Ухвала суду № 34208753, 14.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/60541/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши в порядку письмового провадженнякасаційну скаргуОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службина постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012у справі № 2-а-3434/12/2070за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Костарика-10»доОснов'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової службипровизнання дій протиправними,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Костарика-10» звернувся до суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, у відповідності до якого просило визнати протиправними дії відповідача щодо:

- проведення зустрічної звірки позивача щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 по 31.12.2011, за наслідками якої складений акт № 214/1 8-011 від 28.02.2012;

- проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у період з 01.03.2011 по 31.03.2011, за наслідками якої складений акт № 908/23-104/37365226 від 21.11.2011;

- проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у період з 01.05.2011 по 31.05.2011, за наслідками якої складений акт № 909/23-104/37365226 від 21.11.2011.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 у даній справі, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова було складено акт № 214/1 8-011 від 28.02.2012 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костарика-10» щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських відносин із платниками податків за період з 01.11.2011 по 31.12.2011, яким встановлено, що звіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами за листопад-грудень 2011 року, їх вид, обсяг, якість та розрахунки (а саме - встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгам постачання за грудень-листопад 2011 року);

- також ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова 21.11.2011 було складено акт № 908/23-104/37365226 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костарика-10» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у період з 01.03.2011 по 31.03.2011 (яким встановлено, що у березні 2011 року господарська діяльність позивача має ознаки нереальності) та акт № 909/23-104/37365226 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Костарика-10» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків у період з 01.05.2011 по 31.05.2011 (яким встановлено, що у травні 2011 року господарська діяльність позивача має ознаки нереальності).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем було порушено законодавчо встановлений порядок та спосіб проведення зустрічної звірки, передбачений п.73.5 ст.73 ПК України та Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232.

Однак, висновки попередніх судових інстанцій про задоволення позовних вимог є передчасними, у зв'язку з чим суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 62.1.3 п. 6.2.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню зустрічних звірок та складанню акту) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення зустрічної звірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами звірки.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дії відповідача (по проведенню зустрічних звірок та складання відповідних актів) судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом ч. 4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак, судами попередніх інстанцій при розгляді даної справи не було досліджено, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду), чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій щодо проведення 21.11.2011 та 28.02.2012 зустрічних звірок за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 та складання відповідних актів. Крім того, судами не встановлено, чи оскаржувані дії податкового органу взагалі безпосередньо впливають на права та обов'язки позивача.

Крім того, згідно з абз.3 п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України зустрічні звірки не є перевірками та проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, матеріали, отримані на запит про проведення зустрічної звірки, та її результати є податковою інформацією, яка може бути використана ДПІ для висновків під час проведення планових чи позапланових перевірок, що здійснюються за наявності обставин та підстав для їх проведення, визначених статтями 75, 77 та 78 ПК України.

Проте, судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не досліджено питання щодо здійснення у подальшому податковим органом відповідних дій, як то, коригування податковим органом податкової звітності позивача тощо.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний