Постанова № 34202307, 18.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р. Справа №804/9523/13-а 11 год. 35 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Ремез Ю.В., Соколова А.О., Яблонського В.О. Степанової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Конструкторське бюро «Дніпровське» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування рішень:

- від 28 серпня 2012 року №2102/02-27;

- від 28 серпня 2012 року №2103/02-27;

- від 12 вересня 2012 року №2510/02-27;

- від 18 лютого 2013 року №357/02-33;

- від 18 лютого 2013 року №409/02-33;

- від 18 лютого 2013 року №451/02-33;

- від 27 лютого 2013 року №480/02-33;

- від 16 травня 2013 року №1676/02-33.

15 липня 2013 року судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» залишено без руху у зв'язку із недотриманням вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано строк для усунення недоліків до 2 серпня 2013 року.

У зв'язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року відкрито провадження у справі №804/9523/13-а та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

В обґрунтування позову зазначено, що:

- оскаржувані рішення є незаконними, оскільки відповідно до положень абзацу 3 підпункту 7.2.2 пункту 7.2 частини 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

- розрахунок штрафних санкцій, наведених у рішенні від 28 серпня 2012 року №2102/02-27 та рішенні від 12 вересня 2012 року №2510/02-27, проведено невірно, пред'явлена до сплати сума не відповідає вимогам діючого законодавства. Так, розмір штрафних санкцій у випадку порушення строку сплати єдиного внеску за квітень 2012 року мав би складати 6398,77 грн., у тому числі штраф 6335,42 грн. та пеня 63,35 грн.;

- єдиний внесок за травень 2012 року підприємством сплачено своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями;

- відповідач, грубо порушуючи законні права та інтереси підприємства склав рішення від 18 лютого 2013 року №357/02-33 за період, який починається 5 вересня 2012 року, що працівники управління пояснити не змогли;

- комплексний аналіз рішень від 18 лютого 2013 року №409/02-33, від 18 лютого 2013 року №451/02-33, від 27 лютого 2013 року №480/02-33, від 16 травня 2013 року №1676/02-33 дає підстави стверджувати, що фінансові санкції застосовуються за несвоєчасну сплату єдиного внеску за жовтень 2012 року, рішення виписані за один і той самий період, проте, у різний час, тоді як згідно Інструкції при застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

- 12 липня 2013 року підприємством отримано розрахунок фінансових санкцій та пені по особовому рахунку позивача, інформація у якому підтверджує незаконність дій відповідача, який на власний розсуд складає рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені аби навмисно заплутати платника єдиного внеску та незаконним шляхом отримати від нього кошти;

- оскаржувані рішення, які фактично прийняті у період з 28 серпня 2012 року по 16 травня 2013 року фактично направлені підприємству 21 червня 2013 року, тобто із пропущенням граничних строків направлення таких рішень.

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив наступне:

- ПАТ КБ «Дніпровське» неодноразово порушувало строки сплати єдиного соціального внеску, штрафних санкцій та пені, та мало недоїмку зі сплати єдиного внеску, що підтверджується картками особового рахунку платника;

- позиція позивача щодо сплати єдиного внеску за квітень 2012 року 21 травня 201 року є помилковою, оскільки даний платіж було спрямовано на погашення сум недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення;

- в залежності від класу ризику підприємства та категорій працівників, нарахування та сплата єдиного внеску здійснюється на окремі розрахункові рахунки та за різними процентними ставками, у зв'язку із чим управління не мало змоги прийняти одне рішення, прийнявши окремі рішення по кожному виду платежу із відмінним відсотком платежу;

- за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення; відповідач має право зараховувати поточні платежі позивача в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені за попередні періоди, що підтверджується картками особового рахунку платника за 2011-2013 роки;

- позивач наводить помилковій розрахунок сум штрафу та нені, який не включає часткове погашення платежів за різними відсотковими ставками, направлення отриманих сум на погашення боргу в порядку календарної черговості;

- строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується;

- рішення були направленні із запізненням у зв'язку із відсутністю фінансування на поштові витрати.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Судом зупинялось провадження у справі з 13 серпня 2013 року по 16 вересня 2013 року у зв'язку із необхідністю надання додаткових доказів та виклику до суду представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Конструкторське бюро «Дніпровське» узяте на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з 1 січня 1991 року та зареєстроване як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за №0405010017, підприємству присвоєно клас професійного ризику виробництва 11, розмір єдиного внеску складає 36,90%.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VІ (далі - Закон №2464) та «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року №21-5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за №994/18289.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 9 Закону №2464 та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції №21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно пункту 10 статті 9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду, вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З матеріалів справи вбачається, що суми сплаченого позивачем єдиного внеску розподілялись по окремим особовим рахункам у відсотковому відношенні, залежно від виду загальнообов'язкового державного соціального страхування: 8,41%; 33,2 %; 34,70%; 2,60%; 3,60%; 36,76% - 49,7% (36,3%, 5,3%).

Законом №2464, зокрема статтею 13, визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом та стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2464 рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно частини 4 статті 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки платник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми недоїмки, штрафів та пені.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було направлено позивачу вимоги на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску:

- від 3 травня 2012 року №Ю-1190/3-02-14 в розмірі 142295,33 грн.;

- від 1 червня 2012 року №Ю-1590/4-02-14 в розмірі 22,18 грн.;

- від 2 липня 2012 №Ю-1766/5-02-14 в розмірі 15,13 грн.

Частиною 6 статті 25 Закону №2464 визначено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно частини 11 статті 25 Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийнято наступні рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, які отримані позивачем 2 липня 2013 року:

- від 28 серпня 2012 року №2102/02-27, яким застосовано штраф у розмірі 1,51 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 0,45 грн. (0,1%) за період з 21 травня 2012 року до 20 червня 2012 року. Нарахування здійснено по особовому рахунку 2,60% у зв'язку із наявністю боргу станом на 21.05.2012 року в розмірі 15,13 грн., погашеного 20.06.2012 року із простроченням платежу на 30 днів;

- від 28 серпня 2012 року №2103/02-27, яким застосовано штраф у розмірі 1,51 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 0,45 грн. (0,1%) за період з 20 червня 2012 року до 20 липня 2012 року. Нарахування здійснено по особовому рахунку 2,60% у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.06.2012 року в розмірі 15,13 грн., погашеного 20.07.2012 року із простроченням платежу на 30 днів;

- від 12 вересня 2012 року №2510/02-27, яким застосовано штраф у розмірі 7232,51 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 795,80 грн. (0,1%) за період з 21 травня 2012 року до 31 серпня 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу станом на 20.08.2012 року по особових рахунках 8,41% в розмірі 368,78 грн., 34,70% в розмірі 1405,35 грн., 2,60% в розмірі 105,30 грн., 3,60% в розмірі 6409,30 грн., погашеного 31.08.2012 року із простроченням платежу на 11 днів, а також по рахунку 36,76% - 49,7% (36,3%, 5,3%) у зв'язку із наявністю: станом на 21.05.2012 року боргу в розмірі 7,05 грн., погашеного 01.06.2012 року із простроченням платежу на 11 днів; станом на 20.07.2012 року боргу в розмірі 7,05 грн., погашеного 31.08.2012 року із простроченням платежу на 42 дні; станом на 20.08.2012 року боргу в розмірі 64029,10 грн., погашеного 31.08.2012 року із простроченням платежу на 11 днів;

- від 18 лютого 2013 року №357/02-33, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5286,76 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 527,79 грн. (0,1%) за період з 5 серпня 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу по особовому рахунку 36,76% - 49,7% (36,3%, 5,3%) станом на 05.09.2012 року в розмірі 7,05 грн., погашеного 05.09.2012 року та 20.09.2012 року із простроченням платежу на 16 та 31 день; станом на 20.09.2012 року боргу в розмірі 7,05 грн., погашеного 19.10.2012 року із простроченням платежу на 29 днів; станом на 22.10.2012 року боргу в розмірі 7,05 грн. погашеного 06.11.2012 року із простроченням платежу на 15 днів; станом на 20.11.2012 року в розмірі 52846,25 грн., погашеного 29.11.2012 року та 30.11.2012 року із простроченням платежу на 9 та 10 днів;

- від 18 лютого 2013 року №409/02-33, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 522,39 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 52,12 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу по рахунку 3,60% станом на 20.11.2012 року в розмірі 5223,90 грн., погашеного 29.11.2012 року та 30.11.2012 року із простроченням платежу на 9 та 10 днів;

- від 18 лютого 2013 року №451/02-33, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 140,54 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 14,05 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу по рахунку 34,70% станом на 30.11.2012 року в розмірі 1405,35 грн., погашеного 30.11.2012 року із простроченням платежу на 10 днів;

- від 27 лютого 2013 року №480/02-33, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 16,09 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 1,61 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу по рахунку 8,41% станом на 20.11.2012 року в розмірі 160,87 грн., погашеного 30.11.2012 року із простроченням платежу на 10 днів;

- від 16 травня 2013 року №1676/02-33, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10,53 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 1,05 грн. (0,1%) за період з 20 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року. Нарахування здійснено у зв'язку із наявністю боргу по рахунку 2,60% станом на 20.11.2012 року в розмірі 105,30 грн., погашеного 30.11.2012 року із простроченням платежу на 10 днів.

Згідно витягу з кратки особового рахунку по нарахуванню та сплаті єдиного соціального внеску, фінансових санкцій та пені ДАТ «КБ «Дніпровське», станом на 01.05.2012 року недоїмка складала 142295,33 грн. Наявність недоїмки по кожному із вищевказаних особових рахунків підтверджується матеріалами справи, зокрема виписками з особових рахунків.

Таким доводи позивача про те, що штраф та пеня нараховані за відсутності недоїмки, є помилковими, не підтвердились також обґрунтування позивача щодо неправильного розрахунку та винесення рішень за один й той же період, оскільки судом встановлено, що погашення недоїмки відбувалось у порядку календарної черговості з врахуванням розподілу сум єдиного внеску залежно від виду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність оскаржуваних рішень у зв'язку із тим, що вони несвоєчасно направлені платнику внесків, суд зазначає, що такі доводи не є самостійною підставою для визнання рішень протиправними, несвоєчасне направлення оскаржуваних рішень не звільняє платника єдиного внеску від сплати правомірно нарахованих штрафів та пені та не є підставою для їх скасування.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що доводи позивача, згідно яких відповідач, протиправно склав рішення від 18 лютого 2013 року №357/02-33 за період, який починається 5 вересня 2012 року, чим порушив право платника самостійно визначати призначення платежу, не підтверджуються матеріалами справи. Так, судом встановлено, що 5 вересня 2012 позивачем платіжним дорученням №107 сплачено 2,56 грн. із визначенням призначення платежу, шляхом направлення суми на погашення фінансових санкцій, визначених рішеннями відповідача від 07.06.2013 року, зазначена сума направлена управлінням у порядку календарної черговості на погашення недоїмки по особовому рахунку 36,76%-49,7% (36,3%, 5,3%), яка станом на 31.08.2012 року складала 64029,10 грн., нарахування проведено платником згідно звіту за липень 2012 року.

Щодо доводів позивача про відсутність порушень за період з 01.01.2011 року до 01.05.2012 року згідно висновків довідки управління від 14.06.2012 року №125/03-04, суд зазначає, що зазначена перевірка проведена за період березень 2012 року включно, звіт за який подано до 20.04.2012 року, отже, доводи позивача про протиправність нарахування штрафів та пені рішеннями №2102/02-27 та №2103/02-27 не підтверджуються матеріалами справи.

Суд доходить висновку, що позивач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний сплачувати самостійно нарахований єдиний внесок у визначені законом строки у повному обсязі, проте, доказів своєчасної сплати такого внеску не надано.

Перевіривши оскаржувані рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 28 серпня 2012 року №2102/02-27, від 28 серпня 2012 року №2103/02-27, від 12 вересня 2012 року №2510/02-27, від 18 лютого 2013 року №357/02-33, від 18 лютого 2013 року №409/02-33, від 18 лютого 2013 року №451/02-33, від 27 лютого 2013 року №480/02-33, від 16 травня 2013 року №1676/02-33 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є правомірними та такими, що винесені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Конструкторське бюро «Дніпровське» до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними та скасування рішень від 28 серпня 2012 року №2102/02-27, від 28 серпня 2012 року №2103/02-27, від 12 вересня 2012 року №2510/02-27, від 18 лютого 2013 року №357/02-33, від 18 лютого 2013 року №409/02-33, від 18 лютого 2013 року №451/02-33, від 27 лютого 2013 року №480/02-33, від 16 травня 2013 року №1676/02-33 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 30 вересня 2013 року.

Суддя І.О. Верба