Вирок № 34206014, 18.10.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/1871/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2013 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого З. Л. Оприск

при секретарі Лемак А.М.,

за участі прокурора Ісак В.М., потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,

розглянувши кримінальне провадження № 1201300010000012 щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Виноградів Виноградівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, освіта вища, одруженого, завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції, раніше не судимого,

обвинуваченого у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Ісак В.М., потерпіла ОСОБА_1, цивільний позивач ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4, цивільний відповідач ОСОБА_3, представник потерпілої ОСОБА_2, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

В С Т А Н О В И В:

04 серпня 2012 року, близько 12 години 00 хвилин водій ОСОБА_3, керуючи належним на праві приватної власності автомобілем марки «КІА СІД» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, здійснюючи рух заднім ходом, виїжджаючи з прилягаючої зліва дороги (заїзд-виїзд Виноградівської РДА) на проїзну частину дороги пл. Миру м. Виноградів, не забезпечив безпеку дорожнього руху та грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив наїзд задньою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_1, яка в той час вийшла із тротуару на проїзну частину дороги зліва праворуч по ходу руху автомобіля в напрямку вул. Копанська м. Виноградів. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням ДТП. Своїми діями ОСОБА_3 порушив вимоги наступних пунктів Правил дорожнього руху України: 10.2 - Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає; 12.3 - У разі виникнення небезпеки для руху або

перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. Невиконання водієм ОСОБА_3 вказаних вимог знаходиться в прямому причинному зв"язку з наслідками у вигляді отримання пішоходом ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень. За дане кримінальне правопорушення передбачено кримінальну відповідальність ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин наступні.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду вину не визнав, цивільний позов не визнав повністю та заперечив проти нього, дав наступні показання.

В той день він з дитиною повернувся з магазину, сів в автомобіль і почув крики ОСОБА_1 на венгерській мові. Він підійшов, побачив, що вона лежить, допоміг їй піднятись. З магазину їй винесли стільчик і воду. Він поїхав з дитиною до неї в лікарню, бачив племінницю потерпілої, яка за деякий час подзвонила йому і сказала, що необхідно 10000,00 грн. для операції. Потім племінниця потерпілої заявила, що необхідно 40000,00 грн. На що він написав заяву в міліцію.

Потерпіла ОСОБА_1 під час судового розгляду, будучи допитаною, надала наступні показання. 04 серпння 2012 року вона йшла по тротуару по площі Миру в м. Виноградів де несподівано для неї ОСОБА_3 під час руху заднім ходом на автомобілі КІА Сід, державний номерний знак НОМЕР_2 задньою частиною автомобіля допустив наїзд на неї. Вона впала, а він підійшов до неї і крикнув: "Вставай". В той час на велосипеді проїжджала ОСОБА_13. Через декілька хвилин їй викликали карету швидкої допомоги, яка відвезла її до Виноградівської районної лікарні. З нею в лікарню поїхав ОСОБА_3, який купив деякі лікарства, потім пішов з лікарні і по сьогоднішній день до неї не підходив. Також повідомила, що до того випадку працювала по людях, а тепер не має такої можливості.

Підтримала цивільний позов на суму 50000,00 грн., з яких 20000,00 грн. матеріальна шкода, 30000,00 грн. - моральна шкода.

Свідок ОСОБА_13 під час судового розгляду вказала, що з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показала наступне. Приблизно рік назад, в обідній час суботи їхала додому на велосипеді з ринку, дивилась то в одну сторону, то в другу. Бачила як іде ОСОБА_1, яка йшла по тротуару навпроти райдержадміністрації. Бачила, як на неї задньою частиною автомобіля наїхав ОСОБА_3 у ліву частину таза, вона впала і лежала паралельно до бампера відразу коло машини. Він вийшов з машини і не надав їй допомогу, не піднімав. Свідок трохи проїхала до велосипедної стоянки. Потім підійшла до неї, захотіла її підняти, але сама не змогла цього зробити, тому звернулась до нього, щоб він допоміг її підняти зі словами: «Ви не бачили, що вона йде?». Але він нічого не відповів, підняв її. ОСОБА_1 передала їй каву, яку купувала для знайомої жінки. Вона зайшла в магазин і попросила ОСОБА_10, щоб викликати швидку допомогу. Для ОСОБА_1 викликали швидку допомогу, винесли стільчик, вона знепритомніла, її обливали водою, потім приїхала швидка допомога. Там більше нікого не було, тільки ОСОБА_3 зі своїм малим сином, який дуже плакав, бо зрозумів, що батько щось скоїв. ОСОБА_1 його заспокоїла, що все буде добре. ОСОБА_10 запропонувала викликати міліцію, але ОСОБА_1 розраховуючи на його чесність, бо його знає, сказала не викликати міліцію. Потім приїхала швидка допомога і ОСОБА_10 її спитала: «Хто з тобою поїде?», на що та відповіла: «Він (ОСОБА_3) поїде». До тої події ОСОБА_1 швидко ходила.

Свідок ОСОБА_7 під час судового розгляду вказав, що з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показав наступне. Він працює водієм швидкої допомоги. Йому повідомили, що сталось ДТП. Диспетчер повідомив, що жінка впала. Бачив, що жінка (ОСОБА_1) сидить на стільчику. При накладанні шини було видно, що це свіжа рана. ЇЇ забрали, з нею їхав чоловік.

Свідок ОСОБА_11 під час судового розгляду вказав, що з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показав наступне. Він зайшов до жінки в магазин, яка йому повідомила, що збили ОСОБА_1. Вони вибігли і побачили в сидячому положенні на землі ОСОБА_1 може на відстані 2 - 3 метри паралельно до бамперу. Він побіг, взяв стільчик, на який її посадили. Віг побіг в магазин, взяв воду. ОСОБА_1 на деякий час втратила свідомість, її почали поливати водою. Потім він викликав швидку допомогу. Бачив, що в

ОСОБА_1 моментально почало набухати коліно. Вона сказала, щоб міліцію не викликати, тому що вони знайомі. Потім приїхала швидка допомога і її забрали. До того часу вона не хромала, а навпаки швидко ходила. З ОСОБА_3 була мала дитина, яку він заспокоював. ОСОБА_3 сказав, що він поїде з ОСОБА_1 у швидкій.

Свідок ОСОБА_9 під час судового розгляду вказав, що з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показав наступне. Він був диспетчером швидкої допомоги. Обставин він не пам'ятає, але якщо йому повідомляють про ДТП, то він так і записує.

Свідок ОСОБА_5 під час судового розгляду вказав, що з обвинуваченим в добросусідських стосунках з вісімдесятих років, з потерпілою в нейтральних, і показав наступне. Він сидів на лавочці в парку, де гуляв з донькою. Бачив як ОСОБА_3 із сином проходили в сторону готеля, потім бачив як ззаду машини він підтримував жінку, яка була приблизно півтора метри від машини, якій допоміг йти в сторону четвертої школи. Потім бачив, що вона (ОСОБА_1) сиділа на стільчику. До того місця він не підходив, був на відстані близько 30 метрів, тому що гуляв з донькою. Поруч нікого не було. Потім надійшли люди, дали стільчик. Потім приїхала швидка допомога і її забрала. До того бачив, що вона підкульгує.

Свідок ОСОБА_12 під час судового розгляду вказав, що з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показав наступне. Близько року назад він працював у стаціонарі. ОСОБА_1 привезли у травматологічний пункт. Обстежив ОСОБА_1, зробили рентген знімок, виявили перелом нижньої кінцівки і вона була госпіталізована в травматологічне відділення. Все було записано з її слів. Вона сказала, що біля держадміністрації переходила дорогу і хоч там була машина, сама впала.

Свідок ОСОБА_10 під час судового розгляду вказала, що з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показала наступне. Вона працює в магазині, до якого забігла ОСОБА_13 і сказала, що ОСОБА_1 збила машина. Вона побігла і побачила, що молодий чоловік (ОСОБА_3) піднімає ОСОБА_1 біля машини. Там ще був малий переляканий хлопчик. Вона підійшла і спиталась, що сталось. Молодий чоловік сказав: «Я напевно її не побачив і друкнув (збив)». Їй винесли стілець, вона втратила свідомість, він стояв. Приїхала швидка допомога. ОСОБА_1 питали чи кликати міліцію, вона відповіла, що ні, бо вона його знає. Коли приїхала швидка допомога в нього (ОСОБА_3) питали чи треба їхати з нею, на що він відповів, що не треба, бо він поїде з нею і поїхав. До того випадку ОСОБА_1 не хромала, а навпаки швидко рухалась.

Свідок ОСОБА_8 під час судового розгляду з обвинуваченим в нейтральних стосунках, з потерпілою теж в нейтральних, і показав наступне. Він працює на швидкій допомозі. Приїхавши по виклику на ДТП, побачив жінку, яка сиділа на стільчику. На запитання що сталось вона повідомила, що сама впала. Після того їй було накладено шину і її відвезли до лікарні. Він оформив супровідний лист, в якому написав, наскільки пам'ятає, побутова травма. З ОСОБА_1 в лікарню поїхав також ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, до суду направив заяву, в якій просив судовий розгляд здійснювати без його присутності та телеграму, в якій вказав, що прибути на судове засідання не може, так як перебуває на заробітках. З огляду на те, що свідок ОСОБА_6 ні в одне судове засідання не прибув, судом було вжито всіх заходів для прибуття свідка шляхом застосування приводу та грошового стягнення, а сторона обвинувачення не забезпечила прибуття свідка ОСОБА_6, з метою уникнення затягування розумних строків розгляду кримінального провадження, суд був змушений перейти до наступного етапу дослідження доказів і не допитувати свідка ОСОБА_6

Крім цього, для з'ясування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, судом були оголошені в судовому засіданні наступні докази:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.03.2013 року зі схемою та фототаблицею, яким встановлено місце ДТП - м. Виноградів, пл. Миру на заїзді-виїзді в Виноградівську РДА (т.1 а.п. 7-15);

- акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 251 (вих. № 557 від 17.08.2012 року), згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.08.2012 року ОСОБА_1 були спричинені тілесні пошкодження у вигляді: гемартрозу правого колінного суглобу;

закритого внутрішньо-суглобового перелому зовнішнього виростка правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, що підтверджено рентгенологічним обстеженням. Тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету могли виникнути в пішохода під час зіткнення з автомашиною, що рухалась від удару виступаючими частинами автомашини. По давності виникнення згадані вище тілесні пошкодження вкладаються в строк ДТП, що мало місце 04.08.2012 року. Описані вище тілесні пошкодження спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являється небезпечним для життя, і по цим ознакам згідно п.2.2.1 «Правил судово-медичного визначення степеня тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості (т.1 а.п. 21-23);

- висновок експерта № 264 (вих. № 585 від 31.08.2012 року), згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.08.2012 року ОСОБА_1 були спричинені тілесні пошкодження у вигляді: гемартрозу правого колінного суглобу; закритого внутрішньо-суглобового перелому зовнішнього виростка правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, що підтверджено рентгенологічним обстеженням. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету могли виникнути в пішохода під час зіткнення з автомашиною, що рухалась від удару виступаючими частинами автомашини, при цьому потерпіла могла знаходитися в вертикальному, чи близькому до нього положенні, можливо повернутою лівою боковою поверхнею відносно травмуючих поверхонь, але вірогідно із-за пізнього звертання на судово-медичне обстеження, місця первинного контакту на момент огляду 13.08.2012 року - не виявлено. Згадані вище тілесні пошкодження могли виникнути внаслідок падіння з висоти власного зросту та ударі в тверде підлегле покриття внаслідок контактування з виступаючими частинами автотранспортного засобу, не виключено також самовільне падіння з висоти власного зросту. По давності виникнення згадані вище тілесні пошкодження вкладаються в строк ДТП, яке мало місце 04.08.2012 року, що відповідає часу та обставинам викладеним в наданій «Постанові про призначення судово-медичної експертизи». Згадані вище тілесні пошкодження спричинили розлад здоров'я понад 21 день, не являється небезпечними для життя, і по цим ознакам згідно п.2.2.1 "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6" МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості (т.1 а.п.41-43);

- висновок експерта № 264 (додатковий) (вих. № 717 від 09.11.2012 року), згідно якого на підставі постанови про призначення додаткової судово-медичної експертизи (« Акту судово-медичного обстеження» гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 за № 251 від 17.08.12 р., «Висновку експерта» за № 264 від 31.08.12 р.) з врахуванням відомих обставин справи, згідно з запитаннями, поставленими на вирішення додаткової експертизи, експерт прийшов до висновків. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04.08.2012 року їй були спричинені тілесні пошкодження у вигляді: гемартрозу правого колінного суглобу; закритого внутрішньо-суглобового перелому зовнішнього виростка правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням, що підтверджено рентгенологічним обстеженням. Дані тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету могли виникнути в пішохода під час зіткнення з автомашиною, що рухалася від удару виступаючими частинами автомашини , враховуючи умови руху та положення кінцівок під час первинного контакту за таких обставини могла бути внутрішня поверхня верхньої третини правої гомілки та ділянки колінного суглобу від чого внаслідок від різкого зміщення суглобових поверхонь виник перелом зовнішнього виростку правої великогомілкової кістки. Описані вище тілесні пошкодження спричинили розлад здоров»я понад 21 день, не являється небезпечними для життя, і по цим ознакам згідно п.2.2.1 "Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень", затверджених "Наказом № 6'' МОЗ України від 17.01.95 р. кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості. (т.1 а.п. 46, 47);

- постанова про уточнення часу події від 17.09.2012 року, з якої вбачається, що вказана ДТП, яка сталась 04.08.2012 року, мала місце близько 12 години 00 хвилин (т.1 а.п. 63);

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2013 року з схемою та фототаблицями за участі свідка ОСОБА_13, з якого вбачається, що в результаті проведення слідчого експерименту встановлено, що в той момент, коли пішохід виходить із тротуару на проїзну частину заїзду-виїзду із РДА його добре та чітко видно через ліве дзеркало заднього виду (а.п. 70-76);

- протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2013 року з схемою та фототаблицями за участі потерпілої ОСОБА_1, з якого вбачається, що в результаті про ведення слідчого експерименту встановлено, що в той момент, коли пішохід виходить із тротуару на проїзну частину заїзду-виїзду із РДА його добре та чітко видно через ліве дзеркало заднього виду (т.1 а.п. 77-83);

- висновок експерта № 22/153 від 25.02.2013 року, згідно якого в ситуації, яка склалася на дорозі, водій автомобіля КІА-Сееd, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.2 та 12.3 Правил дорожнього руху України. Для оцінки дій пішохода в даній дорожній ситуації не потрібно спеціальних пізнань у галузі автотехніки, і дана оцінка може бути здійснена органами слідства та суду самостійно, відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху України. У водія автомобіля КІА-Сееd, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 в даній дорожній ситуації була технічна можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки руху водію, тобто коли пішохід вийшла на проїзну частину і попала в поле водія. На підставі вихідних даних, що задані слідством, в дорожній обстановці яка склалася перед пригодою - наїздом на пішохода ОСОБА_1, стали дії водія автомобіля КІА-Сееd, р/н НОМЕР_2 ОСОБА_3, який не дотримався п.10.2 Правил дорожнього руху України, а в момент виникнення небезпеки для руху (виходу пішохода на проїзну частину), не вжив заходів до своєчасного гальмування транспортного засобу, чим не виконав вимогу пункту 12.3 Правил дорожнього руху України. (т.1 а.п. 89-91);

- висновок № 25/03 судової авто технічної експертизи від 26.03.2013 року, з якого вбачається наступне. У заданій дорожній ситуації водій автомобіля «КІА Сід» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 у відповідності до вимог п.п. 1.5; 10.1; 10.2; 10.9; 12.3 та 1.10 (в частині визначення поняття " дати дорогу " та " небезпека для руху ") ПДРУ повинен був, із технічної точки зору, перед початком руху заднім ходом переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб, та лише після цього почати рух, а з моменту виникнення небезпеки для руху (коли водій мав об'єктивну можливість побачити через ліве бокове дзеркало заднього огляду пішохода, яка вийшла із тротуару на проїзну частину дороги) повинен був негайно застосувати екстрене гальмування. Для оцінки дій пішохода спеціальних пізнань в галузі судової автотехніки не потрібно. Дане питання повинно бути вирішене слідством (судом) самостійно стосовно до вимог пунктів 1.5.4.1; 4.1; 4.7; 4.8 та 4.14 ("а,б") Правил дорожнього руху України. Більш детально дивись в пункті 2 дослідницької частини даного висновку. При вибраній водієм швидкості Vа= 5 км/год., значення зупинного шляху Sо автомобіля «КІА Сід» р.н. НОМЕР_2 могло б складати 2,3 м. При заданому комплексі вихідних даних водій автомобіля «КІА Сід» р.н. НОМЕР_2. ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з моменту виявлення небезпеки для руху (коли мав об'єктивну можливість побачити через ліве бокове дзеркало заднього огляду пішохода, яка вийшла із тротуару на проїзну частину дороги). При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, умовами настання даної ДТП є та обставина, що водій автомобіля «КІА Сід» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 не застосував гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, як того вимагає п.12.3 ПДРУ, тобто факт невідповідності дій водія автомобіля ОСОБА_3 вимогам п. 12.3 знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з фактом ДТП. (т.1 а.п. 97-99 зворот);

- постанова про уточнення обставин злочину від 28.03.2013 року, якою постановлено в кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013070010000012 від 11.01.2013 року, правильним рахувати реєстраційний номер автомобіля «КІА СІД» рахувати НОМЕР_2, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (т.1 а.п.110) (т.1 а.п. 107);

- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності не притягувався (т.1 а.п. 108, 108 зворот);

- довідка Виноградівської районної поліклініки від 25.09.2012 року № 853, згідно якої ОСОБА_3 на «Д» обліку у лікаря-психіатра, лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває (т.1 а.п. 113);

- характеристика ОСОБА_3 з місця роботи, з якої вбачається наступне. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, освіта вища, у 1999 році

закінчив Ужгородський Державний Університет за спеціальністю правознавство. На посаді завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції працює з 28 грудня 2011 року. ОСОБА_3 зарекомендував себе досвідченим працівником, який забезпечує виконання покладених завдань на сектор, активно працює над підвищенням свого професійного рівня та ділової кваліфікації. Володіє професійною компетенцією, ініціативністю, сумлінно виконує свої обов'язки, користується авторитетом серед колег, з повагою ставиться до громадян. Необхідно відмітити такі якості ОСОБА_3, як працездатність, чесніть, комунікабельність, урівноваженість, вміння встановлювати взаємовідносини з колегами по роботі. За час роботи на посаді завідувача сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Виноградівського районного управління юстиції до ОСОБА_3 дисциплінарні стягнення не застосовувались. (т.1 а.п.116);

- характеристика ОСОБА_3 з місця проживання, з якої вбачається наступне. ОСОБА_3 проживає в м. Виноградів разом з сім'єю. На утриманні має двох малолітніх дітей. На даний час не працює, займається доглядом та вихованням дітей. По місцю проживання серед сусідів користується повагою та авторитетом. Працелюбний, організований, вихований, урівноважений. До сім'ї ставиться з повагою та любов'ю. З сусідами підтримує добросусідські відносини. З їх слів є доброзичливою людиною, завжди готовий допомогти при потребі. Чесний, справедливий при вирішенні різних проблем. З боку сусідів та громадян міста скарг на його адресу не надходило. Шкідливих звичок не має. Хороший організатор. Матеріально-побутові умови сім'ї задовільні. (т.1 а.п. 118);

- довідка виконавчого комітету Виноградівської міської ради від 28.03.2013 року № 1362, з якої слідує, що сім'я ОСОБА_3 складається з дружини ОСОБА_21, сина ОСОБА_22, ІНФОРМАЦІЯ_7 та доньки ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_8. (т.1 а.п. 119);

- журнал викликів ШМД з 10.07.2012 року по 14.09.2012 року, з якого вбачається, що виклик № 8342 був здійснений 04.08 о 12 годині 23 хвилини з приводу ДТП, прізвище хворого - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (т.1 а.п. 123);

- відповідь Виноградівської районної лікарні від 21.09.2012 року, з якої вбачається наступне. Адміністрація Виноградівської райлікарні повідомляє , що ОСОБА_1 мешканка АДРЕСА_2, пенсіонерка, поступила в травматологічне відділення 04.08.2012р. з діагнозом : закритий внутрішньосуглобовий перелом зовнішнього виростка правої велико-гомілкової кістки зі зміщенням уламків. На чергуванні в період з 08 годин 04.08.12р. був лікар-травматолог ОСОБА_12. (т.1 а.п. 125);

- протокол проведення слідчого експерименту від 22.04.2013 року з фототаблицями за участі потерпілої ОСОБА_1, з якого вбачається, що первинний контакт із автомобілем прийшовся у стегнокульшовий суглоб зліва на висоті 85-87 см. (зріст потерпілої 158 см.), у лівій задній фарі. (т.1 а.п. 164-169);

- протокол проведення слідчого експерименту від 22.04.2013 року з фототаблицями за участі свідка ОСОБА_13, з якого вбачається, що первинний контакт із автомобілем прийшовся у стегнокульшовий суглоб, у лівій задній фарі. (т.1 а.п. 170-175);

Судом не враховується як доказ висновок експерта № 25 комісійної експертизи (вих. № 2823 від 29.04.2013 року), проведеної комісією у складі ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 (т.1 а.п.177-184) з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 69 КПК України експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України "Про судову експертизу" на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань.

Згідно ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

У реєстрі атестованих судових експертів на інтернет сторінці rase.minjust/gov/ua дані про те, що ОСОБА_18 є атестованим судовим експертом відсутні.

Згідно ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За таких обставин висновок експерта № 25 комісійної експертизи (вих. № 2823 від 29.04.2013 року) визнається недопустимим, позаяк він отриманий з порушенням порядку, встановленим КПК України

Згідно ч.2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Співставляючи показання свідків щодо положення потерпілої від автомобіля після ДТП з протоколами проведення слідчого експерименту від 22.04.2013 року (а.п. 164-169, 170-175) судом не береться до уваги вказані свідками різні відстані, так як свідки в той момент не користувались вимірювальними засобами і відстань оцінювали суб'єктивно.

Показання свідка ОСОБА_5 в частині того, що він бачив як потерпіла до того випадку підкульгувала, суд відкидає з огляду на добросусідські стосунки з обвинуваченим з вісімдесятих років, а також на те, що вказана обставина спростовується показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13

З висновку експерта № 264 (вих. № 585 від 31.08.2012 року), зокрема, вбачається, що тілесні пошкодження могли виникнути внаслідок падіння з висоти власного зросту та ударі в тверде підлегле покриття внаслідок контактування з виступаючими частинами автотранспортного засобу, не виключено також самовільне падіння з висоти власного зросту. Вказаний висновок не підтверджує позицію захисту щодо заперечення механізму виникнення тілесних пошкоджень, а досліджені в судовому засіданні докази беззаперечно доводять, що ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Оцінюючи дію пішохода ОСОБА_1 в даній дорожній ситуації суд констатує, що вона повинна була керуватися вимогам наступних пунктів ПДР України. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. 4.7. Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. 4.14. Пішоходам, зокрема, забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід.

Дії пішохода ОСОБА_1 не створювали небезпеку чи перешкоду для руху, не загрожували життю або здоров'ю громадян, не завдавали матеріальних збитків, так як вона під час переходу проїзної частини, дотримуючись приписів п. 4.7 ПДР України, не порушувала приписів п.4.14 ПДР України. За таких обставин у причинному зв'язку із ДТП дані дії потерпілої не перебувають.

Окрім цього, судом було роз'яснено, що у відповідності до приписів ч. 3 ст. 333 КПК України суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Відомості, викладені у висновку спеціаліста № 11/13, виконаного на підставі запиту-клопотання адвоката ОСОБА_4, наданого після дослідження всіх доказів, суд не допускає як докази, оскільки сторона кримінального провадження не здійснила відкриття матеріалів відповідно до положень статті 290 КПК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийняв наступне рішення.

Суд вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту

особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_3 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Судом було роз'яснено правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання відсутні.

Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого відсутні. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого визнається вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, наявність обставини, яка обтяжує покарання, відсутність попередніх притягнень до кримінальної відповідальності, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді обмеження волі.

З огляду на поведінку в судовому засіданні, а також те, що обвинуваченим не вчинено дій, які б вказували на добровільність відшкодування заподіяної ним шкоди, своєї вини не визнав, підстав для обрання більш м'якого покарання суд не знаходить.

ОСОБА_1 заявила цивільний позов на суму 50000,00 грн., з яких 20000,00 грн. матеріальна шкода, 30000,00 грн. - моральна шкода, в якому вказала, що їй довелось витрачати грошові кошти на медичні препарати та інші засоби і заходи соціального та медичного обслуговування, а також потрібні були кошти на оздоровлення та відновлення фізичного і психічного стану. Зазначила, що у неї було порушено звичайний спосіб життя, зазнала фізичного болю та душевних страждань.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Судом було роз'яснено, що в силу приписів ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Однак розмір матеріальної шкоди обґрунтований у розмірі 2941,50 грн., що підтверджується товарними чеками від 09.08.2012 року на суму 2600,00 грн., 20.08.202 року на суму 24,00 грн., від 17.08.2012 року на суму 84,00 грн., від 13.08.2012 року на суму 77,50 грн., від 10.09.2012 року на суму 7,75 грн., № 64502 на суму 77,40 грн., а також на суму 57,60 грн. та 13,25 грн. За таких обставин позовна вимога щодо стягнення матеріальної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 2941,50 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_1, яка зазнала фізичні та душевні страждання, було завдано моральну шкоду. Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є

підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає за необхідне позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково у розмірі 10000,00 грн.

З документами та речовими доказами вчинити згідно ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 100, 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні, що передбачено ч.1 ст. 286 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді двох років обмеження волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту фактичного затримання за даним вироком.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2941,50 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок одну грн. 50 коп.) на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати судової експертизи № 22/153 від 25.02.2013 року у кримінальному провадженні № 12013070010000012 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області у розмірі 489,44 грн. (а.п. 88).

Стягнути з ОСОБА_3, процесуальні витрати судової автотехнічної експертизи № 25/03 від 26.03.2013 року на користь судового експерта Каримова Василя Миколайовича (Приватбанк, МФО 305299, ОКПО 14360570, рахунок 29244825509100, для поповнення на карту 4405 8858 1732 9581) у розмірі 820,00 грн. (а.п. 96).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

Роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийЗ. Л. Оприск