Вирок № 34205131, 15.10.2013, Франківський районний суд м. Львова

465/7547/13-к

1/465/236/13

Вирок

Іменем України

15 жовтня 2013 року Франківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого -судді - Кузь В.Я.

при секретарі - Янківській С.Ю.

за участю прокурорів - Дудинської Т.М., Бобик С.Ю., Олексів О.В.

захисника - адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, із середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 07 листопада 2011 року, близько 23 годин 50 хв., проходячи по вул. Героїв УПА в м. Львові, побачив автомобіль марки "ВАЗ - 2102", зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3. та був припарко ваний біля будинку №78, що по вул. Г. УПА в м. Львові. В цей час у нього виник умисел на незаконне заволодіння даним транспортним засобом. Підійшовши до вказаного автомобіля, взявши за дверну ручку передньої лівої дверки, тобто робочої дверки водія, відчинив її та сів за кермо. В подальшому, ОСОБА_2 за допо могою викрутки, яку мав при собі, спробував запустити двигун автомобіля, але так як в автомобілі був відсутній акамулятор, то запустити двигун йому не вдалося. Продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння автомобілем та не знаючи про відсутність акумуляторної батареї, ОСОБА_2 почав з"єднювати проводи запалювання щоб у такий спосіб, запустити двигун, однак двигун не запускався. Маючи намір завершити задумане до кінця, ОСОБА_2, тримаючи правою рукою кермо, лівою ногою опираючись об землю став підштовхувати автомобіль. Заштовхавши автомобіль до будинку № 8, що по вул. Смаль-Стоцького у м. Львові, ОСОБА_2 знову сів за кермо автомобіля і з метою запустити двигун, викруткою почав крутити замок запалювання автомобіля та з"єднювати проводи. Зрозумівши, що запустити двигун йому не вдасться, у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майн а саме майна, що знаходилося в салоні та багажнику автомобіля. Перебуваючи в салоні викраденого ним автомобіля, вартість якого становила 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн., у цю ж ніч, тобто близько 01 год. 00 хв. 08 листопада 2011 року, ОСОБА_2 таємно викрав набір інструментів, що знаходилися у багажнику автомобіля, вартістю 500 грн. чим завдав гр.. ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 8000 (вісім тисяч) гривень та після вчиненого скрився з місця події.

Дані дії підсудного органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) з кваліфікуючими ознаками «за попередньою змовою групою осіб та повторно», а також за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні як і на досудовому слідстві свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, однак заперечив, що вчиняв їх у групі, категорично заявивши, що як угон автомобіля так і викрадення набору інструменти з його салону, здійснив самостійно. Щодо пояснень, які давав слідчому про вчинення ним викрадення автомобіля і інструменту за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 то такі пояснення він дав на рекомендацію слідчого. У подальшому пояснив, що під час викрадення автомобіля і інструменту був сам.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2 у вчиненні угону автомобіля та таємному викраденні чужого майна (крадіжка) інструменту, його вина доводиться зібраними по справі доказами, які перевірені судом і не викликають ніякого сумніву та учасниками процесу не оспорюють ся.

Зокрема вина ОСОБА_2 у незаконному заволодінні ним транспортним засобом доводиться показами самого підсудного, який як на досудовому слідстві так і у суді дав покази, які є послідовні співставляються з іншими матеріалами справи та у своїй сукупності відтворюють час, місце та обставини вчинення злочинів.

Що стосується показів підсудного ОСОБА_2 про вчинення ним злочину у співучасті, спочатку з ОСОБА_4, а потім із братом ОСОБА_5, даних ним на досудовому слідстві під час допиту в якості свідка, у явці з повинною та під час допиту в якості підозрюваного в один день - 10 листопада 2011 року, частково від яких відмовився , знову ж таки у цей же день - 10 листопада 2011 року, а в подальшому відмовився повністю (т.1 ас. 20, 21 -22, 41 - 42), суд відноситься до них критично, розцінює як такі, що суперечать матеріалам справи та показам даним в судовому засіданні, недовіряти яким, у суду не має підстав.

Так, дані покази співставляються з фактичними обставинами, встановленими процесуальними документами , які перевірені в ході судового слідства, а саме: протоколом огляду місця події, згідно якого, з корпуса автомобіля "ВАЗ - 2102", д.з. НОМЕР_1, вилучено тільки 2- ПЛС з відбитками пальців рук, і ці відбитки, згідно висновку експертизи № 4/4 від 10.01. 2012 року належать ОСОБА_2 ( т. 1 ас. 12 -13; 98 -103); протоколом відтворення обстановки і обставин події , згідно з яким, підсудний ОСОБА_2 продемонстрував механізм викрадення автомобіля, зазначивши, що всі дії виконані ним одноособово (т. 1 ас. 83 -93); протоколом допиту підозрюваного, протоколом очної ставки, протоколом допиту обвинуваченого ОСОБА_2, які протягом усього досудового слідства та в судовому засіданні були послідовними ( т. 1 ас. 41 - 42, 50 -51); постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно осіб на яких, згідно явки з повинною та пояснення, вказував ОСОБА_2, що в групі з ними вчинив викрадення автомобіля, а саме: відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.1 ас. 104); постановою про виділення матеріалів кримінальної справи в окреме провадження відносно невстановленої слідством особи по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 289 КК України , без присвоєння номеру справи та відсутності результатів її розслідування, і що державним обвинувачем не спростовано в ході судового слідства та вказує на формальність даної процесуальної дії (т.1 ас.100); дорученням слідчого у порядку ст.. 114 КПК України про встановлення співучасників вчинення разом ОСОБА_2 злочину та рапортом О/у СКР Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_6, про неможливість встановлення таких осіб (ас.81 -82); показами даними на досудовому слідстві та в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив, що 07.11.2011 року він залишив свій автомобіль біля підїзду на подвір"ї будинку №78, що по вул. Героїв УПА в м. Львові, знявши акумулятор. На слідуючий день 08.11.2011 року близько 12.00 годин, він вийшов зі свого будинку та виявив відсутність свого автомобіля. Повернувшись додому він відразу зателефонував по номеру 102 та повідомив про викрадення автомобіля. . В подальшому, від працівників міліції, він дізнався, що по вул. Смаль-Стоцького, 8 в м. Львові виявлено належний йому автомобіль. Оглянувши автомобіль він виявив, що в багажному відділенні відсутній набір інструментів ( т.1 ас. 6,7 -8, 32 -33); показами допитаного на досудовому слідстві та перевірених судом свідка ОСОБА_5, який повідомив, що про факт здійснення викрадення автомобіля він нічого не знає, оскільки знаходився в себе вдома з дружиною. Жодного викрадення автомобіля він не вчиняв ( т. 1 ас. 48 - 51); показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, згідно яких, підсудного він давно не бачив, жодного викрадення автомобіля з ним ні 07.11.2011 року ні в інші дні не вчиняв, оскільки в зазначений день, спочатку гуляв зі своєю дівчиною, а після того пішов до себе до дому (т.1 ас. 45); показами свідка ОСОБА_7 даними на досудовому слідстві та оголошеними в судовому засідланні, згідно яких, він 08.11.2011 року близько 13 год. 00 хв. проходив поблизу будинку № 6 по вул. Смаль-Стоцького в м. Львові. В цей час до нього підійшов працівник міліції, який запросив бути присутнім в якості понятого під час огляду автомобіля марки ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_1 зеленого кольору та який був припаркований на проїжджій частині дороги, навпроти будинку № 8, що по вул. Смаль-Стоцького в м. Львові. Двері водія даного автомобіля були відчинені. В автомобілі був відсутній задній бампер та акумулятор; пошкоджений - деформований капот. Також на капоті було пошкоджене лакофарбове покриття. В салоні автомобіля був пошкоджений замок запалювання, вирвані проводи контактної групи замка запалювання, вирвана панель колонки на кермі; ричаг коробки передач. Речаг коробки передач та фрагменти панелі рульової колонки знаходилися на передньому лівому коврику автомобіля. Інші агрегати автомобіля знаходилися в справному стані. Під автомобілем на проїжджій частині дороги лежала пошкоджена червоного кольору викрутка. Біля викрутки на землі лежала металева насадка до викрутки. В рукоятці викрутки були ще три металеві насадки різних форм. По вказаному факту працівник міліції склав протокол огляду місця події, зі змістом якого ознайомилися всі присутні ( т. 1 ас. 52)

Вина підсудного у вчиненні ним інкримінованих злочинів, а саме у заволодіння транспортним засобом та викрадення інструменту підтверджується також протоколом огляду місця події від 08.11.2011 року, згідно якого, по вул. Смаль-Стоцького, 8 в м. Львові, було виявлено та вилучено автомобіль марки "ВАЗ - 2102", зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 та пошкоджену викрутку ( т. 1 ас. 12 -13); розпискою потерпілого ОСОБА_3 про повернення йому автомобіля ( т. 1 ас. 57).

Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 незаконно заволодів транспортним засобом, тобто вчинив злочин передбачений ч. 1 ст.289 КК України та вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) яку суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України з кваліфікуючою ознакою - повторно, оскільки незаконне заволодіння транспортним засобом передувало таємному викраденню чужого майна і ці два злочини не охоплювалися одним умислом, вчинені окремо один від одного.

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 289 та ч. 2 ст. 185 КК України кваліфікуючу ознаку «за попередньою змовою групою осіб» , оскільки така обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства, а навпаки, аналіз доказів зібраних органами досудового слідства та перевірених судом, спростовує таку кваліфікацію.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу, а саме, що він раніше не судимий, його матеріальне становище та соціальне положення, хворобу батьків та його негативне сприйняття вчиненого. Суд також приймає до уваги його щире каяття, сприяння органам досудового слідства у розкритті даних злочинів, що від його дій не настало шкідливих наслідків, оскільки майно потерпілому повернуто і останній простив підсудного та просив суворо не карати. Суд також приймає до уваги молодий вік підсудного, що у сукупності з іншим обставинами визнає їх пом'якшуючими. Приймає суд до уваги і позитивну характеристику видану Львівським слідчим ізолятором №19.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підсудному слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих злочинів.

При цьому, за наведених вище помякшуючих обставин, а саме: сприяння органам досудового слідства у розкритті злочину при розслідуванні даної справи, щире каяття та відсутність шкоди, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування призначеного покарання, у зв'язку з чим, вважає за доцільне, на підставі ст.. 75 КК України звільнити його від призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст..76 КК України.

Речовий доказ по справі, а саме автомобіль марки "ВАЗ - 2102", зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 та переданий йому на зберігання, після набрання вироком законної сили слід вважати повернутим власнику із правом розпоряджатися на власний розсуд ( т.1 ас. 57).

Пошкоджену викрутку ( рукоятка та чотири металеві насадки для викрутки), що по квитанції передані на зберігання у камеру схову Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області, після набрання вироком законної сили належить знищити ( т. 1 ас. 56).

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 675 (шістсот сімдесять п'ять) грн. 36 коп. підлягають стягненню на рахунок експертної установи, що проводила експертні дослідження у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

Дії ОСОБА_2 , що досудовим слідством кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України перекваліфікувати на ч. 1 ст. 289 КК України, виключивши як зайво вмінену кваліфікуючу ознаку « за попередньою змовою, групою осіб».

Виключити з обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК України як зайво вмінену

кваліфікуючу ознаку « за попередньою змовою, групою осіб».

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити покаран у вигляді

3 (трьох) років позбавлення волі.

Його ж визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ст.70 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточну міру покарання за даним вироком призначити у вигляді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст..75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання за умови, що протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину, встановивши іспитовий строк в 2 ( два ) роки.

Згідно із ст..76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_2 обов"язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи КВІ про зміну місця проживання; один раз на місяць зявлятися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію за місцем проживання.

Речовий доказ по справі, а саме автомобіль марки "ВАЗ - 2102", зеленого кольору, д.з. НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 та переданий йому на зберігання, після набрання вироком законної сили вважати повернутим власнику із правом розпоряджатися на власний розсуд ( т.1 ас. 57).

Пошкоджену викрутку ( рукоятка та чотири металеві насадки для викрутки), що по квитанції № 002970 від 17 листопада 2011 року передані на зберігання у камеру схову Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області, після набрання вироком законної сили знищити ( т. 1 ас. 56).

Запобіжний захід, щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу, залишити раніше обраний тримання під вартою, після набрання вироком законної сили вважати скасованим.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при ГУ МВСУ у Львівській області ( код 25575150) судові витрати в сумі 675 ( шістсот сімдесят п'ять) грн. 36 коп. ( т. 1 а.с.27-30;96-102).

Контроль за виконанням вироку в частині знищення речових доказів покласти на начальника Франківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, засудженим в той же строк з часу вручення йому копії вироку.

Суддя В. Кузь