Постанова № 34202299, 09.10.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 року Справа № 803/1917/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевич С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кравчик В.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Копко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Володимир-Волинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Володимир-Волинською ОДПІ проведена фактична перевірка господарської одиниці торгового павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою АДРЕСА_1, суб'єкта господарювання ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 24.07.2013 року по 25.07.2013 року, про що складено акт № 2536/03/22/НОМЕР_1 від 25.07.2013 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 7, 9, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків РРО в книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки № 2536/03/20/22/НОМЕР_1 від 25.07.2013 року Володимир-Волинською ОДПІ 07.08.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000722202, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1022,00 грн., а саме за:

1) Не проведення розрахункової операції на повну суму покупки (121,75 грн.) через Зареєстрований опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій без роздрукування відповідного розрахункового документа.

2) Не видання розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції.

3) В ході перевірки встановлено, що СГД ОСОБА_1 не забезпечено подання звітності про використання РРО в електронній формі, подання електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків РРО до органів ГУ Міндоходів по (дротових або бездротових каналах звязку за технологією Національного банку України.

4) Не забезпечення зберігання фіскальних звітних чеків РРО: від 30.08.12 №1879, від 15.10.12 №1925, від 15.10.12 №1927 в КОРО №0316001391 від 30.07.13.

5) Не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків з сумою згідно звіту РРО (загальна сума невідповідності 56,50 грн.).

Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на таке.

Відповідачем до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1022,00 грн., за незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків РРО в книзі обліку розрахункових операцій. Проте, у відповідності до положень пункту 4 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено застосування штрафної санкції за вчинення самого порушення у вигляді не роздрукування та не зберігання фіскальних звітних чеків.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Володимир-Волинською ОДПІ від 07.08.2013 року № 0000722202.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, вказав що за 30.08.2012 року, 15.10.2012 року та 15.10.2012 року звітні чеки були роздруковані проте в книзі обліку розрахункових операцій збереглися не всі у зв'язку з їх втратою. Додатково суду пояснив, що визнає та не оспорює факт незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій одного фіскального звітного чеку №1879 від 30.08.2012 року.

Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених в запереченнях.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що Володимир-Волинською ОДПІ проведена фактична перевірка господарської одиниці торгового павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою АДРЕСА_1, суб'єкта господарювання ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, про що складено акт № 2536/03/20/22/НОМЕР_1 від 25.07.2013 року. Вказаним актом перевірки було встановлено,зокрема, порушення позивачем пунктів 1, 2, 7, 9, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків РРО в книзі обліку розрахункових операцій в робочі дні господарської одиниці - торгового павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1", що належать позивачу. Дані порушення були встановлені під час дослідження в ході перевірки книги обліку розрахункових операцій (КОРО) № 0316001391 від 30.07.2013 року.

07.08.2013 року на підставі акту перевірки № 2536/03/20/22/НОМЕР_1 від 25.07.2013 року Володимир-Волинською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000722202, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1022,00 грн.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000722202 від 07.08.2013 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1022,00 грн., з огляду на таке.

Згідно із пунктом 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 4 статті 17 цього ж Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) вбачається, що до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок незбереження в КОРО фіскальних звітних чеків в загальному розмірі 1020,00 грн. Таким чином, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за 3 випадки незбереження в КОРО фіскальних звітних чеків (1020 : 340 = 3).

Проте, на думку суду, пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено застосування фінансової санкції за певний вид порушення вимог цього Закону, зокрема, за незбереження в КОРО фіскальних звітних чеків, а не за кожен випадок такого порушення, встановлений під час проведення перевірки. З диспозиції цієї правової норми слідує, що невиконання обов'язку щодо збереження в КОРО фіскальних звітних чеків - це єдине порушення, незалежно від кількості разів його вчинення, тому фінансова санкція повинна бути застосована одноразово.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за кожен випадок незбереження фіскального звітного чеку є неправомірним, оскільки таке порушення тягне за собою застосування фінансової санкції одноразово в розмірі, передбаченому пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тобто в сумі 340 грн. 00 коп. Як встановлено в судовому засіданні позивач погодився з застосуванням фінансових санкцій в сумі 340,00 грн. за незбереження фіскального звітного чеку від 30.08.2013 року і в цій частині податкове повідомлення рішення як і рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 2,00 грн. не оскаржує.

При цьому, суд враховує і ту обставину, що Володимир-Волинською ОДПІ неправомірно застосовано до ОСОБА_1 штрафну (фінансову) санкцію за незбереження двох наступних фіскальних звітних чеків.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.08.2011 року у справі № К-57940/09, у якій зазначено про безпідставність стягнення штрафу, оскільки пунктом 4 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачеє застосування до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), штрафних санкцій за кожен випадок порушення ними вимог пункту 9 статті 3 цього Закону.

На думку суду, відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення від 07.08.2013 року № 0000722202 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 грн.

Таким чином, виходячи із наданих частиною другою статті 162 КАС України суду повноважень, з наведених вище підстав адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про скасування податкового повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 07.08.2013 року № 0000722202 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 680,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки представник позивача в судовому засіданні відмовився від стягнення сплаченого судового збору, тому судовий збір не стягується.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 2, 17, 71, 72, 94, 162, 163 КАС України, на підставі статті 56 Податкового кодексу України, статтями 3, 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкове-повідомлення рішення Володимир-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 0000722202 від 07.08.2013 року скасувати в частині застосування до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 штрафної (фінансової) санкції за незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків РРО в книзі РРО в сумі 680,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 14 жовтня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф. Костюкевич