Постанова № 34202709, 01.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2945/13-а

01 жовтня 2013 року 17год. 30хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача:представники Голуб В.А., Загорулько О.Б.,

відповідача: представник Форет М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.06.2013 року №0002412342, №0002422342.

В судовому засіданні 19.09.2013 року судом допущено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. На їх обґрунтування пояснили суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідачем було прийнято за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року. Представники позивача зазначили, що під час вказаної перевірки органом державної податкової служби виявлено заниження об'єктів оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість за ІІ півріччя 2011 року, 2012 рік, внаслідок включення до їх складу амортизаційних відрахувань на вартість абонентського обладнання, витрат та сум податку на додану вартість по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації", ТОВ "Телесвіт", ТОВ "НВП "Ромсат", невключення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість вартості послуг, отриманих від нерезидента Celecantro Investments Limited.

Представники позивача з такими висновками не згідні, вважають, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ'єктивних даних. Зазначили, що амортизаційні відрахування на вартість абонентського обладнання здійснювалася із врахуванням строку корисного використання та методу нарахування амортизації, визначених у наказі про облікову політику підприємства, а факт використання такого абонентського обладнання підтверджується всіма необхідними доказами, що надавалися для перевірки. Вказали, що господарські операції із контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації", ТОВ "Телесвіт", ТОВ "НВП "Ромсат" фактично мали місце, що підтверджується усіма необхідними первинними документами, документами бухгалтерського обліку та податковими накладними, які відповідають передбаченим законом вимогам та були надані посадовим особам відповідача під час проведення перевірки. Також наголосили, що надання нерезидентом Celecantro Investments Limited права на ретрансляцію каналів по своїй суті було передачею майнових прав інтелектуальної власності, внаслідок чого оплачувалося роялті, яке не повинне включатися до бази оподаткування податком на додану вартість. З огляду на це, представники позивача просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, на обґрунтування своїх заперечень пояснив, що під час позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" було встановлено порушення останнім п. 44.1 ст. 44, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 4551686,00 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п.187.8 ст. 187, п. 208.2 ст. 208, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 749450,00 грн. На думку представника відповідача, причиною вказаних порушень стала відсутність об'єктів оподаткування під час нарахування амортизаційних відрахувань на вартість абонентського обладнання та по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації", ТОВ "Телесвіт", ТОВ "НВП "Ромсат", а також невключення до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість вартості послуг, отриманих від нерезидента Celecantro Investments Limited.

Зокрема, представник відповідача вказав, що факт використання абонентського обладнання у господарській діяльності позивача не знайшов свого підтвердження під час перевірки. Зазначив, що вважає господарські операції з контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації", ТОВ "Телесвіт" такими, що не передбачали отримання позивачем економічної вигоди, а господарські операції з контрагентом ТОВ "НВП "Ромсат" - такими, що не супроводжувалися реальною передачею товарів та послуг. Представник відповідача наголосив, що надання нерезидентом Celecantro Investments Limited права на ретрансляцію каналів по своїй суті було наданням послуг на митній території України, яке невірно перекваліфіковане платником податків у передачу майнових прав інтелектуальної власності, внаслідок чого вартість отриманих послуг є базою для нарахування податку на додану вартість. З огляду на це, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву по суті, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та показання свідків, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що 26.04.2013 року - 23.05.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року, результати якої оформлено актом від 29.05.2013 року №342/22-200/22570896 (т. 1 а.с. 17-65).

Платником податків подано заперечення від 03.06.2013 року вих. №313 на акт перевірки. Згідно відповіді органу державної податкової служби від 06.06.2013 року №13816/22-210 висновки акту перевірки залишено без змін (т. 4 а.с. 72-90, 123-129).

На підставі матеріалів перевірки Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 10.06.2013 року:

- №0002412342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю -Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1129120,00 грн., в тому числі 996288,00 грн. за основним платежем та 132824,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1 а.с. 15);

- №0002422342 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю -Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 936813,00 грн., в тому числі 749450,00 грн. за основним платежем та 187363,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т. 1 а.с. 16).

Зазначені податкові повідомлення-рішення платником податків оскаржено в адміністративному порядку. Згідно рішення Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 13.08.2013 року №149/10с/10-210/180 податкові повідомлення-рішення залишено без змін, скаргу платника податків - без задоволення (т. 1 а.с. 91-109).

З урахуванням передбачених законом строків давності, Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" дані податкові повідомлення-рішення оскаржено до суду.

В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про порушення платником податків: п. 44.1 ст. 44, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 4551686,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року - на суму 2021698,00 грн., за 2012 рік - на суму 2529988,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 996288,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року - на суму 464991,00 грн., за 2012 рік - на суму 531297,00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 186.3 ст. 186, п. 187.8 ст. 187, п. 208.2 ст. 208, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 749450,00 грн.

Такі висновки ґрунтуються на твердженнях органу державної податкової служби про:

1. завищення Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" амортизаційних відрахувань необоротних матеріальних активів на суму 1564071,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року - на суму 404551,00 грн., за 2012 рік - на суму 1159520,00 грн., на вартість абонентського обладнання;

2. завищення Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 1719739,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року - на суму 859870,00 грн., за 2012 рік - на суму 859869,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 315282,00 грн., в тому числі за липень 2011 року - на суму 28662,00 грн., за серпень 2011 року - на суму 28662,00 грн., за вересень 2011 року - на суму 28662,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 28662,00 грн., за листопад 2011 року - на суму 28662,00 грн., за грудень 2011 року - на суму 28662,00 грн., за січень 2012 року - на суму 28662,00 грн., за лютий 2012 року - на суму 28662,00 грн., за березень 2012 року - на суму 28662,00 грн., за травень 2012 року - на суму 28662,00 грн., за липень 2012 року - на суму 28662,00 грн., по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт";

3. завищення Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 1267876,00 грн., в тому числі за ІІ півріччя 2011 року - на суму 757277,00 грн., за 2012 рік - на суму 510599,00 грн., та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 282159,00 грн., в тому числі за липень 2011 року - на суму 34479,00 грн., за серпень 2011 року - на суму 8853,00 грн., за вересень 2011 року - на суму 20333,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 50594,00 грн., за листопад 2011 року - на суму 11506,00 грн., за грудень 2011 року - на суму 25619,00 грн., за січень 2012 року - на суму 31585,00 грн., за лютий 2012 року - на суму 45531,00 грн., за березень 2012 року - на суму 8250,00 грн., за квітень 2012 року - на суму 3528,00 грн., за травень 2012 року - на суму 32626,00 грн., за червень 2012 року - на суму 4147,00 грн., за липень 2012 року - на суму 5108,00 грн., по господарських операціях з контрагентом ТОВ "НВП "Ромсат";

4. заниження Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" об'єкту оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 152009,00 грн., в тому числі за вересень 2011 року - на суму 30457,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 29703,00 грн., за листопад 2011 року - на суму 3309,00 грн., за грудень 2011 року - на суму (-49,00 грн.), за січень 2012 року - на суму 3380,00 грн., за березень 2012 року - на суму 41036,00 грн., за квітень 2012 року - на суму 40310,00 грн., за червень 2012 року - на суму 1054,00 грн., за липень 2012 року - на суму 1151,00 грн., за серпень 2012 року - на суму 1658,00 грн. внаслідок невключення до його складу вартості послуг, отриманих від нерезидента Celecantro Investments Limited.

Однак, наведені висновки відповідача суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах справи, а на припущеннях органу державної податкової служби.

Стосовно висновків про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" амортизаційних відрахувань необоротних матеріальних активів на загальну суму 1564071,00 грн. на вартість абонентського обладнання суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Таким чином, амортизаційні відрахування на нематеріальні активи є елементом собівартості наданих підприємством послуг та враховуються при обрахунку витрат, що мають значення для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за умови їх безпосередньої пов'язаності з таким наданням послуг.

Відповідно до пп. 14.1.3 п. 14.1 ст. 1 Податкового кодексу України, амортизацією є систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Згідно з пп. 145.1.2 п. 145.2 ст. 145 Податкового кодексу України, нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Підпунктом 145.1.9 пункту 145.1 статті 145 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності.

Отже, визначальними для нарахування амортизації на вартість нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з наданням послуг, є строк їх корисного використання та метод, які встановлюються підприємством у відповідних наказах.

Як вбачається з акту перевірки, у періоді, що перевірявся, Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" здійснювало господарську діяльність за КВЕД: 60.20 "Діяльність у сфері телевізійного мовлення"; 61.10 "Діяльність у сфері проводового електрозв'язку", 61.90 ''інша діяльність у сфері електрозв'язку''.

У ІІ півріччі 2011 року, 2012 році Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео комунікації" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" абонентське обладнання на загальну суму 6200036,63 грн. (надалі - абонентське обладнання), що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т. 1 а.с. 190-228).

Вказане абонентське обладнання позивачем зараховано на баланс підприємства, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 122 "Необоротні активи" за 3-4 квартали 2011 року, 2012 рік та регістрами бухгалтерського обліку - звітами по рахунках 112, 132, 231 (т. 1 а.с. 182-183, т. 4 а.с. 103-114).

Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" протягом ІІІ-IV кварталів 2011 року, І-IV кварталів 2012 року нараховувало амортизацію на абонентське обладнання, яка згідно оборотно-сальдових відомостей по рахунку 132 "Знос інших необоротних матеріальних активів" склала в загальному 1564071,00 грн. (в тому числі, за ІІ півріччя 2011 року - на суму 404551,00 грн., за 2012 рік - на суму 1159520,00 грн.), що відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні податкові періоди (т. 1 а.с. 131- 181, 184-185).

У акті перевірки відповідач зазначає, що платником податків до перевірки не було надано документів, які підтверджують факт використання абонентського обладнання у власній господарській діяльності, зокрема: первинних документів, які підтверджують наявність залишків абонентського обладнання станом на 01.07.2011 року; документів на підтвердження строку використання абонентського обладнання; документів, які б підтвердили факт передачі абонентського обладнання замовникам послуг; калькуляції послуг із вказівкою на складові їх собівартості та віднесення суми амортизаційних відрахувань до конкретного об'єкту витрат. На обґрунтування вказаної обставини посилається на акт про ненадання документів від 23.05.2013 року №41/22-200/22570896 (т. 4 а.с. 14-19, 24-25).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тому, суд погоджується з доводами органу державної податкової служби щодо необхідності включення платником податків до складу витрат, які мають значення для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, лише тих витрат, які безпосередньо пов'язані із веденням господарської діяльності.

Водночас, суд вважає, що відповідачем не було враховано специфіку правовідносин, у якій здійснювалося використання абонентського обладнання, а також не надано належну оцінку наданих позивачем до перевірки первинних та бухгалтерських документів.

Зокрема, як вже зазначалось вище, позивачем надано для суду видаткові та товарно-транспортні накладні, а також документи бухгалтерського обліку, які суд розцінює як належний та достатній доказ на підтвердження факту отримання абонентського обладнання. Серед вказаних документів наявні оборотно-сальдові відомості по рахунку 122 "Необоротні активи", зокрема, за 3 квартал 2011 року, які свідчать про наявність такого абонентського обладнання на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" станом на 01.07.2011 року (т. 1 а.с. 182-183, 207-230, т. 4 а.с. 103-114).

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення, згідно яких оригінали вказаних документи були представлені до перевірки, проте не взяті до уваги посадовими особами органу державної податкової служби під час її проведення. На підтвердження даної обставини посилаються на відповідь від 24.05.2013 року за вих. №308, надану на запит органу державної податкової служби від 21.05.2013 року №12256/22-210 (т. 4 а.с. 14-15, 53).

Допитана у судовому засіданні 01.10.2013 року в якості свідка податковий інспектор Наумчук Л.О. надала показання, згідно яких платником податків до перевірки не було надано копій витребовуваних по запиту органу державної податкової служби первинних документів. Водночас, свідок не заперечує проти факту, що оригінали названих вище документів до перевірки надавалися, проте не були взяті перевіряючими до уваги, оскільки розцінені як недостатній доказ на підтвердження отримання та використання абонентського обладнання у господарській діяльності позивача.

Отже, суд приходить до висновку, що обставина надання позивачем до перевірки доказів на підтвердження факту отримання абонентського обладнання та його обліковування на балансі станом на 01.07.2011 року знаходить своє підтвердження.

Крім того, позивачем надано для суду наказ Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" від 01.04.2011 року №6В "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику" (т. 1 а.с. 86-90).

Пунктом 6 даного наказу встановлено, що до складу малоцінних необоротних матеріальних активів підприємства відносяться активи, строк корисного використання яких більше одного року та вартістю до 1000,00 грн. Амортизація по таких активах нараховується в першому місяці використання об'єктів у розмірі 100 відсотків їх вартості. Нарахування амортизації по обладнанню для цифрового телебачення, переданому в оренду абонентам, проводиться з розрахунку строку корисного використання - 2 роки/24 міс.

Відповідно до п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, мінімально допустимі строки амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів (група 11 основних засобів) не встановлені.

Як зазначалось вище, згідно з пп. 145.1.2 п. 145.2 ст. 145 Податкового кодексу України, строк корисного використання (експлуатації) об'єкта встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року №92, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за №288/4509 (далі - П(с)БО 7).

Абзацом 14 пункту 4 П(с)БО 7 визначено, що строком корисного використання (експлуатації) є очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством/установою або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством/установою обсяг продукції (робіт, послуг).

Пунктом 24 П(с)БО 7 передбачено, що при визначенні строку корисного використання слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

З системного аналізу наведених норм слідує, що визначення строку корисного використання необоротних матеріальних активів є прерогативою підприємства. Фактори, що повинні враховуватись при визначенні такого строку обираються підприємством на власний розсуд із урахуванням положень П(с)БО 7. Обрахований підприємством строк корисного використання необоротних матеріальних активів зазначається у наказі по підприємству.

Тому, суд приходить до висновку, що вимога органу державної податкової служби про надання платником податків документів на підтвердження строку корисного використання абонентського обладнання, серед яких, паспорти та сертифікати, що ідентифікують виробника обладнання, є виходом за межі повноважень останнього, оскільки для визначення такого строку до уваги повинен братися лише відповідний наказ.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно яких наказ Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" від 01.04.2011 року №6В "Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику" був представлений до перевірки, проте не взятий до уваги посадовими особами органу державної податкової служби під час її проведення.

Представник відповідача в судовому засіданні вказану обставину визнав.

У матеріалах справи наявні заперечення позивача від 03.06.2013 року вих. №313 на акт перевірки, до яких було додано копію названого наказу. У відповіді органу державної податкової служби від 06.06.2013 року №13816/22-210 даному наказу надавалась оцінка (т. 4 а.с. 72-90, 123-129).

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставина надання позивачем до перевірки доказів на підтвердження визначення підприємством строку корисного використання абонентського обладнання знаходить своє підтвердження.

У матеріалах справи також наявний договір від 26.03.2012 року №010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" (Сторона 2), предметом якого стала передача Стороною 1 своїх прав та обов'язків за всіма чинними Договорами/Протоколами замовлень, укладеними з абонентами, про надання телекомунікаційних послуг Стороні 2 (т. 4 а.с. 19-22).

У пункті 1.6 даного Договору сторони погодили, що перехід прав та обов'язків від Сторони 1 до Сторони 2 відбувається в момент підписання акту приймання-передачі. Підпунктом 1.6.1 обумовлено, що Сторона 1 здійснить передачу протоколів замовлених послуг та обладнання для Сторони 2.

На виконання умов вказаного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" підписано акт приймання-передачі прав та обов'язків від 01.07.2012 року та акт приймання-передачі Договорів/Протоколів від 13.08.2012 року (т. 1 а.с. 229-230, т. 4 а.с. 23).

Вказані документи платником податків надавалися на запит органу державної податкової служби від 16.05.2013 року №11783/22-210, отримані останнім 24.05.2013 року.

Отже, на момент проведення перевірки у позивача були відсутні докази на підтвердження факту передачі абонентського обладнання замовникам послуг у користування, про що відповідачеві було відомо до дати складання акту перевірки.

Враховуючи специфіку телекомунікаційних послуг, які надаються позивачем , суд приходить до висновку, що обліковування абонентського обладнання на балансі підприємства є достатнім доказом його використання у господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ".

Що стосується доводів відповідача про ненадання позивачем до перевірки калькуляції послуг із вказівкою на складові їх собівартості та віднесення суми амортизаційних відрахувань до конкретного об'єкту витрат суд зазначає наступне, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", що затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року №318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (далі - П(с)БО 16).

Відповідно до п. 11 П(с)БО 16, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Згідно з п. 11 П(с)БО 16, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Позивачем надано для суду розрахунки собівартості програмних послуг ЦТВ за фактичними витратами за вересень 2011 року, грудень 2011 року, березень 2012 року, червень 2012 року, що містять складові витрат, враховані при її визначенні, зокрема, витрати на доступ до телекомунікаційної мережі (т. 1 а.с. 186-189).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, згідно яких вказані документи були представлені до перевірки, проте не взяті до уваги посадовими особами органу державно податкової служби під час її проведення. На підтвердження їх представлення до перевірки посилається на відповідь від 24.05.2013 року за вих. №308, надану на запит органу державної податкової служби від 21.05.2013 року №12256/22-210 (т. 4 а.с. 14-15, 53).

Допитана у судовому засіданні 01.10.2013 року в якості свідка податковий інспектор Наумчук Л.О. надала показання, згідно яких платником податків до перевірки не було надано копій витребовуваних по запиту органу державної податкової служби первинних документів. Водночас, свідок не заперечує проти факту, що оригінали вказаних вище документів до перевірки надавалися, проте не були взяті перевіряючими до уваги, оскільки розцінені як недостатній доказ на підтвердження віднесення позивачем амортизаційних витрат до конкретного об'єкту витрат.

Суд вважає, що обставина надання позивачем до перевірки калькуляції послуг знаходить своє підтвердження. При цьому, надана калькуляція містить складові їх собівартості у відповідності до вимог П(с)БО 16, в той час як віднесення суми амортизаційних відрахувань до конкретного об'єкту витрат вказаним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку прямо не передбачено.

Щодо складення відповідачем акту про ненадання документів від 23.05.2013 року №41/22-200/22570896, то судом враховано, що на момент проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" перебувало у стані припинення, на підприємстві працювала 1 особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою про загальну інформацію щодо даного платника податків та результатами його діяльності за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року (т. 1 а.с. 66-83).

У зв'язку з цим та з огляду на великий обсяг витребовуваних органом державної податкової служби документів, позивач був позбавлений можливості надавати їх у повній мірі та у стислі строки.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що факт використання Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" у господарській діяльності абонентського обладнання підтверджується всіма необхідними доказами, тому амортизаційні відрахування на його вартість у загальній сумі 1564071,00 грн. включено позивачем до складу витрат, що мають значення для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, правомірно.

Стосовно висновків відповідача про завищення Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 1719739,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 315282,00 грн. по господарських операціях з контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт", а також висновків про завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 1267876,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 282159,00 грн. по господарських операціях з контрагентом ТОВ "НВП "Ромсат", суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання, як визначальна ознака господарської операції, кореспондує з положеннями Податкового кодексу України, що регулюють порядок формування платниками податків витрат, які враховуються при визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини позивача із контрагентами ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт" полягали у наступному.

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації" (Виконавець) було укладено договір №01/01/11, предметом якого стало надання комплексних послуг з обслуговування абонентів (т. 3 а.с. 132-137, 140-143).

В подальшому сторонами підписано додаткові угоди до вказаного договору, а саме, від 01.07.2011 року №1, від 01.08.2011 року №2, від 01.09.2011 року №3 (т. 3 а.с. 138-139, 144).

Із врахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами, послуги, що надавались за договором від 01.01.2011 року №01/01/11 включали в себе:

- послуги з обробки телефонних дзвінків від абонентів Замовника;

- послуги з доставки абонентам Замовника повідомлень про заборгованість по абонентській платі перед Замовником;

- послуги із забезпечення доставки рахунків на оплату послуг, що надаються Замовником абонентам;

- послуги з надання Замовнику маркетингових, рекламних та інших супутніх послуг, пов'язаних з основною діяльністю Замовника з надання абонентам послуг доступу до пакетів телепрограм в цифровому та аналоговому форматі, послу доступу до Інтернет;

- послуги з доставки громадянам, які проживають на території діяльності Замовника і які є потенційними абонентами Замовника повідомлень з пропозиціями про укладення протоколів замовлених послуг та обладнання;

- послуги з інформування громадян, які проживають на території діяльності Замовника і які є потенційними абонентами Замовника, про діяльність Замовника, про перелік Послуг, які надаються останнім, їх характеристики;

- послуги з організації договірної діяльності Замовника з банківськими установами та платіжними системами;

- збір заявок, у телефонному або письмовому режимах, від абонентів Замовника про наявність пошкоджень кабельних мереж та недолік якості зображення по каналах телебачення, обробка та своєчасне доведення таких заявок до Замовника для вжиття заходів по їх усуненню;

- послуги з друкування квитанцій, конвертів та іншої поліграфічної продукції;

- від імені та за рахунок Замовника (в тому числі й на підставі виданої Замовником довіреності) приймає від клієнтів (потенційних абонентів Замовника) попередні заявки на надання послуг доступу до пакетів телепрограм та послуг доступу до Інтернету, протоколи замовлених послуг та обладнання, в тому числі акти приймання-передачі обладнання до цих протоколів, заявки на підключення та надання сервісних послуг (диспетчерські послуги) та передає зазначені документи Замовнику;

- від імені та за рахунок Замовника (в тому числі й на підставі виданої Замовником довіреності) укладає протоколи замовлених послуг та обладнання про надання Замовником послуг доступу до пакетів телепрограм та/або послуг доступу до Інтернету, в тому числі акти приймання-передачі обладнання до цих протоколів. Від імені та за рахунок Замовника укладає протоколи замовлених додаткових послуг та матеріалів, в тому числі акти приймання-передачі обладнання до цих протоколів;

- послуги з нанесення зображень (знаків для товарів та послуг) Замовника на автомобільному транспорті, що належить виконавцю;

- послуги з забезпечення стягнення заборгованості з абонентів-боржників Замовника в претензійно-позовному порядку. При виконанні зобов'язань по стягненню заборгованості з боржників Замовника, Виконавець забезпечує підготовку і направлення претензій боржникам і позовних заяв у судові органи, відповідно до вимог законодавства України. Послуги по забезпеченню стягнення заборгованості Виконавець погоджує із Замовником;

- послуги по ремонту обладнання Замовника;

- інші послуги, що не передбачені цим Договором, але випливають із взаємовідносин Сторін по ньому;

- ведення обліку абонентів, оброблення персональних даних абонентів, організація, обслуговування та підтримка комп'ютерної системи обліку абонентів Замовника з метою систематизації інформації про абонентів Замовника для забезпечення надання останнім телекомунікаційних послуг. Надання Замовнику всієї необхідної інформації про його абонентів;

- послуги з обробки абонентських платежів, що надійшли через банківські установи, електронні платіжні системи (Інтернет-банкінг, телефонний банкінг, оплата через мережу банкоматів);

- послуги з розщеплення коштів, що надійшли за типами послуг та видами сервісу;

- послуги із звірки коштів, що надійшли за квитанціями по надходженням на поточний рахунок;

- послуги з формування підсумкових даних за звітний місяць, необхідних для підготовки бухгалтерської та статистичної звітності;

- ведення обліку видів телекомунікаційних послуг та їх обсягу, видів додаткових сервісів та їх обсягу, що надаються абонентам;

- від імені та за рахунок Замовника укладає договори з третіми особами на організацію надання рекламних послуг, а саме договори на виготовлення рекламних матеріалів та/або рекламної продукції, договори на розміщення та/або розповсюдження рекламних матеріалів Замовника та передає зазначені документи Замовнику;

- послуги із створення і розроблення медіапланів рекламних кампаній, рекламні і комунікативні стратегії, сюжети рекламних кампаній Замовника;

- послуги із створення і розроблення творчих матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, рекламні сюжети, слогани, малюнки, слайди, інші твори, фонограми, аудіо-відео твори, фотоматеріали, фото- та ілюстративні твори, рекламні тексти, а також інші творчі розробки і твори для їх використання в рекламні;

- послуги із створення дизайну, художнього оформлення, адаптації другорядних рекламних матеріалів: плакатів (постерів), буклетів, брошур, сувенір рекламних матеріалів, флаєрів тощо, верстки періодичних видань (газети, каталоги, журнали, тощо);

- послуги з організації та проведення рекламних кампаній Замовника на телебаченні, радіо, в пресі та зовнішньої реклами Замовника;

- послуги з адаптації (переклад українською/російською мовою, творчі зміни згідно з рекламною стратегією тощо) рекламних текстів та/або матеріалів Замовника;

- інші рекламні послуги, що не передбачені цим Договором, але випливають із взаємовідносин Сторін по ньому.

Виконання сторонами умов договору від 01.01.2011 року №01/01/11 підтверджується:

- актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 29.07.2011 року №IV-0000340 на суму 143311,57 грн.; від 31.08.2011 року №IV-0000382 на суму 143311,57 грн.; від 30.09.2011 року №IV-0000421 на суму 143311,57 грн.; від 31.10.2011 року №IV-0000459 на суму 143311,57 грн.; від 30.11.2011 року №IV-0000505 на суму 143311,57 грн. (т. 3 а.с. 146, 162, 177, 191, 206);

- звітами про проведення рекламної кампанії на носіях зовнішньої реклами за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року (т. 3 а.с. 147-160, 162-176, 178-191, 192-205, 207-217).

Як зазначено в акті перевірки, загальна вартість наданих послуг згідно договору становить 859869,55 грн., в тому числі ПДВ у сумі 143311,55 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації" для Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" було виписано податкові накладні: від 29.07.2011 року №114 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 31.08.2011 року №117 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 30.09.2011 року №132 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 31.10.2011 року №89 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 30.11.2011 року №118 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 30.12.2011 року №118 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн. (т. 3 а.с. 218-221).

30.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації" підписано угоду про розірвання договору від 01.01.2011 року №01/01/11 (т. 3 а.с. 145).

01.12.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" (Виконавець) було укладено договір №11/12/11, предметом якого стало надання комплексних послуг з обслуговування абонентів (т. 1 а.с. 231-236, т. 3 а.с. 17-22).

У пункті 1.2. даного договору сторонами погоджено, що послуги за даним договором включали в себе:

- послуги з обробки телефонних дзвінків від абонентів замовника;

- ведення обліку видів телекомунікаційних послуг та їх обсягу, видів додаткових сервісів та їх обсягу, що надаються абонентам;

- послуги з доставки абонентам Замовника повідомлень про заборгованість по абонентській платі перед Замовником;

- послуги з забезпечення доставки рахунків на оплату послуг, що надаються Замовником абонентам;

- послуги з надання Замовнику маркетингових, рекламних та інших супутніх послуг, пов'язаних з основною діяльністю Замовника з надання абонентам телекомунікаційних послуг, що надаються Замовником відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених на підприємстві Замовника;

- послуги з доставки громадянам, які проживають на території діяльності Замовника і які є потенційними абонентами Замовника повідомлень з пропозиціями про укладення протоколів замовлених послуг та обладнання;

- послуги з інформування громадян, які проживають на території діяльності Замовника і які є потенційними абонентами Замовника, про діяльність Замовника, про перелік Послуг, які надаються останнім, їх характеристики;

- послуги з організації договірної діяльності Замовника з банківськими установами та платіжними системами;

- збір заявок, у телефонному або письмовому режимах, від абонентів Замовника про наявність пошкоджень кабельних мереж та недолік якості зображення по каналах телебачення, обробка та своєчасне доведення таких заявок до Замовника для вжиття заходів по їх усуненню;

- послуги з друкування квитанцій, конвертів та іншої поліграфічної продукції;

- від імені та за рахунок Замовнику (в тому числі й на підставі виданої Замовником довіреності) приймає від клієнтів (потенційних абонентів Замовника) попередні заявки на надання телекомунікаційних послуг, що надаються Замовником відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених на підприємстві Замовника, протоколи замовлених послуг та обладнання, в тому числі акти приймання-передачі обладнання до цих протоколів, заявки на підключення та надання сервісних послуг (диспетчерські послуги) та передає зазначені документи Замовнику;

- від імені та за рахунок Замовнику (в тому числі й на підставі виданої Замовником довіреності) укладає протоколи замовлених послуг та обладнання про надання Замовником телекомунікаційних послуг, що надаються відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених на підприємстві Замовника, в тому числі акти приймання-передачі обладнання до цих протоколів. Від імені та за рахунок Замовника укладає протоколи замовлених додаткових послуг та матеріалів, в тому числі акти приймання-передачі обладнання до цих протоколів;

- послуги з нанесення зображень (знаків для товарів та послуг) Замовника на автомобільному транспорті, що належить Виконавцю;

- послуги з забезпечення стягнення заборгованості з абонентів-боржників Замовника в претензійно-позовному порядку. При виконанні зобов'язань по стягненню заборгованості з боржників Замовника, Виконавець забезпечує підготовку і направлення претензій боржникам і позовних заяв у судові органи м. Києва. Послуги по забезпеченню стягнення заборгованості Виконавець погоджує із Замовником;

- ведення обліку абонентів, оброблення персональних даних абонентів, організація, обслуговування та підтримка комп'ютерної системи обліку абонентів Замовника з метою систематизації інформації про абонентів Замовника для забезпечення надання останнім телекомунікаційних послуг. Надання Замовнику всієї необхідної інформації про його абонентів;

- послуги з обробки абонентських платежів, що надійшли через банківські установи, електронні платіжні системи (Інтернет-банкінг, телефонний банкінг, оплата через мережу банкоматів);

- послуги з розщеплення коштів, що надійшли за типами послуг та видами сервісу;

- послуги із звірки коштів, що надійшли за квитанціями по надходженням на поточний рахунок;

- послуги з формування підсумкових даних за звітний місяць, необхідних для підготовки бухгалтерської та статистичної звітності;

- від імені та за рахунок Замовника укладає договори з третіми особами на організацію надання рекламних послуг, а саме договори на виготовлення рекламних матеріалів та/або рекламної продукції, договори на розміщення та/або розповсюдження рекламних матеріалів Замовника та передає зазначені документи Замовнику;

- послуги із створення і розроблення медіапланів рекламних кампаній, рекламні і комунікативні стратегії, сюжети рекламних кампаній Замовника;

- послуги із створення і розроблення творчих матеріалів: дизайн, ескізи художнього оформлення рекламних матеріалів, рекламні сюжети, слогани, малюнки, слайди, інші твори, фонограми, аудіо-відео твори, фотоматеріали, фото- та ілюстративні твори, рекламні тексти, а також інші творчі розробки і твори для їх використання в рекламні;

- послуги із створення дизайну, художнього оформлення, адаптації другорядних рекламних матеріалів: плакатів (постерів), буклетів, брошур, сувенір рекламних матеріалів, флаєрів тощо, верстки періодичних видань (газети, каталоги, журнали, тощо);

- послуги з організації та проведення рекламних кампаній Замовника на телебаченні, радіо, в пресі та зовнішньої реклами Замовника;

- послуги з адаптації (переклад українською/російською мовою, творчі зміни згідно з рекламною стратегією тощо) рекламних текстів та/або матеріалів Замовника;

- інші рекламні послуги, що не передбачені цим Договором, але випливають із взаємовідносин Сторін по ньому.

Виконання умов договору від 01.12.2011 року №11/12/11 підтверджується:

- актами здачі-приймання робіт (надання послуг): від 31.12.2011 року №Т-00000259 на суму 143311,57 грн.; від 31.01.2012 року №Т-00000032 на суму 143311,57 грн.; від 29.02.2012 року №Т-00000082 на суму 143311,57 грн.; від 31.03.2012 року №Т-00000133 на суму 143311,57 грн.; від 30.04.2012 року №Т-00000185 на суму 143311,57 грн.; від 31.05.2012 року №Т-00000239 на суму 143311,57 грн.; від 30.06.2012 року №Т-00000295 на суму 143311,57 грн. (т. 3 а.с. 23, 37, 48, 62, 77, 92, 108);

- звітами про проведення рекламної кампанії на носіях зовнішньої реклами за грудень 2011 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень (т. 3 а.с. 24-36, 38-47, 49-61, 63-76, 78-91, 93-107, 109-123).

Як зазначено в акті перевірки, загальна вартість наданих послуг згідно даного договору становить 1203817,17 грн., в тому числі ПДВ у сумі 200636,17 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" для Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" було виписано податкові накладні: від 31.12.2011 року №54 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 31.01.2012 року №117 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 29.02.2012 року №41 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 31.03.2012 року №34 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 30.04.2012 року №50 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 31.05.2012 року №57 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн.; від 30.06.2012 року №46 на суму 143311,57 грн., в тому числі ПДВ 28662,31 грн. (т. 3 а.с. 124-130).

Документи на підтвердження здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації", Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV і відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом. Податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації", Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" для Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Витрати у загальній сумі 1719739,00 грн. по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт" позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІІ-IV квартали 2011 року, 2012 рік, що відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток за відповідні податкові періоди (т. 1 а.с. 131-181).

Податок на додану вартість у загальній сумі 315282,00 грн., на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет Відео Комунікації" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телесвіт", позивачем включено до складу податкового кредиту за липень-грудень 2011, січень-березень, травень, липень 2012 року, що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди (т. 2 а.с. 6-100).

У акті перевірки відповідач вказує, що у періоді, який перевірявся, платником податків було укладено договір із Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі", предметом якого є надання послуг із забезпечення організації та підтримки доступу Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" до глобальної мережі, а також договори про надання послуг реклами та маркетингу з іншими контрагентами. Відповідач вважає, що відсутність відмінностей у предметах названих договорів свідчить про те, що господарські операції, вчинені в рамках договорів від 01.01.2011 року №01/01/11 та від 01.12.2011 року №11/12/11, фактично не призвели до отримання підприємством економічної вигоди, а отже не були такими, що провадились в межах господарської діяльності платника податків.

При цьому, зауваження щодо форми та змісту досліджених під час перевірки первинних документів, наданих на підтвердження факту здійснення господарських операцій із ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт", в акті перевірки відсутні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

В свою чергу, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З системного аналізу наведених норм слідує, що господарська (підприємницька) діяльність завжди має на меті отримання особою, яка її здійснює, прибутку. Проте, методи здійснення господарської (підприємницької) діяльності з метою отримання прибутку чи іншої економічної вигоди обираються особою самостійно, на власний розсуд та ризик.

З досліджених судом договорів від 01.01.2011 року №01/01/11 та від 01.12.2011 року №11/12/11 вбачається, що послуги, покладені в основу їх предмету, надавались позивачеві у різні часові періоди, а саме, ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" надавало послуги у період з 01.01.2011 року до 30.11.2011 року, ТОВ "Телесвіт" - у період з 01.12.2011 року.

Тому, висновки органу державної податкової служби про відсутність відмінностей у предметах договорів, укладених із ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт" і, як наслідок, відсутність у позивача економічної вигоди від їх укладення є безпідставними.

Крім того, у матеріалах справи наявні: договір від 01.06.2008 року №07-06/08, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські телекомунікаційні мережі" (Виконавець), предметом якого було надання Виконавцем послуг із забезпечення якісного та безперебійного доступу Замовника до глобальної мережі Інтернет; укладені сторонами додаткові угоди до нього; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на підтвердження виконання його умов (т. 1 а.с. 237-250, т. 2 а.с. 1-5).

Порівняльний аналіз предметів договорів від 01.01.2011 року №01/01/11, від 01.12.2011 року №11/12/11 та від 01.06.2008 року №07-06/08 дає підстави для висновків, що предмет договору, укладеного із ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі", є відмінним від предметів договорів, укладених із ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт", оскільки стосується якісних та кількісних характеристик послуги доступу до ресурсів глобальної мережі Інтернет (швидкості доступу) і ніяким чином не охоплює роботу з абонентами або надання рекламних (маркетингових) послуг.

Таким чином, висновки органу державної податкової служби про відсутність відмінностей у предметах договорів, укладених із ТОВ "Інтернет Відео Комунікації", ТОВ "Телесвіт" та ТОВ "Київські телекомунікаційні мережі" і, як наслідок, відсутність у позивача економічної вигоди від їх укладення також є безпідставними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Отже, орган державної податкової служби не був позбавлений можливості під час проведення перевірки самостійно порівняти предмети наявних у нього договорів від 01.01.2011 року №01/01/11, від 01.12.2011 року №11/12/11 та від 01.06.2008 року №07-06/08 для визначення відмінностей у них. Ненадання платником податків письмових пояснень з даного приводу не може слугувати безпосередньою підставою для висновків про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтернет Відео Комунікації", ТОВ "Телесвіт", за умови наявності інших документів, що свідчать про фактичне виконання сторонами умов даних договорів в межах власної господарської діяльності.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" економічної вигоди по господарських операціях з ТОВ "Інтернет Відео Комунікації" та ТОВ "Телесвіт" підтверджується всіма необхідними доказами, тому збільшення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 1719739,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 315282,00 грн. є правомірним.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини позивача із контрагентом ТОВ "НВП "Ромсат" полягали у наступному.

21.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" (Продавець) було укладено договір №К-022112, предметом якого стала поставка товарів - телекомунікаційного обладнання (т. 2 а.с. 132-137).

У пункті 1.3 вказаного договору сторонами погоджено, що найменування (номенклатура), кількість, вартість поставки кожної партії товарів визначаються специфікаціями, які оформлюються у вигляді додатків до цього договору та є його невід'ємною частиною.

В подальшому сторонами підписано специфікації до договору 21.02.2011 року №К-022112, а саме, від 21.02.2011 року №2, від 09.03.2011 року №3, від 12.04.2011 року №4, від 13.05.2011 року №5, від 21.06.2011 року №6 (т. 2 а.с. 138-146).

Виконання сторонами умов даного договору підтверджується описаними в акті перевірки та наявними у матеріалах справи видатковими накладними: від 01.07.2011 року №К-070110 на суму 4324,56 грн.; від 20.07.2011 року №К-072018 на суму 14364,00 грн.; від 26.07.2011 року №К-072618 на суму 39737,02 грн.; від 02.08.2011 року №К-080213 на суму 29778,66 грн.; від 02.08.2011 року №К-080214 на суму 52360,20 грн.; від 15.08.2011 року №К-081502 на суму 4620,00 грн.; від 17.08.2011 року №К-081709 на суму 7072,13 грн.; від 22.08.2011 року №К-082217 на суму 662,40 грн.; від 22.08.2011 року №К-082223 на суму 474,33 грн.; від 26.08.2011 року №К-082607 на суму 8170,20 грн.; від 26.08.2011 року №К-082608 на суму 6088,80 грн.; від 26.08.2011 року №К-082609 на суму 28731,00 грн.; від 29.08.2011 року №К-082901 на суму 1663,20 грн.; від 29.08.2011 року №К-082916 на суму 3844,80 грн.; від 30.08.2011 року №К-083038 на суму 73920,00 грн. (т. 2 а.с. 171-184).

Як зазначено в акті перевірки, 01.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" (Продавець) було укладено договір №К-090111, предметом якого стала поставка товарів та надання послуг з сервісного обслуговування.

Виконання сторонами умов даного договору підтверджується описаними в акті перевірки та наявними у матеріалах справи:

- видатковими накладними: від 20.09.2011 року №К-092010 на суму 40584,12 грн.; від 20.09.2011 року №К-092035 на суму 2420,40 грн.; від 28.09.2011 року №К-092829 на суму 16299,29 грн.; від 28.09.2011 року №К-092831 на суму 1858,99 грн.; від 28.09.2011 року №К-092832 на суму 53400,00 грн.; від 28.09.2011 року №К-092833 на суму 4444,02 грн.; від 30.09.2011 року №К-093026 на суму 1128,00 грн.; від 03.10.2011 року №К-100307 на суму 1858,99 грн.; від 10.10.2011 року №К-101032 на суму 53400,00 грн.; від 13.10.2011 року №К-101327 на суму 57462,00 грн.; від 14.10.2011 року №К-101402 на суму 83594,16 грн.; від 14.10.2011 року №К-101405 на суму 734,40 грн.; від 31.10.2011 року №К-103129 на суму 16166,53 грн.; від 31.10.2011 року №К-103141 на суму 85926,24 грн.; від 31.10.2011 року №К-103142 на суму 4716,18 грн.; від 08.11.2011 року №К-110814 на суму 489,60 грн.; від 08.11.2011 року №К-110815 на суму 12024,00 грн.; від 08.11.2011 року №К-111624 на суму 56520,00 грн.; від 02.12.2011 року №К-120224 на суму 75642,60 грн.; від 02.12.2011 року №К-120225 на суму 489,60 грн.; від 02.12.2011 року №К-120226 на суму 3513,60 грн.; від 14.12.2011 року №К-121405 на суму 27165,60 грн.; від 26.12.2011 року №К-122602 на суму 46903,08 грн.; від 18.01.2012 року №К-011814 на суму 43435,73 грн.; від 23.01.2012 року №К-012314 на суму 489,60 грн.; від 26.01.2012 року №К-012625 на суму 57462,00 грн.; від 26.01.2012 року №К-012640 на суму 17112,00 грн.; від 07.02.2012 року №К-020703 на суму 269667,48 грн.; від 10.02.2012 року №К-021006 на суму 2078,40 грн.; від 28.02.2012 року №К-022805 на суму 46083,60 грн.; від 20.03.2012 року №К-032016 на суму 25556,40 грн.; від 29.03.2012 року №К-032391 на суму 23944,27 грн.; від 26.04.2012 року №К-042615 на суму 2688,00 грн. (т. 2 а.с. 158, 160-162, 164-168, 170-205, 207);

- актами здачі-прийняття робіт: від 07.07.2011 року №К-070708 на суму 2870,76 грн.; від 07.10.2011 року №К-100703 на суму 1321,20 грн.; від 07.10.2011 року №К-100706 на суму 200,00 грн.; від 10.01.2012 року №001 на суму 5817,60 грн.; від 30.01.2012 року №К-013004 на суму 3322,92 грн.; від 06.02.2012 року №002 на суму 9974,40 грн.; від 27.02.2012 року №003 на суму 7248,00 грн.; від 07.04.2012 року №004 на суму 18652,80 грн.; від 15.05.2012 року №004 на суму 23779,20 грн.; від 05.06.2012 року №К-0605084 на суму 24883,20 грн.; від 02.07.2012 року №0207 на суму 5107,20 грн. (т. 2 а.с. 147-157).

Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" для Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" було виписано податкові накладні, які описані в акті перевірки та наявні у матеріалах справи: від 30.06.2011 року №563 на суму 4324,56 грн., в тому числі ПДВ 720,76 грн.; від 06.07.2011 року №75 на суму 2870,76 грн., в тому числі ПДВ 478,46 грн.; від 22.07.2011 року №435 на суму 126280,20 грн., в тому числі ПДВ 21046,70 грн.; від 29.07.2011 року №623 на суму 30441,06 грн., в тому числі ПДВ 5073,51 грн.; від 12.08.2011 року №281 на суму 4620,00 грн., в тому числі ПДВ 770,00 грн.; від 18.08.2011 року №485 на суму 12015,00 грн., в тому числі ПДВ 2002,50 грн.; від 23.08.2011 року №525 на суму 1663,20 грн., в тому числі ПДВ 277,20 грн.; від 25.08.2011 року №561 на суму 6088,80 грн., в тому числі ПДВ 1014,80 грн.; від 25.08.2011 року №562 на суму 28731,00 грн., в тому числі ПДВ 4788,50 грн.; від 20.09.2011 року №407 на суму 40584,12 грн., в тому числі ПДВ 6764,02 грн.; від 20.09.2011 року №423 на суму 2420,40 грн., в тому числі ПДВ 403,40 грн.; від 27.09.2011 року №606 на суму 3717,98 грн., в тому числі ПДВ 619,66 грн.; від 27.09.2011 року №607 на суму 53400,00 грн., в тому числі ПДВ 8900,00 грн.; від 27.09.2011 року №608 на суму 5572,02 грн., в тому числі ПДВ 928,67 грн.; від 27.09.2011 року №610 на суму 16299,29 грн., в тому числі ПДВ 2716,55 грн.; від 06.10.2011 року №94 на суму 53400,00 грн., в тому числі ПДВ 8900,00 грн.; від 06.10.2011 року №99 на суму 1321,20 грн., в тому числі ПДВ 220,20 грн.; від 06.10.2011 року №101 на суму 240,00 грн., в тому числі ПДВ 40,00 грн.; від 11.10.2011 року №210 на суму 99760,69 грн., в тому числі ПДВ 16626,78 грн.; від 13.10.2011 року №268 на суму 57462,00 грн., в тому числі ПДВ 9577,00 грн.; від 14.10.2011 року №271 на суму 734,40 грн., в тому числі ПДВ 122,40 грн.; від 26.10.2011 року №629 на суму 85926,24 грн., в тому числі ПДВ 14321,04 грн.; від 27.10.2011 року №676 на суму 4716,18 грн., в тому числі ПДВ 786,03 грн.; від 07.11.2011 року №136 на суму 68544,00 грн., в тому числі ПДВ 11424,00 грн.; від 08.11.2011 року №135 на суму 489,60 грн., в тому числі ПДВ 81,60 грн.; від 02.12.2011 року №41 на суму 75642,60 грн., в тому числі ПДВ 12607,10 грн.; від 02.12.2011 року №42 на суму 489,60 грн., в тому числі ПДВ 81,60 грн.; від 02.12.2011 року №43 на суму 3513,60 грн., в тому числі ПДВ 585,60 грн.; від 14.12.2011 року №288 на суму 27165,60 грн., в тому числі ПДВ 4527,60 грн.; від 16.12.2011 року №400 на суму 46903,08 грн., в тому числі ПДВ 7817,18 грн.; від 18.01.2012 року №202 на суму 43435,73 грн., в тому числі ПДВ 7239,29 грн.; від 23.01.2012 року №297 на суму 489,60 грн., в тому числі ПДВ 81,60 грн.; від 24.01.2012 року №349 на суму 5817,50 грн., в тому числі ПДВ 969,60 грн.; від 25.01.2012 року №399 на суму 41460,79 грн., в тому числі ПДВ 6910,13 грн.; від 26.01.2012 року №413 на суму 16001,21 грн., в тому числі ПДВ 2666,87 грн.; від 26.01.2012 року №451 на суму 17112,00 грн., в тому числі ПДВ 2852,00 грн.; від 27.01.2012 року №478 на суму 61866,06 грн., в тому числі ПДВ 10311,01 грн.; від 27.01.2012 року №496 на суму 3322,92 грн., в тому числі ПДВ 553,82 грн.; від 06.02.2012 року №100 на суму 9974,40 грн., в тому числі ПДВ 1662,40 грн.; від 07.02.2012 року №314 на суму 207801,42 грн., в тому числі ПДВ 34633,57 грн.; від 09.02.2012 року №295 на суму 2078,40 грн., в тому числі ПДВ 346,40 грн.; від 23.02.2012 року №321 на суму 25556,40 грн., в тому числі ПДВ 4259,40 грн.; від 27.02.2012 року №725 на суму 7248,00 грн., в тому числі ПДВ 1208,00 грн.; від 27.02.2012 року №961 на суму 46083,60 грн., в тому числі ПДВ 7680,60 грн.; від 20.03.2012 року №321 на суму 25556,40 грн., в тому числі ПДВ 4259,40 грн.; від 29.03.2012 року №613 на суму 23944,27 грн., в тому числі ПДВ 3990,71 грн.; від 07.04.2012 року №107 на суму 18480,00 грн., в тому числі ПДВ 3080,00 грн.; від 26.04.2012 року №527 на суму 2688,00 грн., в тому числі ПДВ 448,00 грн.; від 15.05.2012 року №221 на суму 23779,20 грн., в тому числі ПДВ 3963,20 грн.; від 05.06.2012 року №48 на суму 24883,20 грн., в тому числі ПДВ 4147,20 грн.; від 02.07.2012 року №113 на суму 30643,20 грн., в тому числі ПДВ 5107,20 грн. (т. 2 а.с. 218-244, 246-250, т. 3 а.с. 1-7, 9-16).

Документи на підтвердження здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV і відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом. Податкові накладні, виписані Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" для Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Витрати у загальній сумі 1267876,00 грн. по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" позивачем включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, за ІІІ-IV квартали 2011 року, 2012 рік, що відображено у податкових деклараціях з податку на прибуток за відповідні податкові періоди (т. 1 а.с. 131-181).

Податок на додану вартість у загальній сумі 282159,00 грн. на підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат", позивачем включено до складу податкового кредиту за липень-грудень 2011, січень-липень 2012 року що відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди (т. 2 а.с. 6-107).

У акті перевірки відповідач вказує, що платником податків не було представлено до перевірки видаткові накладні по господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат", в яких було б вказано назву товару, імена осіб, що відпустили та прийняли товар, номер і дату довіреності на підтвердження повноважень особи, що прийняла товар. Крім того, відповідач зазначає, що платником податків не було представлено до перевірки докази на підтвердження перевезення товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат".

Водночас, у акті перевірки орган державної податкової служби посилається на видаткові накладні по господарських операціях позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат", зазначає їх дати та номери, вартість отриманих товарів.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази, з яких вбачається, що перевезення товарів від Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" до Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" здійснювалося вантажним транспортом Продавця (Виконавця), а також службою доставки ПП "Нічний експрес", що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (т. 2 а.с. 208-217).

При дослідженні наявних у матеріалах справи видаткових накладних встановлено, що вони містять усі необхідні реквізити, зокрема і ті, що перераховані відповідачем в акті перевірки, а недоліки у формуванні окремих первинних документів не може слугувати підставою для висновків про відсутність здійснення господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух товарів та зміни у власному капіталі, зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю справді мали місце.

У акті перевірки відповідач також вказує, що Державною податковою інспекцією у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби було отримано від Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва інформацію від 30.04.2013 року №2739/7/22-521, згідно якої у зв'язку із тим, що ТОВ "НВП "Ромсат" обліковується за станом "9" - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, органом державної податкової служби було складено акт від 02.04.2013 року №564/22-509/21611854 про неможливість проведення зустрічної звірки даного платника податків щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ БВТФ "Стандарт", ТОВ "Будівництво Монтаж Інтер'єри", ТОВ ''АБГ ''Моноліт'', ТОВ ''Каліопс'', ТОВ "Танкор", ТОВ "КТФ "Партнер" за період з 01.01.2009 року по 30.09.2012 року.

Суд критично розцінює доводи відповідача, що складення акту від 02.04.2013 року №564/22-509/21611854 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВП "Ромсат" свідчить про безтоварність господарських операцій цього контрагента із позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За практикою Європейського суду з прав людини, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України"). У разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податку на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності (рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії").

Отже, при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування платником податків витрат та податкового кредиту, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. У разі наявності у територіального органу доходів і зборів інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Крім того, дослідивши акт від 02.04.2013 року №564/22-509/21611854, суд вбачає у ньому невідповідність дійсним обставинам справи.

В даному акті вказано, що станом на дату його складення Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" відсутнє за власним місцезнаходженням (т. 4 а.с. 26-51).

Проте, такі твердження ґрунтуються лише на аналітичних даних Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.

В свою чергу, витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.09.2013 року №17275305 підтверджується, що інформація про відсутність юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат", до реєстру внесена 18.05.2013 року, а 01.08.2013 року відомості про цю юридичну особу підтверджено (т. 4 а.с. 130-133).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, на момент вчинення господарських операцій із позивачем Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" було зареєстроване як юридична особа, відомості про нього містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та як наслідок, можуть бути використані позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Ні установчі, ні статутні документи вказаного контрагента позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне відповідачем суду не надано.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що факт здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Ромсат" підтверджується всіма необхідними доказами, тому збільшення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств, на загальну суму 1267876,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 282159,00 грн. є правомірним.

Стосовно висновків відповідача про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" об'єкту оподаткування податком на додану вартість на загальну суму 152009,00 грн. внаслідок невключення до його складу вартості послуг, отриманих від нерезидента Celecantro Investments Limited, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пп. "д" п. 186.3 ст. 185 Податкового кодексу України, телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж, належать до послуг, місцем постачання яких вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Абзацом 3 пункту 187.8 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

В силу вимог, закріплених у пункті 190.2 статті 190, пункті 208.2 статті 208 Податкового кодексу України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, що визначається як договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку.

Таким чином, в разі отримання платником податків телекомунікаційних послуг від нерезидента, на нього покладається обов'язок нарахування та сплати до бюджету податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених з урахуванням норм Податкового кодексу України.

Водночас, відповідно до п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України, операції з виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;

Отже, в разі отримання платником податків від нерезидента права користування об'єктами авторського та/або суміжного права, винагорода за таке користування не є базою для нарахування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 року між Celecantro Investments Limited (CIL) та Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" (Провайдер) було укладено договір №02/2010-CIL-D, предметом якого стала ретрансляція Провайдером каналів Discovery Channel, Animal Planet, Discovery World, Discovery Science, Discovery Travel and Living, ID Investigation Discovery (т. 3 а.с. 222-234).

У даному Договорі сторонами погоджено, що на Провайдера покладено обов'язки:

- сплачувати CIL Абонентську Платню у відповідності з положеннями Договору;

- дотримуватись Положень Додатку до цього Договору, Стандартних умов та Положень, а також Доповнень, що є невід'ємними частинами Договору;

- ретранслювати Канали усіма Кабельними Системами усім Абонентам на Території впродовж Терміну Дії Договору,

а на CIL покладено обов'язки:

- впродовж Терміну Дії Договору надавати Провайдеру послугу, шляхом створення можливості прийому сигналу, що несе Канали та надання права ретранслювати Канали шляхом цифрового або аналогового поширення Кабельними Системами (право на ретрансляцію).

В подальшому сторонами підписано додаткові угоди до вказаного договору, а саме, від 01.06.2011 року №1, від 31.12.2010 року №2, від 31.03.2011 року №3, від 01.04.2011 року №4, від 30.06.2011 року №5, від 30.12.2011 року №6 (т. 3 а.с. 235-244).

Із врахуванням змін, внесених додатковою угодою від 01.04.2011 року №4, сторони дійшли згоди щодо заміни по тексту Договору та додатків до нього терміну "Абонентська Плата" на "Ліцензійна винагорода". Крім того, Договір викладено у новій редакції, згідно якої на Провайдера покладено обов'язки:

- сплачувати Ліцензійну винагороду у відповідності з положеннями договору та додатків, що є його невід'ємними частинами,

а на CIL покладено обов'язки:

- впродовж Терміну Дії Договору надавати Провайдеру невиключне право користування авторськими та суміжними правами на твори, включені в Канал(и) на Території, з дозволу володільців цих прав. Користування означає право користування авторськими та суміжними правами на об'єкти, включені організацією мовлення в Канал(и) з дозволу володільців цих прав, для забезпечення доступу абонентам до Каналу(ам) шляхом ретрансляції сигналу, який несе Канал(и) по дротах (через кабель), при цьому будь-які виключні права (право власності) на об'єкти авторського та суміжного права, що складають Канал(и), до Провайдера не переходять та ним не отримується право продати або здійснити відчуження зазначених об'єктів в інший спосіб. Право на Канал(и) включає право отримання сигналу, який несе Канал(и), право обробки сигналу (за умови збереження змісту звуків та зображень), право передачі сигналу в кабельну телекомунікаційну мережу, право дозволяти або забороняти доступ абонентам до Каналу(ів).

Виконання умов даного договору підтверджується актами від 30.09.2011 року, від 31.12.2011 року, від 31.03.2012 року, від 30.06.2012 року (т. 4 а.с. 8-11, 92-97).

Станом на час проведення перевірки по договору від 01.01.2010 року №02/2010-CIL-D Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" сплачено для Celecantro Investments Limited ліцензійну винагороду на загальну суму 695505,00 грн.

01.11.2010 року між Celecantro Investments Limited (CIL) та Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Рівне ТВМ" (Провайдер) було укладено договір №011110/9-CIL-D, предметом якого стала ретрансляція Провайдером каналів National Geographic, Nat Geo Wild (т. 3 а.с. 245-250, т. 4 а.с. 1-2).

У даному Договорі сторонами погоджено, що на Провайдера покладено обов'язки:

- сплачувати CIL Абонентську Платню у відповідності з положеннями Договору;

- дотримуватись Положень Додатку до цього Договору, Стандартних умов та Положень, а також Доповнень, що є невід'ємними частинами Договору;

- ретранслювати Канали усіма Кабельними Системами усім Абонентам на Території впродовж Терміну Дії Договору,

а на CIL покладено обов'язки:

- впродовж Терміну Дії Договору надавати Провайдеру послугу, шляхом створення можливості прийму сигналу, що несе Канали та надання права ретранслювати Канали шляхом цифрового або аналогового поширення Кабельними Системами (право на ретрансляцію).

В подальшому сторонами підписано додаткові угоди до вказаного договору, а саме, від 31.03.2011 року №1, від 30.06.2011 року №2, від 29.07.2011 року №3 (т. 4 а.с. 3-6).

Із врахуванням змін, внесених додатковою угодою від 31.03.2011 року №1, сторони дійшли згоди щодо заміни по тексту Договору та додатків до нього терміну "Абонентська Плата" на "Ліцензійна винагорода". Крім того, Договір викладено у новій редакції, згідно якої на Провайдера покладено обов'язки:

- сплачувати Ліцензійну винагороду у відповідності з положеннями договору та додатків, що є його невід'ємними частинами,

а на CIL покладено обов'язки:

- впродовж Терміну Дії Договору надавати Провайдеру невиключне право користування авторськими та суміжними правами на твори, включені в Канал(и) на Території, з дозволу володільців цих прав. Користування означає право користування авторськими та суміжними правами на об'єкти, включені організацією мовлення в Канал(и) з дозволу володільців цих прав, для забезпечення доступу абонентам до Каналу(ам) шляхом ретрансляції сигналу, який несе Канал(и) по дротах (через кабель), при цьому будь-які виключні права (право власності) на об'єкти авторського та суміжного права, що складають Канал(и), до Провайдера не переходять та ним не отримується право продати або здійснити відчуження зазначених об'єктів в інший спосіб. Право на Канал(и) включає право отримання сигналу, який несе Канал(и), право обробки сигналу (за умови збереження змісту звуків та зображень), право передачі сигналу в кабельну телекомунікаційну мережу, право дозволяти або забороняти доступ абонентам до Каналу(ів).

Виконання умов даного договору підтверджується актом від 31.07.2011 року (т. 4 а.с.7).

Станом на час проведення перевірки по договору від 01.11.2010 року №011110/9-CIL-D Товариством з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанією "Рівне ТВМ" сплачено для Celecantro Investments Limited ліцензійну винагороду на загальну суму 16740,00 грн.

У акті перевірки відповідач зазначає, що позивачем фактично було здійснено перекласифікацію отриманих від Celecantro Investments Limited послуг за договорами від 01.01.2010 року №02/2010-CIL-D та від 01.11.2010 року №011110/9-CIL-D, яка, проте, не змінює змісту таких послуг, що, на думку органу державної податкової служби, повинні оподатковуватись податком на додану вартість.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 418 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частинами 3, 4 статті 426 Цивільного кодексу України передбачено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до пп. "в" ч. 1 ст. 35 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 року №3792-XII, об'єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є передачі (програми) організацій мовлення.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 року №3792-XII, до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам: публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції; фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення; публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

Організація мовлення також має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу із супутника, що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався.

Частиною 2 статті 41 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 року №3792-XII передбачено, що майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може здійснюватись на підставі ліцензійних договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Частиною 5 статті 1109 Цивільного кодексу України, предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

З системного аналізу наведених норм слідує, що право використання програм шляхом їх ретрансляції, яке по своїй суті є майновим правом організації мовлення, може передаватись іншим особам, в тому числі на підставі ліцензійного договору, лише тими особами, які володіють відповідним правом.

Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 4 Стандартних Умов та Положень для Кабельних провайдерів в Україні, що є додатком до договору від 01.01.2010 року №02/2010-CIL-D, та у пункті 12 договору від 01.11.2010 року №011110/9-CIL-D Celecantro Investments Limited гарантувало, що має право надавати Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" Права на ретрансляцію.

Тому, Celecantro Investments Limited надало Товариству з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" дозвіл на використання програм організації мовлення шляхом їх ретрансляції у межах прав, наявних у нього на момент виникнення спірних правовідносин.

Що стосується, доводів відповідача щодо перекласифікації позивачем отриманих від Celecantro Investments Limited послуг у надання права на використання програм, то суд зазначає, що частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлена свобода договору, яка полягає у вільному укладенні сторонами договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, ні Податковий кодекс України, ні інше законодавство України не надає територіальним органам доходів і зборів, як контролюючим органам, повноважень щодо здійснення під час перевірок платників податків тлумачення умов договорів, укладених останніми в межах здійснення власної господарської діяльності. В разі, якщо контролюючий орган під час перевірки виявив, що зміст правочину платника податків суперечить вимогам закону та впливає або може вплинути на розрахунки такого платника податків із бюджетом, він повинен звернутися до суду із позовом про визнання відповідного правочину недійсним та стягнення в дохід держави коштів, отриманих за таким правочином. Кваліфікація договорів платника податків на власний розсуд, що веде за собою збільшення грошового зобов'язання є виходом за межі повноважень територіального органу доходів і зборів.

Суд також не бере до уваги твердження відповідача, наведені в акті перевірки, щодо ненадання позивачем під час перевірки документів пов'язаних з ідентифікацією майнових прав інтелектуальної власності, передбачених Національним стандартом №4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року №1185.

Пунктом 1 вказаного стандарту визначено, що він є обов'язковим для застосування суб'єктами оціночної діяльності під час проведення оцінки майнових прав інтелектуальної власності, а також особами, які здійснюють відповідно до законодавства рецензування звітів про оцінку, та може застосовуватись для визначення розміру збитків, завданих у зв'язку з неправомірним використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Тому, до спірних правовідносин положення даного стандарту не застосовуються.

З огляду на це, суд приходить до висновку, що позивач правомірно не включав операції з виплат роялті у загальній сумі 152009,00 грн. для Celecantro Investments Limited згідно договорів від 01.01.2010 року №02/2010-CIL-D та від 01.11.2010 року №011110/9-CIL-D до об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

За наведених обставин, збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1129120,00 грн., в тому числі 996288,00 грн. за основним платежем і 132824,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та з податку на додану вартість на загальну суму 936813,00 грн., в тому числі 749450,00 грн. за основним платежем і 187363,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є неправомірним, а податкові повідомлення-рішення від 10.06.2013 року №0002412342 та №0002422342 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються на користь позивача із Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 10.06.2013 року №0002412342, №0002422342.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю - Телерадіокомпанії "Рівне ТВМ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.