Постанова № 34202867, 27.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. 11 год.38 хв.Справа № 821/1719/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Казимір М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про захист порушеного конституційного права,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про захист порушених прав, визначених ст.ст. 55, 58, 59 Конституції України, ст. 81 Податкового кодексу України (ПКУ) шляхом скасування рішення про застосування штрафних санкцій без номера та дати на суму 5000 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.13 № 0000142200. Позові вимоги мотивовані тим, що посадові особи державної податкової служби були не допущені до перевірки у зв'язку з пред'явленням наказу на перевірку, оформленого з порушенням вимог ст. 81 ПКУ, посадові особи покинули приміщення магазину, акт перевірки склали за межами магазину та надіслали їй поштою. В акт внесені відомості неправдиві, які не відповідали фактичним обставинам. Зауваження на акт не були взяті до уваги.

ОСОБА_1 прибула в судове засідання. Просить задовольнити позов, пояснюючи, що на момент перевірки відділ продажу підакцизних товарів не працював, оскільки в неї був день народження, а найманого продавця не має. Факт реалізації алкогольного напою та цигарок податковому ревізору-інспектору заперечує.

Цюрупинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби (відповідач), проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію тим, що перевірка проведена у відповідності та з дотриманням положень Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", працівнику позивача, яка здійснила розрахункову операцію, були пред'явлені направлення на перевірку, наказ про проведення фактичної перевірки та відповідно посвідчення перевіряючих осіб, у зв'язку з чим посадові особи діяли в межах наданих їм законом повноважень. На направленні був поставлений саморобний штамп про не допуск до перевірки, що є неправомірним, оскільки законних підстав для недопущення до перевірки у позивача не було. За наслідками проведеної 25.12.12 перевірки складено акт, другий примірник даного акту вручений позивачу поштою. Відповідач вважає прийняті Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби рішення про застосування штрафних санкцій такими, що відповідають діючому законодавству, підприємець порушила вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", у зв'язку з чим доводи позивача в адміністративному позові є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши представників сторін, покази свідків, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована приватним підприємцем, здійснює торгівлю алкогольними напоями в магазині по АДРЕСА_1, в тому ж приміщенні здійснює торгівлю продуктами харчування приватний підприємець її чоловік ОСОБА_4

На підставі направлень на проведення фактичної перевірки № 2311, № 2312 від 25.12.12, наказу про проведення фактичної перевірки № 407 від 06.12.12 посадовими особами ДПС у Херсонській області головними державними податковими ревізорами - інспекторами Прокопенко В.П., Головаш О.В. 25.12.12 було проведено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в магазині по АДРЕСА_1, за наслідками якої складено акт №666/21/22/22/НОМЕР_2. З наданого суду акту вбачається, що податковими ревізорами-інспекторами було придбано пачку цигарок "Мальборо" вартістю 13 грн., пляшку горілки "Біленька" 0,5 л вартістю 28 грн. 30 коп., разом на суму 41 грн. 30 коп., продавцю були передані кошти в сумі 51 грн. 50 коп., отримано здачу 10 грн. 20 коп. РРО при проведенні розрахунків не був застосований оскільки був відсутній на місці проведення розрахунків. Перевірка проведена у присутності особи, яка проводила розрахункову операцію, та яка відмовилась надати відомості про свої особисті дані.

Перевіряючими були складені акт проведення контрольної розрахункової операції, акт відмови продавця ФОП ОСОБА_1 від підпису направлень на перевірку та будь-яких документів. В акті перевірки вказано, що з направленнями на перевірку продавець ФОП ОСОБА_1 була ознайомлена, але відмовилась розписатись, документів на перевірку також не надано. На направленнях проставлено штамп "До перевірки не допускаю. ПП ОСОБА_4".

В акті перевірки вказано про порушення приватним підприємцем вимог Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон про РРО): п. 1 ст. 3 - проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування відповідного розрахункового документа, пп. 9, 10 ст. 3 - не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків та контрольних стрічок, п. 12 ст. 3 - порушено порядок обліку товарів, які знаходяться за місцем реалізації, відсутні первинні документи на товари (накладні, чеки тощо), перелік товарів вказано в додатку до акту перевірки на суму 3462 грн. 60 коп. Порушено ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі Закон № 481) - роздрібний продаж алкогольних напоїв за цінами, нижчими ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв. Ціна пляшки горілки ємністю 0,5 л становить 28 грн. 30 коп., є нижчою мінімальної ціни. Порушено порядок використання торгового патенту - торговий патент не знаходиться на видному та вільному для огляду місці (п. 267.6.2 ПКУ).

Позивачу було надіслано повідомлення № 1 від 04.01.13 із запрошенням до ДПІ з питання складання акту перевірки та запропоновано надати фіскальні звітні чеки та контрольні стрічки.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області було прийнято:

рішення без номера та дати про застосування до ФОП ОСОБА_1 5000 грн. штрафу відповідно до абз. 13 ст. 17 Закону № 481 за роздрібний продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж мінімально встановлені роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва,

податкове повідомлення-рішення від 08.04.13 № 0000142200 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу в сумі 8053 грн. 20 коп., який складається з 1 грн. за проведення розрахункової операції без застосування РРО, 340 грн. штрафу за не зберігання фіскального звітного чеку, 170 грн. штрафу за незбереження контрольної стрічки, 6925 грн. 20 коп. штрафу за реалізацію товарів, не облікованих у встановленому порядку, 107 грн. штрафу за порушення порядку використання торгового патенту (п. 125.1 ст. 125 ПКУ), 510 грн. штрафу у відповідності до п. 121.1 ст. 121 ПКУ.

Рішення були надіслані позивачу 09.04.13 та є предметом оскарження в даній справі.

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного проживання платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податку розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно ст. 80 ПК України вбачається, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) та може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

У відповідності до ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по-батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи, надавати податковим органам необхідну інформацію, підписувати акти про проведення перевірки.

Позивачка в судовому засіданні повідомила, що на момент перевірки була відсутня, відділ алкогольних напоїв не працював, продавця в неї немає, розпочала працювати тільки ввечері, о 20 год. 45 хвил.

Відповідач надав суду докази того, що направлення на перевірку були пред'явлені особі, яка проводила розрахункову операцію, про це свідчить покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, допитаних в судовому засіданні, та відбиток саморобного штампу "до перевірки не допускаю. ПП ОСОБА_4" в направленнях на перевірку та наказі.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що в магазині знаходились два продавця жіночої статті, одна з них продала пляшку горілки та пачку цигарок, чек не вибито та не надано. Після оголошення про початок перевірки продавець комусь зателефонувала, а після спілкування по телефону продавець відмовилась розписуватись в направленнях, наказі, проставила штамп "до перевірки не допускаю. ПП ОСОБА_4", жодного документа на перевірку не надано. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на момент перевірки в магазині не було. ОСОБА_5 здійснив фотографування алкогольних напоїв, які стояли на вітрині, на мобільний телефон, фото надано суду. ОСОБА_5 вважає, що законних підстав для недопуску до перевірки не було.

Свідок ОСОБА_6 пояснив в судовому засіданні, що підставою проведення перевірки став лист міліції про продаж алкогольних напоїв ОСОБА_1 з порушеннями вимог законодавства. ОСОБА_6 також підтвердив знаходження на момент перевірки двох продавців, яким були пред'явлені направлення та наказ про проведення перевірки, але до перевірки інспектори не були допущені.

Ці свідчення суперечать свідченням свідка ОСОБА_4, який наполягав на тому, що при проведені перевірки знаходився в магазині сам, здійснював торгівлю в магазині тільки в своєму відділі, алкогольних напоїв не продавав. Повідомив посадових осіб ДПС про відсутність ОСОБА_1 та поставив на направленнях та наказу на перевірку відбиток печатки про не допуск. Найманих працівників ні він, ні ОСОБА_1 не мають. Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_4, який не впізнав в судовому засіданні інспекторів, які проводили перевірку, що суперечить його твердженням про знаходження на місці проведення перевірки, та саме він спілкувався з перевіряючими. Крім того, свідок не пояснив, чому саме він не допустив до перевірки посадових осіб ДПС, які прийшли перевіряти діяльність іншого приватного підприємця, якщо він не є працівником такого підприємця. Позивач не надав доказів того, що направлення на перевірку були пред'явлені саме ОСОБА_4, а не особі, яка здійснила розрахункову операцію.

Суд дослідив направлення на перевірку та наказ на проведення перевірки та вважає, що ці документи прийняті без порушень вимог законодавства. Крім того, про правомірність даних документів свідчить судове рішення по справі № 821/255/13-а, яке набрало законної сили. А тільки факт непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на перевірку та наказу або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Таких обставин суд не встановив, тому підстав для недопущення до перевірки не було. Особа, яка проводила розрахункову операцію, повинна була розписатись у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. Оскільки це не було зроблено, податківці правомірно склали акт, який засвідчує факт відмови. Даний акт про відмову від підпису у направленні на перевірку був підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відсутності особисто приватного підприємця з будь-яких причин в об'єкті торгівлі, якщо даний об'єкт працює, здійснюються розрахункові операції, вважаться, що підприємець залишив особу, яка може бути і не оформлена офіційно, але фактично допущена до роботи. Відмова цієї особи від того, щоб назвати своє ім'я та надати інші відомості суд розцінює, як свідоме ігнорування законодавчих вимог. "Відмова від перевірки" - це комплексне поняття, яке, зокрема, може включати дії зі створення перешкод для проведення податковим органом перевірки, у тому числі шляхом відвертого ігноруванням положень п. 16.1.9 ст. 16 та п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. Відтак, відсутність уповноваженого представника була спрямована на ухилення від виконання зазначених законодавчих вимог.

Зі змісту положень ст. 81 Податкового кодексу України вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб. Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. Крім того, він не позбавлений права оскаржити у судовому порядку рішення керівника податкового органу про проведення перевірки, яке оформлене наказом.

Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.

Всупереч встановленим у справі обставинам, які свідчать про недобросовісне ухилення позивача від виконання законних вимог, а саме - обов'язку щодо ознайомлення з направленням на проведення перевірки, копією наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, суд дійшов до висновку, що оскільки позивач відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення, податковим органом було правомірно складено акт про перевірку.

Позивач не довів, що в магазині під час проведення перевірки був тільки ОСОБА_4 Суд також приймає до уваги, що алкогольні напої були виставлені для огляду покупцям, що означає фактично пропозицію їх придбати, ніяких оголошень про те, що відділ не працював не було. Посилання позивача на відсутність у працюючому магазині будь-якої його довіреної особи є спробою ухилитись від відповідальності за виявлені податковою службою порушення.

Таким чином, фактична перевірка була здійснена співробітниками ДПС у Херсонській області на законних підставах.

Порушень у складанні, підписанні акту перевірки суд не встановив, акт був отриманий позивачем своєчасно 30.12.12, надано час для усунення недоліків, які зазначені в акті перевірки. Позивач наполягає на складанні заперечень до акту перевірки, але не надав суду доказів подання відповідачу заперечень до акту, які подаються платником податків впродовж п'яти робочих днів з дати отримання акту у випадку, якщо платник податків не згоден з висновками перевірки або фактами і даними, викладеними в акті ( п. 86.7 ст. 86 ПКУ). Представник Цюрупинської ОДПІ пояснила, що заперечення не надходили.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, нести відповідальність. Фактична перевірка реалізації підакцизних товарів проводиться з певною метою, а саме з метою контролю за дотриманням законодавства, що регулює порядок реалізації підакцизних товарів. Тому обов'язковим для платника податків є представлення копій документів, що безпосередньо стосуються реалізації підакцизних товарів. Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95 ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особам, які відповідно до законодавства оподатковуються правилами, що не передбачають ведення обліку обсягу реалізованих товарів. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями затверджено постановою КМУ від 30.07.96 № 854, передбачають, що на всі алкогольні напої, що надходять до торговельної мережі, повинні бути накладні, товарно-транспортні накладні, а також сертифікати відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката або їх копії, засвідчені постачальником. Відповідно до ст. 20 вказаного Закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позивач мав час для надання до ДПІ у Цюрупинському районі всіх документів, які він вважав за необхідне надати - накладних на товар, зазначений в додатку до акту, але не надав жодного документа.

Згідно пп. 1, 9, 10 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій, друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1 гривня за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання; десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо не збережено контрольну стрічку протягом трьох років.

Також суд вважає доведеним факт продажу алкогольного напою за ціною нижче мінімальної, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва". Крім того, ціна на пляшку горілки 28 грн. 30 коп. та факт знаходження у продажу алкогольних напоїв згідно переліку до акту перевірки підтверджується фотографією вітрини алкогольних напоїв за місцем проведення перевірки. Посилання позивача на підробку фотографії суд не приймає до уваги, оскільки в акті перевірки було зазначено про фотофіксацію. Це підтвердив інспектор, який фотографував на телефон. Отже, дана фотографія є також доказом скоєного порушення.

Позивачем не оскаржується факт відсутності патенту на видному для огляді місці.

Що стосується наданого суду акту відмови у допуску до перевірки від 25.12.12, складеного ОСОБА_4, суд вважає, що він не має юридичного значення, оскільки ОСОБА_4 є окремим СПД, а не особою, уповноваженою позивачкою на вчинення дій, в тому числі вирішення питання допуску чи не допуску до проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 В даному акті зазначено суперечні підстави не допуску, наприклад, про ненадання копії наказу та разом з тим його неправильне оформлення, не правильне оформлення направлення на перевірку та відсутність повноважень вирішувати питання допуску до перевірки. В цьому акті прізвища інспекторів відсутні, хоч ОСОБА_4 стверджує, що саме він ознайомився з направленнями на перевірку та наказом.

На підставі викладеного, суд не вбачає порушень законодавства при прийнятті оскаржуваних рішень. Відсутність в рішенні ДПІ про застосування штрафу в сумі 5000 грн. дати та номера є порушенням, але не є достатньою підставою для скасування рішення ДПІ, оскільки вчинення приватним підприємцем порушення податкового законодавства є доведеним. Суд відмовляє в задоволенні позову.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 жовтня 2013 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 9.2.1