Постанова № 34202230, 14.10.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа №811/2974/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Акустика»

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

Публічне акціонерне товариство «Акустика» звернулося з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0000610227 від 28.05.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 739,00 грн., з яких 3 791,00 грн. - за основним платежем, 948,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000620227 від 28.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5 924,00 грн., з яких 4 739,00 грн. - за основним платежем, 1 185,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у 2010 році сформовано валові витрати та у жовтні, листопаді 2010 р. податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Авроратрейд» на підставі належним чином оформлених податкових та видаткових накладних, а висновки податкового органу про нікчемність правочинів укладених позивачем з ТОВ «Авроратрейд» є необґрунтованими.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки господарські операції контрагента позивача - ТОВ «Авроратрейд» з контрагентам-постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов реального настання результатів відповідної господарської діяльності. Також відповідач вказує, що у ТОВ «Авроратрейд» відсутні умови для ведення господарської діяльності: власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.

14.10.2013 р. представником відповідача подано заяву про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження, яка в письмовій формі погоджена представником позивача (а.с.139).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 14.10.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України (а.с.140, зі зворотного боку).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, покази свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2013 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС на підставі наказу №992 від 13.05.2013 р. (а.с.106), проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Акустика» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авроратрейд» за період з 01.10.2010 р. по 31.11.2010 року, за результатами якої складено акт №62/22-7/14308687 від 16.05.2013 року, висновками якого, зокрема, є порушення ПАТ «Акустика», на думку відповідача:

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено суму податкового кредиту за період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р. на загальну суму 3 791,00 грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.138.1 - 138.12 ст.138 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено валові витрати на суму 18 954,00 грн. та, як наслідок, занижено податок на прибуток за 2010 рік у сумі 4 739,00 грн. (а.с.8-18).

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000610227 від 28.05.2013 р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 739,00 грн., у тому числі 3 791,00 грн. основного платежу та 948,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.19);

- №0000620227 від 28.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5 924,00 грн., у тому числі 4 739,00 грн. основного платежу та 1 185,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а.с.20).

Як встановлено в судовому засіданні, грошові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями винесено податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованих у 2010 році валових витрат у сумі 18 954,00 грн. та податкового кредиту за жовтень, листопад 2010 року у розмірі 3 791,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Авроратрейд», які, на думку податкового органу, не носять реального характеру.

Судом встановлено, що позивач у жовтні та листопаді 2010 р. придбав у ТОВ «Авроратрейд» електротовари (лампи, кабель, шини та сборку) на загальну суму 22 744,80 грн., у тому числі ПДВ - 3 790,80 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.52-55). Суму 18 954,00 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за 2010 рік (а.с.72-76), а суму ПДВ - 1 608,80 грн. - до складу податкового кредиту жовтень 2010 року, 2 182,00 грн. - за листопад 2010 року (а.с.77-105).

Оплату товару придбаного у ТОВ «Авроратрейд» здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується банківськими виписками (а.с.61-68).

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що транспортування товару придбаного позивачем у ТОВ «Авроратрейд» здійснювалося головним енергетиком ОСОБА_1 особистим автомобілем з причепом на підтвердження чого до суду надано довідку (а.с.130).

До матеріалів справи надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу відповідно до яких ОСОБА_1 належить легковий седан-В CHEVROLET Lacetti НОМЕР_2 та причіп легковийНОМЕР_1 (а.с.137, 138).

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 показав, що товар придбаний ПАТ «Акустика» у ТОВ «Авроратрейд» у жовтні, листопаді 2010 року він отримував у представників контрагента з їхнього автомобіля разом з первинними документами та доставляв на підприємство. При цьому свідок вказав, що місце до якого буде доставлено придбаний товар він узгоджував з менеджером ТОВ «Авроратрейд», однак його прізвища наданий час він не пам'ятає, оскільки спілкувався із зазначеною особою лише до кінця 2010 року.

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про таку господарську операцію та призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та їх перевезення автомобільним транспортом.

Таким чином, підтвердження отримання позивачем товару придбаного у ТОВ «Авроратрейд» товарно-транспортними накладними не є визначальною умовою для отримання права на формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податкове законодавство не пов'язує таке право з наявністю у платника податку товарно-транспортних накладних.

На підставі пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування валових витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Тобто обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що товари придбані у ТОВ «Авроратрейд» були оприбутковані та використані для електрозабезпечення фрезерної ділянки ліній теплозабезпечення ПАТ «Акустика» на підтвердження чого до суду надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 та довідку (а.с.56-60, 131).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Авроратрейд» щодо придбання електротоварів пов'язані з господарською діяльністю ПАТ «Акустика».

Відповідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому у відповідності до пп.7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що підставою для формування складу валових витрат та податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової та видаткової накладної.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивач сформував валові витрати у 2010 році і податковий кредит у жовтні та листопаді 2010 році на підставі належно оформлених податкових і видаткових накладних, виданих йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Авроратрейд» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечувалося відповідачем, а тому, відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зобов'язане виписувати податкові накладні.

Окрім того, суд зауважує, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентами податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. При цьому, питання віднесення певних сум до складу витрат чи податкового кредиту не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Натомість, у разі, якщо такі особи не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких осіб.

Також, відповідач під час перевірки дійшов висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Авроратрейд» є нікчемними, оскільки, на його думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

Із системного аналізу вищевказаних норм суд вбачає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, у тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, не відповідають вимогам чинного законодавства, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочину, який на його думку, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави та порушує публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зміст зазначеної норми, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Авроратрейд», того що правочини укладені між ними порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави, чи наявності у вказаних осіб мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши вартість придбаного товару, отримав податкові і видаткові накладні, складені належним чином, в зв'язку з чим ним сформовано валові витрати у 2010 році та податковий кредит у жовтні й листопаді 2010 року, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не доведено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000610227, №0000620227 від 28.05.2013 р., з огляду на зміст доказів в їх сукупності, а також на відсутність з боку відповідача додаткових аргументів в обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт реальності господарських операцій між позивачем і ТОВ «Авроратрейд», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 114,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України шляхом його безспірного списання Головним управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000610227 від 28 травня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Публічному акціонерному товариству «Акустика» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 739,00 грн., у тому числі 3 791,00 грн. основного платежу та 948,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000620227 від 28 травня 2013 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби, яким Публічному акціонерному товариству «Акустика» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5 924,00 грн., у тому числі 4 739,00 грн. основного платежу та 1 185,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Присудити Публічному акціонерному товариству «Акустика», код ЄДРПОУ 14308687 (25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 5) судовий збір у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.), зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби у Кіровоградській області стягнути з Державного бюджету України вказаний судовий збір шляхом безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт