Постанова № 34202940, 26.07.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2013 року справа № 823/2443/13-а

м. Черкаси

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

при секретарі Кулику О.П.,

за участю представника позивача - Желдак Л.О.,

представника відповідача - Богуш Л.В. - за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Чигиринлегпром» до Камянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

12 липня 2013 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Чигиринлегпром», в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Камянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області №0000112200 від 07.03.2013 та №0000132200 від 07.03.2013.

Свої позовні вимоги товариство мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті позапланової документальної невиїзної перевірки Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 19.02.2013 №21/22-00/35187663, висновки якого побудовані виключно на фінансово-господарській діяльності контрагента позивача ТОВ «Різано-Трейд». Господарські відносини між підприємствами оформлені відповідними первинними бухгалтерськими документами, відображені у податковій звітності позивача та фактично відбулися. Договірні відносини суб'єктів господарювання відбувалися у правовому полі, досягнуті угоди на момент проведення перевірки є чинними та не були визнані в законному порядку недійсними чи нікчемними, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як незаконні.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 15.02.2013 по 19.02.2013 працівниками Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Чигиринлегпром» з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Різано-Трейд» за період з 01.11.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складений акт № 21/22-00/35187663 від 19.02.2013. Зокрема, в акті перевірки встановлені наступні порушення:

1. абз. 4 п.п.5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2010 всього на суму 1 028 016 грн.

2. п. 7.4.5 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 822413 грн., в тому числі: за листопад 2010 року на 66652 грн., за грудень 2010 року на 755761 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000132200 від 07.03.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем - 822413 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 205603 грн. 00 коп., та №0000112200 від 07.03.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем - 128016 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 257004 грн. 00 коп.

Суд зауважує, що проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Чигиринлегпром» є юридичною особою, що зареєстроване Чигиринською районною державною адміністрацією 02.12.1994, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.06.2007 за № 627 та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва платника податку на додану вартість від 22.06.2007 № 100048599.

Спірні правовідносини базуються на наслідках господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Різано - Трейд», а саме здійснення ТОВ «Різано-Трейд» поставки товару (сумки польові для особистих речей з тканини синтетичної з ПВХ покриттям оливкового кольору, костюми водозахисні з тканини синтетичної плащової вибивної, камуфльованої, чоботи гумові звичайні, шкір товар, шкіра для верха взуття, шкір підклад лицьовий, шкір підклад рядовий, шкіра для низу взуття, підошва, шкарпетки бавовняні, вид «И» згідно договорів купівлі від 22.11.10 № 22/11-10, від 22.11.10 №22/11, від 07.12.10 № 07/12, від 01.12.10 № 1212, від 01.12.10 № 1312.

Проведеною контролюючим органом перевіркою первинних документів, встановлено, що договори купівлі, податкові та видаткові накладні від ТОВ «Різано-Трейд» підписані ОСОБА_3, яка не мала ніякого відношення до діяльності ТОВ «Різано-Трейд» та не була посадовою особою, про що викладено в акті перевірки ТОВ «Різано-Трейд» від 17.08.2011 № 572/23-1/36445153, проведеною ДПІ у Вишгородському районі Київської області.

Співробітниками сектору ОБРБКЛ УПМ ДПС у Черкаській області встановлено, що ТОВ «Різано-Трейд» входило до складу «конвертаційного центру», створеного та території м. Києва та Київської області. За фактом фіктивного підприємництва слідчим Головного слідчого управління ДПС України порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 205 КК України (постанова про порушення кримінальної справи від 10.04.2012).

В ході розслідування кримінальної справи виявилося, що засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Різано-Трейд» ОСОБА_3, являється громадянкою Російської Федерації та зареєструвала вказане підприємство під впливом морального тиску та погроз фізичною розправою. Фактично ОСОБА_3 створила підприємство не з власної волі, поставку на облік в контролюючих органах не здійснювала, рахунків у банках не відкривала, печатку не отримувала, ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, первинних та звітних документів не складала і не підписувала.

Під час перевірки, податковим органом використано акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 17.08.2011 №572/23-1/36445153 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Різано-Трейд» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за рахунок ТОВ «Євросонік» та встановлено, що у товариства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, відповідно до ч.1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди укладені ТОВ «Різано-Трейд» з постачальниками та покупцями мають ознаки нікчемності, тобто встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, відсутність формування податкового кредиту, податкового зобов'язання за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року. Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Чигиринлегпром» незаконно скористалося податковим кредитом від ТОВ «Різано-Трейд» за період з листопада 2010 року по грудень 2010 року в сумі 822413 грн.

Актом ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 17.08.2011 №572/23-1/36445153 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Різано-Трейд» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за рахунок ТОВ «Євросонік» встановлено, що на підприємстві відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності, найманих працівників немає.

На підставі викладеного, посадові особи відповідача дійшли висновку про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Різано-Трейд».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.3 статті 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІУ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених у ціні придбаних товарів.

Як доказ реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Різано-Трейд» представник позивача посилалась на наявність договорів купівлі від 07.12.2010 № 07/12 (а.с 110), від 22.11.2010 № 22/11-10 (а.с 117), від 22.11.2010 № 22/11(Т.2 а.с 18) та договір поставки від 01.12.2010 № 1212 (а.с 230). Відповідно до даних договорів ТОВ «Різано-Трейд» (постачальник) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) оплатити товар.

На вищевказаних договорах та додатках до них зі сторони «постачальника» містяться прізвище, ініціали «ОСОБА_3» та підпис особи.

Крім того, при проведенні перевірки на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем не надано товарно-транспортних накладних та будь-яких інших доказів транспортування товару.

Тож суттєвим є той факт, що податкові накладні та видаткові накладні, виписані ТОВ «Різано-Трейд»», складені з порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не місять обов'язкового реквізиту, а саме: не зазначено прізвище особи, яка їх підписала. Це означає, що такі документи не мають юридичної сили, а відтак не можуть бути підставою для віднесення зазначених в них сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Різано-Трейд»» та відсутність права позивача на формування податкового кредиту за податковими накладними, складеними з порушенням вимог чинного законодавства.

Суд наголошує, на тому, що у разі якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит або валові витрати у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до адміністративного позову та для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 31 липня 2013 року