Постанова № 34201685, 15.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 917/1374/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плужник О.В., суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Лавриненко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ПДНК Сейв Вел", м. Полтава (вх.№2818П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.13 року у справі №917/1374/13

за позовом - ФОП ОСОБА_4, м. Перещепино, Дніпропетровська обл.

до - ТОВ "ПДНК Сейв Вел", м. Полтава

про стягнення 10 630, 35 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.2013 року по справі №917/1374/13 (суддя Киричук О.А.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПДНК Сейв Вел" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 суму основного боргу в розмірі 10630,35 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1720,50 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за надані послуги в повному обсязі не надано. За даних обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 10 630,35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач, ТОВ "ПДНК Сейв Вел", не погодився з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на неправомірність оскаржуваного рішення з наступних підстав. Оскільки в "договорі", на який посилається позивач, відсутні дата та невизначений його предмет, він не може вважатися укладеним, а отже не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків.

Послуги, що надавалися позивачем та підтверджені актами про надання послуг, надавалися відповідачеві позивачем у позадоговірному порядку. Будь-яких посилань на конкретний договір, на виконання якого ці послуги надавалися, акт також не містить. Інших рахунків з боку позивача ТОВ "ПДНК Сейв Вел" не виставлялось. Тобто, на думку відповідача, відповідні послуги надавалися позивачем у позадоговірному порядку, а для виконання зобов'язання по їх оплаті не встановлено строку виконання. Тож, як вважає відповідач, у зв'язку з ненастанням строку виконання грошового зобов'язання, він не порушував майнових прав та законних інтересів позивача, тому відповідно, позивачем й не могла надсилатися претензія, тобто, вимога про виконання зобов'язання у випадку його порушення (ст. 6 ГПК України). З урахуванням викладеного, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2013 року по справі №917/1374/13 та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, подав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, законним, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст.101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, між позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПДНК Сейв Вел", укладено договір про надання послуг, відповідно до якого позивач (Виконавець) надає відповідачу (Замовнику) послуги по перевезенню, а відповідач зобов'язується сплачувати за них встановлену Договором плату.

Посилання відповідача на те, що в "договорі", який наданий позивачем до справи, відсутні дата та невизначений його предмет, через що він не може вважатися укладеним, а отже не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків, є безпідставним.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. Як пояснили представники сторін в засіданні судової колегії, інших договорів сторони не укладали.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 3.1 Договору за перевезення Замовник сплачує Виконавцю плату у розмірі вартості перевезення, що становить 1 000,00 грн. за день, шляхом перерахування цих коштів авансом на поточний рахунок Виконавця. Оплата ГСМ здійснюється Замовником додатково із розрахунку 8,20 грн. за 1 літр. Вартість наданих Замовнику послуг разом з ГСМ склала 20 630,35 грн.

Відповідно до п. 2.5 Договору надання послуг підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт.

Виконання позивачем договірних зобов'язань на суму 20630,35 грн. підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 31.03.2011 року, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №З-00000001, розшифровкою послуг з перевезення по дням. Зазначені акти підписані представниками сторін та засвідчені печатками.

Оригінал договору без номера та дати про надання послуг та оригінали зазначених актів з розшифровкою послуг оглянуто судом в судовому засіданні. В наданих актах зазначено, що повноважні представники сторін склали ці акти про те, що Виконавцем (позивачем по справі) були проведені послуги по перевезенню згідно договору про надання послуг. Загальна вартість робіт складає 20630,35 грн. і сторони претензій з наданих послуг не мають.

Як вбачається з наданих до матеріалів справи доказів, відповідач частково розрахувався за надання транспортних послуг у сумі 10000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку (платіжні доручення № 398 від 11.03.2011 р. та № 459 від 21.03.2011 р.)

04.03.2013 року та 03.06.13 року позивач звертався до відповідача із претензіями про сплату заборгованості у сумі 10 630,35 грн. Надіслання претензій на адресу відповідача підтверджується доданими до матеріалів справи описами вкладення в цінний лист від 06.03.13 року та 04.06.13 року відповідно (надіслано на адресу відповідача, яка зазначена в договорі про надання послуг та адресу його державної реєстрації).

Як правомірно зазначив суд першої інстанції у своєму рішенні, згідно зі ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом першої інстанції також правомірно зазначено, що згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Надіслані позивачем претензії, в яких пред'явлені вимоги до відповідача в порядку ст. 530 ЦК України, залишені відповідачем без реагування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача, які викладені у апеляційній скарзі не спростовують законність позовних вимог та законність винесеного судом першої інстанції рішення.

Таким чином, відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за надані послуги в повному обсязі не надано.

За даних обставин, суд першої інстанції правомірно визнав, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 10 630,35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.13 року у справі №917/1374/13 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 101, п.1 ст. 103; ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.13 року у справі №917/1374/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 16.10.2013 року.

Головуючий суддя Плужник О.В.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.