Постанова № 34212031, 21.10.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/6719/13-а

2-а/248/145/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Мурашової Н.А.,

при секретарі - Тарасовій І.В.

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - Самойлович Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку Донецької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що його батько ОСОБА_4 з 05.08.1986 р. по 05.09.1986 р. приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесений до 1 категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 31.01.1995 р., та визнаний інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і 21.02.1995 р. йому Донецькою обласною радою видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2, яке діяло до досягнення ним повноліття. Крім того, він хворіє на ряд хронічних захворювань, практично з народження мав статус інваліда з дитинства. Захворювання, на які він страждає, також пов'язані з наслідками аварії на ЧАЕС. Відповідно до експертного висновку № 3217 від 27.08.2008 р., експертного висновку № 272 від 02.11.2012 р., тобто до досягнення повноліття, йому встановлено зв'язок захворювання за діагнозами - резидуальна (пеританальна) енцефалопатія з мікроорганічною неврологічною симптоматикою, ідіоматичний мінімальний пролапс мітрального клапану з систолічною регургітацією, вроджена вада товстого кишечника - доліхосигма з впливом аварії на ЧАЕС. 29.11.2012 р. Донецькою обласною комісією МСЕК № 5 йому з 06.11.2012 р. по 01.12.2015 р. встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, пов'язані з впливом аварії на ЧАЕС. Після встановлення групи інвалідності він звертався до УПСЗН в м. Харцизьк, а також до Головного УПСЗН Донецької обласної державної адміністрації з заявою про видачу йому посвідчення особи, потерпілої від ЧАЕС 1 категорії встановленого зразка, однак листом відповідача від 20.05.2013 р. йому було відмовлено в цьому з посиланням на те, що в дитячому віці йому не було встановлено зв'язок інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС при умові, що після досягнення повноліття він пройшов переогляд в спеціалізованій експертній комісії. Просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у визнанні його потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення, зобов'язати відповідача визнати його потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видати відповідне посвідчення.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала повністю та пояснила, що Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації розглядає заяви осіб, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, про видачу їм відповідних посвідчень, перевіряє необхідні документи і у випадку наявності законних підстав готує таке посвідчення і подає його на підпис заступника голови Донецької обласної держадміністрації.

ОСОБА_3 дійсно звертався з заявою про видачу йому посвідчення особи, що постраждала від Чорнобильскої катастрофи, 1 категорії. Але за результатами вивчення особової справи на нього, що заведена в Харцизькому УПСЗН, де ОСОБА_3 знаходився на обліку, було з'ясовано, що ця особа була інвалідом з дитинства, але в дитячому віці їй не був встановлений зв'язок цієї інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС, що повинно бути відповідно до ст.11 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставою для віднесення позивача на даний час до осіб, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, за умови проходження ним після досягнення повноліття переогляду у спеціалізованій медико-соціальний експертній комісії. Вони не оспорюють, що після досягнення повноліття позивач був визнаний інвалідом 3 групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС, але наполягають на тому, що саме в дитячому віці йому не був встановлений зв'язок інвалідності з аварією на ЧАЕС. Такий зв'язок повинен встановлюватися Центральною дитячою спеціалізованою ЛКК по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок Чорнобильської АЕС, що знаходиться в м. Київі. Копія експертного висновку Центральною дитячою спеціалізованою ЛКК по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок Чорнобильської АЕС №3217 від 27.08.2008р., яка додана позивачем до позову, не відповідає оригіналу. У зв'язку з тим, що в матеріалах особової справи позивача не було цього висновку, він до органів УПСЗН ним не надавався, Департаментом було зроблено запит до Центральної дитячої спеціалізованої ЛКК і отримана належним чином завірена копія, відповідно до якої захворювання за діагнозом - вроджена вада товстого кишечника - доліхосигма пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, а інвалідність позивача - ні, не пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Таким чином, зв'язок інвалідності позивача з негативними наслідками аварії на ЧАЕС відсутній, що є підставою для відмови у видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Висновок цієї ЛКК батьки позивача свого часу не оскаржили, ніяких дій щодо подальшого встановлення зв'язку інвалідності з аварією на ЧАЕС не здійснили. Тому Департаментом письмово було відмовлено позивачу у видачі відповідного посвідчення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон) визначає основні положення по реалізації конституційних прав громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно ст. 9 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,

є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.5 ст.27 Закону до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у ст. 27 Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови

проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до ч.5 ст.17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо потерпілих, зазначених у п.6 ч.1 цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до п.1 ч.1 ст. 14 цього Закону (ч.2 ст.11 Закону).

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону потерпілі діти, яким було встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, проходять переогляд у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії по досягненні ними 18 років, незалежно від терміну, на який їм було встановлено інвалідність у дитячому віці.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.12 Закону причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Неповнолітнім дітям, зазначеним у ст.27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.

Ст.14 Закону встановлено, що інвалідам із числа, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлена причинний зв'язок інвалідності із Чорнобильською катастрофою, установлюється категорія 1.

Згідно ст. 65 Закону потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються

посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Дітям, які не досягли повноліття, посвідчення видаються на загальних підставах та вручаються батькам.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою КМУ №51 від 20.01.1997р. (далі - Порядок).

Відповідно до цього Порядку посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства (п.2).

Згідно п.10 Порядку потерпілим від Чорнобильської катастрофи посвідчення видаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення

видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської

катастрофи.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про його народження батьком записаний ОСОБА_4, матір'ю - ОСОБА_5 (арк. 6).

Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 31.01.1995 р. ОСОБА_4, батько позивача, визнаний особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії. Крім того, відповідно до посвідчення НОМЕР_3 від 08.12.2009 р. батько позивача визнаний інвалідом ІІ групи. (арк. 8)

Відповідно до посвідчення НОМЕР_2, виданого Донецьким облвиконкомом 21.02.1995р., позивач ОСОБА_3 визнаний дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, і відповідно мав право на пільги та компенсації, встановлені Законом. (арк. 7)

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Також сторонами не оспорюється, що позивач з дитинства хворіє на ряд хронічних захворювань, серед яких - вроджена аномалія головного мозку, пролапс митрального клапану (вроджений) з регургітацією, вегето-судинна дисфункція, бронхіальна астма, поліноз, імунодефіцит, псоріаз, хронічний тонзиліт, халазія кардії, гіперацидна гастропатія, доліхосигма, дифузно-вузловий зоб.

Згідно з медичними висновками № 54 від 11.12.1997 р., № 52 від 07.12.1999 р., № 41 від 23.09.2010 р. позивач був визнаний дитиною-інвалідом віком до 18 років. Підставою для цього була наявність вищевказаних захворювань, що відповідали Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затвердженому указом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08.11.2003 р. № 454/471/516 (арк. 25-27)

До 31.12.2006 р. мати позивача ОСОБА_5 знаходилась на обліку в УПФУ м. Харцизька і отримувала соціальну пенсію на дитину-інваліда ОСОБА_3, з 01.01.2007 р. по 28.11.2012 р. перебувала на обліку в УПСЗН Харцизької міської ради і отримувала відповідну допомогу на дитину-інваліда ОСОБА_3 (арк. 28,29)

Згідно з експертним висновком Центральної дитячої спеціалізованої ЛКК по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС № 3217 від 27.08.2008 р. захворювання за діагнозом - вроджена вада товстого кишечника-доліхосигма пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, інвалідність - не пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС (арк. 46). При цьому суд приймає при винесенні рішення копію даного висновку, надану представником відповідача, оскільки вона належним чином завірена, містить усі графи та реквізити, в той час, коли копія цього висновку, надана позивачем до позову, не містить графи «Інвалідність (пов'язана, не пов'язана) з наслідками аварії на ЧАЕС» і вбачаються явні ознаки спотворення копії цього висновку.

Згідно з експертним висновком Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС № 29319/6-11 від 02.11.2012 р. ОСОБА_3 встановлено діагноз - резидуальна (пеританальна) енцефалопатія з мікроорганічною неврологічною симптоматикою, ідіоматичний мінімальний пролапс митрального клапану з систолічною регургітацією, що є захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС (арк. 10).

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ № 386166 від 29.11.2012 р. ОСОБА_3 встановлено 3 групу інвалідності з 06.11.2012 р. дитинства, захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС, строком до 01.12.2015 р. (арк. 12)

Згідно листа Донецької обласної МСЕК № 5 від 09.09.2013 р. ОСОБА_3 визнаний інвалідом 3 групи з дитинства за діагнозом - резидуальна (перинатальна) енцефалопатія з розсіяною неврологічною симптоматикою, синдром вегетативно-судинної дистонії, перманентно-пароксизмального перебігу з вегетативними пароксизмами переважно симпато-адреналового напрямку середньої тяжкості, середньої частоти, рідкими, середньої тяжкості, вагоінсулярного напрямку, вестибулопатією, цефалгією, вираженим антено невротичним синдромом; ВПС, пролапс мітрального клапану; бронхіальна астма, ендо-екзогенна форма, друга ступінь,

персистуючий перебіг; поширений псоріаз, інфільтративно-бляшечна форма, стаціонарна. До повноважень МСЕК належить встановлення причин інвалідності. Причина інвалідності позивача - захворювання, пов'язане з наслідком аварії на ЧАЕС - встановлена згідно з висновком ДРМЕК від 02.11.2012 р. № 29319/6-11 про зв'язок захворювання з впливом аварії на ЧАЕС. (арк. 65-66).

30.11.2012 р. позивач звернувся із заявою про надання йому статусу особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії і видачу посвідчення, яку подав до УПСЗН м. Харцизька.

Сторони не оспорюють, що вказана заява була передана до Департаменту соціального захисту населення Донецької державної обласної адміністрації за належністю і знаходилась там на розгляді.

Листом від 06.03.2013 р. за № Б-0410-35, яке було адресовано матері позивача ОСОБА_5, та листом від 20.05.2013 р. за № Б-1182-20-1.6, яке було адресовано батьку позивача ОСОБА_4, відповідач відмовив у встановленні ОСОБА_3 статусу потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки відповідно до ст. 11 п.6 Закону підставою для цього є встановлення особі зв'язку інвалідності з наслідками ЧАЕС у дитячому віці, однак ОСОБА_3 у дитячому віці не було встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи. (арк. 14,34-35)

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю позивача, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 Її чоловік та батько дитини приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1986 р., визнаний особою, що потерпіла від ЧАЕС, на даний час є інвалідом 2 групи. Сину фактично з народження було видано посвідчення дитини, постраждалої він ЧАЕС, оскільки він народився від батька-чорнобильця після 1986 р. Син народився хворобливою дитиною, з раннього віку у нього виявлено ряд хронічних захворювань - імунодефіцит, енцефолопатія, порок серця, бронхіальна астма та ще ряд захворювань. В 3 роки дитина була визнана інвалідом з дитинства. Інвалідність в дитинстві була встановлена саме по захворювання серця та імунної системи. Ці захворювання є пов'язаними з впливом аварії на ЧАЕС. В 2008 р. вони проходили медичне обстеження по захворювання кишечника і також було встановлено, що це захворювання пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС. 29.11.2012 р. в день досягнення повноліття сину була висновком МСЕК була встановлена 3 група інвалідності по захворюванням, пов'язаним з впливом ЧАЕС, інвалідність встановлена з 06.11.2012 р., тобто з дитинства, що прямо було зазначено у висновку МСЕК. Експертним висновком з Донецька від 02.11.2012 р., також в дитячому віці, сину був встановлений зв'язок захворювань, за якими він визнаний інвалідом, з впливом аварії на ЧАЕС. Ці висновки є чинними, їх ніхто не оскаржував. Експертний висновок за 2008 р. за захворюванням кишечника вони в УПСЗН не здавали, оскільки інвалідність у дитини не була пов'язана з цим захворюванням. На МСЕК вони подавали експертні висновки за 2008 р. та 2012 р., інші медичні документи. 23.10.2012 р. обласна клінічна лікарня робила направлення на Центральну спеціалізовану ЛКК в м. Київ, але вони не поїхали, оскільки на той час документи були вже подані на МСЕК, вони проходили медичні обстеження, в т..ч. в Донецькій спеціалізованій експертній комісії, яка також приймає рішення про зв'язок захворювань з впливом ЧАЕС. Після встановлення сину інвалідності 29.11.2012 р. він звернувся з заявою про видачу йому посвідчення потерпілого від ЧАЕС, але посвідчення йому не видали, вони неодноразово звертались з цього приводу до відповідача, на особистий прийом до заступника голови Донецької облдержадміністрації, адміністрації Президента, але до теперішнього часу це питання не вирішено.

Свідок ОСОБА_4, батько позивача, дав суду аналогічні пояснення.

Крім того, судом встановлено, що розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації № 930 від 21.12.2012 р. Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, що є юридичною особою і структурним підрозділом облдержадміністрації, перейменовано в Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (арк. 47-49).

Згідно п.5 Положення про Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації №71 від 15.02.2013 р. (далі - Положення) Департамент забезпечує виконання на території області повноважень, встановлених законодавством України, зокрема, у сфері прав та реалізації соціальних гарантій, визначених для окремих категорій громадян, в т.ч. громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно п.п.34 п.7 Положення Департамент координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. (арк.. 50-54).

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що ця робота полягає в отриманні заяв громадянина, перевірці необхідних документів, які підтверджують його статус, підготовці бланку відповідного посвідчення і передачі його на підпис заступнику голови Донецької обласної держадміністрації ОСОБА_6, потім безпосередня видача посвідчення особі, а у випадку відсутності підстав для видачі посвідчення, письмове інформування заявника про це. Ніяке письмове рішення з цього приводу Департаментом чи заступником голови Донецької обласної держадміністрації не приймається.

Проаналізувавши вищевикладені норми діючого законодавства, оцінивши обставини даної справи та надані докази на їх підтвердження в сукупності, суд вважає доведеним, що позивач, який 29.11.2012 р. досяг повноліття, в дитячому віці мав статус дитини, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, був визнаний дитиною-інвалідом, отримував відповідну соціальну допомогу, пільги та компенсації.

У зв'язку з чим після досягнення повноліття позивач має право відповідно до п.6 ст. 11 Закону до віднесення його до потерпілих від Чорнобильської катастрофи за наявністю у сукупності таких підстав: 1) у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, 2) проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до ч.5 ст. 17 Закону.

Сторони не оспорюють того факту, що після досягнення повноліття позивач висновком МСЕК від 29.11.2012 р. визнаний інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, тобто ним дотримана друга умова, передбачена п.6 ст. 11 Закону.

Спір між сторонами виник відносно встановлення позивачу саме у дитячому віці причинного зв'язку інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, тобто першої умови, передбаченої п.6 ст. 11 Закону.

Вирішуючи даний спір, суд вважає, що зібраними у справі доказами підтверджено наявність підстав для віднесення позивача до категорії потерпілого від Чорнобильської катастрофи, оскільки 02.11.2012 р., тобто до досягнення позивачем повноліття, проведено його обстеження спеціальною медичною комісією обласного рівня - Донецькою регіональної міжвідомчої експертної комісії по установленню зв'язку захворювань, інвалідності та смерті з діянням іонізованого випромінювання та інших шкідливих наслідків аварії на ЧАЕС і цією комісією встановлено зв'язок його захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, що відповідає вимогам ст.12 Закону.

Суд з'ясував, що як в дитячому віці, так і після досягнення повноліття, інвалідність позивачу встановлювалась за діагнозом - резидуальна (перинатальна) енцефалопатія, вроджений порок серця, пролапс мітрального клапану, бронхіальна астма (узагальнено). І саме захворювання за діагнозом - резидуальна (перинатальна) енцефалопатія, вроджений порок серця, пролапс мітрального клапану за експертним висновком ДРМЕК від 02.11.2012 р. було пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС.

Інвалідність позивачу за захворюванням - вроджена вада товстого кишечника - доліхосигма, яке за експертним висновком від 27.08.2008 р. № 3217 визнано таким, що пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, не встановлювалась, оскільки це захворювання не було для позивача інвалідизуючим.

Оскільки причиною інвалідності на час проведення експертизи від 27.08.2008 р. були інші захворювання, питання про зв'язок яких з наслідками аварії на ЧАЕС на той момент на ставилось, то експертна комісія і вказала про те, що інвалідність позивача не пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС. На думку суду, висновок № 3217 від 27.08.2008 р., на який посилається представник відповідача, достовірно не свідчить про відсутність зв'язку інвалідності позивача з впливом аварії на ЧАЕС. Тому суд не приймає його до уваги при постановленні даного судового рішення.

В подальшому саме за захворюваннями, які були для позивача інвалідизуючими, було експертним висновком від 02.11.2012 р. встановлено зв'язок з впливом аварії на ЧАЕС. Відсутність у експертному висновку від 02.11.2012 р. посилання на зв'язок інвалідності позивача з наслідками аварії на ЧАЕС суд вважає такими, що не впливають на правильність вирішення спору, оскільки причиною інвалідності є певне захворювання, і якщо встановлено зв'язок цього захворювання з впливом аварії на ЧАЕС, то відповідно і інвалідність за цим захворюванням

пов'язана з впливом аварії на ЧАЕС, що фактично і було підтверджено висновком МСЕК від 29.11.2012р., яким позивачу встановлено 3 групу інвалідності за захворюванням, що пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС.

При цьому також суд враховує, що згідно п.1.3 Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 30.05.1997 № 166/129 основною метою системи експертизи є з'ясування причин та обставин виникнення захворювань та ускладнень їх перебігу та наявності можливого впливу іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на їх розвиток та прогресування, обґрунтоване підтвердження такого зв'язку у осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Тобто, виходячи з цього, експертиза встановлює саме зв'язок захворювання, яке призвело до інвалідності, з впливом аварії на ЧАЕС.

Крім того, суд вважає необхідним вказати на те, що п.10 Порядку передбачає видачу посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи. Подання інших документів, які б були підставою для видачі цього посвідчення, діючим законодавством не передбачено.

Позивач надав відповідачу висновок МСЕК від 29.11.2012 р., яким йому була встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з впливом аварії на ЧАЕС, що в судовому засіданні представник відповідача не заперечував. Вказаний висновок є чинним і відповідачем не оскаржений.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 26.09.2013р. (арк. 74), наданий на звернення Донецької обласної держадміністрації, щодо відсутності підстав для визначення ОСОБА_3 статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, оскільки вказівки будь-якого державного органу не є для суду обов'язковими. Вказаний лист є доказом позиції відповідача і повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами по справі.

Також суд не приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що листом від 23.10.2012 р. (арк. 11) обласна дитяча клінічна лікарня направляла медичні документи позивача до Центральної дитячої спеціалізованої ЛКК (м. Київ), але батьки позивача не скористались правом на остаточне вирішення в дитячому віці питання про зв'язок інвалідності позивача з впливом аварії на ЧАЕС. При цьому суд виходить з того, що позивач на той момент був неповнолітнім і не мав змоги самостійно здійснювати свої права, а тому не з його вини документи не були повторно направлені до Центральної дитячої спеціалізованої ЛКК (м. Київ). Крім того, на думку суду, зв'язок захворювання, а відповідно і інвалідності позивача, з впливом аварії на ЧАЕС підтверджений експертним висновком ДРМЕК від 02.11.2012 р., який прийнятий судом за основу при постановленні даного рішення.

Тому є усі підстави вважати, що позивач є особою, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи і йому повинно бути видано відповідне посвідчення.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач при відмові у видачі позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії діяв не на підставі Закону, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України, тому його дії в цій частині суд вважає протиправними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у визнанні позивача потерпілим від Чорнобильської катастрофи і зобов'язання вчинити ці дії, то суд вважає ці вимоги безпідставними, оскільки Закон не передбачає обов'язку будь-якого державного органу встановлювати особі статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Прийняття будь-якого окремого рішення з приводу встановлення особі певного статусу, яке можливо було оскаржити в судовому порядку, законом також не передбачено. Цей статус визначається безпосередньо Законом і на підтвердження цього статусу особі видається відповідне посвідчення. Саме відмова у видачі посвідчення може бути оскаржена до суду. Тому в задоволенні цієї частини позовних вимог суд вважає необхідним відмовити.

Таким чином, позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.9,11,12,14,17,27,65 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ №51 від 20.01.1997р., ст..2,9,11,159,160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій щодо відмови у визнанні ОСОБА_3 потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, зобов'язання визнати ОСОБА_3 потерпілим від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видати посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», 1 категорія.

Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», 1 категорія.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У випадку проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: