Ухвала суду № 34208239, 10.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6249/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів про визнання протиправними картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300401/2 від 05.04.2013 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару № 100270000/2013/00644 від 05.04.2013 р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 01.01.2013 р. між компанією «KALE KILIT VE KALIP SAN AS» (Туреччина) та ТОВ «Т.Б.М.-Україна» укладено договір № 05/2013 за умовами якого позивач придбав поворотно-відкидну фурнітуру для пластикових вікон та дверей під брендом «ELEMENTIS», двірні замки, пневмоножиці, лінійки для пневмоножиць, шаблони, зразки та рекламний матеріал на безоплатні основі.

У березні 2013 р. за цим контрактом на адресу позивача надійшов вантаж (поворотно-відкидна фурнітура для пластикових вікон в асортименті).

02.04.2013 р. з метою митного оформлення товару позивачем подано до Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів митну декларацію типу ІМ-40 (форма МД-2) № 100270000/2013/157151, контракт № 05/2013 від 01.01.2013 р., калькуляцію фірми-виробника, прайсл-лист фірми виробника, довідку про транспортні витрати, рахунок-фактуру (інвойс) № 603577-578 від 21.03.2013 р., рахунок-фактуру (інвойс) № 603579 від 21.03.2013 р., висновок державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків» від 01.04.2013 р. згідно якому ціни на віконну фурнітуру відповідають цінам фірми-виробника, міжнародну товарну-транспортну накладну (CMR) № 008958, книжку МДП (CARNET TIR) серії ХН №70953542, копію митної декларації країни відправлення № 13341300ЕХ158902 від 22.03.2013 р., довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 18.01.2013 р., пакувальний лист від 21.03.2013 р., видаткові накладні № 2644 Z-Укр_Р від 18.03.2013 р., № 2645 Z-Укр_Р від 18.03.2013 р., № 2666 Z-Укр_Р від 19.03.2013 р., інформацію про позитивні результати СЕС контролю товару, інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю органів Держави екологічної інспекції України «Екологічний контроль ввіз/вивіз дозволено», сертифікат походження товару.

За даними названої декларації митна вартість товару становить 42 656 євро (436 585 грн. 74 коп.).

Як вбачається з відміток на декларації Київська міжрегіональна митниця Міністерства доходів та зборів з митною вартістю не погодилась, у зв'язку з тим, що в поданих декларантом документах виявлено розбіжності: у довідці про транспорті витрати присутнє виправлення номеру інвойсу; довідка про транспортні витрати видана перевізником ТОВ «АМП-Транс», а згідно CMR перевезення здійснювалось ТОВ «Рівнетранссерівс», у довідці про транспортні витрати відсутнє посилання на транспортну накладну (CMR).

За таких обставин митним органом було запропоновано позивачеві надати інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Про неможливість подачі такого документу декларант повідомив відповідача.

У зв'язку з цим, 05.04.2013 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300401/2, яким митна вартість визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Назване рішення стало підставою для винесення Київською міжрегіональною митницею Міністерства доходів та зборів картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товару чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/00644 від 05.04.2013 р.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України такими документами є: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписка з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копія митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наданих ТОВ «Т.Б.М.-Україна» первинних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на те, що подані позивачем документи (довідка про транспортні витрати) містять розбіжності.

Згадана довідка не є документом, обов'язковість подачі якого встановлена ч. 2 ст. 53 МК України.

Крім того, частиною 4 названої статті МК України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під розгляду справи у суді позивачем була надана копія договору № 19/03 від 19.03.2013 р. з якого вбачається, що ТОВ «АМП-Транс» було не перевізником, а експедитором. Безпосередньо ж перевезення здійснювалось ТОВ «Рівнетранссерівс».

При цьому, хоча довідка про транспортні витрати і не містить посилання на транспортну накладну (CMR), проте в ній зазначено номери інвойсів та державний номер автомобіля, що здійснював перевезення і цей номер співпадає із номером транспортного засобу, зазначеного в транспортній накладній (CMR) № 008958.

Тобто, у випадку виконання відповідачем процедури консультацій розбіжності, що стали підставою для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, були б усунуті.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів та зборів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 15 жовтня 2013 р.

.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.