Постанова № 34212374, 01.10.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2013 р. Справа №801/8563/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосової Ю.В., представника відповідача Морозова О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК

про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АРК про визнання протиправним та скасування наказу №199 о/с від 05.08.2013 року про відкликання з чергової відпустки.

Позов мотивовано тим, що оскаржуваним наказом позивача безпідставно відкликано з чергової відпустки. Позивач зазначає, що відкликання з відпустки можливе лише у разі крайньої необхідності та з об'єктивних обставини, що обумовлені важливістю, терміновістю, визвані суспільною чи службовою необхідністю. При його відкликанні жодних з перелічених обставин не існувало, та, відповідно, не було крайньої необхідності.

Ухвалою суду від 03.09.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання, що відбулось 01.10.2013 року позивач не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що відкликання позивача з чергової відпустки проведено відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, є правом начальника Головного управління.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

ОСОБА_2 проходить службу в ОВС України з 02.08.2005 року. З 05.07.2011 року та по теперішній час перебуває на посаді старшого інспектора відділу інспекції з особливого складу управління кадрового забезпечення Головного управління.

Відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №114-91р., Наказом Головного управління № 178 о/с від 12.07.2013 року ОСОБА_2 надано чергову відпустку тривалістю 37 діб, з 11.07.2013 року по 17.08.2013 року.

Наказом Головного управління №199 від 05.08.2013 року ОСОБА_2 було відкликано з відпустки у зв'язку із службовою необхідністю.

Порядок надання чергової відпустки особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та відкликання з такої відпустки встановлений Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затверджений постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991.

Відповідно до п.49 зазначеного Положення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються відпустки: а) чергові; б) короткострокові; в) через хворобу; г) канікулярні; д) у зв'язку із закінченням навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ; є) додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням. Обчислення тривалості відпусток - подобове.

Згідно до п. 52 Положення чергова відпустка надається особі рядового або начальницького складу, як правило, до кінця робочого року.

Пунктом 55 Положення встановлено, що відкликання осіб рядового і начальницького складу із чергової відпустки, як правило, забороняється. У разі крайньої необхідності відкликання із чергової відпустки може бути дозволено прямим начальником (від начальників головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на транспорті та науково-дослідних установ, ректорів вищих навчальних закладів МВС, прирівняних до них і вище).

Перелік обставин, які б визначали або обґрунтовували крайню необхідність про яку йдеться у вище зазначеному п.55 Положення, в останньому відсутнє.

Суд зазначає, що право визначати наскільки обставини чи певні події становлять крайню необхідність для органів та підрозділів Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим належить начальнику Головного управління, але такі обставини повинні підтверджуватись належними доказами та забезпечувати дотримання принципів, визначених ст.2 КАС України.

Вирішуючи справу, суд приймає до уваги, що право на відпочинок є невід'ємним правом людини та громадянина, яке закріплене ст. 45 Конституції України.

Судом встановлено, що відкликання позивача з чергової відпустки здійснено на підставі доповідної записки тимчасово виконуючого обов'язки інспекції з особового складу УКЗ Голвного управління МВС України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_3 від 04.08.2013 року.

У якості обґрунтування необхідності такого відкликання у записці зазначено "службова необхідність" без зазначення у чому саме полягає така службова необхідність.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано належних доказів, що б свідчили про обґрунтованість видання наказу, що оскаржено, не надано суду належного документального обґрунтування, або іншого підтвердження щодо існування крайньої необхідності щодо відкликання з чергової відпустки ОСОБА_2

При розгляді справи суд приймає до уваги доводи позивача та обставини за яких надана чергова відпустка останньому була вкрай важливою для вирішення сімейних та побутових питань. Позивач має двох малолітніх дітей, одна з яких народилась 29 липня поточного року, тобто в період чергової відпустки, що підтверджується свідоцтвом про народження. Позивач потребував у вільному від служби часу для догляду за дитиною.

Свідчення допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 який зазначив, що вказання у рапорті та у наказі від 05.08.2013 про відкликання з чергової відпуски поняття «службова необхідність» тотожна поняттю «крайня необхідність», суд вважає необґрунтованими, оскільки у вищевказаному законодавстві чітко визначений порядок відкликання з чергової відпустки. Також суд критично ставиться до пояснень свідка щодо загострення криміногенної та оперативно - службової обстановки у смт. Врадіївкі Миколаївської області та м. Севастополі, що послужило підставою для відкликання з чергової відпустки, оскільки ці події трапились у інших областях та не можуть свідчати про настання крайнеї необхідності. Вкзання свідка на збільшення навантаженості на службі також не свідчить про настання крайнеї необхідності.

Крім того, суд критично оцінює свідчення ОСОБА_3 оскільки в ході судового розгляду справи відповідачем не надано належних доказів, що саме доводи які заслуховані у судовому засіданні стали підставою для відкликання позивача з відпустки, адже у доповідної записки вони не зазначені. Обставини, які ним зазначені не забезпечують дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване цей наказ.

При ухваленні рішення, суд приймає до уваги зміст доручення Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим від 20.08.2013 №7/5578, яким визначено позицію Головного управління щодо відкликання працівників та осіб рядового та начальницького складу з відпусток. До крайньої необхідності, що є підставою для відкликання працівника з відпустки, згідно до доручення, належать такі обставини як погіршення стану криміногенної та оперативно - службової обстановки, скоєння резонансних злочинів та інших подій, тощо. Такі обставини повинні зазначатись у рапортах керівників, що клопочуть про відкликання працівника з відпустки.

Таким чином, Головне управління визнає, що рішення про відкликання працівника з чергової відпустки повинне бути обґрунтованим письмово, а обставини крайньої необхідності повинні бути суспільно значимими.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем обґрунтованості видання наказу Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим від 05.08.2013 року №199 о/с про відкликання ОСОБА_2 з чергової відпустки, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.10.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 04.10.2013р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в АВР від 05.08.2013року № 199 о/с про відкликання ОСОБА_2 з чергової відпустки.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.