Постанова № 34215413, 03.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 року Справа № 827/613/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Семенюк Є.Є.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1, пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2, видане 27.04.2010,

представника відповідача - не з'явився,

представника 3 особи - Долетова Оксана Віталіївна, довіреність № 1/2-10133 від 25.12.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради, про зобов'язання захистити від порушення прав та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Севастопольської міської ради, в якому, з урахуванням уточнень, просить: визнати бездіяльність Севастопольської міської ради стосовно заборони дій, які обмежують його право, протиправною; зобов'язати Севастопольську міську раду: захистити життя та здоров'я позивача від порушення його прав зі сторони Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради; захистити позивача від тортур, від нелюдського і принижуючого гідність поводження шляхом заборони виконання Комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради стосовно позивача робіт по обмеженню використання послуги водовідведення в квартирі позивача; забезпечити умови для справедливої плати за надані комунальні послуги по питному водопостачанню - шляхом встановлення квартирного водоміру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.07.2013 відкрито провадження в адміністративній справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради. Іншою ухвалою суду від 12.07.2013 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі..

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Позивач звернувся до суду з вимогою щодо захисту свого права на життя у зв'язку з бездіяльністю Севастопольської міської ради, оскільки підприємство органу місцевої влади - Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради порушує право позивача на життя.

Судом встановлено, що на адресу позивача від Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради надійшло попередження вих..№ 10/2-1165 від 12.02.2013, яким позивача повідомлено про наявність заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у розмірі 2143,45 грн. та попереджено, що у разі не сплати заборгованості Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради буде змушено провести роботи по обмеженню водопостачання, відповідно до чинного законодавства України.

Позивач вважає вказану заборгованість необґрунтованою та зазначає, що замість допомоги зі встановленням водоміру Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради від імені місцевої влади намагається силою примусити позивача до сплати заборгованості.

З позовної заяви вбачається, що між позивачем та Комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради існує спір щодо надання послуг централізованого водопостачання та оплати наданих послуг.

Даний спір стосується виконання обов'язку оплати наданих послуг централізованого водопостачання та наявності заборгованості позивача за надані послуги.

У даних спірних відносинах позивач заперечує проти вимог Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради щодо оплати наданих послуг, розміру оплати, а також забезпечення виконання зобов'язання з боку виконавця послуг.

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Статуту Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради, предметом його діяльності є експлуатація об'єктів та мереж водопостачання і водовідведення зовнішніх і внутрішньобудинкових з метою забезпечення абонентів міста Севастополя та регіону послугами по водопостачанню ї водовідведенню відповідно до можливостей технічних засобів, що маються у Підприємства. Для досягнення зазначених цілей Підприємство здійснює надання послуг по водопостачанню і водовідведенню відповідно до договірних зобов'язань.

Згідно з пунктами 3.4-3.7 Статуту Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради підприємство діє на основі повного господарського розрахунку, забезпечує самоокупність, фінансування витрат на господарську діяльність, соціальний розвиток і матеріальне стимулювання працівників за рахунок зароблених коштів, несе повну відповідальність за результати своєї господарської діяльності. Підприємство несе відповідальність за своїми обов'язками усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення відповідно до діючого законодавства. Держава і власник підприємства не відповідають по зобов'язанням Підприємства. Підприємство не відповідає по зобов'язанням держави і власника підприємства. Підприємство має право від свого імені здобувати майнові і немайнові права і нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, господарському й третейському суді.

Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради є виконавцем послуг з централізованого водопостачання, якій надає дані послуги позивачеві, як споживачу, на договірних засадах та є юридичною особою, яка має цивільну правоздатність, здатна мати цивільні права та обов'язки.

Таким чином, Севастопольська міська рада не має підстав втручатися у діяльність Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради щодо надання послуг по водопостачанню ї водовідведенню, надавати підприємству вказівки щодо договірних відносин з окремими споживачами, у тому числі про зменшення боргу окремим споживачам, про зміну порядку обліку наданих послуг та розрахунку розміру оплати для окремих споживачів.

Також Севастопольська міська рада не має повноважень на захист прав позивача від дій Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради у цивільно-правових відносинах щодо виконання, споживання та розрахунків щодо послуг по водопостачанню ї водовідведенню, оскільки учасниками таких відносин, а також відповідного спору є саме позивач та Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради, а не Севастопольська міська рада. Підстав для здійснення місцевою радою як суб'єктом владних повноважень будь-яких владних, організаційних, управлінських дій у публічній сфері законодавством не передбачено. Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради зобов'язує позивача виконати обов'язок щодо сплати боргу за послуги, які були надані позивачеві, що здійснюється відповідно до частини 1 статті 509, статей 526, 901, частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Також, як зазначає позивач, Комунальним підприємством "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради було порушено норми статей 3, 14, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статей 3, 14, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню. Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. Судом не вбачається, що вимоги та дії Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради щодо стягнення заборгованості за надані послуги учинялися стосовно позивача з дискримінацією його за будь-якою ознакою відносно інших осіб, інших споживачів даних послуг. Комунальне підприємство "Севміськводоканал" Севастопольської міської ради виконує обов'язки відповідно до покладених на нього законодавством завдань. Севастопольська міська рада не має повноважень у будь-якій формі забороняти виконавцю послуг здійснювати дії щодо стягнення заборгованості за надані послуги. Заперечення проти вимог та дій виконавця послуг щодо стягнення заборгованості та оскарження таких дій має здійснювати саме позивач, як суб'єкт зобов'язання. Рішення про заборону вчиняти певні дії може бути ухвалено судом у відповідної справі, як в порядку задоволення позову, так і в порядку забезпечення позову. Щодо вимоги про забезпечення умов для справедливої плати за надані комунальні послуги по питному водопостачанню шляхом встановлення квартирного водоміру, то дана вимога не відповідає нормам діючого законодавства, оскільки Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не передбачено обов'язку виконавця послуг установлювати квартирні засоби обліку води за рахунок власних коштів. Відповідно до пункту 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Даною нормою встановлено, що установлення квартирних засобів обліку води проводяться за рахунок коштів споживача. На даний час не існує будь-яких законодавчих актів, що встановлюють обов'язок установлення таких засобів за рахунок виконавця послуг, держави чи територіальної громади. Пунктом 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення закріплено порядок обліку та оплати послуг водопостачання у випадку відсутності у споживачів квартирних засобів обліку, відповідно до якого разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд зазначає, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про обґрунтованість його позовних вимог. З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні позову. Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя підпис О.В. Прохорчук

Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 08 жовтня 2013 року.

З оригіналом згідно.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Прохорчук