Постанова № 34202293, 14.10.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 р. Справа № 804/11444/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Яструба О.П., ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат у сумі 23474,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат у сумі 23474,78 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №122 о/с від 26.06.2012р. ОСОБА_5 як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ був призначений на посаду слідчого відділення Магдалинівського районного відділу. Проте на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №205 о/с від 23.07.2013р. ОСОБА_5 був звільнений з органів внутрішніх справ за п.64"ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114. В порушення вимог ч.6 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII ОСОБА_5 не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У зв`язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує означені витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у їх задовленні, посилаючись на те, що розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі є необґрунтованим.

Третя особа про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, протее, у судове засідання її представник не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також надав письмові пояснення, в яких просив стягнути з відповідача суму витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу без участі представника третьої особи..

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року за № 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року за № 565-XII передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №55 о/с від 07.08.2008 року ОСОБА_5 було прийнято на службу в органах внутрішніх справ України, зараховано курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

При цьому між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_5 були укладені договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 11.08.2008 року та від 01.09.2011 року.

24.05.2012 року, відповідно до наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №56 о/с ОСОБА_5 закінчив цей вищий навчальний заклад (факультет з підготовки слідчих) та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» і диплом, направлений для подальшого проходження служби до ОВС.

26.06.2012 року на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №122 о/с лейтенант міліції ОСОБА_5, як прибулий з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, був призначений слідчим слідчого відділення Магдалинівського районного відділу.

Однак, на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №205 о/с дск від 23.07.2013р. ОСОБА_5 був звільнений зі Збройних Сил України згідно п.64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 за власним бажанням.

Так, відповідно до п.64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Відповідно ч.6 ст.18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року N 565-XII особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, п.2 та п.3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Враховуючи, що ОСОБА_5 не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, і був звільнений за порушення дисципліни, він, згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №31, повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

З договорів про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 11.08.2008 року та від 01.09.2011 року, укладених між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_5, вбачається, що відповідач був прийнятий за державним замовленням на денну форму навчання фахівцем освітньо-кваліфікаційного рівня і у відповідності до п.2.3.6 означених договорів, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, встановленими п.3 цих договорів (в тому числі звільнення за негативними мотивами), повинен відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно довідок-розрахунків витрат, здійснених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007р. №419/831/240/605/537/219/534, витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_5 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2008-2012 роки, а саме: витрати на продовольче забезпечення, за спожиту теплоенергію, за водопостачання та водовідведення, за електропостачання, грошове та речове утримання, на медикаменти, означені витрати складають 23474,78 гривень.

При цьому відповідачем в добровільному порядку означені витрати не відшкодовані.

Станом на час розгляду справи судом відповідач також не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат у сумі 23474,78 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету (на рахунок: р/р 31257272210008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з його уриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 23474 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят чотири) грн. 78 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили на 18.10.2013р. СуддяВ.В Ільков В.В. Ільков