Постанова № 34203068, 02.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 жовтня 2013 року № 826/13460/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., суддів Келеберди В.І., Данилишина В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної реєстраційної служби України (надалі також - відповідач1), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича (надалі також - відповідач2), в якому просив:

- визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Гуляєва Олексія Олександровича протиправними щодо винесення рішення від 11 липня 2013 року №3865715 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 11 липня 2013 року № 3865715 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд, 20 про що внести запис про державну реєстрацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов'язати Державну реєстраційну службу України повідомити Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Одеської області про прийняте рішення про державну реєстрацію права приватної власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд, 20 про що внести запис про державну реєстрацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що спірне рішення прийняте за відсутності законодавчо визначених правових підстав, що призводить до порушення прав та законних інтересів позивача. Позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі позиції щодо заявленого позову не виклали.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду про наступне.

19 червня 2013 року Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» було подано заяву до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд, 20.

Вказана заява була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав та нерухоме майна 19.06.2013р. за реєстраційним номером 1665519, що підтверджується карткою прийому заяви № 3297201.

Відповідно до Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб затверджений Наказом Міністерства юстиції України №607/5 від 02.04.2013р. заява позивача про державну реєстрацію з усіма доданими документами була передана на розгляд до Державної реєстраційної служби України.

За наслідками розгляду заяви Відповідачем2 винесено рішення від 11 липня 2013 року № 3865715 (далі - рішення про відмову), згідно якого відмовлено у державній реєстрації права власності на єдиний майновий комплекс - форма власності: приватна, за позивачем.

Спірне рішення відповідачем2 прийняте в порядку ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на пункти 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою КМУ від 22 червня 2011 р. № 703 (далі - Порядок № 703), з підстав подання позивачем документи для державної реєстрації права власності не дають можливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням про відмову позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Державне підприємство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 № 764 «Про заходи з утворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - Постанова № 764).

Відповідно до п. 5 Постанови № 764 статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК Хліб України», що ліквідується, в тому числі і шляхом передачі цілісного майнового комплексу дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів», що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 20. Абзацом 2 пункту 3 Постанови № 764 Кабінет Міністрів України зобов'язав ДАК «Хліб України» у шестимісячний строк здійснити заходи з ліквідації дочірніх підприємств та подати на затвердження Міністерству аграрної політики та продовольства їх ліквідаційні баланси та акти приймання-передачі цілісних майнових комплексів відповідних підприємств.

Наказом ДАК «Хліб України» (пункт 4.6 наказу) від 25 жовтня 2010 р. № 139 «Про утворення ліквідаційної комісії та здійснення заходів з ліквідації дочірнього підприємства ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів» голову ліквідаційної комісії зобов'язано скласти акт приймання-передачі, подати його Міністерству аграрної політики на затвердження та забезпечити здійснення заходів з передачі цілісного майнового комплексу до Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (комісію створено та наділено повноваженнями у відповідності до вимог ст. 105 Цивільного кодексу України).

На виконання Постанови № 764 (в редакції від 11.08.2010р.) Державному підприємству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» було передано згідно Акту приймання-передачі № 13 від 21.01.2011 р. цілісний майновий комплекс (далі - ЦМК) ДП ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів», що знадиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 20.

Зазначений Акт приймання-передачі ЦМК підписаний головою ліквідаційної комісії ДП ДАК «Хліб України» «Одеський комбінат хлібопродуктів» та затверджено Міністерством аграрної політика України на виконання Постанови №764.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2011 р. № 593 р. погоджено перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у державне публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та внесено відповідні зміни до Постанови KM України №764.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 № 593 «Про знесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. № 764» та пункту 4 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 липня 2011 р. № 325 «Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та у відповідності до Господарського та Цивільного кодексу України, Закону України «Про акціонерні товариства» цілісний майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 20 було передано до статутного капіталу позивача, що підтверджується Актом приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства «Державна -продовольчо-зернова корпорація України» від 18.11.2011 p., який підписаний генеральним директором ДП «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та головою правління ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» і затверджений Міністерством аграрної політики та продовольства України.

Стаття 328 Цивільного кодексу України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 115 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України «Про господарські товариства» господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Так, будь - яке майно, що передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Пунктом 4.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» передбачено, що товариство є власником майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого товариству засновником та акціонерами, як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Згідно зі Статутом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України; акціонерами товариства є, у тому числі, держава в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України - до прийняття в установленому порядку рішення про приватизацію акцій товариства.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ст. 2 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками). Частиною 2 цієї статті передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно підписується державним реєстратором і засвідчується печаткою.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається частиною 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону: 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, зокрема, юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачений виключний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. До них зокрема, належать: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону: 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх. обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону: 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону: 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою KM України від 22 червня 2011р. № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку.

Згідно з п. 42 Порядку державний реєстратор у встановлених законом випадках за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі якого проводить державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 50 Порядку для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з внесенням до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27-29 і 31 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав акт приймання-передачі об'єкта нерухомого майна або інший документ, що підтверджує факт передачі такого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи. У разі коли внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи здійснюється іншою юридичною особою, заявник, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає органові державної реєстрації прав рішення про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийняте уповноваженим органом управління такої юридичної особи.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що Акт приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» від 18.11.2011р. є актом приймання-передачі об'єкта нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, а наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 325 від 07.07.2011 р. є рішенням про внесення нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду) юридичної особи, прийняте уповноваженим органом управління такої юридичної особи в розумінні п. 50 Порядку.

Позивачем було подано всі необхідні документи для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майна, у зв'язку з внесенням нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), що підтверджується карткою прийому заяви № 3297201.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що реєстрація права власності юридичних осіб у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна к засновниками (учасниками), відповідно до п. 50 Порядку проводиться одночасно з оформленням та видачею свідоцтва про право власності, а позивачем були додані до заяви про державну реєстрацію речових прав всі необхідні та передбачені законодавством документи для реєстрації права власності позивача на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд, 20, який був внесений до статутного капіталу позивача та на підставі статті 115 Цивільного кодексу України та статті 12 Закону України «Про господарські товариства» правомірно набувся позивачем на праві власності.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача1 прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд, 20, про що внести запис про державну реєстрацію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, суд зазначає наступне.

З огляду на ст. 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», реєстрація та скасування реєстрації таких прав є виключною компетенцією повноважного органу державної реєстрації.

За таких обставин, суд звертає увагу на те, що позовна вимога про зобов'язання відповідача1 здійснити державну реєстрацію права приватної власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд, 20, не може бути предметом судового розгляду, позаяк це належить до виключної компетенції органу реєстрації права власності і по суті є фактично переберанням повноважень органу реєстрації права власності, що є недопустимим в силу закону.

Так, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами як суб'єктами владних повноважень не доведено правомірність спірного рішення.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Гуляєва Олексія Олександровича протиправними щодо винесення рішення від 11 липня 2013 року №3865715 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича від 11 липня 2013 року № 3865715 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 17, 20 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної реєстраційної служби України.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.А. Качур

Судді В.І. Келеберда

В.М. Данилишин