Ухвала суду № 34203169, 18.10.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 року справа №805/10959/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів: Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

секретар судового засідання Абушек А.А.,

за участю представника позивача Толмачової А.М.,

представника відповідача Коротенко В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/10959/13-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2012 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 391770,40 грн., пені у розмірі 7364,90 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з ТОВ «Фудторг» адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, у сумі 391 770,40 грн. та пені у сумі 7 364,90 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік ТОВ «Фудторг», наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 810 осіб. За вимогами ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів Україні» на ТОВ «Фудторг» у 2012 році повинно бути працевлаштовано 32 інвалідів. Фактично ж, за даними звіту працювало 12 інвалідів.

Тобто, ТОВ «Фудторг» не виконало норматив по створенню 20 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відповідно до вимог частини другої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» чітко визначено, що підприємства, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів. Зазначене відповідач не виконав.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів - зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.07.1991 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 13492430, що підтверджується Довідкою АА № 703636 з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.10).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудторг» - зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 11.06.2010 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 37133981, що підтверджується Довідкою АА № 549013 з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 80).

18 лютого 2013 року відповідачем наданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ. Згідно звіту в 2012 році на підприємстві відповідача працювало 810 осіб, з них 32 інвалідів, які повинні бути працевлаштовані на підприємстві. Фактично на підприємстві у 2012 році працювало 12 інвалідів (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, у 2012 році ТОВ «Фудторг» інформувало центр зайнятості про вакантні робочі місця для працевлаштування осіб з обмеженою працездатністю шляхом подання звітів про наявність вакансій форми № 3-ПН (а.с. 25-37).

Крім того, підприємством надсилались листи до Донецького міського центру зайнятості щодо наявності вакансій для інвалідів (а.с. 43-54), а також у 2012 року в газеті «Робота в кармане» розташовано оголошення про працевлаштування на постійну роботу вантажника, комплектувальника товарів (працездатних інвалідів) (а.с.56).

Відповідно до відповіді Донецького міського центру зайнятості ТОВ «Фудторг» приймало участь у ярмарку вакансій за 2012 рік (а.с.38-41).

Таким чином, відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві.

За змістом статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (у редакції до 18 березня 2006 року) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Законом України від 23 лютого 2006 року № 3483-IV «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» зазначену статтю було викладено в іншій редакції, а Закон № 875-ХІІ доповнено статтею 18-1, за змістом якої пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі, з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до п. 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006 р. підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Відповідач вимоги закону щодо створення робочих місць для інвалідів виконав та прийняв всі можливі заходи щодо їх працевлаштування. В той же час органом працевлаштування будь-які заходи щодо працевлаштування інвалідів на робочі місця відповідача не приймались.

Фактів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів не встановлено.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки ТОВ «Фудторг» здійснило усі передбачені чинним на момент виникнення спору законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві, що підтверджується відповідними доказами, а тому на нього не може бути покладена відповідальність, передбачена статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»

Крім цього, законом передбачена відповідальність роботодавця тільки за нестворення робочих місць для інвалідів, невиконання заходів для їх працевлаштування, відмову в працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/10959/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2013 року по адміністративній справі №805/10959/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала буде складена до 21 жовтня 2013 року.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді В.А.Шальєва

М.В.Бишов