Ухвала суду № 34203430, 07.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 118/8334/12

07.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Воробйової С.О. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2 - паспорт серії НОМЕР_1 виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 13.10.2005 року,

представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим- Меметова Марія Рустемівна, довіреність № б/н від 17.10.12;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакула М.Р. ) від 15.03.13 у справі № 118/8334/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Дм. Ульянова, 6,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.13 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії, - повністю відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 15.03.13 та ухвалити нове рішення.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними та спонукання вчинити певні дії.

Зокрема, з урахуванням уточнених вимог, позивач ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови за його заявою від 20 листопада 2012 року врахувати у загальний стаж трудової діяльності державного службовця стаж роботи на посадах керівника працівників та спеціалістів в апараті органів управління військових формувань з 1 грудня 1977 року по 9 грудня 1985 року при проходженні кадрової військової служби офіцерського складу як стаж роботи державного службовця відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 2 постанови Кабінету Міністрів України № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби»; зобов'язати відповідача з 20 листопада 2012 року при визначенні його загального стажу трудової діяльності державного службовця врахувати стаж роботи на посадах керуючих працівників та спеціалістів в апараті органів управління військових формувань за період з 1 грудня 1977 року по 9 грудня 1985 року при проходженні кадрової військової служби офіцерського складу як стаж державної служби згідно з ч.1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу 2 постанови Кабінету Міністрів України № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби».

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості заявлених позивачем вимог та не відповідності їх нормам чинного законодавства.

Із такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вважає їх правильними, заснованими на фактичних обставинах і вимогах законів, що регулює дані правовідносини.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, та яких повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Вирішуючи з урахуванням вищенаведеного спір по суті, суд виходить з наступного

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Порядок обчислення стажу державної служи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283).

Згідно із п. п.2,3 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

До стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Згідно зі статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим і з 30 грудня 2010 року утримує пенсію відповідно до положень Закону України «Про державну службу».

Як вбачається з трудової книжки серія НОМЕР_2 військового квитка серія НОМЕР_3 від 29 травня 1986 року у період з 13 серпня 1956 року по 9 грудня 1985 року ОСОБА_2 проходив військову службу на посадах кадрового офіцерського складу, а з 22 жовтня 1990 року по 8 лютого 1999 року працював у Сімферопольському центрі зайнятості (а.с. 20-28).

Дослідженням наявних у справі доказів, судом безспірно встановлено, що при призначенні ОСОБА_2 пенсії за Законом України «Про державну службу» та обчисленні стажу його державної служби Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим враховувало періоди його роботи на посадах державної служби 22 жовтня 1990 року по 8 лютого 1999 року - 8 років 3 місяці 17 днів , та на посадах кадрового офіцерського складу, віднесених до категорії державних службовців, з 13 серпня 956 року по 9 грудня 1985 року - 29 років 3 місяці 27 дні (а.с. 8, 19, 43).

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим при обчисленні позивачу ОСОБА_2 стажу державної служби діяло відповідно до положень Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про державну службу», Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, оскільки він знайшов своє належне підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтом не було надано доказів на підтвердження заявлених ним вимог, а тому доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи позивача по суті розглянутих в межах заявлених вимог, не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не суперечать діючому законодавству, є обґрунтованими, прийнятими на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, з урахуванням положень статті 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Пакула М.Р. ) від 15.03.13 у справі № 118/8334/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль