіровоградського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_3 та Дочірнього підприємства «Молодіжний центр» Товариства з обмеженою відповідальністю «Регул» за участю третьої особи Кіровоградської міської ради про визнання договору недійсним, скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності.

За вказаного, змушений звернутися до суду за захистом свої порушених прав з вимогами про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом надання вільного доступу до житла, оскільки відсутність можливості доступу до житла перешкоджає йому проводити в спірному помешканні ремонтні роботи.

Вважає, що такими неправомірними діями ПП «Камелот 3000» йому завдано моральної шкоди в розмірі 10000 грн., яку просить стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі, зазначивши що право власності на збудоване житло згідно генерального договору підряду на будівництво № 1 від 10 жовтня та акту введення в експлуатацію будинку № 9-а по вул. Академіка Корольова стало оформлюватись через ПП «Камелот-3000» для позичальників Фонду тільки у 2012-2013 роках, так як ОСОБА_3 не являвся інвестором Фонду відповідно факт оформлення права власності від 16.09.2009 року є незаконним, що є предметом інших судових розглядів.

Одночасно, вказують на відсутність належних та допустимих доказів у позивача щодо вчинення ними перешкод в користуванні йому квартирою, а звернення позивача до правоохоронних органів з цього питання не підтверджує вчинення відповідачем перешкод в користуванні спірною квартирою.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, повідомлений судом про час та місце розгляду справи належним чином, не надав відомостей щодо причини неявки.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира №20 в буд. № 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді, отримана на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10.08.2009 року № 950, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.09.2009 року /а.с. 7/.

Відповідно до довіреності від 23.01.2012 року ОСОБА_3, уповноважив ОСОБА_1 представляти інтереси та вести його справи у судах, в органах ДВС, будь-яких інших органах, а також мати вільний доступ до квартири № 20 в буд. 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді /а.с. 6/.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.10.2012 року з метою забезпечення позову у відповідності зі ст. 151 ЦПК України накладено арешт шляхом заборони відчуження квартири № 20 в буд. 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Постановою державного виконавця Кіровського районного відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 08.10.2012 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику /а.с. 92-93/.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням.

Згідно з ч. 1 ст. 383 цього Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплений принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 7 ст. 319 ЦК України, діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З інформації наданої позивачу начальником Кіровського ВМ КМВ Управління МВС України в Кіровоградській області від 09.03.2012 року, вбачається, що позивачу дійсно чиняться відповідачем перешкоди в користуванні квартирою, а саме відсутність мати вільний доступ до житла.

З пояснень ОСОБА_2, який є працівником ПП «Камелот-3000», наданих під час перевірки звернення ОСОБА_1, останній вказує на заборону йому керівництвом підприємства надавати доступ до квартири № 20 будь-кому, в звязку з накладенням на дану квартиру арешту Кіровським районним судом м. Кіровограда та до винесення остаточного рішення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачу дійсно чиняться перешкоди в користуванні квартирою № 20 в буд. № 9 а по вул. А. Корольова в м. Кіровограді.

Посилання представників відповідача на наявність спору щодо визнання договору недійсним, скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності є помилковим, оскільки ОСОБА_3 на час розгляду даної справи є власником квартири АДРЕСА_1, а позивач на підставі довіреності має всі правові підстави мати доступ до спірного помешкання.

Накладенням арешту на спірну квартиру та забороною відчужувати зазначену квартиру обмежено лише право власника розпоряджатись своїм майном, при цьому право користування позивача не обмежене, а відповідно позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «Камелот-3000» про надання вільного доступу до квартири підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди з відповідача у сумі 10000 грн., то вони задоволенню не підлягають, так як у відповідності до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Будь яких доказів на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди суду у відповідності до ст. 60 ЦПК України не надано.

В положеннях постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» /з подальшими змінами/ зазначається, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі зазначеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 57-60, 213-218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні АДРЕСА_2 шляхом надання вільного доступу до АДРЕСА_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ПП «Камелот-3000» на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Кіровського В. В. Мохонько

районного суду

м.Кіровограда