Рішення № 34210418, 14.10.2013, Барський районний суд Вінницької області

125/2818/13-ц

2/125/1468/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2013 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Грабчак І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» про визнання нікчемного правочину договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

В заяві до суду позивач ОСОБА_1 вказав, що 12.07.2013 року він купив у Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Прогрес» нерухоме майно: нежитлове приміщення «Цех по розливу води» загальною площею 351, 2 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1. Дана будівля належить СТОВ «Прогрес» на підставі свідоцтва про право власності, виданого Верхівською сільською радою Барського району Вінницької області 03.02.2009 року. Одразу після укладення договору відбувся перерахунок коштів у сумі 86444 гривень, про що видано прибутковий касовий ордер та відповідно позивачу було передано правовстановлюючі документи на приміщення та ключі. Він користується будівлею відповідно до цільового призначення. Однак, даний договір повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. Відповідач зобов'язався посвідчити даний договір в нотаріальній конторі, що підтверджується розпискою, однак на першу вимогу повідомив, що за браком часу не може цього зробити. Після укладення договору позивач неодноразово звертався до відповідача про належне оформлення придбаного майна, але він не бажає все це належним чином оформити. Фактично договір купівлі - продажу майна між позивачем та відповідачем відбувся, але не оформлений в нотаріальному порядку. Як наслідок позивач не може провести державну реєстрацію нерухомого майна та стати його власником. А тому він змушений звертатися до суду з позовом та просив постановити рішення, яким визнати нікчемний правочин купівлі-продажу нерухомого майна укладений між ним та відповідачем дійсним, визнати за ним - ОСОБА_1, право приватної власності на нежитлове приміщення «Цех по розливу води» загальною площею 351, 2 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача по справі - директор СТОВ «Прогрес» Мельник М.І. позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши та оцінивши матеріали справи, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, згідно правовстановлюючого документа - свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення «Цех по розливу води», виданого 03 лютого 2009 року Верхівською сільською радою Барського району Вінницької області на підставі рішення виконкому Верхівської сільської ради за № 3 від 20.01.2009 року, взамін свідоцтва про право власності на будівлю, виданого Верхівською сільською радою Барського району Вінницької області 14.12.2007 року на підставі рішення виконкому Верхівської сільської ради № 34 від 22.11.2007 року, власником спірного нерухомого майна є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес». Вказане свідоцтво зареєстроване в КП «Барське бюро технічної інвентаризації» 03.02.1009 року за реєстровим № 9.

Наявність та вартість нерухомого майна підтверджується звітом про незалежну оцінку нежитлового приміщення. «Цех по розливу води» літера «А», має загальну площу 351,2 кв.м., розташований в АДРЕСА_1. Вказане нерухоме майно перебуває у колективній власності. Відповідно до протоколу № 3 Загальних зборів засновників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» від 12 липня 2013 року чотири засновника, що становлять 96 % Статутного фонду Товариства вирішили: «Цех по розливу води продати».

Позивач ОСОБА_1 12 липня 2013 року купив у відповідача вказане в позовній заяві нерухоме майно. Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 00001872 від 06 вересня 2013 року ним перераховано на рахунок СТОВ «Прогрес» в рахунок купівлі цеху по розливу води 86444 гривні 00 копійок. Після купівлі нерухомого майна позивач отримав від продавця ключі від будівлі, правовстановлюючі документи, почав користуватися нею за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідач не виконав умов договору, отримавши гроші він ухиляється від оформлення договору купівлі - продажу в нотаріальній конторі. За таких обставин, юридично оформити договір купівлі - продажу позивач не має можливості. Як наслідок він позбавлений можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаним майном.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи те, що придбані позивачем об'єкти є нерухомим майном, до нього застосовуються положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В силу ст.215 ч.2 ЦПК України у разі, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним, однак нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ст. 203 п. 3 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачем виконано всі, передбачені законом, умови договору.

За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 655, 657, 662, 629, 392, 203, 204, 215, 218,220, 331 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати нікчемний правочин купівлі-продажу нежитлового приміщення «Цех по розливу води» загальною площею 351,2 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлове приміщення «Цех по розливу води» загальною площею 351,2 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: Хитрук В.М.