Постанова № 34201646, 10.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа № 914/8/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Краєвська М.В.

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс ЛТД" від 30.08.2013 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2013р.

у справі № 914/8/13

за позовом прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хорс ЛТД", м. Львів

про стягнення 112729,62грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 07.04.2008р. №Ш-6108-8

за участю представників сторін:

прокурор - Яворський Я.Т. (ст.прокурор відділу),

від позивача - Крикус В.В. (представник),

від відповідача - не з'явився.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України роз'яснено, заяв про відвід суддів не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.02.2013р. у справі №914/8/13 (суддя Гоменюк З.П.) задоволено позовні вимоги прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач, надалі - УКВ ДЕП ЛМР), стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Хорс ЛТД" (відповідач, надалі - ТзОВ «Хорс ЛТД») 112729,62грн. заборгованості з орендної плати.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач відповідно до умов договору оренди використовував орендовані приміщення, проте не сплачував орендну плату. У зв'язку із обґрунтованістю позовних вимог, такі підлягають до задоволення.

Дане рішення оскаржив відповідач, оскільки вважає, що при його прийнятті суд порушив норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Скаржник зазначає, зокрема, що у зв'язку із укладенням 29.10.2008р. між УКВ ДЕП ЛМР та ТзОВ «Хорс ЛТД» договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, договір оренди від 07.04.2008р. слід вважати припиненим. Крім того, відповідач не отримував примірника позовної заяви, а судом першої інстанції не було надано належної оцінки доказам її вручення відповідачу.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, позивач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу від 10.10.2013р. №1.7-15023(2302), в якому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач не забезпечив в дане судове засідання явки свого представника, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, та подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи від 09.10.2013р. б/н у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника. При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами (довіреність від 04.09.2012р. на представництво інтересів ТзОВ «Хорс ЛТД» видана трьом особам - Луці Т.М, Меленюк Г.Б. та Петрук І.Ю., а.с. 60).

Оскільки явка повноважних представників сторін ухвалою від 26.09.2013 р. не визнавалась обов'язковою, зважаючи на те, що за клопотанням відповідача розгляд справи відкладався в минулому судовому засіданні з цих же підстав, в матеріалах справи містяться достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу можливо розглядати за відсутністю представника відповідача, а тому клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню,

В судовому засіданні прокурор та позивач заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

07.04.2008р. між УКВ ДЕП ЛМР (орендодавець, позивач у справі) та ТзОВ „Хорс Лтд" (орендар, відповідач у справі) було укладено договір оренди №Ш-6108-8 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (надалі - договір оренди, а.с. 12-13), відповідно до розділу 1 якого, орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 07.12.2007р. № 1198-0, договору оренди від 29.12.2006р. № Ш-4986-6 (а.с. 56-57) передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП „Замарстинів-400" (балансоутримувач). Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Тесленка, 4, загальною площею 176,7 м.кв. Вказаний договір підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.

На момент укладення договору оренди, об'єкт оренди перебував у фактичному використанні орендаря за попереднім договором оренди № Ш-4986-6 від 29.12.2006р. (а.с. 56-57), тому відповідно до п.3.3 договору об'єкт оренди вважався переданим в оренду з моменту підписання договору від 07.04.2008р.

У зв'язку з тим, що відповідач у період з 01.04.2011р. по 09.10.2012р. належним чином не виконував своїх зобов'язань за договором оренди, в нього виникла заборгованість по сплаті орендної плати, що стало підставою для звернення УКВ ДЕП ЛМР до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Скаржник спростовує вимоги позивача, покликаючись на договір купівлі-продажу нежитлових приміщень способом викупу №2183 від 29.10.2008р., укладений 29.10.2008р. між УКВ ДЕП ЛМР (продавець) та ТзОВ „Хорс Лтд" (покупець) (надалі - договір купівлі-продажу, а.с. 58-59), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю нежитлові приміщення загальною площею 176,7 м.кв. за адресою м.Львів, вул.Тесленка, 4, а покупець зобов'язується прийняти зазначені приміщення і сплатити за них ціну, відповідно до умов цього договору (п.1.1). Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гриником І.Ю. та зареєстровано в реєстрі під номером 3390.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 4.8 договору оренди, яка кореспондується із ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», чинність договору оренди припиняється, зокрема, внаслідок приватизації об'єкта оренди орендарем.

Пунктом 1.3 договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на об'єкт продажу переходить до покупця з моменту сплати повної вартості об'єкта продажу, про що свідчить акт прийому-передачі об'єкта продажу, підписаний сторонами договору.

Зважаючи на те, що відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 26.09.2013р. (а.с. 69-70) не надано доказів сплати вартості об'єкта продажу за договором купівлі-продажу №2183 від 29.10.2008р., акту приймання-передачі майна за цим договором чи свідоцтва про право власності, в колегії суддів немає підстав вважати, що у ТзОВ «Хорс ЛТД» виникло право власності на нежитлові приміщення загальною площею 176,7 м.кв. за адресою м.Львів, вул.Тесленка, 4.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що факт підписання договору купівлі-продажу тягне за собою припинення правовідносин за договором оренди, оскільки саме підписання договору купівлі-продажу, зважаючи на його п.1.3, не свідчить про те, що приватизація майна відбулась, а скаржником не подано суду доказів на підтвердження переходу до нього права власності на орендовані приміщення.

Крім того, у своєму запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначив про те, що за договором купівлі-продажу №2183 від 29.10.2008р. відповідач не сплатив вартість нерухомого майна та про те, що право власності на це майно до нього не переходило.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ст.ст.18,19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Пунктом 7.2. договору оренди передбачено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Розмір орендної плати становить 3515,56 грн. без ПДВ за перший місяць оренди із врахуванням індексів інфляції за березень та квітень 2008 року та підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України. Розмір орендної плати коригується щомісячно на відповідний індекс інфляції. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця у встановленому нормативними документами власника орендованого майна порядку (п.п. 5.1-5.3 договору).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 договору оренди, термін договору визначений на 2 роки 364 дні з 07.04.2008р. до 06.04.2011р. включно. У разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Розділом 9 договору оренди визначено порядок повернення об'єкту оренди. Повернення здійснюється після закінчення терміну дії договору на підставі акту здачі-приймання, який підписується сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем орендованих приміщень, а позивачем подано розрахунок заборгованості за орендною платою із врахуванням індексу інфляції та податку на додану вартість за період з 01 квітня 2011р. по вересень 2012р. на загальну суму 112729,62 грн. (а.с. 14).

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позову та про необхідність його задоволення.

Щодо доводів скаржника про неодержання ним копії позовної заяви, слід зазначити наступне. Відповідно до ст.56 ГПК України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як вбачається з опису вкладення до цінного листа (а.с. 7), долученого прокурором до позовної заяви, 27.12.2012р. на адресу ТзОВ «Хорс ЛТД» (м.Львів, вул.Ак.Лазаренка,48-А/191) ним було направлено позовну заяву (4 арк.), копію договору (2 арк.), розрахунок (1арк). Опис вкладення містить підпис працівника зв'язку та відбиток календарного штемпеля. Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТзОВ «Хорс ЛТД» є вул.Ак.Лазаренка, 48-А кв. 191, м.Львів, 79026 (витяг з ЄДРЮОтаФОП №15890819, а.с. 22-23).

Таким чином, прокурор належним чином виконав свій обов'язок згідно ст.56 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 19.02.2013р. у справі №914/8/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс ЛТД" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 16.10.2013р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Краєвська М.В.