Постанова № 34201746, 01.10.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа № 903/758/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Миханюк М.В. ,

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТзОВ "Кажан Люкс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.13 р. у справі № 903/758/13

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кажан Люкс"

до Прокуратура м. Луцька

про звільнення майна з під арешту

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.07.2013 року у справі № 903/758/13 (суддя Слободян П.Р.) відмовлено у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кажан люкс", м. Луцьк до відповідача Прокуратура міста Луцька, м. Луцьк про зобов'язання звільнити з-під арешту належне на праві власності ТзОВ "Кажан люкс" нерухоме майно, яке розташоване в місті Луцьку.

Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки арешт накладений в межах кримінальної справи і є кримінально-правовою санкцією на підставі Кримінально-процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування скарги зазначає, що позивач не є учасником кримінального провадження, тому право власності особи, яка не є учасником кримінального провадження, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власності поширюється на ці відносини.

В судове засідання представник апелянта не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що Луцьким міськрайонним судом було розглянуто клопотання ТзОВ "Кажан Люкс" про скасування арешту на підставі ст. 174 КПК України, яке за своїм змістом аналогічне змісту позовної заяви, поданої ТзОВ "Кажан Люкс" до господарського суду Волинської області. Ухвалою слідчого судді від 16.08.2013 року в задоволенні клопотання відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 23.08.2013 року за результатами розгляду апеляційної скарги ТзОВ "Кажан Люкс" залишено в силі ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 16.08.2013 року. Таким чином, вищевказані рішення судів першої та апеляційної інстанції підтверджують те, що питання про зняття арешту із майна, який накладений в рамках порушеної кримінальної справи, повинно вирішуватись в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом Українги.

За наведених обставин просить відмовити в задоволенні скарги.

Зважаючи, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази не витребовувались, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду скарги без участі представників сторін - за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2013 року у справі № 903/758/13 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до Прокурора міста Луцька про звільнення з-під арешту нерухомого майна. Арешт накладено згідно постанови старшого слідчого прокуратури міста Луцька Бущака В.В. від 06 січня 2012 року № 31-063-11 у рамках розслідування кримінальної справи, порушеної відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст. 172, ч.2,3 ст. 222, ч.4 ст. 190, ч.2,3 ст. 358 КК України.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.07.2013 року у справі № 903/758/13 відмовлено у прийнятті позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Кажан люкс", м. Луцьк до відповідача Прокуратура міста Луцька, м. Луцьк про зобов'язання звільнити з-під арешту належне на праві власності ТзОВ "Кажан люкс" нерухоме майно, яке розташоване в місті Луцьку на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідно до ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, відносно ОСОБА_3 порушено кримінальну справу № 31-063-11 за ч. 1 ст. 172, ч. 2, 3, ч. 2 ст. 222, ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України. В межах розслідування вказаної кримінальної справи, старшим слідчим прокуратури міста Луцька Бущак В. В. накладено арешт на все нерухоме майно ТзОВ "Ксюніан" /постанова про накладення арешту на майно від 06.01.2012р./

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 234 Кримінально-процесуального кодексу України дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 11 лютого 2005 р. N 1 роз'яснив, що ті положення ч. 6 ст. 234, ч. 3 ст. 236 КПК, які визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), втратили чинність із дня ухвалення Рішення, тобто з 30 січня 2003р. У зв'язку з цим на досудових стадіях кримінального процесу суди зобов'язані приймати до свого провадження скарги на постанови про порушення кримінальної справи щодо певної особи, що надходять від осіб, стосовно яких порушено кримінальні справи, або їхніх захисників та законних представників. Такі скарги приймаються місцевими чи апеляційними судами за місцем розташування органів, які винесли зазначені постанови, з дотриманням правил підсудності, визначених статтями 33, 34 КПК та іншими законами України (наприклад, частинами 5, 6 ст. 13 Закону від 15 грудня 1992 р. N 2862-XII "Про статус суддів").

Суд першої інстанції вірно зазначив, що арешт накладений в межах кримінальної справи є кримінально-правовою санкцією на підставі Кримінально-процесуального кодексу України, а тому, з врахуванням ст. 12 ГПК України, дана заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Волинської області від 26.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Кажан Люкс" від 28.08.2013р. залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2013 року у справі № 903/758/13 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Олексюк Г.Є.