Постанова № 34215416, 16.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р. Справа №818/8087/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Миськів А.А., Яриш О.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернулась до суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Сумській області (далі - відповідач), викладену у листі від 01.08.2013р. №3495/13-07, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача для ведення садівництва у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) які знаходяться за межами населених пунктів на території Садівської ради Сумського району Сумської області;

- зобов'язати відповідача у відповідності до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення садівництва у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) які знаходяться за межами населених пунктів на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

В судове засідання, 16.10.2013р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої пункт 1 прохальної частини позовної заяви щодо визнання протиправною відмови відповідача від 01.08.2013р. №3495/13-07 залишився незмінним, а пункт 2 позивачем уточнено. З урахуванням уточнень, позивач просить :

- зобов'язати Головне управління Держземагентства у Ясумській області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр..ОСОБА_4 для ведення садівництва у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу), які знаходяться за межами населених пунктів на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, та прийняти рішення у відповідності до ч.9 ст.118 Земельного кодексу України щодо цього проекту.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до Розпорядження голови Сумської райдержадміністрації від 03.05.2012р. №231-ОД гр.ОСОБА_4 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтованою площею 0.12га с/г угідь для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель с/г призначення із земель запасу на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області. На підставі вказаного розпорядження, Товариством з обмеженою відповідальністю «Координат-БС» був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_4 Постійно діючою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою був наданий висновок від 17.07.2012р. № 137/12 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачки. Згідно зазначеного висновку, постійно діючою комісією було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр..ОСОБА_4 та подано його на погодження обов'язкової державної землевпорядної експертизи до Головного управління Деркомзему Сумської області. Однак, згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 22.10.2012р. № 448 Головного управління Держкомзему у Сумській області, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 для ведення садівництва на території Садівської сільської ради із зауваженнями повернутий на доопрацювання. В подальшому. Як зазначає позивач, зауваження було враховано та усунуто недоліки, визначені даною установою. Факт усунення та виправлення зауважень до проекту землеустрою підтверджується коректурним аркушем з відміткою відділу Держкомзему у Сумському районі про перевірку усунутих зауважень та відміткою відділу Держкомзему у Сумському районі про виправлення зауважень на висновку лержавної експертизи землевпорядної документації від 22.10.2012р. № 448. Однак. як зазначає позивач, при повторному поданні проекту землеустрою на затвердження до Головного управління Держземагентства у Сумській області, останнє, листом від 01.08.2013р. № 3495/13-07 повідомило, що не може затвердити даний проект, оскільки термін дії Розпорядження голови Сумської РДА про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 03.05.2013р. № 231-ОД закінчився 03.05.2013р. А також повідомило, що для вирішення питання по суті, можна повторно звернутися до управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Таку відмову у затвердженні проекту землеустрою, яку викладено в листі відповідача від 01.08.2013р. за №3495/13-07 позивач вважає протиправною посилаючись на ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а у разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. При цьому. Позивач звертає увагу суду на те, що проект землеустрою був погоджений постійно діючою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою та пройшов обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації. При цьому, у висновку Постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 02.08.2012р. № 164/12, вказано, що термін дії висновку три роки. Крім цього, у висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.10.2012р. № 447 Головного управління Держкомзему у Сумській області вказано, що строк дії висновку не більше трьох років від дня його видачі. Тому, пропозицію відповідача щодо можливого повторного звернення гр..ОСОБА_4 з клопотання до управління для повторного вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, позивач вважає безпідставною та необґрунтованою, оскільки фактично, проект землеустрою вже розроблено на підставі наданого дозволу Розпорядженням голови Сумської РДА. Крім цього, позивач вважає, що відмова відповідача у затвердженні проекту землеустрою, яка викладена у оскаржуваному листі-відповіді від 01.08.2013р. , з посиланням на таку обставину, як закінчення річного терміну дії Розпорядження за №231-ОД про надання дозволу на розробку проектну землеустрою, яке датовано 03.05.2012р., є безпідставною зважаючи на те, що після отримання зазначеного Розпорядження від 03.05.2012р. позивач скористалася своїм правом, визначеним даним Розпорядженням і вже в липні 2012 року проект землеустрою було розроблено, погоджено його постійно діючою комісією і проект землеустрою пройшов державну експертизу. Тобто, вказане розпорядження вичерпало свою дію у зв'язку із розробленням проекту землеустрою, погодженням його постійно діючою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою та проходженням проектом землеустрою обов'язкової державної експертизи.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням вищевикладених обставин.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що вимоги позивача вважають необґрунтованими з посиланням на обставини викладені у письмовому запереченні (60-62). Так, в обґрунтування своєї позиції, відповідач посилається на наступне:

Розпорядженням голови Сумської райдержадміністрації від 03.05.2012р. №231-ОД гр. ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення із земель запасу на території Садівської сільської ради Сумського району, який позивачка замовила у землевпорядної організації ТОВ „Координат-БС". У 2012 році постійно діючою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, створеною розпорядженням Сумської райдержадміністрації від 12.02.2010 року № 138, було надано висновок від 17.07.2012 року № 137/12 про погодження даного проекту. А також, Головним управлінням Держземагентства у Сумській області проведено обов'язкову державну експертизу землевпорядної документації (висновок від 22.102012 року № 448 із зауваженнями та коректурний аркуш про перевірку усунутих зауважень). При цьому. відповідач просить суд врахувати, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають певний перелік документів, до складу яких, зокрема, входить «…рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); …». Оскільки термін дії вищевказаного Розпорядження Сумської РДА від 03.05.2012р. закінчився 03.05.2013р., Головне управління Держземагентства у Сумській області листом від 01.08.2013 року №3495/13-07 відмовило позивачці у затвердженні проекту землеустрою та повідомило, що для вирішення питання по суті їй необхідно повторно звернутися до управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає, що дії Головного управління Держземагентства у Сумській області стосовно відмови у затвердженні проекту землеустрою гр. ОСОБА_4 є правомірними.

З урахуванням викладених обставин, представники відповідача просили суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставі та в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Слід зазначити, що спірні правовідносини, які є предметом спору по даній справі тривають з травня 2012 року по серпень 2013 року. За цей період законодавство України, яке регулює земельні правовідносини зазнало певних змін, які впливають на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо здійснення державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації права на земельну ділянку.

Так, відповідно до пункту «в» частини 3 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла у 2012 році) передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок здійснення безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами було визначено статтею 118 Земельного кодексу України (далі ЗК України).

Так, відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Згідно ч.7 ст.118 ЗК України, відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

У відповідності до ч.8, 9, 10 та 11 ЗК України, проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. В подальшому, проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Вищезазначені положення закріплено також в ч.4 ст.123 ЗК України.

Як свідчить з матеріалів справи, з урахуванням приписів ст.116 та ст.118 ЗК України, 05.03.2012р. позивач - ОСОБА_4 звернулася до Голови Сумської районної державної адміністрації з заявою (а.с.14) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею ).12 га сільськогосподарських угідь для ведення індивідуального садівництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення із земель запасу на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Розглянувши заяву гр.України ОСОБА_4, керуючись ст.17, 35, 81, 116, 118 та 121 та пунктом 12 Перехідних положень ЗК України, Головою Сумської РДА було видано Розпорядження №231-00 від 03.05.2012р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. (а.с.15).

При цьому, термін дії вищезазначеного Розпорядження, як свідчить зі змісту даного документу, становить один рік з моменту набрання ним чинності.

Слід зазначити, що пунктом 2 зазначеного Розпорядження було визначено наступне: - «Громадянці України ОСОБА_4 замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в проектній землевпорядній організації, яка має ліцензію (дозвіл) на виконання цих робіт.

На виконання пункту 2 зазначеного Розпорядження РДА, позивач замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в проектній землевпорядній організації, яка має ліцензію (дозвіл) на виконання цих робіт, звернувшись до Товариства з обмеженою відповідальністю «Координат БС», яке має відповідний дозвіл на даний вид робіт у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій».

Копію відповідного проекту землеустрою позивачем було надано до суду (а.с.9-51).

Відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України, редакція якої діяла на момент виникнення спірних правовідносин, для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах та містах обласного значення, містах Києві та Севастополі функціонують постійно діючі комісії. До повноважень Комісії належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. До складу Комісії входять уповноважені представники районного (міського) органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини. У разі погодження проектів землеустрою, що розробляються з метою вилучення, надання, зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення, водного фонду, земельних ділянок для цілей, пов'язаних із розробкою корисних копалин, до складу Комісії залучається відповідно представник територіальних органів лісового господарства, водного господарства, державного гірничого нагляду.

Документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу.

Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

З матеріалів справи вбачається, що Постійно діючою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, створеною розпорядженням голови Сумської райдержадміністрації від 12.02.2010р. № 138, у складі: голови комісії - начальника відділу Держкомзему у Сумському районі; завідувача сектору регіонального розвитку та охорони земель відділу Держкомзему у Сумському районі; начальника відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Сумської райдержадміністрації; заступника начальника відділу регулювання питань використання природних ресурсів ДУ ОНПС в Сумській області; головного державного санітарного лікаря Сумського району; начальника відділу культури і туризму Сумської райдержадміністрації був наданий висновок від 17.07.2012р. № 137/12 (а.с.23-24) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачки.

Як зазначено у цьому висновку, наданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_4 площею 0,1200 га для ведення садівництва на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області комісія погоджує та подає його на проходження обов'язкової державної землевпорядної експертизи до Головного управління Держкомзему у Сумській області.

Відповідно до ст.123 ЗК України у разі, якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо ведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ст.123 Земельного кодексу України, у редакції яка діяла до 02.10.2012р.).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 22.10.2012р. № 448 Головного управління Держкомзему у Сумській області, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр.ОСОБА_4 для ведення садівництва на території Садівської сільської ради із зауваженнями повернутий на доопрацювання. (а.с.45).

Контроль за усуненням зауважень було у 2012 році покладено на відділ Держкомзему у Сумському районі.

Факт усунення та виправлення зауважень до проекту землеустрою підтверджується коректурним аркушем з відміткою відділу Держкомзему у Сумському районі про перевірку усунутих зауважень та відміткою відділу Держкомзему у Сумському районі про виправлення зауважень на висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.10.2012р. № 448 (а.с.45-46, 47).

Однак, як вже зазначалося вище, редакція ч.4 ст.123 ЗК України, яка передбачала, що «після отримання позитивного висновку експертизи землевпорядної документації відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк приймає рішення про надання земельної ділянки у користування», було змінено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення» прийнятого Верховною Радою України від 02.10.2012р. №5395-УІ.

Так, відповідно до зазначених змін в законодавстві, ч.4 ст.123 ЗК України передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Крім цього, статтю 186-1 ЗК України, згідно змін внесених Законом України від 02.10.2012р. №5395-УІ також викладено у новій редакції. Зокрема, частина 1 ст.186-1 (діє і на даний час) передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

З урахуванням змін в законодавстві, територіальні органи Держземагенства набули повноважень з розпорядження державними сільгоспземлями.

Так, відповідно до Наказу Мінагрополітики №40 від 25.01.2013р., зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.02.2013р. було внесено зміни до Положення про Головне управління Держземагенства в області, затвердженого 10.05.2012р. Відповідно до зазначених змін, головні управління Держземагенства в областях, містах Києві та севастополі наділено повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб.

В подальшому, відповідно до Закону України №365-УІІ від 02.07.2013р. частину 4 та 5 статті 186-1 ЗК України було викладено у новій редакції. Так, згідно 4 та 5 оновленої редакції зазначеної статті ЗК України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

При цьому, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Суд звертає увагу - Головне управління Держземагенства в області (як орган якому подано на погодження оригінал проекту землеустрою згідно ч.1 ст.186-1 ЗК України) має здійснити певні дії на протязі чітко визначеного законодавством терміну - 10 днів:

- у 10-денний термін надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження;

- або надати відмову в такому погодженні з о б о в ' я з к о в и м посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Як свідчить з матеріалів справи, 17.07.2013р. позивачем, з урахуванням вимог ст.186-1 ЗК України, було подано до Головного управління Держземагенства у сумській області на погодження проект землеустрою.

Однак, Головне управління Держземагентства у Сумській області, листом від 01.08.2013р. № 3495/13-07 повідомило, що не може затвердити даний проект, оскільки термін дії Розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 03.05.2013р. № 231-ОД закінчився 03.05.2013р. А також повідомило, що для вирішення питання по суті, можна повторно звернутися до управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

На переконання позивача, така відмова у затвердженні проекту землеустрою є протиправною. Суд погоджується з даною позицією позивача виходячи з наступного:

По-перше, лист-відмова у погодженні проектної документації датовано 01.08.2013р., тоді як відповідач мав надати вмотивовану відмову упродовж 10 днів з дня надходження відповідної документації, тобто до 27.07.2013р. Отже, відповідач порушив законодавчо визначені терміни для розгляду відповідного питання, які чітко визначено ч.4 ст.186-1 ЗК України.

По-друге, вищазезначений лист-відмова не містить будь-яких посилань на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері, які не були дотримані позивачем при зверненні про погодження проектної документації, не зважаючи на те, що обов'язковість посилань на відповідні норми законодавства, яких на думку відповідача, не дотримано позивачем, також чітко визначена ч.4 ст.186-1 ЗК України. Крім цього, слід зазначити, що у письмовому запереченні, що надано відповідачем до суду також не визначено будь-якої норми недотриманої або порушеної при складанні проектної документації.

Посилання відповідача на те, що термін дії Розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 03.05.2013р. № 231-ОД закінчився 03.05.2013р. вважається судом безпідставним, оскільки Законом України «Про землеустрій» визначено, що Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» , Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

завдання на розроблення проекту землеустрою;

пояснювальну записку;

копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки)...

Та інші документи, перелік яких чітко визначено в ст.50 зазначеного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу на затвердження було подано всі необхідні документи, які зазначені в ст.50 Закону України «Про землеустрій», в тому числі і Розпорядження РДА про надання дозволу на розробку проектної документації.

Відповідно до ч.7 ст.186-1 ЗК України, органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій".

При цьому, суд звертає увагу на те, що жоден нормативний акт не передбачає, що на момент подачі документів на затвердження до Головного управління Держземагенства, Розпорядження про надання дозволу на розробку проектної документації має бути діючим (чинним).

Слід зазначити, що Розпорядження адміністрації, або рішення місцевої ради - дозвіл на розроблення документації із землеустрою нікого ні до чого не зобов'язує, а є лише дозволом землевпорядній організації розпочати комплекс робіт по формуванню земельної ділянки - від визначення поворотних точок лі ділянки на місцевості за допомогою геодезичних пристроїв, до подачі документації до органу Держземагенства для присвоєння кадастрового номеру та реєстрації ділянки.

Отже, розпорядженням голови Сумської райдержадміністрації від 03.05.2012р. №231-ОД гр. ОСОБА_4 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою і позивач використала надане даним Розпорядженням право звернувшись у 2012 році до ТОВ «Координат БС» для вирішення питання щодо розробки зазначеним підприємством проекту землеустрою. Тобто, вказане розпорядження вичерпало свою дію у зв'язку із розробленням проекту землеустрою, який в подальшому було погоджено постійно діючою комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою та проходжено проектом землеустрою обов'язковою державною експертизою.

Судом також враховано, що у висновку Постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 02.08.2012р. № 164/12, вказано, що термін дії висновку три роки. У висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.10.2012р. № 447 Головного управління Держкомзему у Сумській області вказано, що строк дії висновку не більше трьох років від дня його видачі. (а.с.23-24, 45-46). Отже, підстави для формування нового пакету документів землеустрою були відсутні як на момент надання листа-відмови відповідачем, який датовано 01.08.2013р. так і на момент розгляду даної справи, оскільки, як вже зазначалося вище перелік документів, наданих позивачем до проекту землеустрою відповідає переліку, визначеному ст.50 Закону України «Про землеустрій».

Щодо пропозиції відповідача, яку викладено у листі від 01.08.2013р., повторно звернутися позивачу до Головного управління з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, слід зазначити наступне:

Пропонуючи позивачу повторно звернутися до Управління з зазначеним клопотанням, відповідач фактично пропонує позивачу повторно розпочати процедуру оформленням первинного права на землю, але вже за оновленим законодавством, оскільки відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель дерджавної та комунальної власності", що набрав чинності 1 січня 2013 року, переглянуто повноваження органів влади щодо розпорядження земельними ділянками. Відповідно до норм частини 4 статті 122 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для всіх потреб у власність чи користування, на даний час, передають Державне агентство земельних ресурсів та його територіальні органи.

Однак, суд вважає за доцільне зазначити, що розпочавши процедуру оформлення права на землю ще у 2012 році позивачем було дотримано всі норми земельного законодавства щодо процедури та порядку складання проектної землевпорядної документації, які діяли на той час. Принаймні, відповідачем не наведено жодних фактів, які б спростували дане твердження суду.

Суд також вважає необґрунтованими посилання представників відповідача в судовому засіданні на те, що позивач досить тривалий час не звертався до Держземагентства для затвердження проектної документації, а саме: - з жовтня 2010 року (позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації датовано 22.10.2012р.) до 17.07.2013р. (дата звернення до Держземагентства з заявою про затвердження проекту землеустрою).

По-перше, відповідач знову ж таки не наводить жодної норми, яку тим самим порушив позивач, звернувшись саме у липні 2013 року, а не раніше.

По-друге, суд допускає, що така затримка у зверненні позивача до Головного управління Держземагентства могла бути викликана обставинами незалежними від самого позивача - досить тривалі зміни в чинному законодавстві, які призвели до змін як щодо порядку розробки документації із землеустрою так і до порядку та процедури її погодження та затвердження. Так, наприклад, Положення про Головне управління Держземагенства у Сумській області було затверджено лише 11.03.2013р. (копія Положення в справі). Однак, процедуру та строки та, відповідно, повноваження розглядати звернення щодо погодження проектної документації, були визначені за Управлінням Держземагентства лише після внесення змін до ст.186-1 Земельного кодексу України на підставі Закону України №365-УІІ від 02.07.2013р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок».

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відмова Головного управління Держземагенства у Сумській області, яку відповідачем викладено у листі від 01.08.2013р. №3495/13-07, щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою відведення земельної ділянки позивача для ведення садівництва у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) які знаходяться за межами населених пунктів на території Садівської ради Сумського району Сумської області, є протиправною, безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно, вимоги позивача, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Сумській області про зобов'язання вчинити дії -задовольнити в повному обсязі

Визнати протиправною відмову Головного управління Держземагенства у Сумській області, викладену у листі від 01.08.2013р. №3495/13-07, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача для ведення садівництва у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) які знаходяться за межами населених пенктів на території Садівської ради Сумського району Сумської області;

Зобов'язати Головне управління Держземагенства у Сумській області розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення садівництва у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу) які знаходяться за межами населених пунктів на території Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, та прийняти рішення у відповідності до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України щодо цього проекту.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18.10.2013р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець